Політичні партії

1. Сформулируйте универсальные принципы андрагогической деятель­ности.

2. Составьте для себя «Табу андрагога», начальной фразой которого будет: «Обучая взрослых людей, я никогда не буду...».

3. Если вы хотите узнать об особенностях своего мышления и стиля обучения или помочь узнать об этом своим знакомым, воспользуйтесь материалами, приведенными в приложениях 11 и 12.

4. Попытайтесь отыскать андрагогический аспект в деятельности жур­налиста, телеведущего, имиджмейкера, тренера, водителя обществен­ного транспорта, налогового инспектора, работника милиции, продав­ца книжного магазина.

Рекомендуемая литература

Рабочая книга андрагога / Под ред. С. Г. Вершловского. — СПб., 1998.

Політичні партії

Комуністична партія Китаю - КПК (Zhongguo gongchang dang). Заснована 1 липня 1921 р. Налічує біля 78 млн. членів. Керівні органи: ЦК у складі 198 членів і 158 кандидатів в члени ЦК, Політбюро ЦК у складі 25 осіб. (24 члени і 1 кандидат), Постійний комітет Політбюро ЦК у складі 9 членів і Секретаріат ЦК. Генеральний секретар ЦК КПК - Сі Цзіньпін (Xi Zinping). Друковані органи - газета "Женьмінь жібао" (Renmin ribao), теоретичний журнал "Цюші" (Qiushi).

* * *

У КНР є ще ряд політичних організацій:

Асоціація демократичного національного будівництва Китаю (China Democratic National Construction Association). Заснована в 1945 р. Налічує 70 тис.членів. Голова- ЧЖЕН СИВЕЙ (Chenq Siwei).
Асоціація сприяння розвиткові демократії Китаю (China Association for Promoting Democracy). Заснована у 1945 р. Об"єднує представників культури, діячів літератури і викладачів. Голова - СЮЙ ЦЗЯЛУ (Xu Jialu).
Демократична ліга Китаю (China Democratic League). Заснована у1941 р. До 1944 р. - Ліга демократичних політичних організацій. У 1947 р. була розпущена, на початку 1948 р. - відновлена. Налічує понад 131 тис.членів, в основному представників культури,науки і освіти. Голова - ДІН ШІСУНЬ (Dinq Shisun).
Селянсько-робітнича демократична партія Китаю (China Peasants' and Workers' Democratic Party). Заснована у 1947 р. Налічує 65 тис. членів, в основному представників охорони здоров"я і медицини. Голова - ЦЗЯН ЧЖЕНХУА

Китайська Народна Республіка – потужна аграрно-індустріальна країна. Розвиваються традиційні галузі промисловості – текстильна, вугільна, чорна металургія, фосфорно-фаянсове виробництво, також створені нові галузі – нафтопереробна, газова, хімічна, авіаційна, космічна, електронна, машинобудування, приладобудування. Китай займає провідні позиції у світі з видобутку вугілля, цементу, виробництва мінеральних добрив, сталі, електроенергії. Розвинені сучасні види транспорту. Довжина (1996, тис. км) залізниць 72,9, автошляхів 1157. Головні морські порти: Шанхай, Тяньцзінь з Сіньганом, Далянь, Гуанчжоу з Хуанпу, Чжаньцзян, Ціньхуандао, Ціндао. В країні діють бл. 500 внутрішніх і 60 міжнародних авіаліній.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 900 млрд. Темп зростання ВВП – 7,8%. ВВП на душу населення – $ 727. Прямі закордонні інвестиції – $ 39 млрд. Імпорт (г.ч. готова продукція – 82%, мінеральні ресурси, зокрема нафта) – $ 156 млрд (г.ч. Японія – 20%, США та Тайвань – по 12%, Південна Корея – 10%, Німеччина – 5%). Експорт (текстильна сировина, продукція електронної і текстильної промисловості, машинобудування) – $ 205 млрд (г.ч. США – 21,5%,Японія – 16,6%, Гонконг – 18,9%, Німеччина – 4,0%). Загальний обсяг зовнішньої торгівлі КНР в 1997 складав 325 млрд. дол., в 2000 – 361 млрд. дол. На початку XXI ст. спостерігається тенденція до зростання імпорту ресурсної продукції, помітно збільшився й обсяг імпорту продукції машинобудівної й електронної промисловості, а також продукції високих технологій.

За обсягом інвестицій на початку XXI ст. КНР поступається тільки США. У 2002 році прямі іноземні інвестиції в Китаї склали – 53 млрд дол., що свідчить про дуже високу міру довіри інвесторів до цієї країни.

За роки реформ розвиток народного господарства набув динамічного характеру. До кінця 1980-х Китай подвоїв обсяг ВВП, зняв проблему забезпечення населення продуктами споживання. 1990-і роки відмічено високими темпами економічного розвитку. Починаючи з 1991 став збільшуватися обсяг зовнішньої торгівлі. У 1992 і 1993 приріст ВВП становив 13%. Китай був визнаний країною з економікою, що найбільш динамічно розвивається. До початку 1997 обсяг іноземних інвестицій в китайську економіку перевищив 40 млрд дол. США. ВВП в Китаї в 1980-1990 зростав в середньому на 10,2%, з 1990 по 1997 його приріст був найбільшим у світі - в сер. 11,9%, а в 1998 склав бл. 8%.

Основними центрами економічного зростання є дві найбільші економічні зони Китаю Дельта Перлинної ріки та Дельта річки Янцзи

Економіка в основному орієнтована на експорт, що сприяє швидкій інтеграції Китаю в світову економіку. Частка у ВВП (1994, %):

· промисловість 45;

· сільське господарство 21;

· виробничі послуги в галузях “третьої сфери” 32.

Промисловість включає виплавку сталі, кольорових металів (алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова, сурми і інш.), виробництво цементу (304 млн т), мінеральних добрив (21 млн т). Багатогалузеве машинобудування (сільськогосподарське і транспортне машинобудування, тракторо-, авто-, авіа-, станко- і суднобудування, виробництво електроенергетичного і іншого промислового обладнання, електронних виробів, приладів, а також велосипедів, швейних машин, годинників і інш.). Але основна виробнича база важкої промисловості успадкована від 1950-х років або створена за проектами того часу. В кінці ХХ ст. зберігалася диспропорція в розподілі державних ресурсів на користь важкої індустрії, де працювало бл. 60% зайнятих в промисловому виробництві і вироблялося 50% промислової продукції. Розвинута текстильна промисловість (бавовняні, шовкові, шерстяні тканини). Бл. 50% всієї промислової продукції в кінці 1990-х років виробляють дрібні і кустарні підприємства. Традиційні ремесла (художні вироби з кістки, шовку, емалі, лаку, фарфоро-фаянсові, вишивки). У 1997 в Китаї було вироблено сталі - 107,57 млн т, металорізальних станків - 150 тис., тракторів - 80 тис., автомобілів - 1,59 млн, випущено 5,4 млн т пряжі, 22 млрд м² тканин, 4,22 млн т штучних волокон.

Приватне підприємництво займає все міцніші позиції в економіці. Частка державних підприємств у виробництві промислової продукції скорочується (з 80% в 1978 до 34% в 1998), а частка приватних підприємств продовжує зростати і в 1998 склала понад 12%. У кінці 2000 р Китай підписав двосторонні угоди із 36 з 37 членів Всесвітньої торгової організації. У рамках угод Китай зобов'язався зменшити тарифні ставки і відмінити квоти на імпорт. Торговий оборот в 2000 р збільшився на 31,5% в порівнянні з 1999 р. Найбільшим експортним ринком Китаю є азіатські країни. Їх частка становить 62% його загального експорту. Північній Америці належить 22%, з яких 21% США. Загальний продаж заліза і сталі у 2000 р становив $14,1 млрд, кольорові і рідкісні метали - $10,1 млрд і неметалічні корисні копалини 7,1 млрд. Більш, ніж на 10% збільшився імпорт глинозему, алюмінію, міді і мідної руди, хроміту, залізняку, алмазів. Експорт цементу, продукції з міді, вугілля, коксу, продукції з сталі, цинку і продукції з нього збільшився більш, ніж на 10%. У 2000 р уряд схвалив відкриття в Шанхаї ринку по продажу алмазів. «Великий Китай», включаючи Гонконг і Тайвань, є третім за обсягом продажу алмазів на світовому ринку після США і Японії.