Місцеве лікування

(вітамін С), дибунол, спіруліну тощо. Антиоксидантну активність мають та­кож гепатопротектори: метіонін, карсил, легпалол, серміон тощо. Ефектив­но поєднувати антиоксидантні препарати, а також їх сумісно призначати із засобами, які впливають на процеси тканинного метаболізму: теонікол, ети-мізон, плаферон, ліпоцеребрин, димесфон, препарати селену тощо.

Стимулюють регенерацію тканин препарати глікозаміногліканів — хон-сурид, лоруніт. їх уводять у пародонтальні кишені, застосовують для аплі­кацій (розводять у розчинах анестетиків), уводять до складу лікувальних паст у комбінації із нітрофуранами, димексидом, кератопластичними пре­паратами. Аналогічну дію справляє солкосерил — білковий екстракт крові великої рогатої худоби. Його призначають у вигляді мазей або розчину, а та­кож у поєднанні з іншими медикаментозними препаратами.

На даному етапі поряд із синтетичними медикаментозними препарата­ми широко застосовують і препарати рослинного походження. Лікувальна цінність лікарських рослин зумовлена складним поєднанням у них різних біологічно активних речовин, які справляють протизапальну, антибактері­альну дію і стимулюють регенерацію тканин. Тому для стимуляції процесів репаративної регенерації успішно використовують низку препаратів рослин­ного походження, описаних вище. Застосовують також препарати женьше­ню, хлорофіло-каротинову пасту, препарати алое (сік, екстракт), календу­ли, сік каланхое, ефірні олії, каратолін, гербадонт та багато інших.

Нестероїдні протизапальні засоби (кислота мефенамінова, її натрієва сіль, піримідант) поряд із вираженими протизапальними властивостями певною мірою стимулюють загоєння тканин. Вони знижують підвищену в разі запалення проникність клітинних мембран, знеболюють тканини, ефек­тивно впливають на алергійні запальні реакції. Водні 1 % розчини цих пре­паратів застосовують для аплікацій, оброблення пародонтальних кишень, родять до складу паст тощо.

Вплив на дистрофічні процеси в пародонті є важливим компонентом на даному етапі лікування. З цією метою застосовують засоби, які безпосеред­ньо діють на тканини пародонта, а також мають загальний вплив на орга­нізм, регулюючи його гомеостаз і таким чином зменшують інтенсивність дистрофічного процесу в пародонті. Таку дію справляють антибактеріальні препарати та протизапальні засоби.

Патогенетично обгрунтованим слід вважати застосування засобів і ме­тодів, спрямованих на нормалізацію функції судин, а також метаболічних процесів. Для нормалізації стану судин, поліпшення обмінних процесів у тканинах пародонта та усунення явищ гіпоксії застосовують електрофорез водних розчинів вітамінів С, Р, групи В. Ефективним є ультрафонофорез токоферолу ацетату, ретинолу ацетату. Ці засоби сприяють розширенню спазмованих і мобілізації резервних капілярів, поліпшують трофіку тканин пародонта.

Позитивний вплив на тканини пародонта справляє оксигенотерапія. Уве­дення кисню зменшує гіпоксію тканин, поліпшує окисно-відновні процеси.

Сприятливо впливають на дистрофічний процес фізичні методи ліку­вання (масаж, гідромасаж, дарсонвалізація, ультразвукотерапія тощо), які