Поняття надр. Державний фонд надр

Надра є частиною земної кори, розташованої під поверхнею суші та дном водоймищ, яка простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст. 1 Кодексу України про надра). Головним елементом надр є корисні копалини. Корисні копалини — це мінеральні утворення земної кори, які за хімічним складом і фізичними властивостями придатні для використання в матеріальному виробництві. Надрам притаманні й специфічні особливості. Зокрема, вони є як основним знаряддям виробництва (при видобуванні корисних копалин), так і просторовим організаційним базисом (при використанні простору надр для розміщення підземних складів, споруд­женні газових і нафтових трубопроводів, газових і нафтових схо­вищ, прокладання ліній метрополітену, для захоронення шкідли­вих речовин, підземного скидання стічних вод) тощо. Надра в межах території України, включаючи підземний простір і корисні копалини, які містяться в надрах, енергетичні та інші ре­сурси, відповідно до ст. 4 Кодексу України про надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування.

Усі надра в Україні становлять державний фонд надр. Він вклю­чає як надра, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і ви­ключної (морської) економічної зони.

Складовою частиною надр визнаються як відкриті, так і ще не відкриті корисні копалини. За своїм значенням їх поділяють на ко­рисні копалини загальнодержавного і місцевого значення, а за їх по­ширенням — на незагальнопоширені та загальнопоширені. Віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місце­вого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за по­данням Мінприроди України. Особливий вид корисних копалин становлять поклади торфу, на які поширюється особливий правовий режим і які належать до родовищ місцевого значення.

Крім терміна «корисні копалини», гірниче законодавство містить поняття «родовище корисних копалин» та «техногенні ро­довища корисних копалин». Родовище корисних копалин — це накопичення мінеральних ре­човин у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання придатні для промислового використання.Техногенні родовища корисних копалин — це місця, де накопи­чилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені й мають промислове значення. Такі родовища можуть виникати також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, ста­новлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі поперед­ньо оцінені родовища корисних копалин — резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копалин є складовою Держав­ного фонду надр. Державний фонд родовищ корисних копалин і Державний фонд надр формуються Мінприроди України.