Аналіз розподілу та кооперації праці

Розмежування праці передбачає розміщення робітників по робочим місцям з номінальним навантаженням кожного із них на протязі робочої зміни.

В цьому параграфі студент повинен за допомогою розрахунків відповісти на питання:

а) Скільки і яких робочих місць потрібно для виконання річної програми?

б) Яка потрібна чисельність робітників і якого фаху для виконання річного завдання?

в) На яких робочих місцях намічено організувати багатоверстатну роботу, або сумісництво?

г) Які робочі місця працюватимуть в 1,2, або 3 зміни.

Виконані розрахунки повинні розширити обсяги робіт виконуваних 1 працівником та збагатити їх зміст.

По всім варіантам ми виходимо із припущення, що на промисловій дільниці змонтовано 20 робочих місць, (по окремим варіантам – 19) на кожному із яких виконується певна технологічна операція. Згідно контракту (договору) дільниці необхідно виконати річне завдання (N_р) по виготовленню продукції обсягом 84 000 шт. (по розрахунку). З метою визначення кількості робочих місць і чисельності основних робітників, визначимо середньодобовий виробіток по формулі:

де В _д – добовий розмір партії деталей, шт.;

N_р – річна програма, шт. (по варіанту);

Ф _д – реальний річний фонд часу, днях (по балансу).

Для нашого прикладу:

На основі розміру добової партії деталей необхідно по кожному робочому місці розрахувати його завантаження (Т_зі)

Т_зі = Т_n.кі · В_д · К_п,

де Т_n.кі – поштучно-калькуляційний час і -ї операції, хв.;

К_п – поправочний коефіцієнт на втрати часу по ремонту устаткування та межопераційні простої (К_п = 1,1).

Дані розрахунки необхідно звести в збірну таблицю по однойменним операціям.

Таблиця 3.

№№	Устаткування	№ робочих місць	Тзі, годин
1.	Фрезерне		Тз1 = 11,0: 60 · 365 · 1,1 = 73,6
	Фрезерне		Тз20 = 1,0: 60 · 365 · 1,1 =6,69
			Всього: 80,29
2.	Сверлильне		Тз2 = 2,0: 60 · 365· 1,1 = 13,38
	Сверлильне		Тз3 = 3,0: 60 · 365· 1,1 = 20,07
	Сверлильне		Тз4 = 2,0: 60 · 365· 1,1 = 13,38
	Сверлильне		Тз12 = 1,0: 60 · 365· 1,1 = 6,69
	Сверлильне		Тз13 = 8,0: 60 · 365· 1,1 = 91,7
			Всього: 145,2
3.	Складальне		Тз5 = 0,5: 60 · 365· 1,1 = 3,34
	Складальне		Тз6 = 1,0: 60 · 365· 1,1 = 6,69
	Складальне		Тз7 = 3,0: 60 · 365· 1,1 = 20,07
	Складальне		Тз8 = 3,0: 60 · 365· 1,1 = 20,07
	Складальне		Тз9 = 1,0: 60 · 365· 1,1 = 6,69
	Складальне		Тз10 = 2,0: 60 · 365· 1,1 = 13,38
	Складальне		Тз16 = 0,5: 60 · 365· 1,1 = 3,34
			Всього: 73,59
4.	Шліфовальне		Тз11 = 1,5: 60 · 365· 1,1 = 10,04
	Шліфовальне		Тз17 = 1,5: 60 · 365· 1,1 = 10,04
	Шліфовальне		Тз19 = 1,0: 60 · 365· 1,1 = 6,69
			Всього: 26,77
5.	Термічне		Тз14 = 6,0: 60 · 365· 1,1 = 68,75
	Термічне		Тз15 = 2,0: 60 · 365· 1,1 = 13,38
			Всього: 82,13
6.	Токарне		Тз18 = 1,00: 60 · 365· 1,1 = 3,7
			Всього: 6,69

Використаємо добове завантаження по технологічним операціям для визначення чисельності основних робітників та кількості робочих місць.

Чисельність основних робітників по професіям розраховуємо як відношення цілодобового завантаження (Т_{завант. і.}) по і-ій операції до змінного фонду робочого часу 1 робітника (Т_зм=8 год), або

а кількість робочих місць: ,

де 24 – добовий фонд робочого часу 1 робочого місця, год.

В нашому варіанті:

- токарі: ;

- фрезерувальні: ;

- складальні: ;

- свердлильні: ;

- слюсарні: ;

- шліфувальні: ;

- термічні: ;

Дані розрахунків зводимо в таблицю 4.

Шифр устаткування	Найменування операції	Середньодобове завантаження, Тзав і. годин	Кількість робочих місць, до.	Чисельність основних робітників, осіб	Наявність багатоверстатного обслуговування
розрахункова	оптимальна
	токарна	6,69				-
	фрезерна	80,29				+
	складальна	73,59				-
	свердлильна	145,2				+
	слюсарна	-	-	-	-	-
	шліфувальна	26,77				+
	термічна	82,13				-
	Всього

Примітка: графи 6 і 7 заповнити після розрахунків, пов’язаних з багатоверстатним обслуговуванням.

При умові застосування багатоверстатного обслуговування чисельність основних робітників значно знизиться.

Основною умовою багатоверстатного

Проаналізуємо завантаження робочих місць по окремим операціям. Для цього беремо круглодобову роботу робочих місць 24 год. (по 8 год. в зміну).

Кількість робочих місць (т_і) визначиться відношенням цілодобового завантаження (дані табл.. 3) до 24.

де 24 – добовий фонд часу, годин.

Дані розрахунків проставити в табл. 4.

Тоді по фрезерному устаткуванню, де завантаження по 2-м операціям дорівнює 80,29 год., кількість робочих місць становитиме 3,34 (80,29: 24)=4 одн.

Дані розрахунків по професіям та чисельності робочих заносимо в табл. №4.

Таблиця 4.

№	Операції	Розряд	Робочі місця	Чисельність робочих, чол.	Наявність багатовер-статного обслугову-вання	Примітка
заванта-жені,од.	розра-хункова	опти-мальна
1.	Фрезерне					+	Придбати 2 р/місця
2.	Сверлильне					+	Придбати 1 р/місце
3.	Складальна					–	Вільне 4 р/місця
4.	Шліфовальне					+	Вільне 1 р/місце
5.	Термічне					–	Придбати 2 р/місця
6.	Токарне					–	Завантажено на 84%
	Всього:

Розряд робіт по окремим операціям визначити по вихідним даним (див. додаток №2) як середньоарифметичну величину з округленням до більшого числа. Наприклад, при середньоарифметичній – величині складності робіт рівної 3,2 (приймається 3, а при 3,5 – 4).

Чисельність робітників по професіям (Ч_і) визначаємо відношенням цілодобового завантаження по і-ій операції до 8 (змінний фонд робочого часу робітника).

Питома вага окремих показників (гіпотетичні дані) приведена в табл. 5.

Таблиця 5

Устаткування	Тм.в.	Т д	аобс аотл	Тп.з.
Токарне				(в відсотках Тм.к.)
Сверлильне
Фрезерне
Шліфувальне

Кількість верстатів-дублерів, які обслуговує 1 працівник визначається по формулі:

де n – кількість верстатів, які обслуговує 1 робітник, шт.;

Т_м.в. – машинно-вільний час роботи станка, год.; хв.;

Т_з – час завантаження робітника на робочому місті, год.; хв.;

Т_з = Т _д + Т_ан +Т_перех.,

де Т _д – допоміжний час, хв.;

Т_ан – час активного нагляду за роботою верстата, хв.;

Т_ан = 0,05 Т_м.в.,

де Т_м – машинно-вільний час роботи верстата, хв.;

Т_перех. – час переходу робітника від 1 верстата до другого. Розраховується в залежності від маршруту обслуговування, розташування обладнання.

При кільцевому розміщенні обладнання – Т_перех. = nl · 0,015.

При лінійному обслуговуванні – Т_перех. = l [1+0,333(n –2)] 0,015.

При нециклічному обслуговуванні – Т_перех. = l [1+0,333(n –2)] 0,015.

де n – кількість верстатів в групі, шт.;

l – середня відстань між верстатами, м;

0,015 – перевідний коефіцієнт, хв../м.

Кількість верстатів, які виконують різноманітні операції і може обслуговувати 1 робітник, розраховується по співвідношенню:

При недозавантаженні робочого місця необхідно передбачити його дозавантаження другими функціями і запропонувати сумісництво. Для цієї роботи таким може стати виконання наладочних, ремонтних та інших функцій. По результатам розрахунків викреслити схему розташування устаткування на промисловій дільниці.

Припущення: відстань між верстатами брати рівною 2,5÷3 м. Вид багатоверстатного обслуговування – циклічний, або нециклічний (вибирається студентом в залежності від устаткування та робіт, що виконуються на ньому).

При циклічних процесах робітник обслуговує устаткування постійно по одному маршруту, і на кожному із верстатів період роботи і обслуговування повторюються в одній і тій же послідовності.

При нециклічних процесах устаткування обслуговується робітником по мірі його зупинки, без додержання одного і того ж порядку обходу верстатів.

По нашому варіанту в наявності 2 фрезерних верстата. Для розрахунків багатоверстатного обслуговування по станочним роботам необхідна наявність не менше 2-х одиниць устаткування. По даним табл. 4 такі розрахунки необхідні для фрезерних операцій – 4одиниці (80,29:24); свердлильній – 6 одн. (145,2:24); шліфовальним – 2 одн. Два фрезерувальних станка необхідно придбати.

Чисельність фрезерувальників визначено по кількості змін в роботі верстатів. Для нашого випадку це буде 10 чол. (80,29: 24).

При умові застосування багатоверстатного обслуговування їх чисельність може бути зменшена. Виконаємо відповідні розрахунки. Кількість фрезерних верстатів, які може обслуговувати 1 верстатник, визначається по формулі:

де – сумарний коефіцієнт завантаження

де t_зан – час зайнятості робітника ручними роботами, хв.;

t_оп – оперативний час, хв.

t_оп = t_м.а. + t_зан (А)

де t_р – час ручної роботи, хв.;

t_зан = t_а.н.+ t _д + t_перех.,

де Т_а.н. – час активного нагляду за роботою верстата, хв. (Т_а.н. = 0,05t_м.а.)

Т _д – допоміжний час, хв.;

Т_перех. – час на переходи між обслугованими верстатами, хв. (т_перех = 0,015 l, де l – шлях між верстатами l = 3 м)

Увага: Всі розрахунки по багатоверстатному обслуговуванню виконуються на основі максимального значення Т_ш.к. (дані вибирати з табл. 3).

В нашому прикладі для фрезерного устаткування Т_ш.к. = 11 хв. Використавши гіпотетичні двні табл.. 5 одержим:

Т_м.а. = 67% Т_ш.к. Т_ш.к^мах_. для 1^ої операції дорівнює 11,0 хв. Значить:

Т_м.а. = 0,67 ∙ 11,0 = 7,37 хв.;

Т_а.н. = 0,05 ∙ 7,37 = 0,39 хв.;

Т _д = 0,2 ∙ 11,0 = 2,2 хв.;

Т_перех = 0,015 ∙ (3∙4) = 0,18 хв.

(3∙4) – 3 м на 4^х верстатах. Підставимо цифрові значення в формулу:

Т_зан = 2,77 хв.

Виходячи з визначення кількості фрезерних верстатів – 4, а також коефіцієнта їх зайнятості -0,27, один фрезеровщик може обслуговувати 3 станка, так як 0,27*4=1,08, тобто ∑0,27>1,0.

Визначимо чисельність верстатників по цій операції у вигляді наступної схеми:

	1а зміна роботи	2а зміна роботи	3я зміна роботи
1ий верстат	8 год.	8 год.	8 год.
2ий верстат	8 год.	8 год.	-
3ій верстат	8 год.	8 год.	8 год.
4ий верстат	8 год.	8 год.	–

Всього за добу на виконання 80 фрезерних операцій необхідно 80,29 год. (табл. 3).

Встановимо норму обслуговування на 1 фрезеровщика рівну 2 станкам (Н_обс = 2). Тоді відповідно представленої схеми в кожну зміну буде працювати по 2 станочника (за добу – 6 осіб) при цьому в третій зміні вони будуть обслуговувати в основному по 1 станку (по навантаженню). Оскільки кожен із них по робочим тижням міняється змінами, то в цілому за рік вони будуть працювати приблизно в однакових умовах. Таким чином, явочна чисельність фрезерувальників складає 6 осіб (дані занести в відповідну графу табл. 4).

По сверлильному устаткуванню:

а) середньодобове завантаження = 145,2 год.;

б) кількість робочих місць = 6 (145,2: 24); приймаємо – 6 одиниць.

в) основні показники по максимальній операції (8,0 хв.);

Т_м.а.= 0,58 ∙ 8,0 = 4,64 хв.;

Т_{а.н .} = 0,05 ∙ 4,64 = 0,232 хв.;

Т _д = 0,3 ∙ 8,0 = 2,40 хв.;

Т_перех = 0,015 ∙ 3 ∙ 6 = 0,27 хв.;

Т_оп = 4,64 + 0,232 + 2,40 + 0,27 = 7,542 хв.;

Т_зан = 0,232 + 2,40 + 0,27 = 2,902 хв.

Виходячи із значення К^св._з = 0,38, норма обслуговування по цьому виду робіт складатиме – 2 одн. (Н_обс. = 2)

Тоді робота 6-ти верстатів буде мати такий вид:

	1 зміна	2 зміна	3 зміна
1ий станок	8 год.	8 год.	8 год.
2ий станок	8 год.	8 год.	8 год.
3ій станок	8 год.	8 год.	8 год.
4ий станок	8 год.	8 год.	8 год.
5ий станок	8 год.	8 год.	8 год.
6ий станок	8 год.	8 год.	8 год.

Відповідно схеми роботи 6 одн. Устаткування і при Н_обс = 2, в кожній зміні працюватиме по 3 свердлильника, а всього їх явочна чисельність дорівнюватиме 9 осіб при умові середнього виконання змінних завдань на 100,83%. (145,2/144 *100)

Примітка: 145,2 – добове завантаження по свердлильній операції, год;

144 – добовий фонд часу 9 станочників, год.

По складальним робочим місцям (стелажам).

Слюсарно-складальні, термічні операції в своїй більшості виконуються вручну, а тому багатоверстатне обслуговування по ним відсутнє.

По шліфувальним станкам: кількість робочих місць – 2 (26,77:24).

По шліфувальній операції

t_м.а. = 70%, t_д =16% від Т_н.к.

Максимальне значення цієї операції = 1,5 хв.

Тоді t_м.а. = 0,7*15= 1,05 хв.

t_д = 0,16*1,5=0,24 хв.

t_а.н. = 0,7*1,5*0,05 = 0,0525 хв.

t_перех. = 0,015*3*2 = 0,09 хв.

t_ручне = 0,24+0,0525+0,09 = 0,3825 хв.

T_оп = 1,4325 хв.

При такому значенню Н_обс =3 одиниці (0,27+0,27+0,27).

Схема змінності роботи 2^х станків:

	1а зміна	2а зміна
1ий станок	8 год.	8 год
2ий станок	8 год.	2,77 год.

При такій організації праці необхідно 2 шліфувальника.

Примітка: розряд роботи вибирався максимальним по і-й операції.

Дані таблиці 4 показують: для реалізації річної програми необхідно 20 робочих місць. При цьому по окремим видам робіт мають місце вільні, не завантаженні робочі місця, а по другим – їх нестача. Чисельність основних (технологічних) робітників становить 37 чол., в т.ч. 17 із них – багатоверстатники.

Загальна чисельність персоналу по виробничій дільниці визначимо (по варіанту питома вага допоміжних робітників – 27%, службовців – 13%) по пропорції:

Загальна чисельність (Чзаг) – 100%;

Чисельність основних робітників – 37 чол. [100–(27+13)]

в тому числі:

– основних – 37 чол.;

– допоміжних – 17 (0,27∙62) чол.;

– службовців – 8 (0,13∙62) чол.

В висновках цього параграфу необхідно дати відповіді на поставлені питання (дивись питання на початку розділу).