Ор-ційна структура та управління банком

Ор-ційна структура комерційного банку визначається двома основними моментами:

— структурою управління банком;
— структурою його функціональних підрозділів та служб

Вищим органом акціонерного та пайового банку є загальні збори акціонерів (учасників). Збори вирішують стратегічні завдання в дія­льності банку:

• визначення основних напрямів діяльності банку, затвердження планів його діяльності та звітів про їх виконання;

• затвердження ор-ційної структури банку, а також внутрі­шніх положень, що регламентують виконання банківських операцій;

• внесення змін до статуту банку;

• прийняття рішення про припинення діяльності банку;

• інші питання, що належать до компетенції загальних зборів ак­ціонерів (учасників) за статутом банку.

Загальні збори скликаються щорічно, не пізніше ніж через місяць після складання балансу банку за звітний рік.

Вищий орган банку реалізує свої завдання та функції безпосередньо через виконавчі та контрольні органи, які повністю йому підзвітні.Виконавчим органом акціонерного банку є правління, а пайово­го— дирекція. Правління банку (дирекція) вирішують усі питання його поточної діяльності, які не належать до виключної компетенції зборів акціонерів (учасників). Комерційні банки за рішенням зббрш акціонерів (учасників) створюють спостережний орган з метою загального керівництва роботою банку і контролю за роботою правління та ревізійної комі­сії. Таким органом є рада акціонерного товариства (спостережна рада)., яка захищає інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів. Рада вирішує стратегічні завдання управління та розвитку банку, керуючись чинним законодавством та нормативни­ми актами НБУ. Ор-ційна структура комерційного банку включає функціо­нальні служби та підрозділи, кожен з яких виконує певні операції і має свої права та обов'язки. Основним критерієм ор-ційної по­будови банку є економічний зміст та обсяг операцій, які він виконує. найбільшою структурною одиницею у більшості банків є управління. Управління депозитних операцій виконує операції з мобілізації грошових коштів від юридичних, фізичних осіб та комерційних бан­ків на депозитні рахунки: укладає договори, веде облік та аналіз де­позитних операцій, надає необхідну інформацію для планування ре­сурсів банку. Управління кредитних операцій здійснює кредитування юри­дичних та фізичних осіб.

Управління розрахупково-касового обслуговування здійснює відкриття та ведення рахунків клієнтів, безготівкові розрахунки, ви­дачу та приймання готівки через каси банку.

Валютне управління створюється в комерційних банках, що мають ліцензію на здійснення валютних операцій. Це управління ві­дає веденням валютної позиції банку, відкриттям валютних рахунків клієнтам, здійсненням безготівкових розрахунків по валютних ра­хунках, купівлею-продажем валют, Управління філіями створюють комерційні банки, що мають фі­лії. Відповідно управління керує діяльністю філій, контролює пра­вильність проведення ними кредитної політики і здійснення кредит­них операцій, допомагає впроваджувати нові методи роботи, нові технології виконання окремих банківських операцій.

Сучасний комерційний банк багато уваги приділяє питанням рентабельності та ліквідності, а тому формує структурні підрозділи, які здійснюють поточну діяльність банку та прогнозують його дія­льність на перспективу. Таким підрозділом є управління прогнозу­вання діяльності банку та у правління маркетингом.

Банки як юридичні особи мають у своїй структурі служби, що не виконують суто банківських операцій. Це — бухгалтерія, управління кадрами, юридичний відділ, адміністративно-гос­подарський відділ, відділ аналізу та статистики, відділ експ­луатації ЕОМ. Серед таких служб деякі створюються в обов'яз­ковому порядку з ініціативи самого банку або за вказівкою НБУ. Так, створення підрозділу внутрішнього аудиту є однією з обов'язкових умов для отримання ліцензії на здійснення банків­ських операцій, а службу безпеки банки формують з власної іні­ціативи.