![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Розрахунок освітленості точковим методом можна виконувати двома способами.
¨ Спосіб І.
При відомому світловому потоці лампи (Фл) визначають освітленість у даній точці за формулою:
, лм (4.21)
де: Еу – умовна освітленість у контрольній точці від сумарного впливу найближчих світильників, з умовними лампами, що мають світловий потік 1000 лм.
Для визначення умовної освітленості в точці від сумарного впливу світильників (Еу), розраховують умовну освітленість від одиночного світильника (еу) за формулою:
, лк (4.22)
де: Ia – сила світла в канделах (кд), яка відповідає куту по кривій світлорозподілу світильника з умовною лампою, що має світловий потік в 1000 лм. Ia - визначається з табл.4.14.
a - кут між напрямком світлового потоку до контрольної точки та віссю симетрії світильника, град.
Нр – висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м,
При наявності декількох світильників, створена ними освітленість додається, тобто:
де: к – коефіцієнт запасу (табл.4.8);
m - коефіцієнт, що враховує вплив віддалених світильників та відбитого світла (табл.4.13).
¨ Спосіб ІІ.
Визначають світловий потік ламп, який забезпечує необхідну освітленість (Е) у даній точці, за формулою:
(4.23)
де: к – коефіцієнт запасу (табл.4.8);
m – коефіцієнт, що враховує вплив віддалених світильників та відбитого світла (визначається із табл.4.13).
- сумарна умовна освітленість в даній точці від декількох одиночних світильників.
По отриманому значенню світлового потоку Фл підбирають стандартну лампу, світловий потік якої – не менший розрахункового.
& Задача 4.1 |
Деревообробний цех висотою Н=6м, довжиною А=20м і шириною В=15м освітлюється світильниками “Універсаль” з лампами розжарювання потужністю 500 Вт при напрузі у освітлювальній мережі 220 В. Світильники розташовані згідно схеми (рис. 4.2). Визначити освітленість в точках A, B, C (всі точки лежать на “робочій поверхні”, що знаходиться на висоті 1 метра від підлоги).
Рис. 4.2. Схема розташування світильників у цеху |
Розв’язок:
1. Визначаємо висоту підвісу світильників над рівнем підлоги за формулою:
де: Н – висота приміщення, м.
2. Визначаємо висоту підвісу світильників над робочою поверхнею.
де: hp – висота робочої поверхні, м.
3. Визначаємо відстані в плані від найближчих світильників до розрахункових точок.
Точка А
№ світильника | Відстань до точки А, м |
5,6 | |
5,6 | |
2,5 | |
2,5 |
Точка В
№ світильника | Відстань до точки В, м |
7,1 | |
5,0 | |
7,1 | |
5,0 | |
7,1 | |
5,0 | |
7,1 | |
5,0 |
№ світильника | Відстань до точки С, м |
3,5 | |
3,5 | |
3,5 | |
3,5 |
Точка С.
4. Визначаємо тангенс кута падіння світлового променя від світильника у розрахункову точку за формулою:
де: l – відстань від відповідного світильника до розрахункової точки.
5. Визначаємо кут a і підраховуємо cos3 a.
6. За прийнятим типом світильника з таблиці 4.14 знаходимо відповідну силу світла Ia для кожного з визначених кутів.
7. Розраховуємо для кожного із світильників умовну освітленість в даній конкретній точці за формулою:
,
Розрахунок зводимо в таблицю (див. нижче).
8. З табл. 4.8 для заданого приміщення знаходимо коефіцієнт запасу k=1,7
9. З табл. 4.13 для заданого типу світильника визначаємо коефіцієнт m = 1,3 (для точок В і С) і m = 1,6 (для точки А).
10. Визначаємо умовну освітленість у кожній контрольній точці (А; В; С) від сумарного впливу найближчих світильників.
Для точки А.
Для точки В.
Для точки С
Дата публикования: 2015-01-15; Прочитано: 1078 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!