Обертання навколо проекцюючої прямої

Під час обертання усі точки фігури, що обертається, описують у просторі дуги кіл, площини яких є перпендикулярними до осі обертання. Центри цих дуг розташовуються на осі обертання, а радіуси являють собою найкоротшу відстань від точок, що обертаються навколо осі.

Для спрощення побудови осі обертання розташовують перпендикулярно до однієї з площин проекцій.

Під час обертання точки навколо горизонтально – проекцюючої осі горизонтальна проекція точки переміщується за колом з центром у горизонтальній проекції осі обертання, а фронтальна – за прямою, паралельною до осі О х (рис.4.1).

Алгоритм способу обертання навколо проекцюючої прямої.

1. Через точку А проводимо площину переміщення Р (Р// П₁) - Р i.

2. Знаходимо центр обертання Р i=0.

3. Визначаємо радіус обертання ОА = R.

4. Знаходимо натуральну величину радіуса обертання А₁О₁ = R об.н.в.

5. Будуємо нове положення точки А (), яке вона займатиме опісля повороту на кут .

Навпаки, якщо вісь обертання розташована перпендикулярно до площини П₂, то горизонтальні проекції точок будуть переміщуватися за прямою, паралельною осі О х, а фронтальна - за колом (рис.4.2).

Обертання будь–якої фігури навкруг проекцюючої прямої зводиться до обертання точок цієї фігури (рис.4.3).

Рис.4.3.

Визначення натуральної величини відрізку АВ способом

обертання навколо осі і, яка є перпендикулярною до П₁