Витрат на правову допомогу;

Стаття 118. Види процесуальних витрат

1. Процесуальні витрати складаються із:

витрат на правову допомогу;

2) витрат, пов’язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

3) витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

4) витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

1. Процесуальними витратами є усі витрати, здійснені у зв’язку із кримінальним провадженням. Більшість із них держава покладає на себе (утримання органів досудового розслідування, прокуратури, суду, тримання під вартою тощо).

2. Витрати, пов’язані з передачею засудженого в Україні іноземця для подальшого відбування покарання в державу його громадянства, крім тих, що виникли на території України, покриває держава, громадянином якої є засуджена особа. Витрати, пов’язані з переданням засудженого в іноземній державі громадянина України, здійснюються органом, що виконує перевезення, за рахунок Державного бюджету України (ст. 613 КПК).

3. До судових витрат не включаються: середній заробіток за місцем роботи, що зберігається за свідком, потерпілим, перекладачем, експертом, незаінтересованими особами (понятими), спеціалістом за весь час, витрачений ними у зв’язку із явкою за викликом органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді і суду; суми, що виплачуються експерту, спеціалісту і перекладачеві за виконання ними обов’язків у цих органах в порядку виконання ними службового завдання. 4. Про витрати, пов’язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі див. коментар до ст. 594 КПК.5. Відшкодування процесуальних витрат є однією із умов передачі осіб, засуджених судом України, для відбування покарання в іншу державу, а також прийняття громадянина України, засудженого іноземним судом, для відбування покарання в Україні (п. 6 ч. 1 ст. 606 КПК).6. Коментована стаття містить вичерпний перелік різновидів судових витрат.

Стаття 119. Зменшення розміру процесуальних витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення процесуальних витрат

1. Суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

2. Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до судового рішення.

3. У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1. Судові витрати покладаються на обвинуваченого (засудженого) у разі постановлення обвинувального вироку. У разі ж прийняття судом рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності судові витрати з неї не стягуються[1].

Рекомендація Верховного Суду України щодо необхідності у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності вирішення судом питання про відшкодування судових витрат (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності») має загальний характер і не означає, що ці витрати мають бути покладені саме на засудженого, бо обвинувального вироку у цьому разі не постановляється. Суд, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, повинен вирішити дане питання, поклавши судові витрати на державу.