Службові листи

Службовий лист - засіб обміну інформацією та оперативного управління різноманітними процесами діяльності організації.

На службову переписку приходиться 80% від загального обсягу документації організації.

Ділові ситуації, які потребують складання ділових листів можна поділити на:

• 1. Підготовані на вимогу вищестоящих функціональних органів.
• 2. На прохання підвідомчих установ.
• 3. При здійсненні оперативних зв'язків.
• 4. Рекламна діяльність фірми.
• 5. По роботі з клієнтами.
• 6. Зв'язані із зовнішньоекономічними відносинами фірми.

Лист має бути присвячений одному питанню. Якщо в одну організацію необхідно звернутися по декількох питанням, то доцільно готувати декілька листів.

Службові листи оформлюються, як правило, на бланку організації.

Формуляр листа включає наступні реквізити:

• 1. Емблему, нагороди.
• 2. Назву та адресу організації - відправника.
• 3. Номер та дату листа.
• 4. Адресат. 5. Номер та дата ініціативного документа.
• 6. Текст.
• 7. Перелік додатків з вказівкою кількості сторінок.
• 8. Підпис керівника.
• 9. Віза виконувача.

На бланках листів друкують: емблему, назву відомства і структурного підрозділу, адрес, номер листа, номер розрахункового рахунку, трафаретиціровані частини тексту.

Форми листів, які використовуються в установах, дуже різноманітні. Можуть бути розділені на дві великі групи: листи, які потребують відповіді та листи, які не потребують відповіді.

• - запит, звернення, пропозиція, вимога, підтвердження, розпорядження, супроводжувальні листи.
• - інформаційні, гарантійні.

Гарантійні листи - складаються з метою підтвердження певних зобов'язань або умов та адресовані організації.

Супроводжувальний лист - повідомляє адресата про те, що йому відправлена відповідна документація.

Ініціативні листи - організація звертається з метою отримання яких-небудь пояснень, вказівок, додаткових відомостей.

Стиль листів діловий. Підписує посадова особа або його замісник (вказується фактична посада).

Лист-відповідь (відмова) Логічна схема?

• повтор, прохання, на яке складається відповідь;
• обґрунтування причини відмови;
• конотація відмови.

Акт

Акт - документ, складений декількома особами, що підтверджує встановлені факти та події. Можливе складання акта одним, але спеціально уповноваженою особою - ревізор або інспектор. Акти складають по результатам ревізії при прийомні - передачі справ, прийомні об'єктів на випробуваннях, по результатам перевірок (податкова інспекція, санепідемстанція). Затверджується (при необхідності) вищестоящою організацією або керівником підприємства. (Наприклад, акт про ліквідацію установи, затверджений керівником віщої установи).

Кількість екземплярів акту визначається нормативами або діловою ситуацією. Акт являється основою для видання адміністрацією відповідних розпорядчих документів.

Після складання акту комісія повинна ознайомити з його змістом осіб, які зазначені в акті, під розписку. Дата акту відповідає дню події або факту.

Особи, які мають зауваження по змісту акта, підписують його з вказанням про свою незгоду і викладають свою думку на окремому додатку.

Основні реквізити акту:

• 1. Реквізити штампа загального бланку.
• 2. Код підприємства по 2КПО.
• 3. Код форми документу по 2КУД
• 4. Назва виду документа.
• 5. Дата, індекс.
• 6. Заголовок до тексту.
• 7. Гриф затвердження. 8. Текст.
• 9. Відмітка про наявність додатків.
• 10. Підпис голови та членів комісії.
• 11. Відмітка про візування.
• 12. Відмітка про контроль.
• 13. Відмітка про виконання документу та направлення його до справи.

Текст акту має наступну структуру: вступна та констатуюча частини, висновки (не обов'язково).

У вступній частині вказують підставу, перераховують членів комісії та її задачі. Прізвища членів комісії - в алфавітному порядку.

В констатуючій частині - описують сутність та характер проведеної