Метод заряду (МЗ)

Метод заряду (МЗ) застосовується для виявлення і оконтурювання заповнених карстових порожнин в навколосвердловинному просторі, виділення розривних порушень, а також для визначення напрямку і швидкості руху підземного потоку (гідрогеологічний варіант МЗ).

Для вирішення інженерно-геологічних і гідрогеологічних задач в даний час використовується метод заряду з вимірюванням характеристик електричного поля (МЗЕП). Ефективність методу заряду залежить від співвідношення електричних параметрів провідного середовища і вміщуючих порід, умов залягання провідного середовища і т.д. Найбільш сприятливими умовами для роботи МЗ є ділянки з різкою контрастністю УЕС досліджуваного об'єкта і вміщуючих порід.

Роботи з МЗ проводяться шляхом вимірювання градієнта потенціалу (основний спосіб реєстрації). В окремих випадках ці вимірювання доповнюються вимірюванням потенціалу в кожній з 5-10 точок для розрахунку поля потенціалу по всій ділянці. В умовах відсутності перешкод вимірювання проводяться приладом АЕ-72, станцією типу "Єнісей", при наявності перешкод - захищеній від перешкод апаратурою типу АНЧ-3.

Вимірювання градієнта потенціалу здійснюється за профілями, орієнтованими навхрест переважного простягання об'єктів. Довжину вимірювальної лінії MN і крок спостережень зазвичай беруть рівними 5 м.

Вимірювання потенціалу слід проводити за системою паралельних або радіальних профілів в залежності від наявної ситуації. Найбільш зручною є радіальна схема спостережень за вісьмоми профілями
(16 променів), що відходить від гирла свердловини через 45^о. При паралельній сітці спостережень відстань між профілями приймають рівною 20-25 м з орієнтуванням профілів навхрест передбачуваного простягання досліджуваного об'єкта. Відстань між точками спостережень рекомендується не більше 10 м. При вивченні тіл невеликих розмірів сітку профілів і крок спостережень вибирають виходячи з розрахунку фіксацій аномалії не менш ніж по двох профілях і трьох точках на профілі.

Зарядний електрод А встановлюється в провідній зоні досліджуваного об'єкта (наприклад, в карстовій порожнині) в свердловині за допомогою щіткового зонда, другий струмовий електрод В ("нескінченність") заземляється на поверхні землі на відстані, що перевищує в 10 разів глибину заземлення електроду А з тим, щоб його полем можна було знехтувати в межах досліджуваної площі.