Розрахунок звукопоглинаючого облицювання внутрішніх поверхонь виробничих приміщень

¨Звукопоглинання – це властивість будівельних матеріалів і конструкцій поглинати енергію звукових коливань.

Процес поглинання звуку пов’язаний з перетворенням енергії звукових коливань в тепло, внаслідок втрат на тертя в порах звукопоглинаючого матеріалу.

Ефективність звукопоглинаючих матеріалів характеризується коефіцієнтом поглинання, який залежить від частоти звукових хвиль, кута їх падіння на конструкцію, товщини поглинаючого шару і типу матеріалу. Звукопоглинаючими вважаються матеріали, які мають коефіцієнт звукопоглинання більший, ніж 0,2.

Для досягнення максимального ефекту рекомендується облицьовувати не менше ніж 60% загальної площі поверхні.

¨ Порядок розрахунку звукопоглинання:

Для розрахунку звукопоглинання необхідно знати акустичні характеристики приміщення:

В₁ – постійна приміщення, м²;

А – еквівалентна площа звукопоглинання, м²;

α – середній коефіцієнт звукопоглинання.

1. Постійну В₁ акустично необробленого приміщення визначають по формулі:

,

де: В₁₀₀₀ – постійна приміщення на середньогеометричній частоті 1000Гц, яка визначається в залежності від об’єму приміщення і характеру виконуваної роботи з табл.5.4.

μ – частотний множник, який визначається за табл.5.3.

2. Для кожної октавної смуги вираховують еквівалентну площу звукопоглинання, використовуючи формулу:

,

де: S – загальна сума площ огороджуючих поверхонь в приміщенні, м².

3. Максимальне зниження рівня звукового тиску ∆L (дБ) в кожній октавній смузі при застосуванні звукопоглинаючого облицювання визначають по формулі:

,

де: B₂ – постійна приміщення після встановлення в ньому звукопоглина­ючих конструкцій, м².

,

де: A₁ – еквівалентна площа звукопоглинання поверхнями, не зайнятими звукопоглинаючим облицюванням, м².

Еквівалентну площу звукопоглинання поверхнями, не зайнятими звукопоглиноючим облицюванням визначають по формулі:

, м²

де: S – загальна сума площ огороджуючих поверхонь;

S_обл. – площа облицьованих поверхонь, м².

α – середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до його акустичної обробки

∆А – величина сумарного додаткового поглинання, що створюється конструкцією звукопоглинаючого облицювання або штучними поглиначами, м²;

Величину сумарного додаткового поглинання визначаємо по формулі:

,

де: a_обл. – коефіцієнт звукопоглинання конструкції облицювання (табл.5.6)

Площу звукопоглинаючого облицювання S_обл визначають за формулою:

,

де: ∆А_н – величина необхідного звукопоглинання, яка забезпечує задане зниження рівнів звукового тиску.

∆А_н визначається за номограмою на рис.5.3 по середньому коефіцієнту звукопоглинання α, величині необхідного зниження рівнів звукового тиску ∆L_н в дБ і загальній площі огороджуючих конструкцій.

α₁ – середній коефіцієнт звукопоглинання акустично обробленого приміщення.

Середній коефіцієнт звукопоглинання акустично обробленого приміщення визначають по формулі:

.

Необхідне зниження рівнів шуму при наявності декількох джерел шуму визначають по формулі:

де: L – рівень звукового тиску по результатах натурних вимірювань, дБ;

L_доп. – допустимий рівень звукового тиску по ГОСТ12.1.003-83, дБ;

n – кількість джерел шуму.