Правила електробезпеки

Електричний струм, що живить різні установки, може завдати серйоз­ної шкоди здоров'ю людини, а в деяких випадках навіть викликати смерть, якщо не дотримуватись певних правил і заходів безпеки.

До основних причин ураження людини електричним струмом належать:

1) доторкання до оголеного проводу струмоведучих частин електро -­
установок;

2) замикання на корпус внаслідок пробою ізоляції;

3) небезпека залишкового заряду. (Це стосується конденсаторів, навіть
якщо вони вимкнуті з джерел живлення. Доторкання людини до незазем-
лених обкладок конденсатора може призвести до ураження електричним
струмом.)

Щоб усунути небезпеку ураження людини електричним струмом, застосовують різні захисні засоби. До них належать:

- засоби ізоляції людини від землі і струмоведучих частин (ізолюючі підставки, гумові килимки, калоші, рукавиці), монтажний інструмент, кліщі, пристрої, які фіксують напругу (пробники з неоновою лампочкою, контрольні лампи тощо). Людину, уражену електричним струмом,

необхідно перш за все відокремити від струмоведучих частин. Ні в якому разі не можна торкатись відкритих частин тіла або ділянок вологого одягу. Треба швидко вимкнути електроустановку.

У більшості випадків потерпілий сам відірватись від проводів не може. Допомогти йому можна підручними засобами (палицею, дошкою), не торкаючись до нього голими руками. Рекомендується при цьому діяти по можливості однією рукою. Якщо неможливо відтягнути потерпілого, то необхідно перерубати проводи сокирою з сухою дерев'яною ручкою або перекусити кожний провід гострозубцями з ізолювальним руків'ям. Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але злякався, можна різко крикнути: «Підстрибни!», щоб заставити його відірватись від землі для розмикання кола. Після звільнення потерпілого від дії електричного струму його треба вкласти в зручне положення, розігріти розтиранням або грілкою і викликати лікаря. При відсутності ознак життя (уявно мертвий) необхідно терміново зробити штучне дихання і масаж серця до появи ознак життя.

Для запобігання ускладнень потерпілих необхідно госпіталізувати незалежно від стану здоров'я.

Правила поведінки під час грози

Електричні розряди під час грози несуть постійну загрозу людям. Блискавки, в яких зосереджена величезна руйнівна енергія, можуть влучати в різні об'єкти, збудовані людьми. Але якщо на великих спорудах є можливість нейтралізувати їх удари через блискавковідводи, то житлові помешкання, особливо сільські, зовсім не захищені від блискавиць. А кожна окрема людина і поготів полишена напризволяще.

Існують прийнятні для кожної людини, незалежно від віку, правила поведінки, виконання яких практично унеможливить трагічне зіткнення людської долі з грозовим розрядом. Ось вони:

1. Якщо ви перебуваєте просто неба, тобто якщо гроза застала вас на вулиці, у полі, в лісі, на річці, то:

- не ховайтеся в невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах,
тим більше серед острівців дерев;

- краще в такому випадку затаїтись у якомусь заглибленні;

- якщо вас двоє, троє чи більше, - не скупчуйтеся в укритті разом, а
ховайтеся поодинці, бо можливе ураження блискавкою спричинить
трагедію одному, а не всім, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт
людських тіл;

- бігти до сховища слід нешвидко і злегка пригнувшись, а не
випростано в увесь зріст - розряди контактують із вищими точками, якою
і може бути людська голова;

- перебуваючи у сховищі, ноги тримайте вкупі, а не розкидано, тим
самим звузивши площу можливого ураження розрядом;

- негайно слід позбавитись усіх металевих предметів, які є на вас чи
при вас: лопати, сокири, ножі, браслети, навіть годинник - покладіть у
захищеному місці далі від себе;

- не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу ураження
розрядом, а краще сядьте, злегка нагнувши голову, аби вона не
вивищувалася над предметами, які поряд з вами;

- якщо відчули у схованці, що оточуючі вас предмети або частина
споруд, скажімо, паркан, наче дзижчать чи якось відлунюють, негайно
поміняйте схованку, бо тут небезпечно;

- якщо волосся на голові ніби ворушиться, а то й здиблюється,
принаймні так вам здається, теж перейдіть в інше місце, бо тут накопи­
чується електрична присутність, яка може "притягти" блискавку;

- коли вас застала гроза з довгими, особливо металевими, предметами
в руках (вудочками, граблями, вилами), не йдіть із ними, а покладіть
подалі від себе і перечекайте негоду;

- під час грози ніколи не торкайтеся металевих споруд і залізних
електроопор, опор мостів, дротяних огорож і подібних об'єктів з металу;

- навіть під час невеликої або ж короткочасної грози негайно
припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні - веломашину
поставте подалі від себе, а коня прив'яжіть, бажано не до високого дерева
і не до металевого стовпа чи паркану;

- якщо гроза застала вас на човні в річці або ви плавали в цей час, то
найбезпечніше - вибратися з води на берег, а якщо це неможливо, то
намагайтеся на човні сидіти нерухомо, витягнувши весла, а вплав слід
добиратися повільно, спокійно, не вимахуючи руками;

2. Якщо ви перебуваєте в приміщенні, то:

- негайно зачиніть усі кватирки, вікна, двері, бо протяги можуть
"спровокувати" сюди блискавку;

- у квартирах не користуйтеся водогоном, відкручуючи та закручуючи
крани, тим більше не слід умиватися над раковинами або ваннами, в
жодному разі не митися у ваннах, негайно припинивши це, щойно
побачили перші спалахи блискавки та зачули удари грому;

- перебувайте подалі від вікон, де можливі протяги, від електропри­-
ладів, труб, взагалі будь-якого металевого начиння;

- утримайтеся дзвонити по телефону, але якщо вже біда примусила
викликати "швидку допомогу" чи пожежну бригаду, то зробіть це одразу
ж після чергового грозового розряду, швидко використавши невеличку
паузу до наступного.

У селищах, містах на всіх високих спорудах ставляться блискавко­відводи. Тому якщо ви під час грози знаходитесь удома, то слід вжити тільки застережливих заходів:

- вимкнути електроприлади і радіоприлади з електромережі;

- вимкнути освітлення;

- закрити двері, вікна, кватирки, перекрити засувки в коминах.

Якщо гроза застала людину в лісі, то слід пам'ятати про те, що не можна шукати укриття під високими деревами, на пагорбах, поблизу ліній радіо- та електропередач.

Під час грози в полі людина повинна шукати сховище в низовинній місцевості, не можна наближатись до дерев, стовпів, техніки, що стоять окремо, а також необхідно покрити голову і не тримати в руках металевих предметів і не перебувати біля води.

Розроблено:

Заступником директора

з адміністративно-господарської роботи

(підпис) (прізвище, ініціали)

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію

роботи з безпеки життєдіяльності _____ ._______,

(підпис) (прізвище, ініціали)

Головою комісії з питань

охорони праці і техніки безпеки__________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено:

Наказам директора школи
від «__»_____ 200_ р., №___

Директор:

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкція №

Правила надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом

І. Загальні положення

При ураженні електрострумом треба швидко вимкнути рубильник, обережно звільнити потерпілого від проводів, щоб не поширити дію струму на осіб, які беруть участь у наданні допомоги (звільнити потерпілого в гумових рукавицях або обгорнути руку сухою тканиною, стати на суху дошку чи килимок тощо).

Як установлено численними дослідженнями, небезпека електричного струму полягає в тому, що внаслідок проходження через тіло людини фібріляційного струму, зумовленого прикладанням різниць потенціалів, відбувається судорожне скорочення м'язів, у тому числі м'язів, що здійснюють дихальний рух грудної клітки, забезпечують роботу серця.

Фібріляційним струмом, що безумовно, призводить до смертельного ураження людини, вважається струм силою 0,1 А. Сила струму визначається не тільки значенням напруги, а й опором тіла людини в момент доторкання до струмоведучої частини.

Сучасні методи оживлення організму передбачають два основних прийоми, які слід застосувати негайно після встановлення факту відсутності дихання, пульсу у потерпілого від ураження електричним струмом:

а) штучне дихання ритмічним вдуванням повітря з свого рота в рот
або ніс потерпілого (10-12 разів за хвилину);

б) підтримання у потерпілого штучного кровообігу непрямим
(закритим) масажем серця. Для цього стискують м'яз серця ритмічними
натисканнями на передню стінку грудної клітки в її нижній третині (60-
70 разів за хв.)

Ні в якому разі не можна натискувати нижче від краю грудини на м'які тканини, цим можна пошкодити розміщені в черевній порожнині органи. Слід також уникати натискання на кінці ребер, бо це може призвести їх до перелому.

В оживленні беруть участь дві особи, у крайньому разі допомогу може надати й одна людина, яка по черзі проводить штучне дихання й масаж серця.

1. У разі ураження електричним струмом треба негайно подати
потерпілому першу допомогу, бо це може закінчитись трагічно для нього.
Негайно повідомити про нещасний випадок учителя або майстра, які
знаходяться поблизу.

2. Потерпілого насамперед слід відірвати від електричних проводів.
При цьому треба бути дуже обережним, бо від доторкання до потерпілого
без додержання застережних заходів можна самому опинитися під дією
струму.

3. Для відокремлення людини від електричних проводів, які перебу­-
вають під напругою, необхідно вжити таких заходів:

а) вимкнути струм рубильником або викрутити запобіжну пробку,
чи перерубати струможивильні проводи, при цьому кожний провід треба
розрізувати окремо. Інструмент, яким розрізуєш або розрубуєш проводи,
повинен бути з ручкою з ізоляційного матеріалу (сухого дерева, пласт­-
маси, гуми та ін.);

б) відірвати потерпілого від проводу, схопивши його за одяг. Перш
ніж торкнутися до потерпілого, слід ізолювати себе від нього, надівши
гумові рукавиці, калоші або стати на гумовий килимок, лист фанери або
на сухі дерев'яні дошки. Ні в якому разі не можна ставати на вогку землю;

в) якщо неможливо ізолювати себе від потерпілого, то слід відірвати
його від проводу за допомогою дерев'яної дошки або палиці, діючи ними
як важелями, якщо можливо, то слід вибити провід з рук потерпілого;

г) можна також замкнути накоротко проводи, внаслідок чого пере­
горять запобіжники і в мережі зникне струм. Замикання також відбу-­
деться, якщо накинути на голі проводи дріт або вогку ганчірку.

Останні способи можна застосовувати лише тоді, коли немає змоги вимкнути рубильник або викрутити запобіжну пробку.

Звільнивши потерпілого від проводів, треба забезпечити йому доступ свіжого повітря, відчинити вікна й двері, якщо він перебуває в приміщенні, почати робити йому штучне дихання. Для цього слід:

а) покласти потерпілого на спину, голову відхилити трохи назад,
розстебнути комір, зняти пасок, одяг, що заважає рухам, а також взуття;

б) за допомогою тупої викрутки, ложки або іншого подібного
предмета розтиснути потерпілому зуби, видалити з рота й носа слиз та
кров;

в) для кращого проходження повітря до легенів потерпілого бинтом
або носовою хусточкою слід притиснути йому язик до нижньої щелепи,
вставивши між зуби дерев'яну паличку, або тримати язик у витягненому
положенні пальцями, обгорнутими хустинкою;

г) потім, стоячи позаду голови потерпілого, взяти його за зігнуті руки
нижче ліктя й відвести їх від грудної клітки у сторони вгору так, щоб
плечові частини рук лягли поряд з головою (вдих), тримаючи в такому
положенні близько трьох секунд (лічачи раз, два, три), відвести руки вниз

,

обережно притискаючи їх до грудної клітки (лічачи чотири, п'ять, шість). Ці рухи повторювати від 14 до 18 раз на хвилину, тобто по числу нормальних вдихів і видихів людини. При цьому не можна натискувати на живіт потерпілого, бо можна видавити з нього їжу, яка закупорить дихальні шляхи.

Надаючи першу медичну допомогу при ураженні електрострумом, слід звернути увагу на дихання, серцево-судинну систему потерпілого.

У разі припинення дихання, серцевої діяльності слід негайно розпочати непрямий масаж серця (натискувати долонями частими поштовхами в ділянці середини грудної кістки, трохи лівіше з ритмом 40-60 поштовхів за хвилину), штучне дихання рот у рот (попередньо закрити потерпілому ніс, вдихнувши повними грудьми, видихнути крізь марлю або носовичок у рот, крізь марлю або носовичок аналогічно робити видих у ніс). Штучне дихання роблять з частотою 16-18 раз на хвилину. Одночасно викликають спеціалізовану бригаду швидкої допомоги. Непрямий масаж серця, штучне дихання роблять до повного відновлення або до надання спеціалізованої допомоги.

При ослабленні серцевої діяльності дихання необхідно забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, дати понюхати нашатирного спирту, влити в рот чайну ложку чи 25 крапель кордіаміну, поплескати по щоках.

При пошкодженні шкіри - накласти стерильну пов'язку, направити потерпілого до лікаря.

Пошкоджену поверхню шкіри навколо опіку треба обробити зеленкою чи рожевим розчином марганцівки.

В КОТ повинна бути аптечка першої лікарської допомоги.

Штучне дихання треба робити безперервно до прибуття лікаря або до відновлення у потерпілого нормального дихання. Далі потерпілого треба відправити на медпункт.

Слід пам'ятати, що штучне дихання треба застосовувати не лише тоді, коли потерпілий виявляє ознаки життя, а й тоді, коли він не виявляє їх зовсім. Треба пам'ятати, що уявна смерть при ураженні електричним струмом у більшості випадків є лише глибокою непритомністю.

Перша допомога буде справді корисною для потерпілого при виконанні таких правил:

1. Подавати допомогу тільки в нещасних випадках при хворобливому
стані, що загрожує життю, а не займатися лікуванням хворого.

2. З'ясовуючи характер ушкоджень, не доторкатися до ушкоджених
частин тіла, не обмацувати їх, а обмежитись лише розпитуванням,
оглядом.

3. Якщо неможливо визначити характер ушкодження, слід вважати
його найтяжчим.

4. Піклуватися не тільки про те, щоб допомогти потерпілому, а й про
те, щоб не пошкодити йому; вибирати заходи допомоги безболісні,
безпечні.

5. Вживати тільки найнеобхідніших заходів.

6. Твердо пам'ятати, що перша допомога не може замінити допомогу
лікаря.

Розроблено:

Учителем фізики (інформатики,

хімії, трудового навчання)______________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію

роботи з безпеки життєдіяльності

(підпис) (прізвище, ініціали)

Головою комісії з питань

охорони праці і техніки безпеки__________________________.

(підпис) (прізвище, ініціали)

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА-ІНТЕРНАТ №5 І-ІІІ СТУПЕНІВ ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

«Затверджую»

Директор__________(Н.А. Задворна)

«_____»______________20 р.

Інструкція №

з охорони праці під час проведення навчальних занять у кабінеті біології

І. Загальні положення

1. Під час роботи в кабінеті біології будьте обережними, дотримуйтесь порядку й чистоти на робочому місці, виконуйте правила безпеки. Безладність, поспішність, необачність у роботі й порушення правил техніки безпеки можуть призвести до нещасних випадків.