Н А К А З

«__»_______ 201_ року № ___

Про розподіл учнів за медичними групами

для занять з фізичної культури

Згідно з нормативними документами на основі результатів медичного огляду школярів та на підставі індивідуальних медичних карток (форма №26) учні 1-11 (12)-х класів розподіляються за станом здоров᾽я на медичні групи для проведення уроків (занять) з фізичної культури. Відповідно до цього

НАКАЗУЮ:

1.Зарахувати до підготовчої групи учнів 1-11 (12)-х класів (список додається).

2.Зарахувати до спеціальної групи учнів 1-11 (12)-х класів (список додається).

3.Класним керівникам_______________медичному працівнику _______ оформити Листок здоров᾽я в журналі обліку навчальних занять.

4.Оцінювання учнів підготовчої та спеціальної груп здійснювати відповідно до чинних критеріїв оцінювання.

5.Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника директора з навчально-виховної роботи__________________________________

Директор школи

З наказом ознайомлені:

Додаток 1

до наказу №

від___________201_р

Список учнів, які віднесені до підготовчої (спеціальної) медичної групи

для занять з фізкультури у 201 /201__ навчальному році

№ з/п	Прізвище, ім'я, по батькові	Клас	Діагноз

Медичний працівник Особистий підпис Ініціали, прізвище

Додаток 2

до наказу №

від___________201_р

Список учнів, які звільнені від занять з фізичної культури

у 201_/201_ навчальному році

№ з/п	Прізвище, ім'я, по батькові	Клас	Діагноз

Медичний працівник Особистий підпис Ініціали, прізвище

Урок фізкультури

Урок фізкультури повинен мати науково обгрунтовану структуру й тривалість. Мета уроку фізичної культури не тільки навчальна. Він забезпечує зміну видів діяльності, сприяє відновленню розумової працездатності, поліпшенню функціонального стану центральної нервової системи, психологічному та розумовому розвантаженню учнів.

Саме тому урок фізичної культури не рекомендується проводити у перші та останні години навчального дня. У тижневому розкладі його слід включати у дні, коли в учнів починає знижуватися розумова працездатність (середа, четвер, п'ятниця). З цих самих причин не рекомендується проводити здвоєні уроки фізичного виховання, це дозволяється лише в окремих випадках (лижна підготовка, плавання тощо).

Контроль за професійною діяльністю вчителя фізичного виховання

У складному навчально-виховному процесі фізичного виховання контроль за професійною діяльністю вчителя має бути пріоритетним завданням адміністрації навчального закладу.

Здійснюючи такий контроль, потрібно з'ясувати:

■ чи правильно вчитель розуміє завдання фізичного виховання учнів, чи враховує при визначенні рівня фізичної підготовки учнів та під час проведення занять їхні вікові та статеві особливості;

■ чи сприяють уроки фізичної культури та позакласні заходи підготовці учнів до подальшого самостійного життя, трудової діяльності, активної участі у громадському житті;

■ чи достатньо ефективною є система відбору вчителями засобів і методів фізичного виховання, що застосовуються на уроках, позакласних заняттях, чи здійснюються міжпредметні зв'язки;

■ чи укомплектовано навчально-матеріальну базу з фізичного виховання відповідно до методичних рекомендацій.

Аналіз уроку фізичного виховання

Основною формою фізичного виховання школярів, що забезпечує необхідний рівень знань, умінь і навичок, передбачених навчальною програмою, є урок фізичної культури.

Відвідуючи урок, керівнику навчального закладу доцільно проаналізувати такі його компоненти:

· організація уроку;

· фізичне навантаження учня;

· загальна та моторна щільність уроку;

· навчання руховим діям;

· домашнє завдання.

Оцінка організації уроку

Керівник навчального закладу, аналізуючи урок, оцінює насамперед його організацію та дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності під час навчально-виховного процесу. Це найважливіші моменти організації уроку, на які в першу чергу слід звернути увагу. Також слід пам'ятати, що структура уроку має відповідати складеному вчителем плану-конспекту.

Критерії оцінювання:

· швидке шикування учнів;

· наявність у них спортивної форми встановленого зразка;

· чітка та зрозуміла форма визначення завдань уроку;

· мінімальна втрата часу на встановлення обладнання та висока загальна щільність занять;

· організований перехід від однієї частини уроку до наступної, дисципліна та усвідомлене виконання учнями навчальних завдань;

· дотримання учнями правил безпеки під час виконання вправ.

Облік та профілактика причин дитячого травматизму на уроках фізичної культури

Проблема дитячого травматизму – це одна з найбільших проблем сьогодення, а тому на неї спрямована увага органів охорони здоров᾽я, освіти, всіх владних структур, причетних до навчання та виховання дітей. Незважаючи на те, що профілактиці дитячого травматизму приділяється значна увага, питома його вага залишається високою.

Значний відсоток дитячих травм припадає на травми, отримані під час занять на уроках фізичної культури.

Основні причини травмування дітей на уроках фізичного виховання

Незадовільний стан спортивних залів, використання пошкодженого спортивного обладнання, невідповідність розмірів спортивного обладнання для учнів. У більшості шкіл розміри спортивних залів, їхне планування, освітлення не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, вони не обладнані спортивним інвентарем, який відповідав би віковим особливостям дітей. Наприклад, гімнастичний канат для лазіння – одного стандартного розміру, що призводить до падіння, а отже до травм.

Програма з фізичного виховання насичена значною кількістю акробатичних вправ, а спеціальних доріжок для їх безпечного виконання у навчальних закладах немає.

Таким чином, невідповідність спортивного обладнання та інвентарю під час виконання вправ призводить до тяжких травм.

Перевантаження приміщення спортивного залу: одночасне проведення уроків фізкультури з кількома класами в одному спортивному залі призводить до зниження якості уроку, погіршення дисципліни, послаблення уваги учнів і в кінцевому результаті – до травмування.

Порушення методики проведення уроку. Відомо, що урок фізичного виховання складається із взаємопов'язаних частин: підготовчої, основної та заключної. Так, підготовча частина уроку передбачає організацію учнів, підготовлення організму до основної навчальної діяльності. Проте, як свідчить практика, найчастіше підготовча частина уроку не виконується, тому що діти довго перевдягаються, шикуються, багато часу займають організаційні моменти. Внаслідок цього м'язова система учнів не підготовлена до виконання вправ основної частини уроку, що збільшує ризик травмування.

Недостатнє страхування учня з боку вчителя під час виконання вправ. Іноді в чителі не володіють методикою страхування, не знають, у який момент необхідно допомогти учневі виконати вправу. Травми можуть траплятися і через безвідповідальне ставлення вчителя до страхування, коли він вважає, що учень зуміє виконати цю вправу самостійно, не враховуючи складності вправи, підготовленості учня, невідповідності приладів тощо.

Недостатній медичний контроль у навчальному закладі за учнями, а також за місцями проведення занять з фізичного виховання. У зв’язку з тим, що лікарі не мають змоги щоденно бути у школі, знижується контроль за санітарно-гігієнічним станом приміщень, майданчиків, за впливом фізичних вправ на організм дитини.

Крім перерахованих причин, необхідно враховувати також обставини, які призводять до отримання травм школярами:

· Низький рівень фізичного розвитку, стану здоров'я, розвитку рухових навичок і якостей сучасних школярів та невідповідність шкільної програми з фізичного виховання функціональним можливостям дитячого організму.

· Недостатня наступність програмового матеріалу. Наприклад, шкільною програмою з фізичного виховання для учнів 1-4-х класів передбачені лише вправи з основної гімнастики та рухливі ігри, що не забезпечує достатнього розвитку рухових навичок і якостей, необхідних для виконання програми основної школи.

· Невідповідність кваліфікації вчителів: у деяких навчальних закладах уроки фізкультури в початкових класах проводять учителі, які не мають спеціальної підготовки (кваліфікації), а інколи
й самі вчителі фізичного виховання мають низький рівень підготовки.

· Незадовільна дисципліна учнів на уроках фізкультури. Часто причиною виникнення травм є неадекватна поведінка учнів, яка може привести до непередбачуваних конфліктних ситуацій між учнями і до немотивованих відмов виконувати вказівки вчителя, до неуважності, азарту і навіть грубості.

Вищезазначені причини належать до організаційних, тому зменшення кількості випадків травмування дітей у навчальному закладі можливе за умови запровадження системи профілактичних заходів з урахуванням саме цих причин.

Заходи щодо профілактики дитячого травматизму

в навчальному закладі

Жоден нещасний випадок не повинен залишитися поза увагою керівника навчального закладу – це найголовніше, про що слід пам'ятати.

Чіткий облік травм та аналіз причин виникнення ситуацій, що призвели до них, – запорука правильно побудованої системи профілактичних заходів.

Основним заходом щодо профілактики дитячого травматизму на уроках фізичного виховання є проведення заступником керівника навчального закладу, до посадових обов'язків якого входять питання безпеки життєдіяльності учнів, позапланових інструктажів з усіма вчителями фізичного виховання.

Зміст інструктажу змінюється залежно від місця, де стався нещасний випадок, причини нещасного випадку й опрацювання плану подальших дій, які унеможливлюють травмування учнів і вихованців під час навчально-виховного процесу.

Урок фізичного виховання повинен проводити лише спеціаліст, який будуватиме заняття відповідно до методичних вимог, вимагатиме від учнів дотримання дисципліни, здійснюватиме контроль за їхньою поведінкою та станом здоров'я при різних навантаженнях, який сам знає правила страхування, вміє їх застосовувати та навчає дітей самострахуванню.

На початку навчального року необхідно провести медичне обстеження, щоб визначити стан здоров'я учнів, рівень фізичної підготовленості та розвитку локомоторної функції організму кожного з них. На основі отриманих даних слід сформувати медичні групи, за якими буде розподілятися навчальне навантаження учнів на уроках фізкультури, а потім постійно здійснювати контроль за проведенням занять з дітьми, віднесеними за станом здоров'я до спеціальної медичної групи.

А також вимагати від учителя фізичного виховання:

• обов'язково проводити з учнями інструктаж з безпеки життєдіяльності перед початком уроку;

• чітко дотримуватися методики проведення уроку;

• не залишати без нагляду учнів у спортивному залі;

• контролювати самопочуття та стан здоров'я учнів на уроці, особливо недостатньо підготовлених;

• збільшувати фізичне навантаження на уроці поступово, дотримуватись наступності у навчанні;

• контролювати стан спортивного обладнання та інвентарю;

• розмістити у доступному місці правила безпечної поведінки на уроках фізичного виховання;

• заборонити учням відвідувати заняття без спортивної форми, вживати жувальну гумку, носити біжутерію тощо.

Керівник закладу, лікар повинні слідкувати за тим, щоб під час занять і тренувань проводилися профілактичні заходи.

1. Під час проведення уроків:

- не допускати без дозволу і нагляду вчителя самостійного виконання вправ на приладах перед уроком і після нього;

- забезпечувати присутність до початку проведення уроку вчителя або чергового з числа учнів в спортивному залі (на майданчику, стадіоні);

- забезпечувати організований вихід учнів із спортзалу (майданчика);

- забезпечувати раціональне розміщення учнів в спортивному залі (на майданчику);

- неухильно підтримувати на належному рівні дисципліну і увагу учнів; забезпечувати чіткість і організованість класу при зміні приладів, чергуванні виконання вправ; не допускати самостійного безконтрольного виконання вправ на сусідніх приладах.

2. При щоденному спостереженні за фізичним станом учнів:

- перед кожним уроком (вчителю) визначати ступінь утоми учнів, які відновили заняття після перерви, перенесли хворобу або скаржаться на погане самопочуття;

- в результаті отриманих даних корегувати методику проведення уроку в даний день, а у випадках сумніву, звільняти окремих учнів від уроку і направляти їх до шкільного лікаря.

3. Щодо методики проведення уроку:

- забезпечувати послідовність і методичність в проходженні програмового матеріалу;

- не допускати фізично слабких учнів до виконання складних вправ;

- здійснювати індивідуальний підхід до вибору вправ, дозування навантаження, особливо для тих, хто має відхилення уфізичному розвитку або відновив заняття після перерви у зв'язку з хворобою;

- забезпечувати допомогу і страхування при виконанні вправ.

4. Щодо стану обладнання і спорядження:

- перед початком уроків обов'язково контролювати стан обладнання (справність приладів і кріплень тощо), гімнастичних матів;

- у випадку виходу зладу обладнання негайно припинити його використання;

- контролювати стан спортивного одягу і взуття учнів перед проведенням уроку.

Спортивні травми, отримані учнями на уроках, тренуваннях чи змаганнях, що призвели до погіршення стану здоров'я, підлягають розслідуванню (відповідно до пункту 2.1 статті 2 Положення про розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 31 серпня 2001 р. № 616, розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися з вихованцями та учнями під час навчально-виховного процесу і привели до погіршення стану здоров'я дитини (втрати працездатності) не менше ніж на один день згідно з медичним висновком. 2.3.Погіршення стану здоров'я (втрата працездатності) унаслідок нещасного випадку встановлює та засвідчує лікувально-профілактичний заклад) та фіксуються в журналі встановленого зразка. Причини, що призвели до виникнення травм, аналізуються на спільній нараді дирекції, лікаря і вчителів фізичної культури для розробки заходів щодо їх усунення.

Профілактика травмування дітей на перервах та в позаурочний час

Щодо травмування дітей у результаті пустощів та бійок на перервах та у позаурочний час:

• обов'язково обговорювати кожний випадок в учнівському та педагогічному колективах, доводити до відома батьківської громади;

• забезпечити психологічний супровід учнів, схильних до агресивної поведінки;

• залучати психологів до роботи з колективами навчальних закладів;

• організовувати цікаву позакласну та гурткову роботу.

Переважаюча кількість пошкоджень може бути попереджена при продуманій методиці проведення і відмінній організації занять, індивідуальному підході, при врахуванні фізичного стану учнів, зразковій дисципліні й увазі, належному стані обладнання і спортивного інвентарю.

Основна роль у профілактиці спортивних травм належить учителям фізичної культури, а також залежить від свідомості самих учнів.