Завдання 15. Під час аварії на м’ясокомбінаті (див

Під час аварії на м’ясокомбінаті (див. завдання 14) один працівник загинув. Як розраховується при цьому одноразова допомога

Питання для самостійного вивчення

1. Законодавча та нормативна база охорони праці в Україні.

2. Гарантії прав громадян України на охорону праці.

3. Режим робочого дня різних категорій працюючих.

4. Пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

5. Правова основа державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

6. Правила та норми з охорони праці.

Тема 2. Управління охороною праці на підприємствах (установах, організаціях) галузі.

Мета: знати суть управління охороною праці у масштабах держави і підприємства галузі, порядок регулювання питань охорони праці на підприємстві (в установі, організації) галузі.

Ця тема розкриває такі питання:

1. Концепція державного утримання охороною праці.

2. Система управління охороною праці на підприємстві.

3. Планування і фінансування заходів щодо охорони праці на підприємстві.

4. Оцінка ступеня ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

Література: 1, с.38-67; 4, с.10-26; 7, с.44-68; 9, с.49-109; 10, с.80-101; 12, с.6-30.

Методичні поради до вивчення теми.

Під час вивчення цієї теми треба звернути увагу на концепцію державного управління охороною праці в Україні, його багаторівневу структуру. Органи державного управління і контролю за охороною праці.

Вияснити суть управління охороною праці у сфері торгівлі (на галузевому рівні).

Вивчити систему управління охороною праці на підприємстві (СУОП) як складову частину управління ним, що включає прогнозування і регулювання, активізацію і стимулювання, контроль, облік і аналіз, об’єкти та органи управління в СУОП; ознайомитись з положенням про систему управління охороною праці на підприємстві, функціями та завданням управління охороною праці на підприємстві, правами та обов’язками фахівців служби охорони праці.

Слід вияснити порядок планування та фінансування заходів щодо охорони праці, порядок використання коштів, виділених на охорону праці.

Далі слід уточнити мету навчання працівників з питань охорони праці.

Треба вияснити, яку участь бере трудовий колектив в управлінні охороною праці на підприємстві. Завдання комісії з питань охорони праці підприємства. Функції уповноважених трудового колективу з питань охорони праці, представників профспілкової організації. Суть співробітництва роботодавця та працівників щодо вирішення питань охорони праці. Як прово­диться адміністративно-громадський контроль стану охорони праці. Відомчий контроль за функціонуванням СУОП. Порядок опрацювання розділу «Охорона праці» колективного договору та «Угоди з охорони праці», контроль їхнього виконання.

Необхідно розглянути економічні методи управління охороною праці. Як проводиться оцінка ступеня ефективності функціону­вання системи управління охороною праці на підприємстві. Перелік документів, необхідних для управління охороною праці на підприємстві.

При підготовці до практичної роботи слід звернути увагу на те, що однією з функцій охорони праці‚ управління охороною праці є планування організаційно-технічних заходів з охорони праці. Планування заходів з охорони праці здійснюється з метою визначення і створення для працюючих умов праці‚ які відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці.

Планування робіт з охорони праці за терміном дії поділяють на перспективне (на 5 р.)‚ поточне (на 1 р.)‚ оперативне (квартальне‚ місячне‚ подекадне).

За масштабом дії планування розрізняють: у масштабах держави – Національна програма поліпшення стану безпеки‚ гігієни праці та виробничого середовища; галузеве – у масштабах міністерства‚ виробництва‚ об’єднань тощо; регіональні – у межах району‚ області; підприємства.

При плануванні робіт з охорони праці на підприємстві у якості вихідних даних використовують: план економічного та соціального розвитку підприємства; план організаційно-технічних заходів‚ спрямованих на підвищення ефективності виробництва; матеріали з атестації робочих місць з умов праці та виробничої санітарії; матеріали розслідування нещасних випадків‚ професій­них захворювань та аварій; приписи органів державного нагляду‚ служби охорони праці; рекомендації комісії з питань охорони праці; результати адміністративно-громадського контролю стану охорони праці; постанови профкому‚ рішення зборів трудового колективу; відповідні накази адміністрації тощо.

Істотне значення у системі планування має розробка розділу «Охорона праці» колективного договору (угоди‚ трудового дого­вору)‚ що укладається між власником і трудовим колективом.

Колективний договір (угода) повинен обов’язково містити такі заходи:

- захисту прав і соціальних інтересів осіб‚ які потерпіли на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань) – однора­зова допомога‚ компенсація витрат на ліки; організація переквалі­фікації‚ організація похорон; проходження додаткового платного лікування; працевлаштування інвалідів тощо (додаток А). Законом передбачена можливість зменшення одноразової допомоги у випадку‚ коли виробнича травма сталася з повної або часткової вини потерпілого (додаток Б);

- зобов’язання власника про відшкодування потерпілому моральної шкоди за заявою потерпілого і при наявності висновків компетентної медичної організації (МСЕК‚ ЛКК) (під впливом небезпечних або шкідливих факторів порушилися нормальні життєві зв’язки‚ він не в змозі реалізувати свої звички і бажання‚ погіршилися відносини з навколишніми людьми‚ потребуються від працівника додаткові зусилля для організації подальшого свого життя);

- комплексні інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки‚ гігієни праці‚ підвищення існуючого рівня охорони праці з обмовленням асигнувань із фонду охорони праці. Наприклад:

а) розробка‚ виготовлення‚ монтаж і реконструкція наявних вентиляційних систем;

б) розробка‚ виготовлення та встановлення ефективніших інженерно-технічних засобів (огороджень‚ засобів сигналізації‚ запобіжних пристроїв тощо);

в) реконструкція системи природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог;

г) здіснення заходів щодо зниження на устаткуванні рівнів шуму‚ вібрації‚ шкідливих випромінювань;

д) впровадження устаткування‚ яке забезпечує застосування безпечної напруги до 12В – у приміщеннях особливо небезпечних‚ до 42В – у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом;

е) виконання робіт щодо застосування сигнальних кольорів і знаків безпеки;

є) реконструкція опалення з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів;

ж) впровадження більш небезпечних засобів транспортування вантажів;

з) заходи щодо розширення‚ реконструкції санітарно-побутових приміщень.

Важливо‚ щоб цільові кошти на охорону праці не використо­вувались на інше (ремонт покрівель‚ підлоги‚ навчання кадрів‚ спецодяг‚ молоко‚ змивні засоби‚ озеленення територій‚ природо­охоронні заходи тощо).

За наявності на підприємстві певних економічних можливостей нормативні пільги і компенсації можуть перевищуватись на підставі додаткових зобов’язань згідно з колективним договором (угодою). Наприклад‚ надання працівникам додаткової відпустки за несприятливі умови праці (понад розмірів‚ визначених відомим Списком); додаткового комплекту спецодягу (понад встановлені Норми); обладнання додаткових санітарно-побутових приміщень (саун‚ душових кабін‚ ванн для миття ніг тощо) у тих виробництвах‚ де нормативами це не передбачено; скорочення тривалості робочого часу; принципи економічного стимулюван­ня та матеріальної відповідальності:

- з боку підприємства – готовність відшкодувати збитки від незабезпечення нормативних умов праці‚ від аварій та нещасних випадків (профзахворювань);

- з боку посадових осіб‚ працівників‚ з вини яких це сталося‚ зобов’язання відшкодувати підприємству певну частину завданих збитків;

- зобов’язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм‚ правил‚ стандартів та інструкцій з охорони праці; додержання встановлених вимог поводження з машинами‚ інструментами; обов’язкового користування засобами індивідуа­льного захисту‚ виконання положень колективного договору.

Термінологічний словник

Управління – сукупність дій, що спрямовуються на підтри­мання чи поліпшення функціонування об’єкта відповідно до наявної програми, що створюється для досягнення певних цілей.

Функція управління – комплекс взаємопов’язаних видів діяльності, що здійснюються суб’єктом управління під час цілеспря­мованого впливу на об’єкт управління.

Суб’єкт управління охороною праці – діяльність функціональних служб та структурних підрозділів підприємств із забезпечення безпеч­них та здорових умов на робочих місцях, цехах, підприємстві в цілому.

Колективний договір – письмова двостороння угода, сторонами якої є, з одного боку, трудовий колектив, з іншого – адміністрація підприємства, установи, організації в особі керівника. Це правовий інструмент, за допомогою якого трудовий колектив забезпечує собі поліпшення умов та охорони праці. Це є гарант виконання чинного законодавства України з дотримання норм умов праці.

Управління охороною праці – підготовка, прийняття та реалізація рішень зі здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки і збереження здоров’я людини в процесі праці.

СУОП – механізм реалізації вимог законодавства і нормативної документації про охорону праці на підприємстві, а Положення про СУОП – це документ, що узагальнює діяльність.