Вогнегасні речовини, матеріали і технічні засоби повідомлення і гасіння пожеж

Мета: вивчити вогнегасні речовини, їх властивості і призначення. Вивчити технічні засоби гасіння пожеж, області застосування, принципи дії, норми запасу їх для шкіл і інших об'єктів.

Робоче завдання:

Вивчити матеріал поданий в теоретичних відомостях. Дати письмові відповіді на контрольні запитання. Пройти тест для оцінки рівня знань.

Теоретичні відомості

Пожежею називають неконтрольоване горіння, яке завдає матеріальну шкоду і створює загрозу життю і здоров'ю людей. До небезпечних і шкідливих факторів пожежі, які діють на людей, відносять: відкритий вогонь, підвищену температуру навколишнього середовища і предметів, токсичні продукти горіння, дим, понижену концентрацію кисню, падаючі частини будівельних конструкцій; при вибуху – ударну хвилю, уламки, які розлітаються. Одним з самих небезпечних факторів пожежі являється відкритий вогонь, тобто горіння.

Горіння являє собою складний фізико-хімічний процес взаємодії горючої речовини і окисника, тобто з'єднання його з киснем повітря або іншими окисниками (фтором, хлором, бромом та ін.), і супроводжується виділенням теплоти і випромінюванням світла. У повітрі знаходиться 20,95% кисню. Щоб виникло горіння, необхідно наявність кисню в повітрі 16% і понад, джерела запалювання і горючої речовини. При зниженні вмісту кисню до 10% процес горіння переходить в процес тління. Припинення взаємодії складових процесу горіння досягають зниженням концентрації кисню в повітрі шляхом введення в зону горіння інертних газів, парів і аерозолів негорючих речовин. Припинити горіння можна також охолодженням зони горіння нижче критичної температури, ізолюванням горючих речовин від зони горіння, а також хімічним гальмуванням реакції горіння. У зв'язку з цим всі вогнегасні речовини за способом припинення горіння діляться на охолоджувальні (вода, тверда вуглекислота, піна); розбавляючі, тобто такі, що понижують вміст кисню в зоні горіння до межі, коли горіння стає неможливим (інертні гази, тонко розпилена вода, водяна пара, деякі порошкові суміші); ізолюючої дії (наприклад, зона горіння ізолюється від надходження в неї кисню з навколишнього середовища шляхом покриття її шаром піни або сухих порошків); інгібіруючі, тобто такі, що хімічно гальмують реакцію горіння (це різноманітні галоідовані вуглеводні, в склад яких входять бромметил, дибромтетрафторетан, бромистий метилен; наприклад, склад 3,5 брометил; 4 НД фреони; деякі марки порошкових сумішей). Крім того, вогнегасні речовини класифікуються за електропровідністю на електропровідні (вода, водяна пара, хімічна піна) і не електропровідні (гази, порошки); за токсичністю - на токсичні (склад 3,5 бромметил; фреони) і нетоксичні (вода, піна, порошки).

Для гасіння невеликих осередків загорань або пожеж в початковій стадії використовують вогнегасники. Залежно від вогнегасних засобів вогнегасники поділяють на пінні (хімічні, повітряно-механічні), газові (вуглекислотні, вуглекислотно-бромметилові, аерозольні, порошкові).