Лекція №16. Інструменти фінансового ринку

1. Поняття цінних паперів.

2. Види цінних паперів.

3. Оцінка цінних паперів

4.Класифікація акцій та акціонерний капітал.

5. Методика розподілу дивідендів по акціям.

6. Види облігацій. Методика нарахування відсотків.

— 1 —

Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають виплату доходів у формі дивідендів чи процентів або можливість передачі грошових та інших прав.

Специфічні ознаки ЦП:

1.ЦП підтверджують майнові чи інші грошові права.

2. Цінний папір має бути визнаний таким чинним законодавством.

Цінні папери, що вважаються такими відповідно до Закону України „Про цінні папери і фондову біржу”, називають основними. До них відносять акції, ОВДП, ОЗДП, облігації муніципальної позики. облігації підприємств, казначейські зобов”язання, ощадні та інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери.

Похідні цінні папери називають цінними паперами другого роду, або деривативами.

Типи ЦП:

пайові – засвідчують право участі у статутному фонді, надають право на управління підприємством, право на отриманння прибутку та частини майна у випадку ліквідації підприємства;

боргові – надають право на отримання доходу у вигляді процентів.

Цінні папери можуть існувати в матеріалізованій (паперовій) формі чи в дематеріалізованій формі у вигляді записів на спеціальних рахунках. ЦП можуть мати фіксовану або плаваючу ставку.

---2---

Акції - це цінні папери без встановленого строку обігу, що засвідчують внесення їх власником коштів до статутного фонду АТ, надають право на участь в управлінні підприємством, право на отримання прибутку у вигляді дивідендів, право на отримання майна при ліквідації підприємства.

Облігації – цінні папери, що засвідчують передачу їх власником коштів на користь емітента і підтерджують зобов”язання емітента відшкодувати власнику номінальну вартість цього цінного паперу у встановлений строк та сплачувати відсотки.

Казначейські зобов”язання - цінні папери, що розміщуються серед населення на добровільних засадах і засвідчують внесення їх власниками коштів до бюджету, та дають право на отримання фіксованого доходу.

Сетрфікат – це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення визначеного строку суми вкладу та відсотків за ним.

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов”язання векселедавця сплатити векселедержателю вказану у векселі суму у визначений термін.

Приватизаційні цінні папери – державні цінні папери, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Існує три види приватизаційних ЦП:

- приватизаційні майнові сертифікати,

- приватизаційні житлові чеки,

- приватизаційні земельні бони.

Особливості приватизаційних ЦП:

1. Вони не підлягають вільному обігу.

2. Дивіденди та проценти за ними не нараховуються.

3. Вони не можуть бути використані для розрахунків, чи як застава.

---3---

До основних характеристик цінних паперів належать:

Термін обігу – відрізокчасу до кінцевого платежу або вимоги погашення цінних паперів. Фінансові активи, що мають обмежений термін обігу, називають строковими.

Ліквідність – можливість швидкого перетворення цінних паперів в гроші без значних втрат. Найліквіднішими вважаються державні цінні папери.

Дохід за ЦП – визначається процентними дивідендними виплатами, а також сумами, отриманими від погашення чи перепродажу.

Дохідність - розраховується у вигляді процентної річної ставки.

Ризиковість – відображає невизначеність, пов”язану з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому.

Подільність - характеризується мінімальним обсягом ЦП, які можна купити чи продати на ринку. Подільність пов”язана з поняттям номіналу.

Конвертованість – можливість перетворення одних цінних паперів в інші.

Механізм оподаткування – визначає у який спосіб та за якими ставками оподатковуються доходи від володіння або перепродажу цінних паперів.

---4---

Розрізняють акції:

1. Прості акції — не мають фіксованої норми прибутку. Сума дивідендів залежить від загального обсягу чистих прибутків та рішень ради директорів.

Прості акціїдають право на участь в управлінні підприємством, право на одержання дивідендів пропорційно вартості акцій, право в останню чергу претендувати на майно акціонерного товариства у випадку його ліквідації.

2. Привілейовані акції — дають право на отримання фіксованого доходу, а також привілегії претендувати на майно підприємства у випадку його ліквідації. Ці акції розміщуються серед фізичних осіб. Власник привілейованої акції не має права на участь в управлінні підприємством.

Розрізняють привілейовані акції:

Кумулятивна привілейованаакція — дає право на отримання фіксованого дивіденду за поточний рік і право на отримання дивідендів за той період, коли фірма несла збиток. Невиплачені дивіденди накопичуються і мають бути виплачені до виплати дивідендів по простим акціям.

Привілейована акція з повною участю в прибутках — дає право на отримання фіксованого доходу за поточний рік, а також право на отримання додаткового доходу на пропорційній з власниками простих акцій основі, верхня межа яких не встановлюється.

Привілейована акція з частковою участю в прибутках — дає право на отримання фіксованого доходу за поточний рік, а також право на отримання додаткового доходу на пропорційній з власниками простих акцій основі, при встановленій верхній межі.

Привілейована акцяї з регульованими дивідендами - дає право на періодичне регулювання дивідендів, як правило, щоквартальне.

Конвертована привілейована акція — дає право обмінювати привілейовані акції на певну кількість простих акцій цієї ж фірми.

Привілейована акція з правом голосу — дає право голосувати на зборах акціонерів по всім питанням.

Привілейована акція з обмеженим правом голосу — дає право голосу по деяких питаннях.

В ході емісії акцій формується акціонерний капітал.

Акціонерний капітал — це максимальна кількість акцій на максимальну суму, яка може бути емітована фірмою у відповідності з її статутом.

АК = К*Ц_н,

К — кількість акцій

Ц_Н — ціна номінальна

АК — акціонерний капітал

Номінальна ціна акцій — це початкова ціна при первинному випуску.

Ринкова ціна акцій (курсова) — це вартість акцій на ринку в визначений період часу.

— 5 —

Маса дивіденду — це частина прибутку фірми, яка може бути розподілена між акціонерами.

МД = ЧП – С – ВФ – ІВ,

МД — маса дивіденду

ЧП — чистий прибуток

С — санкції

ВФ — відрахування до фондів

ІВ — інші відрахування

Маса дивідендувідповідає нерозподіленому прибутку.

Розподіл дивідендів:

1. По привілейованим акціям:

— фіксований відсоток.

—кількість привілейованих акцій.

—ціна номінальна привілейованих акцій.

Дивіденди по простим акціям:

2. По привілейованим кумулятивним акціям:

— кількість років протягом яких не виплачуються дивіденди.

Дивіденди по просим акціям

— сума дивідендів простих акцій.

— 6 —

Види облігацій:

Купонна — має купонний лист з термінами виплати відсотків.

Іменна — власник такої облігації отримує дохід у вигляді чеків безпосередньо у емітента.

Іпотечна — такі облігації забезпечуються нерухомим майном, яким володіє емітент.

Конвертована — це облігації, які можуть обмінюватися на інші цінні папери за встановленою шкалою.

Класифікація облігацій:

1. По емітенту:

- іноземні,

- державні облігації (облігації внутрішньої державної позики, облігації зовнішньої державної позики),

- муніципальні облігації (облігації муніципальної позики),

- корпоративні (облігації банків, підприємств).

2. За строком випуску:

- короткострокові (до одного року),

- середньострокові (від одного до трьох років),

- довгострокові (більше трьох років).

3. По рівню надійності:

- забезпечені,

- незабезпечені.

4. По формі виплати процентів:

- з фіксованим процентом,

- з плаваючим процентом.

Існують два методи виплати процентів по облігаціям:

по купонному листу — до облігації додається купонний лист, який містить: порядковий номер купона на виплату %, номер облігації по якій виплачується %, найменування емітента, термін виплати відсотків.

Відірваний купон власник облігації подає у встановлений банк для оплати. В подальшому банк стягує з емітента всі кошти, що були виплачені по купонах.

по чеках — власник облігації отримує відсотки у вигляді чеків фірм-емітентів і подає їх для оплати в банк.