Методи контролю. Для навчальної дисципліни "Тактико-спеціальна підготовка" засобами діагностики знань (успішності навчання) виступають: тестові завдання для

Для навчальної дисципліни "Тактико-спеціальна підготовка" засобами діагностики знань (успішності навчання) виступають: тестові завдання для проміжного і підсумкового контролю знань, вирішення ситуативних завдання, особисте опитування.

10. Розподіл балів, які отримують курсанти:

Модуль (М)	ЗАЛІК (З)
Поточний контроль (ПК)	Модульний контроль (МК)
Аудиторна робота	Самостійна робота	Індивідуальна робота
≤30	≤15	≤15
≤60	≤40
Підсумкова оцінка (П)=М=ПК+МК≤100
Підсумкова оцінка у випадку складання заліку (П)=ПК+З≤100	≤40

Модульний контроль проводиться в усній чи письмовій формі шляхом надання курсантом відповідей чи вирішення завдань зі списку питань та завдань до підсумкового контролю:

БАЛИ	ПОЯСНЕННЯ
33-40	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; на високому рівні сформовані необхідні практичні навички та вміння; всінавчальні завдання, передбачені планом виконанів повному обсязі. Відповіді на теоретичні питання, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань ґрунтується на глибокому знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики. Курсант: 1. у повному обсязі викладає нормативний матеріал (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів); 2. дає вірні (законодавчі) визначення поняттям, якими оперує; 3. володіє необхідними навичками аналізу текстів нормативно-правових актів; 4. проявляє розуміння змісту відомостей якими оперує, обґрунтовує свої судження, наводить приклади та вказує на джерело їх походження; 5. використовує переважно критичну літературу, цитує окремих авторів; 6. викладає текст послідовно, не допускає порушення норм мовлення (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів).
24-32	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; в основному сформовані необхідні практичні навички та вміння; всіпередбачені планом навчальні завдання виконанів повному обсязі з неістотними неточностями. Відповіді на теоретичні питання, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань переважно ґрунтується на знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики. Курсант: 1. у повному обсязі викладає нормативний матеріал (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів); 2. дає вірні (авторські) визначення поняттям, якими оперує; 3. проявляє володіння навичками аналізу текстів нормативно-правових актів; 4. проявляє розуміння змісту більшості відомостей якими оперує, обґрунтовує свої судження, наводить приклади, але не вказує на джерело їх походження; 5. використовує переважно навчальну літературу, цитує окремих авторів; 6. викладає текст послідовно, не допускає порушення норм мовлення (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів).
Таким, що успішно склав (пересклав) модульний контроль, вважається курсант, який одержав під час виконання модульної контрольної роботи не менше 20 балів. У випадку отримання під час модульного контролю менше 20 балів, його перескладання дозволяється лише до дня проведення підсумкового контролю з навчальної дисципліни "Дії працівників органів внутрішніх справ при надзвичайних ситуаціях".
16-23	Теоретичні питання, винесені на розгляд, у цілому засвоєні; практичні навички та вміння мають поверхневий характер, потребують подальшого напрацювання та закріплення; навчальні завдання, передбачені планом виконані, деякі види завдань виконані з помилками.Курсант: 1. дотримується не менше ніж 4 з 6 вимог викладених вище; 2. допускає одиничні помилки у викладенні матеріалу; 3. використовує лише навчальну літературу, проявляє недостатній рівень знання критичної літератури; 4. володіє навичками самостійного аналізу текстів нормативно-правових актів та самостійного виправлення помилок після зауважень та рекомендацій викладача; 5. викладає текст послідовно, не допускає порушення норм мовлення (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів).
8-15	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні частково, прогалини у знаннях не носять істотного характеру; практичні навички та вміння сформовані недостатньо; більшість навчальних завданьвиконано, деякі з виконаних завдань містять істотні помилки,які потребуютьподальшого усунення. Курсант: 1. проявляє знання та розуміння основних положень курсу; 2. викладає матеріал недостатньо повно, у характеристиці об’єкта допускає неточності; 3. використовує лише навчальну літературу, проявляє недостатній рівень знання критичної літератури; 4. не використовує цитування; 5. викладає текст не послідовно, допускає порушення норм мовлення.
1-7	Курсант: 1. не знає більшої частини програмного матеріалу; 2. з труднощами виконує завдання; 3. невпевнено відтворює терміни і поняття, що розглядалися; 4. допускає змістовні помилки, не володіє відповідними вміннями і навичками, необхідними для розв’язання професійних завдань; 5. викладає текст не послідовно, допускає порушення норм мовлення.
	Курсант не з’явився на модульний контроль або виявив незадовільні знання. Зафіксовані недоліки у підготовці курсанта є суттєвою перешкодою для успішного оволодіння ним програмним матеріалом з дисципліни та вимагають обов’язкового наступного перескладання.

Перескладання модульного контролю з метою підвищення позитивної оцінки з модулю не дозволяється.

Курсант, який отримав за результатами вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" 60 балів і вище за 100-бальною шкалою (П≥ 60) ( тобто «відмінно», «добре» чи «задовільно» за національною шкалою; А або В, або С, або D, або E за шкалою ECTS) має право:

1. Не складати залік, якщо він згоден із отриманою оцінкою.

У цьому разі підсумкова семестрова оцінка з навчальної дисципліни розраховується за формулою

П=М,

де П – підсумкова семестрова оцінка з навчальної дисципліни;

М – сума балів за модуль.

У такому випадку до початку екзаменаційної сесії у відомість обліку успішності курсанту проставляється відповідна підсумкова семестрова оцінка за 100-бальною шкалою, національною шкалою та шкалою ECTS.

2. Складати залік з метою підвищення підсумкової семестрової оцінки з навчальної дисципліни. При цьому бали, отримані за модульний контроль, скасовуються, а бали, отримані за поточний контроль, зберігаються. У цьому разі розрахунок підсумкової семестрової оцінки з навчальної дисципліни здійснюється відповідно до формули

П=ПК+З≤100

де ПК —бали за поточний контроль;

З — бали за результатами складання заліку.

Максимально можлива кількість балів (З), яку курсант може отримати за залік, не може перевищувати 40 балів.

11. Критерії оцінювання

11.1. Критерії оцінювання аудиторної роботи курсантів на семінарських заняттях

БАЛИ	ПОЯСНЕННЯ
	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; на високому рівні сформовані необхідні практичні навички та вміння; всінавчальні завдання, передбачені планом заняття, виконанів повному обсязі. Під час заняття продемонстрована стабільна активність та ініціативність. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань ґрунтується на глибокому знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики.
	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; в основному сформовані необхідні практичні навички та вміння; всіпередбачені планом заняття навчальні завдання виконанів повному обсязі з неістотними неточностями. Під час заняття продемонстрована ініціативність. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань переважно ґрунтується на знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики.
	Теоретичні питання, винесені на розгляд, у цілому засвоєні; практичні навички та вміння мають поверхневий характер, потребують подальшого напрацювання та закріплення; навчальні завдання, передбачені планом заняття, виконані, деякі види завдань виконані з помилками.
	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні частково, прогалини у знаннях не носять істотного характеру; практичні навички та вміння сформовані недостатньо; більшість навчальних завданьвиконано, деякі з виконаних завдань містять істотні помилки,які потребуютьподальшого усунення.
	Курсант не готовий до заняття, не знає більшої частини програмного матеріалу, з труднощами виконує завдання, невпевнено відтворює терміни і поняття, що розглядалися під час заняття, допускає змістовні помилки, не володіє відповідними вміннями і навичками, необхідними для розв’язання професійних завдань.
	Відсутність на занятті

11.2. Критерії оцінювання самостійної роботи

курсантів

БАЛИ	ПОЯСНЕННЯ
	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; на високому рівні сформовані необхідні практичні навички та вміння; всінавчальні завдання, передбачені планом виконанів повному обсязі. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань ґрунтується на глибокому знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики.
	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; в основному сформовані необхідні практичні навички та вміння; всіпередбачені планом навчальні завдання виконанів повному обсязі з неістотними неточностями. Відповіді на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань переважно ґрунтується на знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики.
	Теоретичні питання, винесені на розгляд, у цілому засвоєні; практичні навички та вміння мають поверхневий характер, потребують подальшого напрацювання та закріплення; навчальні завдання, передбачені планом виконані, деякі види завдань виконані з помилками.
	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні частково, прогалини у знаннях не носять істотного характеру; практичні навички та вміння сформовані недостатньо; більшість навчальних завданьвиконано, деякі з виконаних завдань містять істотні помилки,які потребуютьподальшого усунення.
	Курсант не знає більшої частини програмного матеріалу, з труднощами виконує завдання, невпевнено відтворює терміни і поняття, що розглядалися, допускає змістовні помилки, не володіє відповідними вміннями і навичками, необхідними для розв’язання професійних завдань.

Форма виконання самостійної роботи встановлюється викладачем, що проводить семінарські заняття. Письмова відповідь, підготовка реферативного повідомлення тощо оцінюється за критеріями усної відповіді.

Суттєве порушення під час письмової чи усної відповіді норм мовлення та вимог до оформлення документів зменшує оцінку на 1 бал.

11.3. Критерії оцінювання індивідуальної роботи

курсантів

Основними критеріями оцінювання індивідуальної роботи є проявлене під час виконання індивідуального проекту:

1. розуміння змісту та значення ключових понять та термінів, вільне оперування ними;

2. вміння вільно аналізувати текст нормативно-правового акту та визначати найбільш значимі елементи аналізу;

3. дотримання технології аналізу нормативно-правових актів та практики їх дії;

4. використання прикладів, що ілюструють дію правових норм;

5. слідування єдиному задуму та плану;

6. вміння виділяти та конспектувати необхідні відомості із запропонованих керівником проекту джерел.

БАЛИ	ПОЯСНЕННЯ
13-15	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; на високому рівні сформовані необхідні практичні навички та вміння; всінавчальні завдання, передбачені планом виконанів повному обсязі. Відповіді на теоретичні питання, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань ґрунтується на глибокому знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики. Курсант: 1. у повному обсязі викладає нормативний матеріал (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів); 2. дає вірні (законодавчі) визначення поняттям, якими оперує; 3. володіє необхідними навичками аналізу текстів нормативно-правових актів; 4. проявляє розуміння змісту відомостей якими оперує, обґрунтовує свої судження, наводить приклади та вказує на джерело їх походження; 5. використовує у процесі виконання проекту переважно критичну літературу, цитує окремих авторів; 6. викладає текст послідовно, не допускає порушення норм мовлення та правил оформлення документів (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів).
10-12	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні у повному обсязі; в основному сформовані необхідні практичні навички та вміння; всіпередбачені планом навчальні завдання виконанів повному обсязі з неістотними неточностями. Відповіді на теоретичні питання, висловлення власної думки стосовно дискусійних питань переважно ґрунтується на знанні чинного законодавства, теорії та правозастосовної практики. Курсант: 1. у повному обсязі викладає нормативний матеріал (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів); 2. дає вірні (авторські) визначення поняттям, якими оперує; 3. проявляє володіння навичками аналізу текстів нормативно-правових актів; 4. проявляє розуміння змісту більшості відомостей якими оперує, обґрунтовує свої судження, наводить приклади, але не вказує на джерело їх походження; 5. використовує у процесі виконання проекту переважно навчальну літературу, цитує окремих авторів; 6. викладає текст послідовно, не допускає порушення норм мовлення та правил оформлення документів (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів).
7-9	Теоретичні питання, винесені на розгляд, у цілому засвоєні; практичні навички та вміння мають поверхневий характер, потребують подальшого напрацювання та закріплення; навчальні завдання, передбачені планом виконані, деякі види завдань виконані з помилками.Курсант: 1. виконує проект із дотриманням не менше ніж 4 з 6 вимог викладених вище; 2. допускає одиничні помилки у викладенні матеріалу; 3. використовує у процесі виконання проекту лише навчальну літературу, проявляє недостатній рівень знання критичної літератури; 4. володіє навичками самостійного аналізу текстів нормативно-правових актів та самостійного виправлення помилок після зауважень та рекомендацій викладача; 5. викладає текст послідовно, не допускає порушення норм мовлення та правил оформлення документів (повнота і логіка викладення матеріалу визначає кількість отриманих балів).
4-7	Теоретичні питання, винесені на розгляд, засвоєні частково, прогалини у знаннях не носять істотного характеру; практичні навички та вміння сформовані недостатньо; більшість навчальних завданьвиконано, деякі з виконаних завдань містять істотні помилки,які потребуютьподальшого усунення. Курсант: 1. проявляє знання та розуміння основних відомостей необхідних для виконання проекту; 2. викладає матеріал недостатньо повно, у характеристиці об’єкта допускає неточності; 3. використовує у процесі виконання проекту лише навчальну літературу, проявляє недостатній рівень знання критичної літератури; 4. не використовує цитування; 5. викладає текст не послідовно, допускає порушення норм мовлення та правил оформлення документів.   Курсант, що отримав оцінку від 4 до 7 балів вважається таким, що знає і розуміє основний матеріал курсу, а рівень недоліків у його підготовці дозволяє у майбутньому вдало виконувати індивідуальні завдання, через що він допускається до виконання нового проекту у межах відповідного модулю. У разі виконання нового проекту індивідуальна робота оцінюється за формулою: Іп1 + Іп2
1-3	Курсант: 1. не знає більшої частини програмного матеріалу; 2. з труднощами виконує завдання; 3. невпевнено відтворює терміни і поняття, що розглядалися; 4. допускає змістовні помилки, не володіє відповідними вміннями і навичками, необхідними для розв’язання професійних завдань; 5. викладає текст не послідовно, допускає порушення норм мовлення та правил оформлення документів. Курсант, що отримав оцінку від 1 до 3 балів вважається таким, що не знає і не розуміє основний матеріал курсу, але виправлення більшості недоліків у його підготовці дозволить у майбутньому вдало виконувати індивідуальні завдання. Курсант допускається до виконання індивідуального проекту у межах наступного модулю.
	Зафіксовані недоліки у підготовці курсанта є суттєвою перешкодою для успішного оволодіння ним програмним матеріалом з дисципліни.

12. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	ОцінкаECTS	Оцінка за національною шкалою для екзамену
90-100	А	відмінно	Зараховано
83-89	В	добре
75-82	С
68-74	D	задовільно
60-67	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	Не зараховано
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

13. Питання та завдання для підготовки до підсумкового контролю

1. Тактика працівників міліції при виявленні вбивства, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, розбою, пограбування.

2. Тактика працівників міліції у разі виявлення крадіжки чужого майна.

3. Тактика працівників міліції у разі виявлення фальшивих грошей, шахрайства, хуліганства.

4. Тактика працівників міліції у разі викрадення автомототранспортних засобів.

5. Тактика працівників міліції у разі припинення групового хуліганства.

6. Тактика працівників міліції при виявленні фактів вчення насильства у сім’ї.

7. Тактика працівників міліції при виявленні зґвалтування.

8. Тактика працівників міліції при виявленні порушень правил адміністративного нагляду.

9. Тактика виявлення правопорушень, які вчинюються іноземними громадянами.

10. Забезпечення особистої безпеки працівниками ОВС під час припинення окремих видів злочинів та правопорушень.

11. Правове регулювання діяльності ОВС щодо реагування на злочини та пригоди.

12. Тактика дій працівників ПС при отриманні повідомлення про пригоду, злочин.

13. Особливості взаємодії нарядів міліції з черговою службою ОВС при одержанні інформації при злочин та пригоду.

14. Першочергові дії на місці пригоди.

15. Порядок вжиття невідкладних заходів на місці події.

16. Забезпечення охорони місця події.

17. Опитування заявника (потерпілого).

18. Алгоритм дії працівника міліції на місці події.

19. Збереження доказів на місці події.

20. Особливості статусу заявника та потерпілого.

21. Взаємодія нарядів міліції із слідчо-оперативною групою.

22. Тактика регулювання дорожнього руху, забезпечення організації руху транспортних засобів і пішоходів у місцях проведення аварійно-рятувальних робіт, масових заходів та під час виникнення заторових явищ.

23. Тактика невідкладних заходів на місці ДТП, а також ужиття заходів до евакуації людей та надання їм першої медичної допомоги, сприяння в транспортуванні пошкоджених транспортних засобів.

24. Тактика розшуку транспортних засобів, водії яких зникли з місця вчинення ДТП, та транспортних засобів, які викрадені або якими незаконно заволоділи, в межах території обслуговування

25. Супроводження та забезпечення безперешкодного проїзду транспортних засобів, що ними пересуваються особи, стосовно яких здійснюється державна охорона, автобусів з дітьми, що прямують до місць оздоровлення та у зворотному напрямку, небезпечних, великогабаритних вантажів, а також інших транспортних засобів та вантажів у порядку, визначеному чинним законодавством.

26. Виконання невідкладних дій на місці дорожньо-транспортної події. Надання необхідної допомоги громадянам.

27. Тактика встановлення і затримання водіїв та осіб, причетних до ДТП.

28. Охорона місця ДТП, заходи щодо збереження слідів та предметів.

29. Організація руху транспорту на місці ДТП та дотримання заходів особистої безпеки.

30. Встановлення очевидців та обставин скоєння ДТП.

31. Тактика опитування заявника, свідків, потерпілих, підозрюваних у вчинені порушення правил дорожнього руху.

32. Основи оформлення схеми ДТП, рекомендації при складанні схеми.

33. Поняття обставин, що зумовлюють ускладнення оперативної обстановки.

34. Тактика співробітників міліції у ситуаціях, що ускладнюють оперативну обстановку при: пожежі (загорянні), обірвані повітряних проводів високої напруги, повені (оповзні), при землетрусі, під час урагану і хуртовини, забезпеченні режимних заходів на території, оголошеній в карантині, виявлені снарядів, які не вибухнули, вибухових, хімічних, радіоактивних та інших речовин, виникненні катастрофи, аварії на транспорті.

35. Тактичні дії працівників міліції при групових порушеннях громадського порядку: груповій непокорі, групових хуліганських проявах.

36. Тактичні дії працівників міліції при виявлені ознак терористичного акту.

37. Реагування чергової частини ОВС на повідомлення про обставину, що ускладнює оперативну обстановку.

38. Взаємодія працівників патрульної служби між собою та з іншими підрозділами ОВС, органами державної влади та місцевого самоврядування і громадськістю під час ускладнення оперативної обстановки.

39. Правове регулювання діяльності ОВС щодо охорони громадського порядку під час проведення масових заходів.

40. Поняття і види масових заходів та їх загальна характеристика.

41. Особливості охорони громадського порядку під час проведення масових заходів.

42. Основні завдання нарядів міліції під час підготовки та проведення масових заходів.

43. Види нарядів міліції, які залучаються до охорони громадського порядку під час проведення масових заходів.

44. Засоби міліції, що використовуються під час охорони громадського порядку під час проведення масових заходів.

45. Особливості забезпечення безпеки дорожнього руху під час проведення масових заходів.

46. Дії працівників міліції у натовпі.

47. Тактика виявлення та припинення правопорушень, які вчинюються під час масових заходів.

48. Тактика запобігання групових порушень громадського порядку при проведення масових заходів.

49. Особливості фіксації порушень громадського порядку нарядами міліції при проведення масових заходів.

50. Завдання міліції щодо охорони громадського порядку під час проведення спортивних, релігійних, політичних та інших масових заходів.

51. Обов'язки пiдроздiлу патрульної служби щодо охорони громадського порядку під час проведення санкціонованого та не санкціонованого масового заходу.

52. Взаємодія нарядів міліції з організаторами масових заходів, іншими правоохоронними органами та громадськістю з питань забезпечення правопорядку та безпеки під час їх проведення.

53. Інформаційне забезпечення діяльності міліції при проведення масових заходів.

54. Поняття, види та правові засади проведення спеціальних операцій органами внутрішніх справ.

55. Поняття, види та структура типових оперативних планів.

56. Загальні засади управління спеціальними операціями.

57. Оперативний штаб, його завдання та функції.

58. Поняття та зміст основних управлінських рішень, які приймаються щодо організації спеціальних операцій.

59. Основні завдання патрульної служби щодо участі у проведенні спеціальних операцій з: ліквідації групових порушень громадського порядку та масових безпорядків; розшуку та затриманню озброєних злочинців; затриманню злочинної групи, яка захопила повітряне судно; затриманні озброєних злочинців в окремій споруді; затриманню озброєних злочинців, які пересуваються на автотранспорті; при відбитті нападу на будівлю органу внутрішніх справ, затримання озброєних злочинців в окремій споруді, на вулиці та в лісопарковій зоні, у міській квартирі.

60. Загальна характеристика управлінських рішень щодо організації та проведення спеціальної операції.

61. Основні етапи проведення спеціальних операцій.

62. Порядок введення оперативних планів у дію.

63. Роль чергових частин щодо організації спеціальних операцій та керівництва нарядами міліції, які залучаються до їх проведення.

64. Тактика дій працівників міліції щодо затримання озброєних злочинців: у засідці; на вулиці та в лісопарковій зоні; вночі, в умовах обмеженої видимості; у міській квартирі (жилому будинку); під час відбиття збройного нападу на будівлю ОВС або іншу споруду.

65. Тактика розшуку транспортних засобів, встановленню осіб, які незаконно ним заволоділи; затримання транспортних засобів, що використовувалися при вчиненні тяжких злочинів, а також розшуку водіїв, котрі зникли з місць дорожньо-транспортних пригод.

66. Тактика затримання осіб, які вчинили терористичний акт або захопили заручників. Порядок ведення переговорів зі злочинцями.

67. Тактика пошукових дій нарядів міліції та блокування території.

68. Тактичні дії працівника міліції у випадку вогневого контакту зі злочинцем.

69. Особливості ведення вогню, взаємодії між працівниками міліції та іншими учасниками операції, застосування технічних та спеціальних засобів (в т.ч. й службових собак).

70. Використання засобів радіозв’язку при проведенні спеціальних операцій.

71. Запобігання втрат серед особового складу міліції під час проведення спеціальних операцій.

14. Інформаційне та методичне забезпечення.

Рекомендована література

1. Основні нормативні акти:

1.1. Конституція України;

1.2. Кодекси:

1.2.1. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – додаток до № 51. Ст. 1122 (з наступними змінами та доповненнями).

1.2.2. Кримінальний кодекс України від 01 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26.

1.2.3. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р.// Урядовий кур’єр. – 2002.

1.2.4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11.

1.2.5. Кодекс адміністративного судочинства від 6 липня 2005 р. – К., 2005.

1.3.закони:

1.3.1. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4.

1.3.2. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53 (з наступними змінами та доповненнями).

1.3.3. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27.

1.3.4. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України – 1992. – № 22.

1.3.5. Про державну службу: Закон України від 15 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52.

1.3.6. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31.

1.3.7. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 24 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11.

1.3.8. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35.

1.3.9. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними: Закон України від 15 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995.- № 10.

1.3.10. Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: Закон України № 60/95-ВР від 15 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995.- № 10.

1.3.11. Про звернення громадян: Закон України від 02 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47.

1.3.12. Про Збройні Сили України: Закон України в редакції від 05 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 44.

1.3.13. Про правовий режим надзвичайного стану. Закон України від 16 березня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 15. – Ст. 588.

1.3.14. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13 липня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України.–2000.–№42.

1.3.15. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 6 квітня 2000 р. //Офіційний вісник України. – 2000. – № 17.

1.3.16. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. //Електронна версія www.kiev.rada.ua –2004 р.

1.3.17. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. //Офіційний вісник України. – 2001. – № 9.

1.3.18. Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 10 січня 2002 р. //Електронна версія www.kiev.rada.ua – 2004 р.

1.3.19. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006.- № 29.

1.4. підзаконні акти:

1.4.1. Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини: Постанова Верховної Ради України №-1592-ІІІ від 23 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 24.

1.4.2. Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування: Указ Президента України від 07 лютого 2008 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2008.– № 5.–Ст. 207

1.4.3. Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян. Указ Президента України від 18 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8.

1.4.5. Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності: Указ Президента України від 19 липня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2005.– № 135.

1.4.6. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні: Затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. // ЗП УРСР. – 1991. – № 3.

1.4.7. Про затвердження Положення про порядок застосування вогнепальної зброї: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. //www.uazakon.com.

1.4.7. Про затвердження Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 р.// Зібрання законодавства України. – Офіційне видання. – 2000. – Т. 5.

1.4.8. Про Порядок забезпечення громадського порядку та безпеки під час проведення футбольних матчів: Постанова Кабінету Міністрів України № 823 від 29 червня 2004 р.

1.4.9. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Постанова Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2006р. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

1.4.10. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів: Наказ МВС України від 21 серпня 1998 р. № 622.

1.4.11. Настанова про дії органів і підрозділів внутрішніх справ щодо організації й забезпечення охорони громадського порядку і безпеки громадян під час проведення масових заходів та акцій: Наказ МВС України від 11 квітня 2004 р. № 230.

1.4.12. Питання службового етикету працівників органів внутрішніх справ України: Директива МВС України від 28 квітня 2004 р. № 8.

1.4.13. Положення про Департамент громадської безпеки Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 10 жовтня 2005 р. № 868.

1.4.14. Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ: Наказ МВС України від 13 липня 1996 р. № 384.

1.4.15. Про вдосконалення організації і порядку проведення цільових оперативно–профілактичних операцій та комплексних оперативно-профілактичних відпрацювань: Наказ МВС України від 16 травня 2003 р. № 496.

1.4.16. Про забезпечення охорони громадського порядку й безпеки громадян під час підготовки та проведення масових заходів: Розпорядження Міністра внутрішніх справ від 11 червня 2005 р. № 484.

1.4.17. Про запровадження експерименту щодо спільного несення служби з охорони громадського порядку працівниками ППСМ та ДАІ: Наказ МВС України від 28 лютого 2005 р.

1.4.18. Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Наказ МВС України та ДДУПВП від 04 листопада 2003 р. № 1303/203.

1.4.19. Про затвердження Інструкції про роботу ізоляторів органів внутрішніх справ та Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України: Наказ МВС України ДСК від 21 січня 2005 р. № 60.

1.4.20. Про затвердження настанови з організації роботи органу внутрішніх справ: Наказ МВС України від 15 червня 1999 р. № 495.

1.4.21. Про затвердження настанови про дії органів, підрозділів ОВС, з’єднань військових частин внутрішніх військ, вищих навчальних закладів МВС в ліквідації масових заворушень: Наказ МВС України від 11 листопада 2003 р. № 1345.

1.4.22. Про затвердження Положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Наказ МВС України від 24 липня 1996 р. № 523.

1.4.23. Про заходи щодо вдосконалення системи комплексного використання сил і засобів в охороні громадського порядку: Наказ МВС України від 30 вересня 2008 р. № 505.

1.4.24. Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов’язаних із загибеллю й травмуванням особового складу: Наказ МВС України №81 від 16 березня 2007 р.

1.4.25. Про заходи щодо подальшого вдосконалення охорони громадського порядку та безпеки громадян: Наказ МВС України від 11 квітня 2004 р. № 231.

1.4.26. Про організацію діяльності органів внутрішніх справ України щодо протидії злочинам, пов’язаних з автотранспортом: Наказ МВС України від 10 жовтня 2006 р. № 1019 дск.

1.4.27. Про створення Патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України та реорганізацію дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції: Наказ МВС України від 28 лютого 2006 р. № 214.

1.4.28. Статут патрульно-постової служби міліції України: Затверджений наказом МВС України від 28 липня 1994 р. № 404 // Інформаційний бюлетень (тексти нормативних актів міністерств і відомств України). – 1994. – № 22.

2. Підручники:

2.1. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ (Загальна частина). Підручник //Авт. колектив (Ю.І. Римаренко, Є.М. Моісеєв, В.І. Олефір – керівники).– К.: КНТ. 2008. –816 с.

2.2. Адміністративна діяльність ОВС: Підручник / За заг. ред. І.П. Голосніченка.–К., УАВС, 1995.

2.3. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки.–Харків: Вид – во Ун–ту внутр. справ, “Еспада”, 2000.

2.4. Оболенский Ю.Б. Тактические основы специальных операций.- Луганск: ЛИВД МВД Украины, Часть 2. -2001.

2.5. Плішкін В.М Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук. Ю.Ф. Кравченка. - К., 1999.

3. Навчальні посібники, інші дидактичні та методичні матеріали:

3.1. Александров Ю.В., Антипов В.І., Братель Г.М. та ін. Все про зброю. Види, порядок придбання, використання та зберігання: Навчально-практичний посібник / Під ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: УАВС, 1996.

3.2. Дубко Ю. В. Управление органами внутренних дел в чрезвычайных ситуациях: Специальная тактика. Часть общая: Учебн. пособие / Под ред. В. П. Петкова. - К.: РИО МВД, 2001.

3.3. Єпур Г.В. Павлов О.В. Животов В.В. Бихалов В.О. Тактика дій органів і підрозділів внутришніх справ у спеціальних операціях, ч. II, III. Навчальний посібник. Луганск, 2001.

3.4. Забезпечення особистої безпеки працівників міліції та громадян, які беруть участь в охороні громадського порядку і державного кордону: Науково-практичний посібник. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2006. – 122 с.

3.5. Забезпечення особистої безпеки працівників органів внутрішніх справ при виконанні службових обов’язків: Науково-практичні рекомендації. - К.: НАВС України, 1999. —72 с.

3.6. Заброда Д.Г., Камишов О.Л., Меживий В.П., Негодченко В.О. Правові та організаційні основи попередження міліцією правопорушень на адміністративній дільниці: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ, ДДУВС, 2006.

3.7. Колпаков В.К. Взаємодія міліції і громадськості в сфері правопорядку: Навчальний посібник: - К.: Українська академія внутрішніх справ. - 1993.

3.8. Костенко А.Б., Івлєв О.М. Примусове усунення від керування автотранспортним засобом. Практичний посібник. – Донецьк: ДІВС, 2003. – 37 с.

3.9. Криволапчук В.О. Особиста безпека: Навч.-практ. посіб.-К.:ВПЦ МВС України, 2006.-169с.

3.10. Лаптій В. А. Основи управління органами внутрішніх справ в особливих умовах: Навч. посібник. - К.: РВВ МВС України, 1996. - 115 с.

3.11. Оболенский Ю. Б., Иосифов Ю. А., Павлов О. В., Васькевич Г. Я., Кукушкин В. П. Тактические основы специальных операций (Часть 1). Способы тактических действий служебно-розыскных нарядов ОВД в специальных операциях: Учеб.-практич. пособие. - Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 2000. -114с.

3.12. Затримання злочинців і правопорушників, що використовують транспортні засоби. Виявлення фактів перевезення зброї, вибухівки та наркотиків автомобільним транспортом / Методичні рекомендації. Київ.:НДЦ ДАІ МВС України, 2001. – 43с.

3.13. Збірник типових і екстремальних ситуацій та алгоритми правильних дій працівників міліції в таких ситуаціях під час виконання службових обов‘язків по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. К.: МВС України, 2000.

3.14. Лоторев В.О. та ін. Засоби індивідуального бронезахисту. Методичні рекомендації. – К.: РВВ МВС України, 2001р.

3.15. Організаційно-правові основи охорони громадського порядку в сучасних умовах: Науково-практичний посібник. –Львів, ЛІВС, 2003.

3.16. Організація охорони громадського порядку: Конспект лекцій. – Ів.-Фр-ськ, 2004.

3.17. Організація розшуку автотранспортних засобів підрозділами ДАЇ: Навчальний посібник/ Тараненко С.М., Собакар А.О., Єгоров С.В. та ін.-Донецьк: ДЮІ МВС при ДонНУ, 2005.-308с.

3.18. Тактико-спеціальна підготовка: Методичні рекомендації / За ред. Панченко В.А., Присяжнюка В.А., Присяжнюка А.Я.. – В.: ВВПУ, 2005

3.19. Корнієнко М.В. Роль органів внутрішніх справ України в охороні громадського порядку при ускладненні оперативної обстановки: Монографія. – Дніпропетровськ: “Україна”, 2001.

3.20. Кульчицкий М. В., Демидов Н. А. Задержание вооруженных преступников. - К.: РИО МВД Украины, 1991. - 96 с.

3.21. Науково-практичний коментар до Закону України “Про міліцію”. – К., УАВД. – 1995.

3.22. Негодченко О.В. Організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини: Монографія. – Д.: Вид-во Дніпроп. ун-ту, 2003.

3.23. Павлов О. Н., Мікітенко О. I., Куртов С. М. Тактика дій у спеціальній операції "Xвиля". - Луганськ: РВВ ЛІВС МВС України, 1998. - 65с.

3.24. Пам’ятка працівнику міліції по діях при терористичних проявах. ГУРОС МВС України. -К., 2001.

3.25. Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання: Навч. посіб.-К.:Вид-во Європ. ун-ту, 2006.-127с.

3.26. Фризко В.И. Тактика нарядов милиции по предупреждению і пресечению правонарушений в сфере общественного порядка и общественной безопасности: Учебное пособие. М.: 1990.

3.27. Бубнов И.А. Военная топография / Учебник: под общ. ред. А.С. Николаева [Бубнов И.А., Богатов С.Ф., Дубов С.Д., Калинин А.К., Савченко П.Т.] - М.: Воениздат. - 1977. - 332 с.