РОБОЧА навчальна програма 2 страница

РОЗДІЛ 5. Економічна теорія та економічна політика держави

Тема 14. Економічна теорія – наукова основа економічної політики держави. Економічні функції держави в ринковій економіці. Фінансова, кредитно-грошова та соціальна політика держави

Класичні і неокласичні моделі взаємовідносин економіки і держави. Відносна самостійність держави в ринковій економіці. Об'єктивна необхідність, цілі, форми і методи державного регулювання суспільного відтворення. Економічні функції держави: забезпечення правового захисту ефективного функціонування ринків, перерозподіл доходу і багатства, коректування розподілу ресурсів, стабілізація економіки, антимонопольна політика, забезпечення стійкого грошового обігу, зовнішньоекономічна діяльність. Планування, програмування і прогнозування економічного і соціального розвитку.

Об'єкти державного регулювання: підтримка макроекономічної рівноваги та інвестиційної активності, припинення недобросовісної конкуренції, рішення загальносоціальних питань. Роль держави в здійсненні науково-технічної, структурної, соціальної і регіональної політики. Стимулювання науково-технічного прогресу, галузевої структури економічного зростання, підтримка дрібного (малого) і середнього бізнесу.

Методи й основні інструменти державного регулювання. Прямі і непрямі методи: держзамовлення, бюджетне субсидування, дотації, регулювання доходів, зовнішньоекономічне регулювання. Загальнодержавне та індикативне планування – один з методів регулювання економіки. Принципи державного втручання в економіку.

Особливості й основні напрямки державного регулювання перехідної економіки України.

Роль фінансової системи в регулюванні виробництва. Сутність і структура фінансової системи. Фінанси суспільства, їхня сутність і функції. Суб'єкти фінансових відносин: господарюючі суб'єкти, населення і держава.

Фінансова політика держави – сукупність державних заходів для оптимізації умов використання централізованих грошових ресурсів. Контрольні і розподільчі функції фінансової політики.

Державний бюджет, роль у розподілі і перерозподілі національного доходу. Функції бюджету. Бюджетна система. Бюджет центрального уряду і місцеві бюджети. Позабюджетні фонди.

Доходи і витрати бюджету, їхня структура в економічному зростанні виробництва. Бюджетний дефіцит. Циклічній і структурний дефіцити держбюджету. Інфляційні і неінфляційні способи фінансування бюджетного дефіциту. Державний борг. Внутрішній і зовнішній державний борг.

Податки як економічна база та інструмент фінансової політики держави. Типізація податків за методом стягнення і використання. Прямі і непрямі податки. Крива Лаффера.

Податкова система, принципи побудови. Податковий кодекс. Статичність і динамічність податкових систем.

Фіскальна (бюджетно-податкова) політика держави та її роль у державному регулюванні економічних процесів. Дискреційний і автоматичний типи фіскальної політики. Система вмонтованих стабілізаторів економіки. Механізм реалізації фіскальної політики в перехідній економіці України.

Вплив грошово-кредитної (монетарної) політики на рівень суспільного виробництва. Механізм грошово-кредитного регулювання.

Соціальна політика держави в умовах дії ринкового механізму формування доходів. Номінальний і реальний доходи. Функціональний і персональний розподіл доходів. Диференціація доходів: причини і фактори. Вимір диференціації доходів і оцінка їх глобальних тенденцій.

Розподіл особистих доходів. Сімейні доходи: джерела формування, використання. Мінімальний і оптимальний споживчий бюджет. Рівень життя. Система показників оцінки рівня життя і бідності. Державний перерозподіл доходів: концепції, цілі й інструменти. Економічна ефективність і рівність.

Система соціального захисту населення України в трансформаційний та посттрансформаційний період: декларації, реальний зміст і наслідки.

РОЗДІЛ 6. Перехідна економіка

Тема 15. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.

Теоретичні аспекти ринкової трансформації економіки України

Закономірності та сутність еволюційного переходу економічної системи до її наступного типу. Перехідні економічні системи, їх зміст та основні риси. Формування інституціональних та економічних умов переходу до нової системи господарювання.

Криза та розпад командно-адміністративної системи і необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин. Концепції різноманітності форм переходу різних країн до ринкової економіки. Еволюційний шлях та радикальний перехід («шокова терапія») до ринку.

Основні напрямки формування сучасних ринкових відносин. Становлення і розвиток підприємництва та конкурентного середовища. Формування державного і ринкового механізмів регулювання економіки. Державне регулювання в перехідній економіці. Роль, засоби та інститути державного регулювання трансформованої економіки.

Лібералізація економіки та приватизація власності, формування ринкової інфраструктури, структурна перебудова та демонополізація економіки, фінансова стабілізація в країні та соціальна підтримка частки населення – важливіші закономірності переходу постсоціалістичних країн до ринкової економіки.

Динаміка і структура виробництва в перехідній економіці. Трансформаційний спад та макроекономічна незбалансованість на початковому етапі переходу до ринку. Макроекономічна стабілізація та перехід до економічного зростання – головні напрямки макроекономічної політики. Її типи та інструменти. Монетарний підхід до фінансової стабілізації.

Цілі та основні напрямки ринкової трансформації економіки України. Інституціональні перетворення в Україні.

Роздержавлення і приватизація – основа ринкових перетворень відносин власності і економічної структури виробництва. Демонополізація та формування конкурентного середовища.

Реформування фінансово-податкової та грошово-кредитної систем. Формування ринкових відносин в агропромисловому комплексі. Соціальна складова економічних перетворень в Україні.

Тіньова економіка в Україні: причини, соціально-економічні наслідки та шляхи подолання.

Зовнішньоекономічна політика України в перехідний період.

Формування українського типу відкритої економіки. Структура і форми міжнародних економічних зв’язків України.

Основні проблеми та суперечності перехідних процесів в Україні.

Роль держави в становленні ринкової економіки України.

Політика реформ та економічна безпека держави.

РОЗДІЛ 7. Закономірності розвитку світового господарства

Тема 16. Інтернаціоналізація господарського життя і світовий ринок.

Міжнародна валютно-фінансова система

Сутність, етапи становлення та основні риси світового господарства. Сучасна структура світового господарства.

Міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарства. Транснаціональні корпорації і розвиток міжнародних виробничих зв’язків.

Міжнародна економічна інтеграція та її організаційні форми.

Світова торгівля: сутність та структура. Всесвітній ринок товарів і послуг. Сучасні тенденції розвитку світової торгівлі. Торговельна політика, її види та інструменти. Теорія абсолютних та порівняльних переваг. Торговельний і платіжний баланс.

Міжнародна міграція капіталу. Міграція населення і світовий ринок праці. Сутність і причини, форми і тенденції розвитку міграції робочої сили.

Міжнародні кредитні відносини і механізм їх регулювання.

Зміст і структура світової валютної системи. Валютні курси. Конвертованість валют. Валютні ринки. Міжнародні валютно-фінансові організації.

Проблеми інтеграції економіки України у світове господарство.

Тема 17. Глобалізація світогосподарських зв’язків

та загальноцивілізаційні проблеми людства

Сучасна глобалізація світогосподарських зв’язків і виникнення загальноцивілізаційних проблем людства. Природа і види глобальних проблем сучасності та їх класифікація.

Паливно-енергетична та сировинна проблеми. Демографічні проблеми світу і шляхи їх вирішення.

Засвоєння Світового океану і космосу.

Проблема і шляхи скорочення зон зубожіння, голоду і хвороб у світі. Масштаби загрози і шляхи вирішення екологічних проблем.

Національні і глобальні проблеми роззброєння та демілітаризації економіки.

Взаємопов’язаний характер, економічні основи та шляхи вирішення глобальних проблем людства. Необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних економічних проблем.

2. Модуль 1. Загальні засади економічної теорії. Основи ринку.

Суб'єкти ринкової економіки

Тема 1. Предмет і методи економічної теорії

Програмна анотація

Зародження економічних знань. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.

Предмет дослідження в економічної теорії.

Економічні категорії, закони і принципи.

Функції економічної теорії. Економічна теорія – наукова основа економічної політики держави.

Методи соціально-економічних досліджень.

Навчальні цілі

1. Показати місце сучасної економічної теорії у системі економічних наук.

2. Проаналізувати етапність розвитку економічної теорії в історичному аспекті, охарактеризувати та розкрити сутність основних течій та шкіл економічної теорії.

3. Визначити предмет та основні завдання економічної теорії.

4. Сформулювати три основні проблеми, які вирішує будь-яка економічна система, незалежно від її соціальної характеристики і політичної орієнтації.

5. Розкрити сутність пізнавальної, теоретико-методологічної, практичної та виховної функцій економічної теорії, розкрити особливості позитивної і нормативної економічної теорії.

6. Вивчити методи пізнання економічних процесів.

7. З'ясувати зміст понять економічної категорії і економічного закону.

Основні терміни і поняття

Поняття «економіка». Класифікація економічних наук. Етапи розвитку економічної теорії: меркантилізм, фізіократія, класична політична економія, марксизм, маржиналізм, кейнсіанство, монетаризм, інституціоналізм, неоінституціональні течії. Предмет економічної теорії. Мікроекономіка. Макроекономіка. Функції економічної теорії. Методологія пізнання: сходження від абстрактного до конкретного, індукція та дедукція, аналіз і синтез, якісні та кількісні дослідження, нормативна і позитивна економіки. Економічні категорії та економічні закони.

Тести

1. У якій з трьох частин схеми, що характеризує головну особливість економічної діяльності суспільства, допущена помилка?

а) помилок немає;

б) у частині 1;

в) у частині 2;

г) у частині 3.

2. Яке з визначень точніше передає сутність індуктивного методу пізнання?

а) рух від окремих фактів до загальних висновків;

б) висування гіпотез та подальша їх перевірка на фактах;

в) попереднє формулювання економічних законів та подальша їх перевірка на фактах.

3. Яке з визначень точніше передає сутність дедуктивного методу пізнання?

а) висування гіпотез та подальша їх перевірка на фактах;

б) вимушене спрощення об’єкту, що досліджується, для глибокого вивчення його окремих сторін;

в) проведення лабораторного експерименту, на підставі якого формулюється певна залежність між економічними явищами.

4. Визначте фактори, значення яких повинні залишатися незмінними («інші незмінні умови») для дії наступної економічної закономірності:

а) доходи, податки, ціни на інші товари;

б) доходи, податки;

в) податки, ціни на інші товари.

Підказка. Дохід – обсяг грошових надходжень за певний період; податки – обов’язкові платежі домашніх господарств та підприємств до державного бюджету.

5. Яке з визначень точніше передає сутність предмета економічної теорії?

а) наука про суспільство на різних стадіях його розвитку;

б) наука про відносини у суспільстві з приводу раціонального використання обмежених ресурсів;

в) наука про управління підприємствами для досягнення максимального прибутку;

г) наука про вибір ефективної державної політики для вирішення актуальних соціальних проблем.

6. Економічна категорія – це:

а) поняття, що відбиває сутнісний бік економічного явища;

б) поняття, занесене до економічної енциклопедії;

в) слово іноземного походження, що характеризує той або інший стан економіки;

г) слово, що використовується в економічній науці.

7. Стійкі, сутнісні, постійно повторювані зв’язки між економічними явищами – це:

а) поняття;

б) економічні категорії;

в) економічні закони;

г) економічна політика.

8. Визначте, які фактори мають бути незмінними, щоб наведена економічна закономірність була дієвою:

а) процент на вклади у банках, заробітна плата, ціни на мінеральну сировину;

б) процент на вклади у банках, заробітна плата;

в) заробітна плата, ціни на мінеральну сировину;

г) заробітна плата.

9. Який важливий момент в розумінні економічних законів характеризує ця схема?

а) принцип абстрагування;

б) допущення «при інших незмінних умовах»;

в) меншу суворість і точність економічних законів;

г) необмеженість факторів, які впливають на будь – яке економічне середовище.

10. Правильно визначені економічні закони встановлюють:

а) лише досить приблизний хід економічних подій;

б) найімоправильніший хід економічних подій;

в) єдино можливий хід економічних подій;

г) не характеризують можливого розвитку економічних подій.

11. Що означає присутність ірраціонального в економічній поведінці людей?

а) наявність підсвідомих поривань, неконтрольованих емоцій;

б) намагання визначити абсолютно оригінальні шляхи підвищення раціональності економічної діяльності;

в) здатність досягти найвищої економічної ефективності.

12. До особливостей економічних законів (порівняно із законами природи) не можна віднести:

а) меншу міру суворості та точності;

б) встановлюють найімовірніший характер зв’язків;

в) порівняно більшу історичну рухомість (змінюваність);

г) нетиповість зв’язку, який встановлюється.

13. Економічні закони відрізняються від законів природи тим, що вони:

а) об’єктивні;

б) суб’єктивні;

в) діють лише у людському суспільстві;

г) не можуть мати формалізованого вираження.

14. Економічна політика – це:

а) заходи, спрямовані на вирішення економічних проблем;

б) конкуренція різних економічних ідей;

в) здатність управляти економічними процесами;

г) здатність приймати ефективні господарські рішення.

15. До основних економічних цілей суспільства не можливо віднести:

а) досягнення економічного зростання;

б) досягнення стабільного рівня цін;

в) забезпечення зайнятості;

г) підвищення рентабельності підприємства;

д) досягнення сприятливого зовнішньоторговельного балансу.

16. До суб’єктивних факторів економічної політики належать:

а) політичні інтереси;

б) партійні інтереси;

в) етичні цінності;

г) рівень персональної підготовки менеджерів;

д) правильно вказано у п. а, б, в, г;

е) правильно вказано у п. а, б, в.

17. В історії економічної думки неможливо обійти увагою такі школи (напрямки), як:

а) класична політекономія; г) неокласика;

б)фізіократія; д) монетаризм;

в) меркантилізм; е) кейнсіанство.

Складіть їх перелік в історичній послідовності.

18. Назва економічної науки «політекономія» вперше з’явилася в:

а) середині XV ст.; г) 1776р.;

б) 1615р.; д) 1818р.;

в) 1647р.; е) 1867р..

19. Хто першим ввів у користування термін «політична економія»?

а) Ф. Кене; г) У. Петті;

б) А. Монкретьєн; д) Арістотель.

в) А. Сміт;

20. Представники якого напрямку в економічній науці вважали торгівлю джерелом багатства нації?

а) фізіократія; в) класична політекономія;

б) меркантилізм; г) кейнсіанство.

21. Представниками класичної політекономії є:

а) А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. Мілль;

б) А. Монкретьєн, Т. Ман, А. Сміт;

в) А.Сміт, К.Маркс, Дж. Кейнс;

г) Дж. Кейнс, П. Самуельсон.

22. Визначте правильно основні праці таких авторів та дати їх перших видань:

1) А. Сміт;

2) К. Маркс;

3) А. Маршалл;

4) Дж. Кейнс.

Праці:

а) «Загальна теорія зайнятості, проценту та грошей»;

б) «Дослідження про природу та причини багатства народів»;

в) «Капітал»;

г) «Принципи економічної науки»;

д) «Про виправлення монет».

Роки першого видання:

а) 1776; г) 1867;

б) 1936; д) 1615.

в) 1890;

23. Кого найчастіше називають «батьком» економічної науки?

а) Арістотеля; г) Ф. Кене;

б) А. Сміта; д) А. Маршалла.

в) Д. Рікардо;

24. Політична економія виникла як наука у:

а) Стародавній Греції;

б) Стародавньому Китаї;

в) Західній Європі періоду становлення капіталізму;

г) Східній Європі кінця XIX – початку XX ст.

25. Кого прийнято вважати найвідомішим економістом XX ст.?

а) Є. Бем-Баверка; г) Дж. Кейнса;

б) Л. Ерхарда; д) М.І. Туган-Барановського.

в) Ф. Рузвельта;

26. Кого з названих економістів можна віднести до найвідоміших представників монетаристської школи?

а) Дж. Гелбрейта; г) М. Фрідмена;

б) П. Самуельсона; д) І. Фішера.

в) Дж. Сакса;

Тема 2. Суспільне виробництво. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси

Програмна анотація

Виробництво як визначальний фактор потреб суспільства та їх розвитку. Поняття суспільного виробництва. Стадії руху суспільного продукту. Виробництво, розподіл, обмін, споживання. Структура суспільного виробництва (матеріальне і нематеріальне виробництво).

Продуктивні сили й економічні відносини. Зміст поняття «фактор виробництва». Виробнича функція. Крива виробничих можливостей і закон зростання додаткових витрат (альтернативних витрат). Економічні потреби суспільства, їх суть і структура. Економічний закон зростання потреб.

Економічні інтереси, їх сутність та суб’єкти. Взаємозв’язок інтересів і потреб. Економічні потреби та інтереси – рушійна сила соціально-економічного розвитку.

Навчальні цілі

1. Визначити сутність виробництва та продукту виробництва, пояснити які етапи руху він здійснює (фази виробництва).

2. З'ясувати структуру суспільного виробництва та сучасні тенденції розвитку матеріального і нематеріального виробництва, сфери послуг.

3. Визначити сутність факторів виробництва і з'ясувати їх структуру за різними класифікаціями.

4. Розкрити за допомогою кривої виробничих можливостей сутність альтернативних витрат і закону спадної продуктивності факторів виробництва.

5. З'ясувати як технологія впливає на виробничі можливості суспільства.

6. Розкрити сутність економічних потреб суспільства, навести їх класифікації за рядом критеріїв, висвітлити структуру економічних потреб, сформульовано закон зростання потреб.

7. Розкрити поняття економічних інтересів суспільства, охарактеризувати їх особливості, відміни від економічних потреб, навести класифікацію.

Основні терміни і поняття

Суспільне виробництво, матеріальне і нематеріальне виробництво, виробнича та невиробнича сфери. Продукт, благо, послуга. Матеріальні та нематеріальні блага. Сфера послуг. Інформація. Постіндустріальне суспільство. Продуктивні сили: робоча сила, засоби праці, предмети праці. Фактори суспільного виробництва: праця, капітал, природні ресурси, здатність до підприємницької діяльності. Крива виробничих можливостей. Альтернативні витрати. Технологія. Економічні потреби та економічні інтереси.

Тести

1. Матеріальне виробництво:

а) безпосередньо пов'язане з виготовленням продукту чи наданням послуг матеріального змісту;

б) охоплює всіх зайнятих суспільно-корисною працею;

в) включає житлово-комунальне господарство, сферу побутового обслуговування населення, освіту, медицину, культуру і мистецтво;

г) це економічна діяльність, яка обслуговує і підтримує основне виробництво.

2. Нематеріальне виробництво:

а) безпосередньо пов'язане із створенням матеріальних благ;

б) включає освіту, культуру, медицину і громадське харчування;

в) це матеріально-технічне постачання, зв'язок і транспортне обслуговування підприємств;

г) правильної відповіді немає.

3. Невиробнича сфера охоплює:

а) побутово-житлове обслуговування населення;

б) освіту, культуру, науку і медицину;

в) апарат державного управління, силові відомства країни, партії;

г) виробничу і соціальну інфраструктуру.

4. Соціально-культурна діяльність відноситься до:

а) невиробничої сфери;

б) матеріального виробництва;

в) нематеріального виробництва;

г) зайнятості людей в позаробочий час.

5. Крива виробничих можливостей показує різні комбінації двох продуктів при:

а) неповному використанні трудових ресурсів;

б) повному використанні всіх наявних ресурсів і незмінної технології;

в) зміні кількості застосованих ресурсів.

6. Обмеженість ресурсів означає, що:

а) у суспільстві вони є в такій кількості, який недостатньо для виробництва необхідних товарів і послуг;

б) з їхньою допомогою неможливо одночасне і повне задоволення всіх наявних потреб;

в) ресурсів вистачає тільки на виробництво предметів споживання.

7. Розмежуйте засоби і предмети праці:

а) інструменти, механізми, машини, автомати;

б) корисні копалини, надані природою;

в) труби, судини, бочки, цистерни;

г) будинки, дороги, канали;

д) сировина, що надходить у подальшу обробку.

8. Крива виробничих можливостей відображає:

а) зростання витрат виробництва;

б) зниження вартості одиниці продукції;

в) збільшення альтернативних витрат кожної наступної одиниці продукції;

г) скорочення витрат виробництва.

9. Виробничі відносини – це:

а) використання ресурсів;

б) етичні, моральні взаємозв'язки і відносини між людьми;

в) відносини виробництва, розподілу, обміну і споживання;

г) взаємодія людини з засобами виробництва.

10. Робоча сила являє собою:

а) трудову діяльність;

б) засіб виробництва благ;

в) стан духу людини;

г) сукупність здібностей людини для трудової діяльності.

11. Предметом праці є:

а) засіб, за допомогою якого виробляється продукт;

б) те, на що спрямовано працю і з чого в результаті виробляється продукт праці;

в) сукупність матеріальних ресурсів;

г) продукт процесу виробництва.

12. До засобів праці відноситься все те:

а) з чого виробляється продукт праці;

б) на що спрямовано людську працю;

в) за допомогою чого людина впливає на предмет праці;

г) чим володіє людина.

13. Головною продуктивною силою є:

а) засоби виробництва;

б) чоловік і засоби праці;

в) чоловік;

г) предмети і засоби праці.

14. Уся сукупність вироблених продуктів праці розпадається на:

а) засоби виробництва і предмети споживання;

б) предмети праці і засоби праці;

в) предмети праці і продукти праці;

г) робочу силу і засоби праці.

15. Кожна точка кривої виробничих можливостей характеризує:

а) мінімальний обсяг випуску продуктів;

б) максимальний обсяг випуску продуктів;

в) кращі комбінації випуску продуктів;

г) альтернативні комбінації товарів при заданій кількості ресурсів.

16. Природний поділ праці – це відокремлення видів трудової діяльності, обумовлене:

а) природою використаних засобів виробництва;

б) сформованими економічними відносинами,

в) природно-кліматичними факторами;

г) статевовіковою структурою працівників.

17. Технічний поділ праці визначається:

а) одержанням економічних вигод;

б) природою використаних засобів виробництва;

в) відокремленням трудової діяльності за статевовіковою ознакою;

г) необхідністю удосконалювання техніки.

18. Суспільний поділ праці випливає з:

а) природно-кліматичних умов виробництва;

б) статевовікової структури населення;

в) технічних параметрів використовуваної техніки;

г) економічної зацікавленості господарських суб'єктів.

19. До територіального поділу праці не відноситься:

а) районний поділ праці;

б) регіональний поділ праці;

в) міжнародний поділ праці;

г) галузева диференціація.

20. Поділ праці викликає зростання:

а) інтенсивності праці;

б) продуктивності праці;

в) витрат виробництва;

г) вартості одиниці продукції.

21. До кожної з позначених цифрами характеристик поділу праці підберіть відповідне йому поняття (1 – загальний, 2 – частковий, 3 – одиничний):

а) відокремлення великих сфер господарської діяльності, що характеризуються специфікою формування продукту;

б) відокремлення окремих галузей суспільного виробництва;

в) відокремлення окремих виробництв і технологічних стадій у рамках підприємства.

22. Розмежуйте матеріальні, духовні і соціальні потреби:

а) одяг;

б) ремонт автомобіля;

в) участь у міському суботнику;

г) консультація юриста;

д) житло;

е) потреби фірми в автотранспорті;

ж) добродійність;

з) видалення апендикса;

і) відвідування філармонічних концертів;

к) відвідування лекцій з історії архітектури міста.

23. Ефективність суспільного виробництва означає:

а) створення багато високоякісних товарів для людей;

б) досягнення найбільших результатів за найменших витрат ресурсів;

в) випуск конкурентоспроможної продукції для ринку;

г) сучасний рівень технологічного забезпечення виробництва.

24. Економічна ефективність виражає:

а) результативність (показники) господарської діяльності;

б) структуру виробничих потреб підприємства;

в) собівартість продукції виробництва;

г) підвищення добробуту і якості життя всього населення.

25. Соціальна ефективність полягає у відповідності:

а) мети і засобів її досягнення на підприємстві;

б) господарської діяльності особистим потребам і цілям суспільства;

в) отриманих результатів до потреб розвитку виробництва;

г) соціально-економічної політики держави потребам суспільства.

26. Продуктивність праці вимірюється:

а) обсягом основних фондів у вартісному вираженні на одного працівника;

б) відношенням вартості продукції до виробничих фондів;

в) кількістю продукції, виробленої працівником за одиницю робочого часу;