Оператор видалення таблиць, синтаксис

Синтаксис:

DROP TABLE table_name [table_name...]

Опис:

Видаляє одну або декілька таблиць.

DROP TABLE повністю видалить іменовану таблицю(ы) з системи. Не передбачено ніякого UNDO або UNERASE.

22.Діаграми бази даних

До складу SQL Server Enterprise Manager входить застосування для створення діаграм, який дає змогу переглядати і модифікувати структуру таблиць і їхні зв'язки. Для створення нової діаграми треба:

1) розгорнути дерево об'єктів Enterprise Manager, щоб вивести на екран зміст тієї бази даних, з якою ви маєте намір працювати;

2) викликати контекстне меню для папки Diagrams і вибрати з нього команду New Database Diagram - на екрані з'являється діалогове вікно Майстра створення діаграм баз даних;

3) у вікні, що з'явилось, зі списку Available виділити таблицю, яку необхідно включити в діаграму; установити прапорець Add related tables automatically - для того, щоб Майстер автоматично додав у діаграму пов'язані таблиці; установити кількість рівнів зв'язаних таблиць і активувати кнопку Add - у результаті до діаграми будуть додані пов'язані таблиці;

4) активувати кнопки Next (Далі) і - Finish (Готово).

Після виконання таких дій у Enterprise Manager відкривається вікно з діаграмою. У прямокутнику кожної таблиці виводяться імена всіх її стовпців, а біля імен стовпців первинного ключа - жовтий ключик. У діаграмі відображаються міжтабличні зв'язки, з боку "батьківської" таблиці лінія зв'язку помічена жовтим ключиком, а з боку "підпорядкованої" таблиці -символ безмежності.

У вікні діаграми розташована панель інструментів, якщо активувати кнопку Save цієї панелі, відкриється діалогове вікно Save As із пропозицією зберегти діаграму.

23.Пакетні запити та сценарії

Сценарій – це набір операторів, які зберігаються окремим файлом, що може запускатись на виконання і

використовуватись повторно.

В T-SQL також виділяють поняття пакету. Пакетний запит (пакет) – це послідовність операторів T-SQL,

інтерпретуємих сервером разом, тобто як одна логічна одиниця. Оператори, які є складовою частиною пакету, посилаються

на сервер як єдине ціле. Щоб розділити сценарій на кілька пакетів, використовується оператор GO. Оператор GO викликає

компіляцію всіх операторів від початку сценарію або попереднього оператора GO (в залежності від того, що ближче), після

чого отриманий план виконання передається на сервер незалежно від всіх інших пакетів. Наприклад:

--1 команда. Робимо базу даних master активною за допомогою оператора use

use master

--2 команда. Виводимо на екран всю інформацію з системної таблиці sysobjects

select *

from sysobjects

--посилаємо на сервер пакет з двох команд для обробки

go

Пакети підпорядковуються наступним правилам:

ƒ Всі оператори пакета компілюються як єдине ціле.

ƒ Якщо в пакеті існує синтаксична помилка, - відміняється виконання всього пакета.

ƒ Якщо під час виконання пакета в одному з операторів відбувається помилка, то цей оператор пропускається і

продовжується виконання інших операторів. Наприклад, якщо пакет містить три оператора CREATE TABLE і в

другому операторі відбувається помилка, то SQL Server створить лише першу та третю таблицю.

ƒ В межах одного пакету неможна спочатку змінювати поля таблиці, а потім використовувати ці нові поля.

ƒ Оператори SET виконуються одразу, крім випадків, коли встановлені опції QUOTED_IDENTIFIER і ANSI_NULLS.

ƒ В один пакет не можна сумісно поміщати наступні оператори:

- CREATE RULE;

- CREATE TRIGGER;

- CREATE PROCEDURE;

- CREATE DEFAULT;

- CREATE VIEW.

24.Типи даних в MS SQL Server 2005

MS SQL Server, як вже було сказано, являється реляційною базою даних, і тому всі її дані зберігаються в таблицях, які

складаються з записів та полів. Кожне поле таблиці має ім’я та містить дані лише одного типу. Тип даних дозволяє вказати

на те, які саме дані можна зберігати в кожному окремому полі та обмежувати діапазон їх значень, що дозволить

перешкодити введенню невірних даних. В MS SQL Server 2008 виділяють наступні типи даних:

Примітка! * Типи даних text та ntext призначені для зберігання великих масивів текстових даних, а image - двійкових.

Але все ж ряд операцій для полів даного типу заборонені, наприклад, до них не можна застосовувати оператор рівності або

конкатенації, їх не можна використовувати в багатьох системних функціях. В зв’язку з цими обмеженнями, ще в SQL

Server 2005 з’явились типи даних varchar(max), nvarchar(max) та varbinary(max). Типи varchar(max) та nvarchar(max)

об’єднують можливості типів text/ntext і varchar/nvarchar, можуть зберігати дані до 2 Гб і не мають обмежень по

використанню з різними операціями і функціями. Щодо типу varbinary(max), то він може зберігати дані такого ж обсягу, як

і image (до 2 Гб), та може використовуватись у всіх операціях і функціях, де допустимі типи даних binary/varbinary.

Варто також відмітити, що завдяки інтеграції CLR та SQL Server (починаючи з версії SQL Server 2005) можна

створювати власні користувацькі типи даних CLR. Для цього слід здійснити наступні кроки:

1. Створити клас на одній з мов програмування Microsoft.NET, який відповідає специфікації користувацьких типів,

наприклад, C#.

2. Написаний клас скомпілювати в динамічно підключаєму бібліотеку (DLL).

3. Зареєструвати бібліотеку в екземплярі SQL Server. Це може зробити тільки член серверної ролі sysadmin.

4. В базі даних включити підтримку типів даних CLR за допомогою утиліти Surface Area Configuration. При

відключенні CLR всі поля з користувацькими типами даних CLR стануть недоступними.

Нажаль, вивчення створення та використання користувацьких типів даних CLR виходить за рамки нашого курсу.

Більш детальніше про типи даних CLR дивіться документацію SQL Server.

25.Поняття домену і способи їх створення

Домен — обмежена підмножина значень даного типу.

Наприклад, таблиця бази даних, що містить інформацію про людей, може мати колонку «стать». Ця колонка може бути декларована як колонка символьного типу даних, і може мати одне з двох значень: «Ч» для чоловіків і «Ж» для жінок, а також можливо NULL (або «Х») для випадків коли стать невідома. Таким чином доменом для цієї колонки буде: «Ч», «Ж».

Домен - це скорочення від доменне ім'я, представляє із себе унікальне ім'я в ІнтернетІ. Тобто це послідовність букв, цифр та символів, що однозначно ідентифікують Інтернет ресурс. Загалом кажучи доступ у мережу здійснюється по TCP/ІP протоколі, і ІP адреса однозначно визначає місце в мережі.

Доменне ім'я однозначно визначає ІP адресу сервера, і цим займаються так звані DNS сервера (Сервера Дозволу Імен), які перетворюють ІP у доменне ім'я, і користувачеві не потрібно запам'ятовувати різні незрозумілі цифри, а досить запам'ятати ім'я вашого сервера, щоб наступного разу набрати його в адресному рядку браузера. Звідси й виходить що чим більше запам'ятним виходить домен, тим він являє більшу цінність, але це вже інша тема))), крім того домени діляться по зонах, у кожній зоні своє простір імен.

Найпопулярніші зони це:

.Com - комерційні, найпопулярніша зона Інтернету

.Net - технічні

.Org - організації

.Іnfo - інформаційні домени

.Bіz - бізнес-структури

Крім того є й інші, менш популярні зони

 name - імена

 museum - музеї

 pro - професіонали

 aero - авіо

 coop - кооперативи + незабаром ще з'являться:

 # mobі -мобільні

 # asіa - Азія

Також у кожної із країн є своя зона, причому зі своїми особливостями й правилами реєстрації, наприклад. ua - Україна,.de - Німеччина й тощо, таблицю зон по старнам можна знайтитут

Домен може складатися з англійських букв, цифр і дефіса, причому дефіс не повинен перебувати на початку або наприкінці імені, мінімальна довжина доменного імені - 2-3 символи, залежно від зони, а максимальна - 63 символи, більш докладну інформацію із зон і припустимих імен можна знайти на сайті ІCANN

Створення домену.

Для цього потрібно обрати необхідну базу даних, в ній обрати папку, де розміщуються її користувацькі типи даних (Programmability/Types). Після цього слід викликати її контекстне меню та обрати пункт New/User-Defined Data Тype. Далі ви побачите діалогове вікно для створення нового домену.

Слід відмітити, що поле Precision буде активне у випадку, якщо для типу даних можна вказати розрядність, а поле Storage, якщо існує можливість задати розмір. Наприклад, ви можете обрати тип даних varchar та задати йому довжину 10.

Для видалення доменів в Management Studio слід відкрити папку User-defined Data Types і в контекстному меню необхідного типу даних обрати пункт Delete (Видалити).

Перед Вами з’явиться діалогове вікно Delete Objects (Видалення Об’єктів), яке має наступний вигляд.В ньому ви можете ще раз передивитися тип, який ви видаляєте і, при натисненні кнопки «OK», тип даних буде знищено. Але слід пам’ятати, що видалення типу домена буде неможливим у випадку його використання в базі даних в даний момент. Для того, щоб перевірити чи використовується користувацький тип, натисніть на кнопку «Show Dependencies…» (Показати залежності), як показано вище. При цьому на екрані з’явиться список таблиць та полів, в яких присутній перевіряємий користувацький тип.

26.Створення, модифікація та видалення домену засобами MS SQL Server

Дивитися питання 25.

27.Створення домену за допомогою SQL запитів

Домен – тип визначений користувачем для зручності застосування певних обмежень або сукупності пар-ів базових типів. У стандарті sql2 вказано, що домен реалізований як частина БД, тому домен є іменований сукупності значень і викор. В БД як додатковий тип даних. Після створення домена на нього можна ссилатися як на звичайний тип даних. Домени прив’язані до конкретної БД, але якщо існує необхідність в усіх БД викор. Його у рамках поточного серверу вслід включити його у БД model

Для створення слугує інструкція Create Type дозволяє створ. користувацький тип даних

Create Type [схема] ім’я домена

{

From базовий_тип_даних [(загальна кількість розрядів [розрядність дробової частини]) ] [Null] not null /Externd Name ім’я збірки [ім’я класу] / As Table (список полів типу [конструкція][,..n])

}

28.Створення домену за допомогою зберігаємих процедур

Система процедура викор. для створ. домену

Sp_addtype [@type name=] ім’я домену

[@phystype=] базовий тип даних

[,[@null type=]’null type’]

Приклад:

Exec sp_addtype d_salary, ‘money’

29.Історія створення Пролог

Зв’язок між логікою й програмуванням уперше виявився в процесі формалізації математики. Виявилося, що між обчисленнями й доказами існує певна взаємодія: всякий доказ задає побудову або обчислення того об'єкта, існування якого доводиться. З іншого боку, розвиток самого програмування й ускладнення реальних програм призвели до необхідності виражати й довести їхні властивості за допомогою логіки. Концепція логічного програмування є наслідком зближення логіки й програмування. Своє практичне втілення вона одержала в мові ПРОЛОГ.

З'явившись на початку 70-х років 20-го сторіччя як експериментальна розробка лабораторій штучного інтелекту університетів Марселя й Единбурга, ПРОЛОГ протягом майже десяти років залишався відомим лише вузькому колу фахівців. Однак той факт, що логічне програмування й сам ПРОЛОГ були покладені в основу японського проекту ЕОМ п'ятого покоління, привернув до цієї мови загальна увага.

Основний принцип використання мови Пролог полягає в тому, що потрібно докладно, на логічно точній мові, описати умову завдання. Розв’язок завдання знаходять у результаті певного рутинного процесу, що виконується комп'ютером. У цьому полягає принципова відмінність Прологу від традиційних мов програмування, які вимагають опису того як повинен бути обчислений результат, або інакше кажучи, вимагають опису процедури розв'язання завдання. Тому, до речі, традиційні мови програмування: Ада, Паскаль, Фортран прийнято називати процедурними, а Пролог непроцедурною мовами.

30.Візуальне середовище розробки додатків Visual Prolog