Методологія історичної науки. Принципи історичних досліджень та періодизація історії України

Метод у науці – це спосіб дослідження, що показує, як відбувається пізнання, на якій методологічній основі, на яких наукових принципах. Метод – це шлях дослідження, спосіб побудови й обґрунтування знань. Кожна наука має свої, тільки їй властиві методи дослідження й методологічні принципи підтвердження істини.

Методологія історичної науки – це теорія пізнання історичного процесу, сукупність пізнавальних принципів та методів історичного дослідження, це наука про методи, підходи та критерії оцінки історичних подій, явищ, життя та діяльності видатних людей, що залишили помітний слід в історії [4, с. 9]; [13, с. 21].

Основні підходи до вивчення природи й суспільства людство виробило давно. Вони існують і нині: це ідеалістичне й матеріалістичне розуміння історії, яке поєднується з метафізичним чи діалектичним методами її пізнання.

Ідеалісти-метафізики вважають, що дух і свідомість людини первинні і більш важливі, ніж матерія і природа. Саме душа людини і її розум визначають темпи й характер історичного розвитку. При цьому, із їхньої точки зору, інші процеси, в тому числі і в економіці – вторинні, похідні від духу. Отже, ідеалісти роблять висновок, що в основі історичного процесу знаходиться духовне, моральне вдосконалення людей. Суспільство розвиває сама людина, в той час як здібності людині дав Бог.

Матеріалісти-діалектики стверджують, що матеріальне життя первинне відносно свідомості людей, саме економіка визначає весь духовний розвиток і решту відносин між людьми.

Сучасна вітчизняна історична наука базується на діалектико-матеріалістичному методі, який розглядає суспільний розвиток як природно-історичний процес, що визначається об'єктивними закономірностями і, разом із тим, знаходиться під впливом суб’єктивного фактора завдяки діяльності людей, класів, політичних партій, вождів, лідерів [13, с. 21-22].

Застосовують і конкретно-наукові, прикладні методи історичних досліджень:

– хронологічний – передбачає викладення історичного матеріалу в хронологічній послідовності, на всіх етапах розвитку історичного явища;

– логічний – це аналіз історичних явищ на кожному етапі їхнього розвитку;

– синхронний – передбачає одночасне вивчення подій, що відбуваються в суспільстві;

– дихронний – це метод періодизації історичних процесів;

– ретроспективний – вивчення минулого на основі пізніших етапів історичного розвитку;

– порівняльний – аналіз набутих і втрачених історичними явищами рис на різних етапах їхнього розвитку;

– моделювання подій;

– статистичний;