РОБОЧА навчальна програма 12 страница

б) пасивного сальдо торговельного балансу;

в) активного використання офіційних валютних резервів країни;

г) пасивного сальдо торговельного балансу та невикористання офіційних валютних резервів;

д) правильна відповідь не названа.

31. «Країна виробляє більше, ніж споживає» за умови:

а) дефіциту державного бюджету;

б) збільшення зовнішнього боргу країни;

в) від'ємного сальдо торгового балансу;

г) позитивного сальдо торговельного балансу;

д) збільшення видобутку золота в країні;

е) правильно вказане у п. б, г, д.

32. Скорочення дефіциту торговельного балансу країни можна досягти за рахунок:

а) розширення експорту;

б) залучення в країну великої кількості іноземних туристів;

в) скорочення імпорту;

г) розвитку iмпортозамінних виробництв;

д) правильно вказане у п. а. б, в, г;

е) правильно вказане у п. а, б.

33. Наявність дефіциту торговельного балансу країни:

а) є однозначно негативним явищем;

б) зменшує експортні можливості країни;

в) потребує розширення поставок імпортних товарів;

г) може призвести до скорочення валютних запасів країни;

д) правильно вказане у п. а, б, в, г;

е) правильно вказане у п. б. г.

34. Наявність позитивного сальдо торговельного балансу країни:

а) скорочує зовнішньоторговельний оборот;

б) може сприяти збільшенню валютних резервів країни;

в) сприяє зниженню курсу національної валюти;

г) може сприяти зростанню конкуренції на внутрішньому ринку;

д) правильно вказане у п. а, б, г.

35. Підберіть правильні визначення до зазначених термінів:

1) валютний курс;

2) девальвація;

3) конвертованість валюти;

4) тверда валюта;

а) режим національної валюти без валютних обмежень щодо поточних та фінансових операцій;

б) валюта країни, де в конкретний момент спостерігається економічне зростання;

в) зниження вартості валюти, її курсу;

г) валюта із стійким або зростаючим ринковим курсом ікупівельною спроможністю;

д) можливість вільного обмiну на національному ринку іноземноївалюти на національну;

е) ціна відповідноївалюти, виражена в іншiй валюті;

ж) офіційно визначений грошовий засіб відповідної країни або групи країн.

36. Національна валюта країн, в яких використовуються валютні обмеження для респондентів і відносно окремих валютних операцій, це:

а) резервна валюта;

б) вільно конвертована валюта;

в) частково конвертована валюта;

г) замкнута валюта;

д) правильна відповідь не названа.

37. На валютний курс не впливає

а) стан торговельного балансу;

б) рівень інфляції;

в) співвідношення попиту і пропозиції іноземної валюти;

г) політична стабільність у країнi;

д) правильна відповідь не названа.

38. Зростання курсу долара відносно японської ієни створює сприятливi умови для:

а) розширення американського експорту в Японію;

б) збільшення японського експорту в США;

в) взаємного скорочення зовнішньої торгівлі;

г) розширення торгівлi з іншими країнами.

39. Метою валютних операцій не є:

а) одержання прибутку банком від зміни валютних курсів за часом або на різних ринках;

б) утримання коливань курсу національної валюти у межах «валютного коридору»;

в) придбання валюти для здіснення зовнішньоторговельних операцій;

г) правильна відповідь відсутня.

40. У міжнародних розрахунках використовувалася грошова одиниця євро, яка являла собою:

а) давню французьку грошову одиницю з жорстко фіксованим золотим вмістом;

б) регіональну міжнародну валютну одиницю;

в) умовну грошову одиницю, що використовується для взаємних розрахунків мiж країнами-членами МВФ;

г) грошова одиниця, використовувана для клірингових розрахунків.

41. У якому роцi США повністю відмовились від зобов'язань щодо вільного обміну доларів на золото або іноземну валюту з фіксованим курсом?

а) 1916 р.; г) 1971 р.;

б) 1932 р.; д) 1975 р.

в) 1946 р.;

42. Державна політика у галузі валютних курсів в Україні нинi передбачає функціонування:

а) системи відносно вільних (керованих) валютних курсів;

б) системи фіксованих валютних курсів у всіх обмінних валютних операціях;

в) системи фіксованих валютних курсів для обліку всіх зовнішньоекономічних торгових операцій, проведення безготівкових обмiнних валютних операцій;

г) системи вільних валютних курсів і пряме державне регулювання курсів у обмінних операціях з готівковою валютою;

д) правильна відповідь не названа.

43. Хто є емітентом SDR (Special Drawing Rights)?

а) МБРР; в) ЕС;

б)МВФ; г) США.

44. Стратегічною формою міжнародних економічних відносин слід вважати сьогодні у першу чергу:

а) ввіз і вивіз капіталу;

б) світові валютно-фінансові зв'язки;

в) науково-технічне співробітництво;

г) спільну боротьбу із злочинністю.

45. Найзагальнішою метою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:

а) встановлення високих митних тарифів на товари, що ввозяться з-за кордону;

б) створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни за рахунок вигідного міжнародного співробітництва;

в) валютні обмеження, підвищення вимог до технічних, санітарних та інших стандартів щодо якості продукції;

г) забезпечення необхідними робочими місцями висококваліфікованих працівників у межах країни.

46. Серед найголовніших із загальносвітових процесів економічної трансформації виділяють:

а) поширення ринкової моделі економіки на всі регіони світу;

б) глобалізацію, посилення взаємозалежності, поглиблення інтеграційних процесів;

в) визнання долара США у якості єдиної міжнародної валюти;

г) технократизацію й залежність розвитку від сучасних високих технологій;

д) посилення впливу цивілізаційних аспектів розвитку

47. Україна належить до:

а) західнохристиянської цивілізації;

б) країн ЄС;

в) країн ОЕСР;

г) західноправославної субцивілізації православно-слов'янської цивілізації;

д) країн з рівнем доходу вище середнього.

48. Україна має значний потенціал:

а) водних;

б) мінеральних;

в) геоекономічних;

г) науково-технічних;

д) трудових.

49. До принципів зовнішньоторговельної політики України у АПК належать:

а) повна лібералізації;

б) прозорість та збалансування політики імпорту та експорту кінцевої продукції;

в) поєднання з заходами макроекономічної стабілізації й регулювання обмінного курсу національної валюти;

г) координація та формування єдиної політики стосовно експортних, імпортозамінних, товарів, що потрапляють і не потрапляють у міжнародний товарообіг, щодо імпорту ресурсів, експортованих вітчизняними виробниками;

д) встановлення обґрунтованих імпортних тарифів на сировину та продукти переробки.

50. У товарній структурі експорту України переважає продукція:

а) металургії;

б) харчової промисловості;

в) хімічної промисловості;

г) машинобудування;

д) АПК.

Тема 17. Глобалізація світогосподарських зв’язків та загальноцивілізаційні проблеми людства

Програмна анотація

Сучасна глобалізація світогосподарських зв’язків і виникнення загально цивілізаційних проблем людства. Природа і види глобальних проблем сучасності та їх класифікація. Паливно-енергетична та сировинна проблеми. Демографічні проблеми світу і шляхи її вирішення. Засвоєння Світового океану і космосу. Проблема і шляхи скорочення зон зубожіння, голоду і хвороб у світі. Масштаби загрози і шляхи вирішення екологічних проблем.

Національні і глобальні проблеми роззброєння та демілітаризації економіки.

Взаємопов’язаний характер, економічні основи та шляхи вирішення глобальних проблем людства. Необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних економічних проблем.

Навчальні цілі

1. Дослідити причини виникнення та сутність терміна «глобалізація».

2. Дати загальну характеристику процесу глобалізації як нової форми світогосподарських зв'язків, охарактеризовано форми та фактори її прояву, доведено суперечливий вплив на світовий ринок.

3. Показати особливості глобальних проблем індустріального і постіндустріального суспільства та визначити головні причини їх загострення.

4. Навести класифікацію глобальних проблем за сферами дії та проаналізувати можливі шляхи їх вирішення.

Основні терміни і поняття

Глобалізація. Глобальна економіка. Фактори глобалізації. Глобальні проблеми. Класифікація глобальних проблем. Форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем.

Тести

1. Теоретичну основу глобалізації складає:

а) кейнсіанська модель;

б) неоліберальна модель;

в) монетаризм.

2. В умовах глобалізації провідне значення у світовій економіці набувають такі нові суб'єкти світогосподарських процесів:

а) міжнародні організації (ООН, МВФ, СБ, СОТ);

б) міжнародні інституціональні інвестори;

в) великі міста;

г) регіональні організації;

д) неурядові організації.

3. До стадій глобалізації, згідно з концепцією її еволюції, відносяться:

а) початкова стадія – період до Великих географічних відкриттів;

б) з XVI до середини XIX ст. – глобалізація у стадії повільного прогресу;

в) середина XIX ст. – 80-ті pp. XX ст.– стадія структурної глобалізації;

г) формування єдиного світового господарства, новий виток НТР характеризують початок послідовної стадії;

д) остання чверть XX ст., остаточна стадія.

4. До основних чинників розповсюдження антиглобалізму відносять:

а) можливість концентрації міжнародним співтовариством значних економічних ресурсів на вирішенні ключових проблем розвитку;

б) боротьба країн, що розвиваються, за свої права, проти подвійних стандартів, антиамериканізм;

в) стихійний протест проти соціальних наслідків НТП;

г) погіршення соціальної ситуації у країнах, що розвиваються, внаслідок перенесення до них ТНК частини виробництва;

д) використання антиглобалізму ТНК з метою погіршені позицій конкурентів.

5. Глобальному зближенню форм економічного життя сприяють:

а) соціалізація власності;

б) індивідуалізація потреб, запитів і мотивів діяльності;

в) дематеріалізація економічних ресурсів;

г) вирівнювання населення за структурою професій освітнього складу;

д) посилення дії загальноцивілізаційних законів і закономірностей, що охоплюють сферу політики, ідеології, культури.

6. Якісні й кількісні аспекти глобалізації господарського жити характеризують такі показники:

а) рівень міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва;

б) обсяги міжнародної інвестиційної діяльності;

в) міжнародний оборот технологічних нововведень;

г) кількість спільних спеціальних економічних зон;

д) показники міжнародної міграції робочої сили.

7. До елементів глобальної економіки не відноситься:

а) система золотодевізного стандарту;

б) міжнародна науково-технічна сфера;

в) система міжнародного виробництва;

г) світовий ринок і міжнародна торгівля;

д) міжнародна валютно-фінансова система.

8. Процес глобалізації, що активно розвивається на рубежі ХХ-ХХІ ст., означає:

а) виший ступінь інтернаціоналізації суспільного життя;

б) зростаючу взаємозалежність й поступове просування до однорідності господарства різних країн;

в) втягування усього світу у відкриту систему економічних, політичних та культурних зв'язків на основі інноваційних, комунікативних та інформаційних технологій;

г) усі відповіді правильні.

9. Вищим проявом глобалізації є міжнародна економічна інтеграція, тобто:

а) процес поступового зближення і взаємодії (взаємопроникнення) національних господарств, спрямованих на створення єдиної світової (наднаціональної) економічної системи;

б) Європейський союз та інші міжнародні організації (у межах світового господарства зараз налічується близько ста інтеграційних угруповань);

в) транснаціональні корпорації – міжнародні за характером своєї діяльності, але національні щодо контролю над ними;

г) виникнення транснаціонального монополістичного капіталу, просування за кордон підприємницької діяльності.

10. Що не віщує небезпеку для країн із слабкішою економікою від глобалізації:

а) діяльність монополістичного транснаціонального фінансового капіталу;

б) загострення конкуренції на міжнародних ринках;

в) використання переваг і нових можливостей на основі поглиблення світового поділу праці;

г) посилення зовнішнього впливу на національну культуру, поступове

розмивання духовних цінностей окремих народів.

11. Цивілізаційна глобалізація повинна зводитися до:

а) фритредерської комерціалізації усіх сфер людської діяльності;

б) взаємозбагачення соціально-економічного і духовно-культурного життя всіх народів;

в) підкорення соціокультурних цінностей одних країн іншим на підґрунті інтеграції;

г) правильної відповіді немає.

12. Найгострішою загальною проблемою міжнародного співробітництва в сучасний період стає:

а) дотримання прав і свобод працівника, утвердження соціальної справедливості;

б) забезпечення рівного доступу усіх країн на світовий ринок, усунення

дискримінації;

в) спільне вирішення глобальних проблем людства;

г) усунення циклічності суспільного відтворення.

13. Глобальними вважаються проблеми, які:

а) сприяють виживанню і розвитку людей за екстремальних умов;

б) є всезагальними (планетарними), загрожують людству в цілому і потребують об'єднання зусиль усіх країн для їх вирішення;

в) породжені науково-технічними революціями, принциповими оновленнями технологій виробництва;

г) означають міжнародне співробітництво в усіх сферах економіки задля

добробуту людей.

14. Розрізняють глобальні проблеми:

а) національні;

б) регіональні;

в) континентальні;

г) правильної відповіді немає.

15. Економічна безпека країни переважно залежить від:

а) стану розв'язку глобальних проблем;

б) обмеженості усіх видів ресурсів та джерел енергії;

в) рівня відкритості національної економіки, загострення її чутливості до екзогенних (зовнішніх) факторів розвитку;

г) компетентності зовнішньоекономічної політики держави.

16. Під залежністю національної економіки розуміють головним чином:

а) такі причинні зв'язки, при яких внутрішній процес виробництва у країні контролюється в основному силами зовні;

б) наявність зовнішнього державного боргу;

в) використання іноземної валюти у грошовому обігу країни;

г) вплив світового ринку на розвиток національного господарства.

17. Економічна залежність має місце тоді, коли:

а) держава змушена пристосовуватися до вимог іноземних партнерів, які диктують їй свою волю щодо спрямування розвитку національного господарства;

б) всупереч власним інтересам здійснюються економічні зв'язки з іншими країнами;

в) практикується невигідне зовнішнє співробітництво;

г) обмін на світовому ринку нееквівалентний.

18. Глобалізація світогосподарських зв'язків впливає на економіку слаборозвинутих країн поки що в основному:

а) незначно;

б) позитивно;

в) негативно;

г) відчутно.

19. Глобальні проблеми світу класифікують по сферах:

а) суспільних взаємовідносин (загроза термоядерної війни, відсталість частини країн і окремих регіонів, світові кризи тощо);

б) взаємодії суспільства з природою (ресурси, екологія, утилізація відходів, раціональне використання землі та ін.);

в) розвитку людини та забезпечення її майбутнього (ергономіка, подолання епідемій і тяжких хвороб, культурно-моральні проблеми, нестабільність сімей, боротьба із міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом, демократизація та охорона прав людини і т.п.);

г) усі відповіді правильні.

20. Першочерговою для людства є проблема:

а) продовольча;

б) забезпечення миру, відвернення нової світової війни;

в) демографічна;

г) енергетична.

21. Виграш від глобалізації отримали:

а) рантьє;

б) ТНК;

в) країни-кредитори;

г) всі відповіді вірні;

д) вірної відповіді немає.

22. Вчені називають основний шлях вирішення глобальних проблем світу:

а) забезпечення екологічного розвитку господарства;

б) запровадження енергозберігаючих технологій;

в) демілітаризація економіки, конверсія;

г) усунення злочинності, голоду, неграмотності людей.

23. Яке з положень неправильно розкриває шляхи розв'язання паливно-енергетичної проблеми:

а) встановлення державної власності на природні ресурси;

б) об'єднання дій країн-експортерів паливно-енергетичних ресурсів;

в) країни, що розвиваються, повинні інтенсивно розвивати власне сировинне господарство.

24. Інші шляхи розв'язання глобальних проблем:

а) оптимізація управління процесом зростання народонаселення;

б) пріоритетність загальнолюдських цінностей у відтворенні суспільства;

в) припинення процесів маргіналізації та подальшої поляризації багатства і бідності;

г) усі відповіді правильні.

25. При наявності суперечності між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом людства виникають:

а) об'єктивні умови щодо перетворення глобалізації на її негативну реальність, що веде до появи нових глобальних проблем;

б) певні можливості для покращення життя людей;

в) унеможливлюється реакційна політика окремих держав;

г) симптоми оздоровлення процесу суспільного відтворення, як окремих країн, так і людства в цілому.

4. Плани семінарських занять

СЕМІНАР №1

Основні етапи розвитку світової економічної думки.

Економічна думка в Україні

З теми: «Предмет і методи економічної теорії»

ПЛАН

1. З історії економічних вчень:

а) меркантилізм, фізіократи;

б) класична школа політичної економії: основні положення вчення А. Сміта; основні положення вчення Д. Рікардо;

в) марксистський етап в політичній економіці;

г) неокласичний напрямок:

– маржиналізм (теорії «граничної корисності» та «граничної продуктивності» праці і капіталу – «австрійська школа»);

– «маршалліанська революція» в економічній теорії (погляди англійського економіста А. Маршалла);

д) кейнсіанство (теорія «регульованого капіталізму»).

2. Основні течії сучасної світової економічної думки:

а) інституціоналізм; неоінституціональні теорії;

б) неокласичний напрямок у другій половині ХХ ст. (монетаризм, неолібералізм);

в) неокейнсіанство;

г) неокласичний синтез (П. Самуельсон);

д) теорії індустріального, постіндустріального суспільства, теорія інформаційного суспільства.

3. Економічна думка в Україні:

а) економічні погляди Б. Хмельницького;

б) основні положення праць М. Зібера;

в) основні положення праць М. Туган-Барановського.