Методологічні аспекти системи національних рахунків

Як зазначено вище, в сучасному макроекономічному рахі­вництві враховують результати не лише матеріального, а й не­матеріального виробництва. Таку можливість має так звана система національних рахунків (СНР). Ця система давно існує в розвинутих країнах із ринковою економікою, в Україні її по­чали застосовувати з 1988 р.

Основні аспекти СНР такі:

1. суспільний продукт поділяється на дві групи: товари і послуги. Останні поділяються на ринкові і неринкові. Ринкові — надаються комерційними структурами й передбачають пла­ту за них; неринкові — надаються державними органами, некомерційними структурами безплатно або з певними пільгами;

2. економіка поділяється на такі сектори:

—нефінансові корпорації (реальний, виробничий сектори);

—фінансові корпорації (комерційні підприємства, що спеціалізуються на фінансових операціях, страхові ком­панії тощо);

—сектор загального державного управління (органи дер­жавної, регіональної та місцевої влади). Послуги їх без­платні або пільгові;

—домашні господарства;

—закордонний сектор.

Виділяють окремо сектор, що обслуговує домашні госпо­дарства (партії, релігійні організації тощо);

3. усі суб'єкти економіки поділяються на резидентів і нере­зидентів. Резиденти — громадяни даної країни, а також інших країн, які ведуть господарство в даній країні понад рік. Нере­зиденти - громадяни інших країн;

4. суб'єктів господарювання називають інституційними одиницями: вони ведуть діяльність самостійно, за власні кош­ти, мають свій баланс тощо;

5. угоди, що здійснюються між одиницями господарювання, називають операціями, облік яких здійснюється на основі рахунків.

Кожен з рахунків має дві сторони: одна — ресурси (дебет), друга — використання (кредит). Рахунки між собою пов'язані: ресурси одного рахунку виступають як використання другого і навпаки.

16. 3. Основні показники національного рахівництва в системі національних рахунків (СНР)

Основними показниками, за допомогою яких визначаються результати функціонування національної економіки, є: валовий національний продукт — валовий внутрішній продукт (ВВП), чистий національний (внутрішній) продукт — ЧНП (ЧВП), вало­вий національний доход — ВНД, валовий національний доход наявний ВНД та інші.

Детально розрахунки зазначених показників розглянуто в дисципліні «Макроекономіка». Тут же відмітимо лише окремі розбіжності щодо вказаних показників, які зустрічаються в різних підручниках та посібниках.

Одні вважають основним показником ВНП, інші — ВВП, треті не бачать між ними суттєвих відмінностей і тому розгля­дають їх разом ВНП (ВВП). Є розбіжності і в поглядах на на­ціональний доход: в одних НД розглядається як ВНД і ВНДн, які за обсягом можуть перевищувати ВВП, інші НД розгля­дають, як частину ВВП за виключенням певних рахунків.

Оскільки в дисципліні «Макроекономіка» детально розглядатимуться показники, що використовують статистичні орга­ни України: ВВП, ЧВП, ВНД, ВНДн, то тут розглядаємо по­казники на основі основного — ВНП.

Зазначимо, що саме таке рахівництво існує в США, тоді як рахівництво в Україні ґрунтується на методиці, що використовується в Західній Європі.

ВНП визначають як сукупну ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за рік. Розраховують ВНП двома методами: за витратами на створену в країні про­дукцію (виробничий) та за доходами, отриманими в результаті виробництва продукції.

Згідно з першим методом:

ВНПв = С + І+Д + ЧЕ,

де С — витрати на споживання домогосподарств;

І — витрати на інвестиції; Д - державні витрати

ЧЕ - чистий експорт, який дорівнює:

ЧЕ = Е-М(Е — експорт, М — імпорт).

Згідно з другим методом:

ВНПд = ЗП + Р + Проц. + Приб. + А + Поб. под. н. б.,

де ЗП - заробітна плата найманих працівників та доходи

дрібних власників

Р — рента;

Проц. - проценти;

Приб. - прибуток корпорацій;

А - амортизація основного капіталу;

Поб. под. н. б. - побічні податки на бізнес (непрямі податки).

При цьому: ВНПв=ВНПд.

Якщо від ВНП відняти амортизацію, то одержимо чистий національний продукт: ЧНП = ВНП - А.

Якщо від ЧНП відняти непрямі податки, то одержимо на­ціональний доход:

НД = ЧНП - НП (непрямі податки).

Таким чином, національний доход у країні складається з до­ходів у вигляді заробітної плати, рентних доходів, процентів на капітал та прибутків підприємств. Якщо від НД відняти прибут­ки підприємств, одержимо особистий доход (ОД), тобто, доходи домогосподарств. Доходи, що залишаються у розпорядженні на­селення, відрізняються від ОД тим, що до нього слід додати транс­фертні виплати держави населенню і відняти податки, якими обкладаються доходи населення.

ОДв = ОД + Тр - Податки.