Вплив вібрації на людину

6.5.2.1. Вплив вібрації на людину залежить від параметрів вібрації, напрямку її дії, місця прикладення, тривалості впливу, а також від індивідуальних особливостей людини. При оцінці вібраційного впливу потрібно враховувати, що ко­ливальні процеси притаманні живому організму. В основі серце­вої діяльності і кровообігу та біострумів мозку лежать ритмічні коливання. Внутрішні органи людини можна розглядати як коли­вальні системи з пружними зв'язками. Частоти їх власних коли­вань лежать у діапазоні 3...6 Гц. Частоти власних коливань пле­чового пояса, стегон і голови щодо опорної поверхні (положення стоячи) складають 4...6 Гц, голови щодо пліч (положення сидячи) 25..30 Гц.

6.5.2.1. При впливі на людину зовнішніх коливань (хитавиці, стру­сів, вібрації) відбувається їх взаємодія з внутрішніми хвильо­вими процесами, виникнення резонансних явищ. Так, зовнішні коливання частотою менше 0,7 Гц утворюють хитавицю і пору­шують у людини нормальну діяльність вестибулярного апарата. Інфразвукові коливання (менш 16 Гц), впливаючи на людину, пригнічують центральну нервову систему, викликаючи почуття тривоги, страху. При певній інтенсивності на частоті 6,7 Гц інфразвукові коливання, втягуючи у резонанс внутрішні органи і систему кровообігу, здатні викликати травми, розриви ар­терій, тощо.

6.5.2.2. Характерними рисами шкідливого впливу вібрації на людину є можливі зміни у функціональному стані: підвищена втома, збільшення часу мо­торної реакції, порушення вестибулярної реакції. Медичними дослідженнями встановлено, що вібрація є подразником пери­феричних нервових закінчень, розташованих на ділянках тіла людини, що сприймають зовнішні коливання. У результаті впливу вібрації виникають нервово-судинні розлади, ураження кістково-суглобної й інших систем організму. Відзначаються, наприклад, зміни функції щитовидної залози, сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту.

6.5.2.3. Шкідливість вібрації збільшується при одночасному впливі на людину таких факторів, як знижена температура, підвищені рівні шуму, запиленість повітря, тривала статична напруга м'язів і т. ін. Сучасна медицина розглядає виробничу вібрацію як могутній стрес-фактор, що має негативний вплив на психо­моторну працездатність, емоційну сферу і розумову діяльність людини, що підвищує ймовірність виникнення різних захворю­вань і нещасних випадків. Особливо небезпечний тривалий вплив вібрації для жіночого організму. Цей широкий комплекс патологічних відхилень, викликаний впливом вібрації на ор­ганізм людини, кваліфікується як віброзахворювання. Серед професійних патологій вібраційна хвороба займає одне з пер­ших місць.

6.5.2.4. Гігієнічна оцінка вібрації, яка діє на людину у виробничих умовах, здійснюється за допомогою таких методів:

частотного (спектрального) аналізу її параметрів;

інтегральної оцінки за спектром частот параметрів, що норму­ються;

дози вібрації.

6.5.2.5. Гранично допустимі рівні вібрації, вимоги до вимірювань на робочих місцях, наведені в ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.

Вимоги цих норм повинні бути враховані у нормативно-технічних документах: стандартах, будівельних нормах, технічних умовах, інструкціях, методичних вказівках та ін., які регламентують конструктивні та експлуатаційні вимоги до вібронебезпечних машин, устаткування, обладнання та інструменту, технологічних процесів і регламентів, зарубіжних виробів.

6.5.2.6. Заходи щодо захисту від дії вібрації поділяють на технічні, організаційні та лікувально-профілактичні.

6.5.2.7. До технічних заходів відносять:

зниження вібрації в джерелі її виникнення (вибір на стадії проектування кінематичних і технологічних схем, які знижують динамічні навантаження в устаткуванні).;

зниження діючої вібрації на шляху розповсюдження від джерела виникнення вібропоглинання, віброгасіння, віброізоляція).

6.5.2.8. До організаційних заходів відносять:

організаційно-технічні (своєчасний ремонт та обслуговування обладнання за технологічним регламентом, контроль вібрації, дис­танційне керування вібронебезпечним обладнанням);

режим праці та відпочинку, заборона залучення до вібраційних робіт осіб молодших 18 років тощо;

6.5.2.9. До лікувально-профілактичних заходів відносяться:

медичний огляд;

лікувальні процедури (фізіотерапевтичні процедури, вітаміно-та фітотерапія).

6.5.2.10. Найбільш важливим напрямом захисту від вібрації є конструк­тивні методи зниження параметрів вібрації машин та механізмів- зменшення діючих змінних сил у конструкції та зміна її па­раметрів.

Для зниження дії вібрації на обладнання та людину використо­вують метод віброізоляції - введення в коливну систему додатко­вого пружного зв'язку, який послаблює передавання вібрації об'єкту, що підлягає захисту. Для віброізоляції машин з верти­кальною збуджуючою силою використовують віброізолюючі опо­ри у вигляді пружин, пружних прокладок (наприклад, гума) та їх комбінації.

6.5.2.11. У випадках, коли технічними засобами не вдається зменшити рівень вібрацій до норми, передбачають забезпечення працівників індивідуальними засобами захисту. Засоби індивідуального захис­ту ЗІЗ можуть застосовуватися як для всього тіла людини, так і окремо для ніг та рук.

6.5.2.12. Вимірювання, оцінювання та захист від вібрації може здійснюватися відповідно до стандатів, наведених в таблиці 6.8.

Таблиця 6.8 – Стандарти щодо захисту від вібрації