Як же допомогти потопаючому?

Розглянемо варіант надання допомоги без використання засобів — най­складніший.

Основне правило при рятуванні потопаючого — діяти виважено, спокій­но, швидко. Якщо ви побачили, що людина тоне, то перш за все необхідно зорієнтуватися в обстановці. Коли це можливо, треба спробувати повідомити потопаючому, що його помітили й допоможуть. Це підбадьорить його і надасть нових сил. Потрібно також звернути увагу людей, які знаходяться поблизу, на те, що людина тоне.

Для врятування потопаючого можна використати наявні рятувальні засо­би, коли ж такої можливості немає, треба негайно пливти до нього. Але для того, щоб прийняти таке рішення, ви повинні вміти добре плавати та пірнати, володіти способами надання допомоги на воді, а також знати, як потрібно транспортувати потерпілого і звільнятися від його можливих захватів. Коли впевненості у собі немає або ви не вмієте плавати, кличте на допомогу інших людей.

СЛІД ПАМ'ЯТАТИ, що для потопаючого характерні конвульсивні, неко­ординовані і не завжди усвідомлені рухи, тому невміла спроба витягти його з води може поставити під загрозу життя самого рятувальника.

При наданні допомоги людині, яка не має сил пливти, треба підпливти до неї, підбадьорити і переконати в необхідності виконувати ваші поради. Тільки після цього можна підставити свої плечі під кисті витягнутих рук потерпілого і транспортувати його до берега.

До потопаючого треба підпливати тільки ззаду і, схопивши його за волосся, шию або попід руки, перегорнути обличчям угору так, щоб воно весь час було над водою. У такому положенні потерпілого треба якнайшвидше доставити до берега. Якщо потерпілий вже зник з поверхні води і знаходиться на дні водо­йми, необхідно знайти його тіло, а знайшовши, взяти попід руки і підняти, а потім, сильно відштовхнувшись ногами від дна, піднятися разом із ним на поверхню і доставити його до берега.

ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ЗАХВАТІВ ПОТЕРПІЛОГО ІСНУЄ БАГАТО СПОСОБІВ. Назвемо кілька з них: коли потерпілий схопив вас за ноги, для звільнення необхідно однією рукою притиснути його голову до себе, а другою взяти за підборіддя і повернути від себе; коли потерпілий схопив вас за кисті

рук, потрібно стиснути їх у кулаки, підтягнути ноги до живота, впертися ними в його груди і, зробивши сильний ривок руками назовні, одночасно відштовхнутися від нього ногами.

У крайньому випадку, коли від захвату потерпілого звільнитися не вдаєть­ся, пірнайте разом із ним вниз. Інстинкт самозбереження часто змушує по­терпілого випустити рятувальника і підійматися на поверхню.

Після доставки потерпілого на берег необхідно швидко й обережно звіль­нити його від тісного одягу. Після цього треба покласти його собі на зігнуту в коліні ногу обличчям униз так, щоб голова була нижче від тулуба. Пальцем, обгорнутим хустинкою, потрібно звільнити рот від мулу, піску, водоростей тощо. Енергійно надавити на його спину, щоб вода витек,ла з дихальних шляхів і шлунка. Потім перегорнути на спину, покласти горизонтально, швидко й енергійно розтерти усе тіло сухим одягом, по можливості зігріти його.

Якщо відсутні дихання і серцева діяльність, необхідно негайно почати робити штучне дихання і непрямий масаж серця з дотриманням таких правил: потерпілого кладуть на спину так, щоб його голова була відкинута назад (підборіддя повинно бути на одному рівні з шиєю); перш ніж розпоча­ти робити штучне дихання, треба переконатися у прохідності його верхніх дихальних шляхів. Якщо голова відкинута назад, рот потерпілого мимоволі відкривається.

Щоб зробити штучне дихання способом «з рота в рот», потрібно стати на коліна з будь-якого боку від потерпілого. Його ніс і рот прикрити чистою хустинкою чи серветкою. Потім той, хто надає допомогу, робить 1-2 глибокі вдихи й видихи, після цього набирає в легені побільше повітря, щільно при­тискає свої губи до губ потерпілого і, затиснувши пальцями ніздрі, робить енергійний видих. При цьому грудна клітка потерпілого розширюється. Видих здійснюється пасивно.

Штучне дихання потрібно проводити до появи самостійного дихання й відновлення свідомості потерпілого або до прибуття медичних працівників.

Якщо зупинилося серце, потерпілого також кладуть на спину горизон­тально. Той, хто надає допомогу, стає на коліна ліворуч від нього, кладе кисті рук одна на одну на нижню частину грудної клітки потерпілого і натискує на неї долонями енергійними поштовхами так, щоб змістити передню стін­ку грудної клітки в бік хребта на 4-5 см. За 1 хвилину потрібно робити до 60 надавлювань

Ознакою відновлення серцевої діяльності є поява пульсу на сонній і проме­невій артеріях, звуження зіниць, покращення кольору обличчя (воно набирає рожевого відтінку замість сіро-землистого із синюватим відтінком). У такому випадку масаж серця можна припинити. Якщо цього не спостерігається, не­обхідно продовжувати масаж до прибуття медичних працівників.

Якщо допомогу надають двоє, то один робить масаж серця, а другий одно­часно штучне дихання. При цьому їхні дії повинні бути узгодженими.

Рекомендується після кожних п'яти хвилин надавлювань на грудну клітку з інтервалом в 1 секунду робити одне вдування в легені. Якщо ж допомогу надає один рятувальник, то через кожні два швидких вдування

повітря в легені потерпілого треба зробити 15 надавлювань на груди з інтервалом також в 1 секунду.

Практика свідчить, що чим раніше надана допомога, тим більше можли­востей для повернення потерпілого до життя.

І ще — допомогу потерпілому необхідно надавати до прибуття медпраців­ників, навіть якщо надії на успіх вже немає.

Тому купатися необхідно у відведених для цього місцях (на пляжах), де і рятувальники є, і людей багато.

Витяг із Закону України «Про охорону праці»

Закон України «Проохорону праці», введений в дію Верховною Радою з 14 жовтня 1992 року, визначає основні положення щодо реалізації, конс­титуційного права громадян на охорону праці, їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності.

А 21.11.2002 Верховна Рада України затвердила Закон «Про внесеннязмін до Закону України «Про охорону праці». Цей закон розроблений з ме­тою вдосконалення механізму реалізації конституційних прав громадян на належні безпечні та здорові умови праці, посилення профілактичної роботи щодо збереження життя і здоров'я людей під час їхньої трудової діяльності і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія закону «Проохорону праці» поширюється на всі юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінфор­мувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної не­безпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Закон проголошує, що працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додер­жується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним дого­вором, але не менше тримісячного заробітку.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, мо­локом, або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, ско­рочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову

пенсію, оплату працi у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку визначеному законодавством.

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, до нічних, на­дурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціаль­ного страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».