Справами

Поняття, ознаки та правове забезпечення управління закордонними справами. Система органів управління закордонними справами, їх завдання та функції. Міністерство закордонних справ України та його органи за кордоном. Адміністративно-правове регулювання в’їзду в Україну і виїзду з України.

36. Організаційно-правові засади управління юстицією

Органи управління юстицією. Міністерство юстиції та інші центральні органи виконавчої влади в системі органів управління юстицією. Територіальні органи управління юстицією. Основні напрямки діяльності органів управління юстицією.

4. СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Адміністративне право України: підручник / Ю.П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін.; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Х.: Право, 2012. – 656 с.

Адміністративне право. Альбом схем: навч. посіб. / Ю. П. Битяк [та ін.]; Національний університет "Юридична академія України ім. Я. Мудрого". - Х.: Право, 2012. - 160 с.

Адміністративне право України. Акад. курс: підруч. у
2 т. / відп. ред. В. Б. Авер’янов. – К.: Юрид. думка, 2007. – Т.1. Загальна частина. – 591 с.

Адміністративне право України. Акад. курс: підруч. у
2 т. / відп. ред. В. Б. Авер’янов. – К.: Юрид. думка, 2009. – Т.2. Особлива частина. – 600 с.

Адміністративне право: Загальна частина: навч. посібник /за заг. редакцією д.ю.н., проф. Битяка Ю.П., к.ю.н., доц. Зуй В.В. – Харків, ТОВ «Одіссей», жовтень 2011. – 240 с.

Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право): навч. посіб. / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.

Адміністративне право України. Загальна частина. Академічний курс: [підруч.] / за заг. ред. академіка НАПрН України О.М. Бандурки. – Х.: Золота миля, 2011. – 584 с.

Адміністративний процес: підруч. / О.В. Кузьменко, М.М. Тищенко. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.

Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади: моногр. – Х.: Право, 2005. – 304 с.

Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні: моногр. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.

Константий О. В. Джерела адміністративного права України: моногр. – К.: Рада, 2005. – 120 с.

Малиновський В. Я. Державне управління: навч. посіб. – 3-тє вид., допов. та переробл. – К.: Атіка, 2009. – 608 с.

Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Наук. думка, 2007. – 587 с.

Харитонова О.І. Адміністративно-правові відносини (проблеми теорії): моногр. – О.; Юрид. л-ра, 2004. – 328 с.

5. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ

ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тема 1. Державне управління і виконавча влада

Самостійна робота

План

1. Управління як соціальне явище.

2. Поняття та ознаки державного управління.

3. Сутність виконавчої влади.

4. Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.

Список літератури

Демократичні засади державного управління та адміністративне право: моногр. / [Ю. С. Шемшученко, В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко та ін.]; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Юридична думка, 2010. – С. 11-31 (Гл. 1. Демократія та державне управління: питання взаємозв’язку).

Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право: монографія / [В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, А. М. Школик та ін.]; за ред. В. Б. Аверянова. – К.: Юстиніан, 2007. – С. 9-32 (Гл. 1. Сучасні європейські концепції державного управління).

Ославський М. І. Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади: навч. посіб. – К.: Знання, 2009. – С. 12-23 (Розділ 1. Виконавча влада як гілка влади в Україні).

Тема 2. Предмет, метод і система

адміністративного права

Семінарське заняття

План

1. Адміністративне право як галузь права, його предмет і метод. Зв’язки адміністративного права з іншими галузями права.

2. Система адміністративного права.

3. Роль адміністративного права у становленні й розвитку незалежної правової демократичної держави Україна.

Список літератури

Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції // Право України. – 2006. – № 5. – С. 11-17.

Авер’янов В. Значення адміністративних процедур у реформуванні адміністративного права // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2009. – № 3. – С. 8-14.

Мельник Р. Система вітчизняного адміністративного права та євроінтеграція України: до питання пошуку взаємозв’язку // Право України. – 2010. – № 8. – С. 116-122.

Фіночко Ф. Д. Предмет адміністративного права: дискусійна проблематика // Вісн. АПрН України. – 2005. – № 3. – С. 113-119.

Шевелін Д. А. Диспозитівність в адміністративному праві – нові ознаки методу правового регулювання // Форум права. – 2008. – № 1. – С. 453-458 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/ 2008-1/08sdampr.pdf.

Тема 3. Адміністративно-правові норми

Семінарське заняття

План

1. Поняття адміністративно-правових норм, їх структура та особливості.

2. Види адміністративно-правових норм.

3. Поняття і система джерел адміністративного права.

4. Систематизація адміністративного права.

Список літератури

Вовк Ю. Проблеми кодифікації адміністративного законодавства України: історичний досвід // Право України. – 2003. – № 12. – С. 120-122.

Коломоєць Т. О. Кодифікація адміністративно-деліктного законодавства України: реальна вимога часу (аналіз деяких пріоритетів) // Митна справа. – 2006. – № 5 (47). – С. 58-63.

Константий О. В. Поняття «правового акта державного управління» та його співвідношення з поняттям «джерела адміністративного права» // Держ. буд-во та місцеве самоврядування. – Х.: Право, 2002. – № 4. – С. 94-103.

Курило В. І. Про систему джерел адміністративного права України // Юрид. вісн. – 2009. – № 2. – С. 30-33 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Npnau/Yur/2009_2/index.html.

Тема 4. Адміністративно-правові відносини

Семінарське заняття

П л а н

1. Поняття адміністративно-правових відносин.

2. Особливості адміністративно-правових відносин.

3. Види адміністративно-правових відносин.

Список літератури

Богуцький В. В., Богуцька А. В. Адміністративне право України як галузь права: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: ФІНН, 2011. – С. 43-51.

Афанасьєв К. Сучасний формат адміністративних правовідносин // Право України. – 2008. – № 11. – С. 20-26.

П р а к т и ч н е з а н я т т я

П л а н

1. Суб’єкти та об’єкти адміністративно-правових відносин.

2. Підстави виникнення, зміни та припинення адміністративно-правових відносин.

З а в д а н н я

1. Громадянин В. вирішив придбати у гр. А. автомобіль. Останній зняв з обліку автомобіль у ДАІ, після чого було укладено договір купівлі-продажу. В. звернувся до ДАІ з проханням поставити автомобіль на облік і додав до заяви всі необхідні документи. Прохання В. було задоволено.

Які правові відносини виникли в даному випадку? Чи належать вони до відносин, що становлять предмет адміністративного права? Обґрунтуйте свою відповідь, визначивши ознаки цих відносин.

2. Громадянин А., отримавши вищу медичну освіту, вирішив відкрити приватний кабінет та зайнятися медичною практикою. Він звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету міської ради з проханням зареєструвати його як суб’єкта підприємницької діяльності. Після отримання свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця А. подав до Міністерства охорони здоров’я України документи для отримання ліцензії на здійснення медичної практики.

Назвіть учасників відносин, які виникли у даній ситуації? Чи існує між ними суспільний зв’язок, якому притаманні ознаки адміністративно-правових відносин? Які це ознаки?

3. Громадянин С., рухаючись на своєму автомобілі, не помітив знаку пішохідного переходу та не пропустив пішохода. Інспектор ДАІ помітив це, зупинив транспортний засіб та склав протокол про адміністративне правопорушення. Протокол було надіслано начальнику органу внутрішніх справ для вирішення питання про адміністративну відповідальність С. Постановою начальника органу внутрішніх справ С. визнано винним у вчиненні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Визначте правові відносини у вищезазначеній ситуації. Чи є рівними їх учасники? Відповідь обґрунтуйте. До якого виду адміністративно-правових відносин належать відносини, обумовлені припиненням протиправних діянь і притягненням винних до адміністративної відповідальності?

4. ТОВ “Будівельник”, будучи підрядником гр. А., звернулося до районної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про одержання дозволу на виконання будівельних робіт на земельній ділянці, яка належить А. Розглянувши заяву та документи, інспекція у наданні такого дозволу відмовила, мотивуючи це відсутністю документів від замовника будівництва.

Які правові відносини виникли у даній ситуації? Чи притаманні їм ознаки адміністративно-правових відносин? Чи відповідає відмова у видач і дозволу на будівництво вимогам законодавства?

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

Про дорожній рух: Закон України від 30.06.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338 (з наст. змін. та допов.).

Про планування і забудову територій: Закон України від 20.04.2000 р. // Там же. – 2000. – № 31. – С. 250 (з наст. змін. та допов.).

Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. // Там же. – 2000. – № 36. – Ст. 299 (з наст. змін. та допов.).

Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. // Там же. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263 (з наст. змін. та доп.).

Тема 5. Громадяни – суб’єкти адміністративного права

П р а к т и ч н е з а н я т т я

П л а н

1. Поняття та складові адміністративно-правового статусу громадянина.

2. Адміністративна правосуб’єктність громадянина.

3. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.

З а в д а н н я

1. Громадянин Російської Федерації А. 22 січня 2012 р. прибув в Україну строком на 3 місяці до свого сина, який мешкає в м. Харкові. 10 травня 2012 р. гр. А. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП. Через місяць Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області винесло рішення про примусове повернення гр. А. до батьківщини у строк 30 днів. Громадянин А. не виконав дане рішення, мотивуючи це відсутністю коштів для придбання квитка.

Які примусові заходи можуть бути застосовані до гр. А.? Посилаючись на нормативні приписи, визначте порядок їх застосування?

2. П’ятнадцятирічний М. проживав з батьками у приватному будинку. Згодом його батьки придбали за договором купівлі-продажу квартиру. М. звернувся до органу внутрішніх справ із заявою про реєстрацію його місця проживання за адресою знаходження цієї квартири. У реєстрації М. було відмовлено із посиланням на те, що квартира належить батькам М., а не йому. М. вважав, що такою відмовою порушено його право на вільний вибір місця проживання.

Чи порушено у даній ситуації право М.? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

3. Журналіст Р. газети “Місцеві новини” звернувся до прокурора району із запитом про ознайомлення з офіційними документами щодо розслідування справи відносно лікаря міської лікарні про несумлінне виконання ним своїх професійних обов’язків. Журналіст вимагав надати йому відомості про особу лікаря, місце його роботи та проживання, пацієнтів, а також оперативних і слідчих дій, які були проведені по справі. Прокурор району в 15-денний термін повідомив Р., що запит підлягає задоволенню тільки в частині надання інформації про особу лікаря. Стосовно іншої інформації, то доступ сторонніх осіб до відомостей, які є таємницею слідства, чинним законодавством заборонено. Журналіст вважав, що такою відмовою порушено його права, передбачені Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Чи порушено у даній ситуації права Р.? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

та л і т е р а т у р и

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 р. // Офіц. вісн. України. –2011. – № 83. – Ст. 3014 (з наст. змін. та допов.).

Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання: Закон України від 11.12.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232 (з наст. змін. та допов.).

Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 р. // Там же. – 1993. – № 1. – Ст. 1 (з наст. змін. та допов.).

Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // Там же. – 1992. – № 48. – Ст. 650 (з наст. змін. та допов.).

Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 р. // Там же. – 2011. – № 32. – Ст. 314 (з наст. змін. та допов.).

Бойко І. В. Громадянин як суб’єкт адміністративно-правових відносин // Вісн. АПрН України. – 2004. – № 1 (36). – С. 94-102.

Бойко І. В. Охорона й захист персональних даних адміністративно-правовими засобами // Вісн. НАПрН України. – 2011. – № 4 (67). – С. 144-152.

Тема 6. Органи виконавчої влади

С е м і н а р с ь к е з а н я т т я

П л а н

1. Поняття, ознаки та правове становище органів виконавчої влади.

2. Система та види органів виконавчої влади.

3. Правові засади відносин Президента України з органами виконавчої влади.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07.10.2010 р. // Відом. Верхов. Ради України.– 2011. – № 9. – Ст. 58 (з наст. змін. та допов.).

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. // Там же. – 2011. – № 38. – Ст. 385.

Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим: Закон України від 16.06.2011 р. // Там же. – 2012. – № 2. – Ст. 3.

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Там же. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190 (з наст. змін. та допов.).

Авер’янов В. Б., Пухтецька А. А. Удосконалення організації та діяльності системи органів виконавчої влади з урахуванням європейських принципів і стандартів // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2010. – № 4. – С. 110-117.

Стеценко С. Г. Виконавча влада в Україні: особливості формування та повноваження у світлі конституційної реформи // Административное право и процесс. – 2011. – № 2. – С. 45-48.

П р а к т и ч н е з а н я т т я

П л а н

1. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади.

2. Центральні органи виконавчої влади, їх види.

3. Місцеві органи виконавчої влади. Відносини місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування.

З а в д а н н я

1. На засіданні уряду розглядався проект акта, яким визначався порядок пропуску через кордон України транспортних засобів перевізників. У процесі обговорення документа з’ясувалося, що для запровадження зазначеного порядку необхідно вирішити питання про кількість підрозділів митних органів, які здійснюватимуть контроль у даній сфері. В результаті Кабінетом Міністрів України було прийнято два документи: одним затверджено порядок здійснення контролю, а другим – доручено Державній митній службі України забезпечити встановлення оптимальної кількості відповідних підрозділів митних органів.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Які акти можуть бути прийняті урядом у даному випадку?

2. Указом Президента України були створені територіальні органи Міністерства юстиції України, визначено їх перелік, а також затверджено Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі. У цьому Положенні встановлено підпорядкованість цих органів безпосередньо Кабінету Міністрів України.

Зробіть юридичний аналіз ситуації. Визначте порядок створення міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

3. Голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України видав наказ, яким затвердив Порядок проведення профілактичних щеплень в Україні. Міністр охорони здоров’я України скасував цей наказ, посилаючись на те, що згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України до повноважень Міністерства належить затвердження державних санітарно-епідеміологічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм.

Чи законно вчинив міністр? Хто уповноважений скасовувати акти центральних органів виконавчої влади?

4. Громадянин К. звернувся до голови районної державної адміністрації зі скаргою на бездіяльність селищного голови. У скарзі К. відзначав, що він 3 місяці тому подав до селищного голови заяву про організацію регулярного безкоштовного підвезення до навчального закладу і додому школярів, які мешкають у селі. Від селищного голови К. відповіді не отримав. Голова районної державної адміністрації повідомив К., що селищна рада та її голова не підпорядковуються районній державній адміністрації, а тому він не має повноважень розглядати такі скарги.

Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично обґрунтовану відповідь на скаргу К.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07.10.2010 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58 (з наст. змін. та допов.).

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. // Там же. – 2011. – № 38. – Ст. 385 (з наст. змін. та допов.).

Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. // Там же. − 1996. − № 47. − Ст. 256 (з наст. змін. та допов.).

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Там же. – 1999. – № 20-21. – Ст.190 (з наст. змін. та допов.).

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. // Там же. − 1997. − № 24. − Ст. 170 (з наст. змін. та допов.).

Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 41. – Ст.1677.

Положення про Міністерство охорони здоров’я України: затв. Указом Президента України від 13.04.2011 р. // Там же. – № 12. – Ст. 45.

Соловйова О. М. Організаційно-правові засади формування і діяльності відділів та управлінь місцевої державної адміністрації: моногр. – Х.: Право, 2006. – С. 7-51.

Тема 7. Органи місцевого самоврядування

С а м о с т і й н а р о б о т а

П л а н

1. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.

2. Власні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування, їх характер та співвідношення.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170 (з наст. змін. та допов.).

Трачук П. А. Поняття місцевої публічної влади: сутність, зміст та форма // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2011. – № 1. – С. 94-98.

Юрковська Л. Г. Основні етапи становлення та розвитку органів самоорганізації населення в незалежній Україні // Право і суспільство. – 2011. – № 1. – С. 99-105.

Тема 8. Державні службовці

С е м і н а р с ь к е з а н я т т я

П л а н

1. Державна служба: поняття, принципи та види.

2. Правове регулювання державної служби.

3. Державні службовці: поняття та види.

4. Правовий статус державних службовців.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст.490 (з наст. змін. та допов.).

Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 р. // Там же. – 2011. – № 40. – Ст. 404 (з наст. змін. та допов.).

Державна служба у сфері виконавчої влади: зміст і стратегія реформування // Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. – С. 331-418.

Матюхіна Н. П. Формування та розвиток вищого корпусу державної служби як один із пріоритетів державної політики у сфері державної служби // Особистість. Суспільство. Право. – Полтава, 2012. – С. 234-239.

Кравченко О. О. Управління державною службою в Україні: на шляху до вдосконалення. – Сімферополь: Кримський письменник, 2010. – С. 1-34, 59-71.

Ярчук О. Патронатна служба в органах державної влади України // Право України. – 2005. – № 2. – С.67-69.

П р а к т и ч н е з а н я т т я

П л а н

1. Проходження державної служби: поняття й стадії.

2. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців.

З а в д а н н я

1. Громадянин П. подав документи до конкурсної комісії на заняття посади керівника Головної аналітичної служби Адміністрації Президента України. Конкурсна комісія зажадала від П. відомості про його доходи і зобов’язання фінансового характеру та вклади в банках членів його сім’ї. Громадянин П. відмовився надати таку інформацію, посилаючись на недоторканість особистого життя й таємницю вкладів. Конкурсна комісія відмовила П. у розгляді його документів.

Проаналізуйте відповідні правові норми та обґрунтуйте свою точку зору щодо законності рішення комісії.

2. В одному з управлінь Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України проводилась атестація державних службовців. Державним службовцям К. і Т. про проведення їх атестації було повідомлено за 5 днів до засідання атестаційної комісії.

На засіданні атестаційної комісії, яка складалася з 2-х членів – голови та секретаря, було прийнято рішення про невідповідність К. і Т. займаним посадам. За наказом міністра К. і Т. звільнено з заманих посад як таких, що «не пройшли атестацію».

Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи законне рішення міністра про звільнення К. і Т.? В якому порядку проводиться атестація державних службовців? Куди К. і Т. можуть звернутися за захистом своїх прав?

3. Заступник голови районної державної адміністрації І., повертаючись увечері додому на власному автомобілі, здійснив наїзд на пішохода, завдавши йому тяжкі тілесні ушкодження. Розпорядженням голови районної державної адміністрації на час проведення районним відділом внутрішніх справ дослідчої перевірки І. було відсторонено від виконання повноважень за посадою.

Чи законне розпорядження голови районної державної адміністрації? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на правові норми.

4. Громадянина А. було призначено начальником управління економіки обласної державної адміністрації. Через місяць розпорядженням голови обласної державної адміністрації А. було звільнено із займаної посади, оскільки з’ясувалось, що він є двоюрідним братом свого заступника.

Чи законно звільнено гр. А.? Розберіться у даній ситуації.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст.490 (з наст. змін. та допов.).

Положення про проведення атестації державних службовців: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 1-2. – Ч. 1. – Ст. 27 (з наст. змін. та допов.).

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. // Там же. – 2000. – № 24. – Ст. 1004 (з наст. змін. та допов.).

Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. // Там же. – 2002. – № 8. – Ст. 351 (з наст. змін. та допов.).

Тема 9. Бюджетні організації

С а м о с т і й н а р о б о т а

П л а н

1. Поняття та види бюджетних організацій.

2. Правові засади діяльності бюджетних організацій.

3. Порядок створення та припинення діяльності бюджетних організацій.

4. Адміністративно-правовий статус керівника бюджетної організації.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

Основи законодавства України про культуру: Закон України від 14.02.1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 294 (з наст. змін. та допов.).

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19.11.1992 р. // Там же. – 1993. – № 4. – Ст. 19 (з наст. змін. та допов.).

Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 р. // ЗП Уряду України. – 1994. – № 8. – Ст. 196 (з наст. змін. та допов.).

Положення про державний вищий навчальний заклад: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. // Там же. – 1996. – № 17. – Ст. 483 (з наст. змін. та допов.).

Тема 10. Об’єднання громадян – суб’єкти

адміністративного права

С а м о с т і й н а р о б о т а

П л а н

1. Поняття та види об’єднань громадян.

2. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян.

3. Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283 (з наст. змін. та допов.).

Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 р. // Там же. – 1992. – № 34. – Ст. 504 (з наст. змін. та допов.).

Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. // Там же. – 2001. – № 23. – Ст. 118 (з наст. змін. та допов.).

Запорожець І. Законодавство України про об’єднання громадян потребує удосконалення // Юрид. Україна. – 2008. – № 10. – С. 4-8.

Романюк О. І. Громадяни та релігійні об’єднання як суб’єкти адміністративно-правових відносин у сфері свободи совісті // Экономика и право. – 2004. – № 1. – С. 107-111.

Семьоркіна О., Кропельницька Н. Порядок виконання Мін’юстом України контрольних повноважень у сфері діяльності об’єднань громадян (з досвіду роботи) // Право України. – 2008. – № 3. – С. 129-132.

Тема 11. Функції державного управління,

їх види

Самостійна робота

План

1. Поняття функцій державного управління.

2. Види функцій державного управління.

Список літератури

Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07.10.2010 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58 (з наступ. змін та допов.).

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385 (з наступ. змін та допов.).

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190 (з наступ. змін та доп.).

Кравцова Т. М. Дослідження видів функцій державного управління та їх значення у процесі державно-управлінської діяльності / Т. М. Кравцова, Г. В.Калініченко // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 522-527 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11ktmdud.pdf

Мацелик Т. О. Функції органів виконавчої влади: окремі питання / Т. О. Мацелик // Науковий вісник КНУВС. – 2010. – № 1. – С. 54-61[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvknuvs

/2010_1/matseluk.htm.

Тема 12. Форми державного управління

Практичне заняття

П л а н

1. Поняття форм державного управління, їх види.

2. Види правових актів державного управління та вимоги до них.

3. Порядок прийняття правових актів управління, їх дія.

З а в д а н н я

1. Статтею 52 Податкового кодексу України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Пункт 52.2. вказаної статті встановлює, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано.

Наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 р.

№ 126 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань оподаткування туроператорської та турагентської діяльності.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Яка форма управлінської діяльності обрана у даному випадку Державною податковою службою України?

2. Голова обласної державної адміністрації видав розпорядження, яким встановив, що звіт про виконання адміністрацією делегованих повноважень має надаватися відповідній раді один раз на 2 роки. Прокурор області опротестував це розпорядження та вимагав його скасувати.

Одночасно через ненадання звіту про виконання делегованих повноважень у поточному році обласна рада висловила недовіру голові облдержадміністрації, на підставі чого, Президент України прийняв відставку голови обласної державної адміністрації.

Чи законні дії зазначених суб’єктів? Дайте юридичний аналіз ситуації. Охарактеризуйте форми управлінської діяльності, використані у даному випадку.

3. Міністерство юстиції України наказом затвердило Порядок особистого прийому громадян у Державній службі України з питань захисту персональних даних (ДСЗПД України). З метою оптимізації процедури особистого прийому громадян та забезпечення громадського порядку в приймальні ДСЗПД України, Голова служби видав наказ, яким встановив, що вхід громадян до приймальні ДСЗПД України має здійснюватися за перепустками встановленого зразку. З метою виготовлення бланків перепусток, ДСЗПД України уклала договір з друкарнею.

Чи законні дії зазначених суб’єктів? Які форми управлінської діяльності, використані у даному випадку.

4. Голова Чугуївської районної державної адміністрації провів нараду з питань дотримання вимог Закону України «Про звернення громадян». За результатами наради видано розпорядження голови райдержадміністрації про проведення перевірки стану роботи з розгляду звернень громадян на комунальних підприємствах, розташованих на території Харківської області.

Чи законні дії голови райдержадміністрації? Які форми управлінської діяльності були застосовані у даному випадку? Дайте юридичний аналіз ситуації.

С п и с о к н о р м а т и в н о – п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про центральні органи виконавчої влади: Закон України від 17.03.2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385 (з наступ. змін та допов.).

Про затвердження Порядку особистого прийому громадян у Державній службі України з питань захисту персональних даних: Наказ Міністерства юстиції України від 19.12.2011 р. // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 100. – Ст. 3685.

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170 (з наступ. змін. та допов.).

Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190 (з наступ. змін. та допов.).

Про Положення про Державну службу України з питань захисту персональних даних: Указ Президента України від 06.04.2011 р. // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 28. – Ст. 1160.

Податковий кодекс України // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 92. – Ст. 3248 (з наступ. змін. та допов.).

Правові акти управління як провідна форма реалізації повноважень органів виконавчої влади // Виконавча влада і адмін. право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 284-289.

Кубко Є. Б., Самсон І. Л. Про деякі аспекти природи адміністративно-правових договорів // Вісн. Верхов. Суду України. – 2010.– № 4. – С. 44-48

Тема 13. Адміністративно-правові методи

П р а к т и ч н е з а н я т т я

П л а н

1. Поняття адміністративно-правових методів, їх види.

2. Поняття і риси адміністративного примусу.

3. Класифікація заходів адміністративного примусу.

З а в д а н н я

1. Інспектор державної пожежної охорони проводив перевірку дотримання правил пожежної безпеки у супермаркеті ТОВ «Сніг» і виявив низку порушень. Зокрема, недотримання вимог щодо обладнання торговельного залу, а також відсутність запасного виходу створило загрозу виникнення пожежі та перешкоджатиме евакуації людей. За результатами перевірки директорові ТОВ «Сніг» було направлено припис про усунення виявлених порушень, а також припинено роботу супермаркету. Директор звернувся зі скаргою до прокурора району. На його думку, слід встановити винуватих у недотриманні правил протипожежної безпеки й притягнути їх до відповідальності, а не створювати умови, за яких юридична особа несе збитки.

Дайте мотивовану відповідь на скаргу. Охарактеризуйте заходи адміністративного примусу, які були застосовані в даній ситуації.

2. У зв’язку з поширенням у місті захворювання на кір в медичних закладах робили профілактичні щеплення всім громадянам віком до 50 років. Громадянин В. відмовився від щеплення, вважаючи це справою добровільною. Лікар попередив його, що щеплення може бути зроблено примусово. В., будучи впевненим у тому, що примус можливий лише у разі вчинення правопорушення, звернувся до управління охорони здоров’я з проханням роз’яснити йому порядок проведення профілактичних щеплень.

Проаналізуйте ситуацію та підготуйте юридично обґрунтовану відповідь на звернення громадянина В.

3. Відносно гр. Ф., який відбув покарання у виді позбавлення волі, було встановлено адміністративний нагляд. Гр. Ф. проживав у кімнаті приватного будинку, яку наймав у його власника – гр. Т.

Коли до помешкання гр. Ф. завітав дільничний інспектор, гр. Ф. відмовився його впусками, мотивуючи це тим, що на такі дії необхідно отримати згоду власника будинку.

Чи може працівник міліції застосовувати примус у даній ситуації? Якщо так, то які примусові заходи можуть бути застосовані? Що буде підставою для їх застосування?

Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

4. Громадянин С. без дозволу компетентних органів побудував біля будинку гараж. За самовільне будівництво адміністративна комісія наклала на нього штраф і винесла рішення про знесення гаражу.

Яка юридична природа заходів, застосованих до С?

5. Громадянин Н., який вчинив дрібне хуліганство, був затриманий працівником міліції за допомогою співробітника митної служби, який проходив поряд. Працівник міліції вдягнув на нього наручники та наніс йому удар гумовою палицею за те, що той відмовився сідати в патрульну машину.

Визначте правомірність дії працівника міліції. Якщо ви дійдете висновку, що вони неправомірні, складіть проект скарги. Що б змінилось у ситуації за умови, що палицю й наручники застосував співробітник митної служби?

С п и с о к н о р м а т и в н о – п р а в о в и х а к т і в

т а л і т е р а т у р и

Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – №4. – Ст. 20 (з наст. змін. та допов.).

Про пожежну безпеку: Закон України від 17.12.1993 р. // Там же. – 1994. – №5. – Ст. 21 (з наст. змін. та допов.).

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. // Там же. – 1994. – №27. – Ст. 218 (з наст. змін. та допов.).

Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 06.04.2000 р. // Там же. – 2000. – № 29. – Ст. 228 (з наст. змін. та допов.).

Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 01.12.1994 р. // Там же. – 1994. – №52. – Ст. 455 (з наст. змін. та допов.).

Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку: Затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.1991 р. // ЗП Уряду УРСР. – 1991. – №3. – Ст. 18 (з наст. змін. та допов.).

Комзюк А.Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини // Право України. – 2004. – № 4. – С. 46-49.

Коломоєць Т.О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: Монографія. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. – 404 с.

Тема 14. Поняття та основні риси адміністративної

відповідальності, її законодавчі основи

Семінарське заняття

План

1. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.

2. Законодавство про адміністративні правопорушення, його особливості і місце у системі національного законодавства.

3. Законодавчі основи адміністративної відповідальності.

Список нормативно-правових актів

та літератури

Кодекс України про адміністративні правопорушення: станом на 25 листопада 2011 року / упоряд.: Ю.П. Битяк, В.В. Зуй, Я.С. Рябченко. – Х.: Право, 2011. – 280 с. (з наст. змін. та допов.).

Колпаков В. Адміністративна відповідальність: сутність, поняття і підстави // Вісн. прокуратури. – 2003. – № 6. – С. 75-79.

Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності // Право України. – 2006. – № 2. – С. 9-12.

Матіос А.В. Адміністративна відповідальність посадових осіб: моногр. – К.: Знання, 2007. – 223 с.

Тема 15. Адміністративне правопорушення, його склад

П р а к т и ч н е з а н я т т я

П л а н

1. Поняття адміністративного правопорушення, його ознаки.

2. Склад адміністративного правопорушення.

З а в д а н н я

1. За рішенням державного інспектора рибоохорони гр. П. було притягнено до адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства. У постанові про накладення адміністративного стягнення зафіксовано, що П. незаконним способом, використовуючи сітку, ловив рибу у ставку, орендованому ТОВ «Світанок». Через 15 днів прокурор опротестував дану постанову. У протесті зазначено, що гр. П. повинен відповідати за дрібне викрадення чужого майна.

Порівняйте склади правопорушень, про які йдеться у завданні, та висловіть свою точку зору щодо обґрунтованості позиції прокурора.

2. Відносно гр. С, який досяг вісімнадцяти років складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв’язку з тим, що він 17 листопада 2011 р. о 09 годині 10 хвилин на 467 км автодороги О.-М.-Н. керував мотоблоком «Салют» без реєстраційного номеру, та ознаками алкогольного сп’яніння. Даний факт було виявлено та зафіксовано інспектором ДАІ, однак гр. С їхати відмовився у медичний заклад для проходження огляду на стан сп’яніння.

Проаналізуйте ситуацію та визначте, чи буде у даному випадку нести відповідальність гр. С. Охарактеризуйте дії г. С, якщо б він керував транспортним засобом і завдав шкоди іншому учаснику дорожнього руху та зазначена шкода не перевищувала 10 тис грн. Складіть проект європротоколу за встановленою формою з посиланнями на необхідні нормативні акти.

3. Сімнадцятирічний С. та дванадцятирічний К., які їхали в трамваї разом зі своїм батьком, не заплатили за проїзд. Факт безквиткового проїзду виявив контролер комунального підприємства «Міськелектротраспорт» і запропонував С. та К. сплатити штраф на місці вчинення правопорушення. С. і К. відмовились сплачувати штраф, посилаючись на те, що вони не мають грошей і взагалі не можуть нести відповідальності, адже не досягли віку, з якого вона настає.

Проаналізуйте ситуацію та визначте, хто у даному випадку має нести відповідальність. З якого віку настає адміністративна відповідальність? Які особливості притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітніх осіб?

4. Громадянин Т. був залучений до участі у провадженні в справі про дрібне хуліганство як свідок. При розгляді справи в суді Т. відмовився давати пояснення, посилаючись на те, що він нічого не пам’ятає. Судовий розпорядник склав протокол про вчинення Т. правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185³ КУпАП. Суддя розглянув справу стосовно Т. і наклав на правопорушника штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи відповідає закону постанова, ухвалена суддею стосовно Т.? Відповідь обґрунтуйте.

Список нормативно-правових актів

та літератури

Кодекс України про адміністративні правопорушення: станом на 25 листопада 2011 року / упоряд.: Ю.П. Битяк, В.В. Зуй, Я.С. Рябченко. – Х.: Право, 2011. – 280 с. (з наст. змін. та допов.).

Про тваринний світ: Закон України від 13.12.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України. 2002. – № 14. – Ст. 97.

Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 р. // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 29. – С. 67.

Про Правила дорожнього руху: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 41. –С. 35.

Кириленко Є., Тунтула О. Співвідношення заходів державного примусу, адміністративної та інших видів юридичної відповідальності // Вісник прокуратури. – 2010. – № 11. – С. 99-103.

Коліушко І., Банчук О. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві // Право України. – 2008. – № 4. – С. 31-37.

Колпаков В.К. Адміністративне правопорушення (проступок): поняття і співвідношення з іншими деліктами // Підприємництво, госп-во і право. – 2003. – № 7. – С. 47-51.

Тема 16. Система та види адміністративних

стягнень. Правила і строки накладення

адміністративних стягнень

П р а к т и ч н е з а н я т т я

П л а н

1. Цілі адміністративних стягнень, їх види.

2. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.

3. Загальні правила і строки накладення адміністративних стягнень.

З а в д а н н я

1. 14 лютого 2012 р. інспектор ДАЇ зупинив транспортний засіб, яким керував громадянин М., за перевищення обмежень швидкості руху. Під час складання протоколу, інспектор ДАЇ вирішив перевірити водія на стан алкогольного сп’яніння. Після проведення огляду з використанням спеціальних засобів було встановлено наявність у крові 0,25 проміле алкоголю. Інспектор ДАЇ склав протокол, про вчинення гр. М. адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 122 і ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та направив його до суду. 14 травня 2012 р. суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, виніс постанову про притягнення гр. М. до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Визначте правомірність дій працівника міліції. Чи законне рішення суду? Як Ви вважаєте, чи є підстави для оскарження постанови суду? Охарактеризуйте порядок накладення стягнення при вчинення двох та більше адміністративних правопорушень.

2. Громадянин А. вигулював свого собаку на території дитячого садочка. Дільничний інспектор склав стосовно А. протокол про вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 154 КУпАП. Рішенням адміністративної комісії при виконкомі міської ради на гр. А. накладено штраф у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Через три місяці після сплати штрафу суддя розглянув справу про вчинення гр. А. правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 154 КУпАП. Постановою судді на гр. А. накладено штраф у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи законні рішення, ухвалені стосовно гр. А.? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

3. 15 лютого 2012 р. був складений протокол про вчинення гр. В., 1996 року народження адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 КУпАП. 18 квітня 2012 р. гр. В був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді громадських робіт строком на 20 годин. Захисник громадянина В. не погодився з рішенням суду, а в апеляційній скарзі зазначив, що гр. В є неповнолітнім, тому до нього не може бути застосовано стягнення у вигляду громадських робіт, оскільки це перешкоджатиме його навчанню у школі.

Чи правомірно судом було застосовано стягнення у вигляді громадських робіт? Відповідь обґрунтуйте.

4. Громадянин О. два рази на тиждень здійснювала на продовольчому ринку м. Харкова продаж молока та молочних продуктів з особистого підсобного господарства. 1 березня 2012 р. при перевірці дотримання суб’єктами торгівлі на ринку санітарно-ветеринарних вимог, головний державний інспектор ветеринарної медицини виявив відсутність у гр. О. висновків ветеринарно-санітарної експертизи. Цього ж дня, керуюсь положеннями – ст. 258 КУпАП виніс щодо гр. О. постанову про притягнення її до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 107 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Громадянин О. не погодилася з рішенням інспектора, у зв’язку з чим звернулася зі скаргою до інспектора ветеринарної медицини. В ній вона зазначила, що займалася продажем не на постійній основі, в неї була особиста медична книжка та їй потрібні кошти, щоб утримувати 10-ти місячну дитину.

Визначте законність постанови про накладення на гр. О. штрафу? Чи є підстави для її скасування? Обґрунтуйте свою позицію щодо рішення по цій справі. Які обставини враховуються під час накладення стягнення?

5. Рішенням виконавчого комітету міської ради від 10 лютого 2010 р. на гр. Ф., якому на момент вчинення правопорушення виповнилося 16 років, накладено штраф за завідомо неправдивий виклик міліції. У протоколі засідання виконавчого комітету зазначено, що інтереси неповнолітнього Ф. під час розгляду справи представляв його батько. Останній пояснив, що його син дійсно 1 грудня 2009 р. вчинив дане правопорушення. Однак Ф. навчається у школі, самостійного заробітку не має, а тому він як батько порушника згоден сплатити штраф у розмірі, що буде встановлений рішенням комітету.

Чи законне рішення виконавчого комітету міської ради? Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на нормативні положення.

Список нормативно-правових актів

та літератури

Кодекс України про адміністративні правопорушення: станом на 25 листопада 2011 року / упоряд.: Ю.П. Битяк, В.В. Зуй, Я.С. Рябченко. – Х.: Право, 2011. – 280 с. (з наст. змін. та допов.).

Про ветеринарну медицину: Закон України від 25.06.1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 531.

Про безпечність та якість харчових продукті: Закон України від 23.12.1997 р. // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 3. – Ст. 75.

Про правила дорожнього руху: Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р.// Офіц. вісн. України. – 2001. – № 41. – Ст. 1852.

Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 98. – Ст. 3241.

Хорощак Н. Адміністративні стягнення за законодавством України: моногр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 172 с.

Червякова О. Актуальні питання забезпечення прав громадян, підданих адміністративному арешту // Право України. – 2006. - № 2. –С. 35 - 37.

Тема 17. Дисциплінарна відповідальність

за адміністративним правом

Практичне заняття

План

1. Поняття, сутність та підстави дисциплінарної відповідальності.

2. Співвідношення дисциплінарної та адміністративної відповідальності.

З а в д а н н я

1. 5 березня 2010 р. державний службовець С. був звільнений із займаної посади за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Зі слів С., прогул справді мав місце 20 грудня 2009 р., але був зумовлений участю С. у гасінні пожежі. З огляду на надані пояснення, у грудні С. не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Новий керівник державного органу, де С. перебував на службі, призначений на посаду 25 лютого 2010 р., питання про прогул порушив повторно і застосував до С. дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

С. вирішив оскаржити наказ про його звільнення, вважаючи його незаконним, прийнятим на підставі нормативного акта, дія якого на нього, як на державного службовця, не поширюється.

До яких органів гр. С. може звернутися з даною скаргою? Дайте юридичну оцінку ситуації та складіть проект скарги за встановленою формою з посиланням на необхідні нормативні акти.

2. Заступник голови обласної державної адміністрації гр. С., систематично порушував встановлені терміни розгляду звернень громадян за що його було попереджено про неповну службову відповідність. Громадянин С., звернувся в прокуратуру з проханням винести протест на незаконний на його думку наказ про застосування до нього вищезазначеного дисциплінарного впливу, вважаючи його незаконним, прийнятим на підставі нормативного акта, дія якого на нього, як на державного службовця, не поширюється.

Чи має право гр. С. звернутися з даною скаргою в прокуратуру? Дайте юридичну оцінку ситуації та складіть проект скарги за встановленою формою з посиланнями на необхідні нормативні акти.

3. Прокурор Запоріжської природоохоронної прокуратури гр. Ф. 01 грудня 2012 р. порушив ст. 16 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а саме відмовив одному із засобів масової інформації в наданні екологічної інформації про стан довкілля, надання якої передбачено правовими актами. Керівник цього засобу масової інформації поскаржився, на його думку, на неправомірні дії прокурора гр. Ф. до прокуратури Запоріжської області. Останній після ознайомлення з матеріалами справи й отримання пояснень від порушника видав наказ про накладення дисциплінарного стягнення на Ф. у виді звільнення. 30 січня 2013 р. гр. Ф. оскаржив Генеральному прокурору України наказ про його звільнення. У скарзі він не заперечував факту вчинення правопорушення, однак оспорював можливість застосування дисциплінарного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення.

Визначте законність наказу прокурора району про звільнення Ф. Обґрунтуйте свою позицію щодо можливості задоволення скарги Ф.

4. Державний інспектор з пожежного нагляду наклав на військовослужбовця К. штраф у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за грубе порушення правил пожежної безпеки. У постанові про накладення штрафу зазначалося, що К. у своїй квартирі збудував камін та розташував вихід димового ходу у вікні.

Чи законні дії інспектора з пожежного нагляду? У якому порядку може бути притягнутий до відповідальності військовослужбовець К. та які примусові заходи можуть бути до нього застосовані?

Список нормативно-правових актів

та літератури

Дисциплінарний статут прокуратури України: затв. постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 4. – Ст. 15 (з наст. змін. та допов.).

Дисциплінарний статут Збройних Сил України: затв. Законом України від 24.03.1999 р. // Там же. – 1999. – № 22-23. – Ст. 197 (з наст. змін. та допов.).

Венедіктов В. С. Критерії розмежування адміністративної та дисциплінарної відповідальності // Пробл. систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення у 2-х ч. – Сімферополь, 2006 – Ч. 1. – С. 17-23.

Середа О. Підстави дисциплінарної відповідальності прокурорів // Вісник прокуратури. – 2011. – № 1. – С. 76-79.

Фролова О. Г. Актуальні питання відповідальності у сфері службової діяльності: навч. посіб. – Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2006. – 24 с.

Тема 18. Адміністративний процес: зміст

і загальні риси

Семінарське заняття

План

1. Поняття, зміст і риси адміністративного процесу.

2. Принципи адміністративного процесу.

3. Суб’єкти адміністративного процесу.

Список літератури

Кузьменко О. В. Адміністративний процес: сутність та структура // Право України. – 2003. – № 2. – С. 22-26.

Перепелюк В. Г. Адміністративний процес: навч. посіб. – 2-ге вид., зі змінами та допов. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 5-33, 158-184.

Тема 19. Структура адміністративного процесу.

Види проваджень в адміністративних