Ст. 186 Грабіж

Згідно з ч.1 ст. 186 КК України, грабіж – відкрите викрадення чужого майна.

Безпосередній об’єкт – право власності. Предмет злочину – чуже майно.

Із об’єктивної сторони для грабежу характерно суспільно небезпечне діяння, наслідок, причинний зв'язок і відкритий спосіб заволодіння. Відкрито означає очевидно для інших або в присутності сторонніх осіб. Грабіж вважається закінченим з моменту вилучення майна і отримання початкової можливості розпорядитися ним як своїм власним.

Частина 2 ст.186 КК України передбачає також насильницький грабіж, тобто відкрите заволодіння чужим майном, що поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства.

Під таким насильством розуміється як фізичне насильство – обмеження волі потерпілого або інших осіб (зв'язування, замкнення в певному приміщенні), нанесення ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, так і психічне насильство – погроза застосувати вказане фізичне насильство. Такий грабіж має додатковий безпосередній об'єкт – свободу і тілесну недоторканність особи. Більш небезпечне насильство до потерпілого утворить склад розбою.

Насильство при грабежі у більшості випадків застосовується з метою вилучити майно, а тому передує вилученню. Але насильство може застосовуватися і для утримання вже вилученого майна, тобто слідувати за вилученням (наприклад, винний, скориставшись тим, що продавець вийшов до підсобного приміщення, з прилавка магазина викрав річ. Продавець, помітивши злодія, намагався її відібрати, але винний, утримуючи річ, наніс кілька ударів продавцю і з викраденим зник). Якщо ж насильство застосовується тільки з метою уникнути затримання, то грабежу, поєднаного з насильством, не буде (наприклад, винний кинув відкрито викрадену річ і, тікаючи, застосовує насильство до особи, яка намагається його затримати).

Від грабежу, поєднаного з насильством, слід відрізняти так званий грабіж-ривок, при якому винний застосовує певні зусилля, щоб відібрати у потерпілого річ, предмет (наприклад, вирвав з рук мобільний телефон, зірвав з голови шапку тощо). У цих випадках насильство до потерпілого не застосовується, тому грабіж-ривок кваліфікується за ч. 1 ст. 186 КК України.

Із суб’єктивної сторони грабіж характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Суб’єкт – особа з 14 років.

Кваліфіковані види грабежу аналогічні крадіжці.