Заняття № 4

ЛІТОПИСАННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

1. Традиція літописання у слов’янських народів (Літопис попа Дуклянина). Формування та розвиток оригінальної літератури Київської Русі. Ідейно-тематична та жанрова зорієнтованість на християнсько-візантійську літературу.

2. „Повість минулих літ” – одна з найдавніших оригінальних пам’яток давньої української літератури. Проблема авторства, редакції, джерела.

3. Часові й просторові масштаби „Повісті минулих літ”. Синкретичний характер змісту твору. Тексти угод Русі з Візантією (912, 945), зафіксовані у „Повісті минулих літ” як зразки ділового мовлення дохристиянської доби.Образи князів (княгині Ольги, Володимира - хрестителя, Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха). Дуалізм особи Мономаха – християнина і язичника.

4. Дидактична спрямованість „Повчання”.

5. Проблема ідеалу керівника князівства на сторінках літопису.

6. Функції міфів, легенд, переказів у художній тканині твору.

Література

1. Повість минулих літ. – К.: Веселка, 1989. – 223 С.

2. Історія світової культури. Культурні регіони. – К.: Либідь,1997.

3. Грицай М.С. та ін. Давня українська література. – К.: Вища школа, 1989.

4. Чижевський Д. Історія української літератури. – Тернопіль:1994.

5. Єфремов С.О. Історія українського письменства. – Феміна, 1995.

Завдання:

1.Скласти й занотувати у зошитах цитатні характеристики князів Володимира, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, княгині Ольги.

2.Визначити світове значення „Повісті минулих літ”.

3. Порівняти зміст легенд про Кия, Щека і Хорива з „Повісті минулих літ” та з „Велесової книги”, знайти спільні й відмінні риси.

4. Законспектувати статтю О.Мишанича про „Повість минулих літ”(ж. „Дніпро”,1991. № 10).