Методичні рекомендації та пояснення. Адміністративна відповідальність становить особливий вид юридичної відповідальності

Адміністративна відповідальність становить особливий вид юридичної відповідальності. Фактичну підставу адміністративної відповідальності в кожному конкретному випадку становить адміністративне правопорушення, офіційне визначення якого дається в КУпАП. Так, ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення (проступок) – це перш за все діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, це акт зовнішнього виявлення ставлення особи до реальної дійсності, інших людей, держави, суспільства. Тому під час засвоєння цього поняття, необхідно усвідомити його загальноправові ознаки, до яких традиційно відносять суспільну шкідливість (небезпечність), протиправність, винність та адміністративну караність.

Адміністративне правопорушення є видом протиправної поведінки, тому слід визначити його відмінність від злочину визначення якого закріплене в ст. 11 КК, та дисциплінарного проступку – порушення трудової дисципліни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків.

При підготовці до заняття важливо визначити ознаки юридичного складу адміністративного правопорушення - об’єктивні і суб’єктивні, які характеризують діяння як адміністративний проступок.

Для успішного засвоєння теми необхідно уміти дати юридичну характеристику його елементів юридичного складу адміністративного правопорушення: суб'єкта, об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єктивної сторони. При цьому варто розрізняти загальний, родовий, видовий та безпосередній об'єкти адміністративних правопорушень, а також основні та факультативні ознаки об’єктивної сторони правопорушень. Істотне значення має розмежування формальних і матеріальних складів адміністративних правопорушень.

Необхідно, також, засвоїти та розрізняти форми вини, які виявляються у формі умислу або необережності (ст.ст. 10, 11 КУпАП).

Слід знати поняття суб’єкта адміністративного проступку. Так, КУпАП визначає, що суб’єктом адміністративного правопорушення є фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення проступку шістнадцятирічного віку. Ознаки, які характеризують суб’єкта проступку, поділяють на загальні і спеціальні. Крім цих загальних ознак в конкретних складах суб’єкт може характеризуватися ще й додатковими специфічними властивостями. Такі суб’єкти називаються спеціальними. До них можна віднести, наприклад, посадових осіб, водіїв, керівників, капітанів суден, батьків, військовозобов’язаних тощо.

Для кращого засвоєння теми пропонується виконати завдання для самостійної роботи та індивідуальні навчально-дослідницькі завдання.

Рівень своїх знань з цієї теми пропонується перевірити за допомогою питань для самоконтролю та самоперевірки.

Для кращого засвоєння теми пропонується виконати завдання для самостійної роботи та індивідуальні навчально-дослідницькі завдання.

Рівень своїх знань з цієї теми пропонується перевірити шляхом надання відповідей на питання для самоконтролю та самоперевірки.

Питання для самоконтролю та самоперевірки:

1. Дайте поняття адміністративного правопорушення.

2. В чому полягає карність адміністративного правопорушення?

3. Розкрийте суть навмисного, необережного адміністративного правопорушення.

4. В чому практичне значення виокремлення елементів складу правопорушення?

5. Наведіть перелік спеціальних суб’єктів правопорушення.

6. Як співвідносяться поняття «правопорушення» та «проступок»?

7. Охарактеризуйте види об’єктів адміністративних правопорушень.