Конструктивні особливості блискавковідводів

Існує три види блискавкозахисту від прямого удару: стрижневий, тросовий, сітчастий. В цій роботі розглядається лише стрижневий, інші види розглядаються в керівному документі РД 34.21.122-87 «Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений»

Стрижневий блискавковідвід

Блискавковідводи складаються з: блискавкоприймача на опорі, струмовідводу та заземлювача.

Зєднання окремих частин блискавковідводу слід виконувати лише зварюванням і як виключення – для ІІІ категорії захисту допускається болтове зєднання.

Опори блискавкоприймачів розраховуються як вільностоячі конструкції на вітрове навантаження. Їх можна виконувати зі сталі, дерева, бетону

Блискавкоприймачі виконують зі сталі довільного профілю з перерізом не менше ніж 100 мм кв і довжиною не менше 200 мм. Іх захищають від корозії оцинкуванням, лудінням і т.п.

При влаштуванні тросового захисту переріз троса складає не менше 35 кв мм

Струмоводи виконують зі сталевого дроту круглого січення діаметром не менше 6 мм або прямокутним профілем розміром 4 х 12 мм.

Заземлювачі:

- заглиблені – зі стрічкової чи круглої сталі, укладеної на дно фундаментів по периметру

- вертикальні – загвинчені стрижні довжиною 2,5 м діаметром 10-20 мм, або кутникова сталь 40х40

- горизонтальні – з круглої чи штабової сталі перетином не менше 160 кв мм і довжиною 2-40 м, укладені на глибині 0,6-0,8 м

Розміри блискавковідводівх залежать від вибраної зони захисту об’єкта.

Зона захисту блискавковідводу – простір, всередині якого об’єкт захищений від прямого удару з надійністю визначеного рівня Для зони А – 99,5 % і вище, зона Б – надійність 95 %