караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує діяльність захисника чи представника особи щодо надання ними правової допомоги. Додатковим обов’язковим його об’єктом виступає життя особи.

2. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) захисник; 2) представник особи; 3) їх близькі родичі. Про поняття захисника і представника особи див. коментар до ст. 398, а про поняття близьких родичів — коментар до ст. 115.

3. Об’єктивна сторона злочину проявляється у посяганні на житія зазначеного потерпілого і може виражатися у: 1) його вмисному вбивстві; 2) замаху на його вбивство. Про поняття вбивства див. ст. 115 та коментар до неї, а про поняття замаху— ст. 15 та коментар до неї. При вчиненні цього злочину у другій його формі не має значення, який саме замах було вчинено — закінчений чи незакін чений.

Закінченим цей злочин вважається: у першій його формі — з моменту настання смерті потерпілого, у другій формі — з моменту вчинення дій, які утворюють замах на його вбивство.

4. Суб’єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому інтелектуальним моментом умислу має охоплюва тись специфічний соціальний статус потерпілого (те, що він є захисником, представником особи чи близьким родичем однієї з цих осіб). Мотивами вчинення злочину можуть бути тільки два бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність.