Моральна оцінка контрацепції та ПМПС

Контрацепція і стерилізація – це ефективні форми попередження штучних абортів, включаючи і нелегальні. Закордонна статистика свідчить, що широке застосування контрацепції знижує кількість абортів. У Болгарії, Угорщини, Чехії, Німеччини, де охоплення сучасними видами контрацепції складає 50-60%, кількість абортів стало в 2-3 рази менше.

Водночас, з релігійної позиції контрацепція є неприпустимою, так як суперечить природі людини щодо зачаття та народження дитини, суперечить повній правді статевого акту як правильного вияву любові між чоловіком і жінкою. Контрацептиви діють абортивно, призводять до викиднів, вторинної неплідності, шкідливі для життя і здоров'я жінки та потомства. Контрацептивна ментальність стала головним чинником демографічного занепаду Європи, зокрема України. Однак, в порівнянні з абортом, як засобом запобігання небажаної вагітності та народження дитини, контрацепція є “меншим злом”. В загальному плані слід зазначити, що принцип меншого зла означає, що мова йде про ситуацію справжньої дилеми, для якої не існує жодної третьої можливості, але в цьому випадку природній метод являє собою той самий третій вихід, який відкриває можливість як для виявлення почуттів, так і для регулювання дітонародження.

Вдавання до природних методів регулювання дітонародження є морально виправдане тим, що вони передбачають подружній акт, що, з одного боку, не дає початку новому життю, а з другого – залишається відкритим для життя. Ці методи не приносять жінці жодної шкоди.

Кожен лікар, коли він зіштовхується із сімейною парою, яка має намір вдатися до контрацептивних засобів, повинен завжди пам’ятати про наступне. Перш за все йому слід нагадати, що дія усіх інтерцептивних та антигестативних засобів може бути і абортивною, оскільки вони перешкоджають імплантації або є перешкодою на шляху вже заплідненої яйцеклітини, тобто ембріона, на ранніх стадіях його розвитку. Обов’язок лікаря полягає в інформуванні про відносну небезпеку та шкоду для здоров’я використання протизачаточних засобів, і в загальному плані лікар має розповісти, беручи до уваги конкретну ситуацію, про можливість використання природних методів планування сім’ї.

Морально припустимим є призначення медикаментозного засобу, рекомендованого як протизачаточний засіб, лише у терапевтичних цілях, таких як лікування дисфункцій (наприклад, полікістоз яєчника - лікування, базується на прийманні естропрогестинів, може спричинити тимчасове безпліддя як побічний ефект лікування).