Основні вимоги до організації робочого міста. Основні фактори можливих причин захворювань та нещасних випадків

Нормативні документи щодо організації і обладнання робочих місць. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є «Державні санітарні правила інорми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин» ДСанПІН 3.3.2.007-98.

Об’ємно-планувальні рішення будівель та приміщень для роботи з ВДТ мають відповідати вимогам ДСанПІН 3.3.2.007-98.

Розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено.

Площа на одне робоче місце становить не менше ніж 6 м^з, а об’єм – не менше ніж 20 м³.

Приміщення з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до СниП ІІ-4-79.

Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи (вікна), орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5 %.

Виробничі приміщення повинні обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням вимог до площі приміщень.

У приміщеннях з ВДТ слід щоденно робити вологе прибирання. Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

Норми мікроклімату та інші параметри. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища включають вимоги до параметрів мікроклімату, освітлення, шуму і вібрації, рівнів електромагнітного та іонізуючого випромінювання.

У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86).

Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ВДТ мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам № 2152-80.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення.

Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк.

Як джерела світла для штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях допускається застосування метало галогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ, мають відповідати вимогам СН 3223-85, ГОСТ 12.1.003-83, ГР 2411-81.

Значення напруженості електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зоні екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) мають не перевищувати гранично допустимих за ГОСТ 12.1.045-84, СН 1757-77.

Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях з ВДТ мають відповідати нормативним значенням (ГДР №3206-85, ГДР № 4131-86, СН № 5802-91, ГОСТ 12.1.006-84..

Інтенсивність потоків інфрачервоного випромінювання має не перевищувати допустимих значень, відповідно до СН 4088-86, ГОСТ 12.1.005-88.

Інтенсивність потоків ультрафіолетового випромінювання не повинна перевищувати допустимих значень, відповідно до СН 4557-88.

Організація та обладнання робочих місць з ВДТ. Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози.

Робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно світових прорізів, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ВДТ – 1,2 м; від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого – 2,5 м.

Екран ВДТ має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600…700 мм, але не ближче ніж за 600 мм з урахуванням розміру літерно-цифрових знаків і символів.

Розташування екрана ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +30⁰ до нормальної лінії погляду працюючого.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100…300 мм від краю, звернутого до працюючого.

При оснащенні робочого місця з ВДТ лазерним принтером параметри лазерного випромінювання повинні відповідати вимогам СанПіН № 5804-91.

Шкідливі психофізіологічні фактори виробничого середовища. Стан здоров’я і рівень працездатності працівників великою мірою залежить від виробничого середовища, в якому відбувається трудова діяльність.

Виробниче середовище безпосередньо впливає на продуктивність праці. У несприятливих умовах виробничого середовища працівник не тільки виконує трудові дії, але й зазнає додаткового навантаження на організм у зв’язку з необхідністю виконувати фізіологічну роботу з метою пристосування до тих чи інших факторів.

Під виробничим середовищем розуміють взаємопов’язаний комплекс технічних та організаційних факторів, які впливають на енергетичні затрати, нервово-м’язову і психічну діяльність працівника, його здоров’я та продуктивність праці.

Найважливішими факторами виробничого середовища є фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні, які за певних умов можуть бути небезпечними і шкідливими для здоров’я працівників.

До групи фізичних небезпечних та виробничих факторів належать:

- забрудненість і загазованість повітря;

- підвищена або знижена температура;

- підвищений рівень шуму та вібрації;

- підвищений або знижений атмосферний тиск, рух і вологість повітря, іонізація повітря;

- недостатнє освітлення, підвищена яскравість, знижена контрастність.

Група хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів представлена загально токсичними, подразнюючими та канцерогенними речовинами.

Група біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів становлять мікро- та макроорганізми.

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори пов’язані з фізичними та нервово-психічними перевантаженнями працівника.

Людина, яка працює з комп’ютером, постійно перебуває під впливом небезпечних і шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ЗЧ, УВЧ,СВЧ), інфрачервоного та іонізуючого випромінювань, шуму й вібрації, статистичної електрики тощо. Крім цього оператор піддається значному розумовому і психоемоційному навантаженню, високій напрузі зорової та м’язової (Робота з клавіатурою ЕОМ) діяльності.

Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ВДТ. При організації праці, що пов’язана з використанням ВДТ ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров’я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності передбачаються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.

При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ слід вважати таку, що займає не менше 50% робочого часу. Впродовж робочої зміни мають передбачатися:

- перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

- перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

- додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

Тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

Велике значення для збереження здоров’я користувачів комп’ютерів має дотримання медичної рекомендації щодо раціонального харчування і додаткової вітамінізації організму. З метою розширення функціональних можливостей м’язів ока необхідно застосовувати спеціальні вправи для очей та ін.

Згідно з «Положенням про медичний огляд працівників певних категорій» затвердженим наказом МОЗ України від 31.03.1994 № 45 працюючі з ВДТ і ПЕОМ підлягають обов’язковим та періодичним оглядам. Періодичні огляди мають проводитися раз на два роки у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. Окрім того, жінки обов’язково раз на два роки оглядаються акушером-гінекологом. Відповідно до Сан ПіН 3.3.2.007-98 жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини груддю до виконання всіх робіт з використанням ВДТЕОМ і ПЕОМ не допускаються.

Психофізіологічне розвантаження – профілактика втоми. Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин Сан ПІН 3.3.2.007-98.

У рекомендованому сеансі виділяються три періоди, що відповідають фазам відновлювального процесу.

Перший період – абстрагування працівників від виробничої обстановки – повільна мелодійна музика, пташиний спів.

Другий – заспокоєння – відповідає фазі відновлювального гальмування. Пропонується показ фото слайдів із зображенням квітучого лугу, березового гаю, ставка тощо.

Третій період – активізація – відповідає фазі підвищеної збудженості. Наприкінці періоду лунає бадьора музика.

Сеанси психофізіологічного розвантаження можуть проводитись за єдиною програмою через індивідуальні навушники і складатись із двох періодів по 5 хвилин кожний: 1) повне розслаблення; 2) активізація працездатності.

Після сеансів психофізіологічного розвантаження у працівників зменшується відчуття втоми, з’являються бадьорість, гарний настрій. Загальний стан відчутно поліпшується.