Розкрити основні положення колективного договору

Колективний договір - де письмова нормативна угода між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом, від імені якого виступає профспілковий комітет чи інший уповноважений трудовим колективом орган. Цією угодою визначаються взаємні зобов'язання сторін у галузі трудових і соціально-економічних відносин.

Ознаки колективного договору:

o наявність сторін - власника (його представники) і трудового колективу;

o письмова форма договору;

o зміст - взаємні права і обов'язки сторін, що визначені ст. 13 КЗпП.

Правова регламентація відносин учасників колективного договору визначається Законом України "Про колективні договори і угоди" та КЗпП України. Розрізняють два основних види таких договорів: колективний договір і колективні угоди.

За правовим значенням колективні договори можуть бути:

а) колективний договір підприємства, установи, організації;

б) колективний договір структурного підрозділу підприємства в межах його компетенції (ст. 2 Закону).

Закон визначає різні види угод, зокрема генеральну, що укладається на загальнодержавному рівні, сторонами якої є професійні спілки, котрі об'єднуються для ведення колективних переговорів і укладення генеральної згоди; власники або уповноважені ними органи, які об'єднуються для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди.

Наступним видом є угода на галузевому рівні, сторонами якої виступають власники, об'єднання власників або вповноважені ними органи; профспілки чи об'єднання профспілок або інших представницьких організацій працівників, які мають відповідні повноваження щодо ведення переговорів, укладення угод та реалізації їх норм.

Зміст колективних угод в основному визначений ст. 8 Закону, в якій зазначено, що угодою (державного чи галузевого рівня) регулюються основні принципи й норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо гарантій праці, забезпечення зайнятості, оплати праці, соціального страхування, режиму праці та відпочинку, задоволення духовних потреб населення тощо.

Третім видом е угода на регіональному рівні/ яка укладається між місцевими органами державної влади або регіональними об'єднаннями підприємців; об'єднаннями профспілок чи іншими уповноваженими трудовим колективом органами.

До основних положень колективних договорів і угод належать їх зміст, сфера поширення, строк дії та порядок укладення.

До змісту колективного договору входять усі його умови, про які сторони мають право домовлятися під час його укладення. Ці умови й визначають права, обов'язки та відповідальність сторін за їх виконання.

Закон України "Про колективні договори і угоди" визначає лише приблизний перелік питань, за якими сторони можуть визначати свої зобов'язання. Цей перепік не є вичерпним і тому дає можливість сторонам передбачити й інші додаткові гарантії чи соціально-побутові пільги (ст. 7 Закону).

Усі питання, що визначають зміст колективного договору, умовно групуються за трьома ознаками.

Перша група включає основні питання взаємних зобов'язань сторін виробничого характеру:

а) внесення змін в організацію виробництва та праці;

б) забезпечення продуктивної зайнятості працівників;

в) нормування й оплата пращ тощо.