Укладання бетону

Найбільш поширені у вітчизняному будівельному виробництві крановий спосіб укладання бетону, укладання бетононасосами і бетоноукладчиками.

До початку подачі бетонної суміші бетононасосом всю систему бетоноводу випробовують під тиском, що в 1,5 раза перевищує робочий, і пропускають через насос 300….350 л цементного розчину пластичної суміші (склад 1:2) для змащення бетононасосу і полегшення руху бетонної суміші. Місце укладання бетонної суміші зв’язують сигналізацією з мотористом бетононасоса.

Щоб у бетоноводі не виникло пробок, бетонну суміш не можна залишати там без руху більше як на 20 хвилин. Для безпечного транспортування бетонної суміші крупність заповнювача (щебеня, гравію) повинна бути не більше 1/3 діаметра бетоновода. Якщо горловина бетононасоса закупорилась бетонною сумішшю, треба зупинити двигун і ломом пробити пробку. Систему бетононасоса періодично промивають водою під тиском або стиснутим повітрям. Працівники, що перебувають біля вихідного отвору бетоноводу, при очистці повинні відійти на відстань не менш як 40 м.

Для ущільнення бетонної суміші використовують глибинні, площадочні вібратори і спеціальні віброрейки.

Електропроводи, що підводять струм від рубильника до електродвигуна вібраторів, укладаються у гумові шланги. Корпус електровібратора до початку роботи заземлюють. Через кожні 20-30 хвилин роботи вібратор вимикають для охолодження на 7 хвилин. При переході бетонників з одного місця на інше, а також під час перерви електровібратори також вимикають. Після роботи їх необхідно очистити від бетонної суміші і бруду.

При укладці бетонної суміші на висоті, більшій за 1,3 м робочі настили чи робочі місця бетонувальників огороджують перилами.

Для запобігання падіння з висоти робочі місця огороджують інвентарними пристроями і підмостями.