Переваги і недоліки води, як вогнегасної речовини

Як відомо, вода – найбільш розповсюджена вогнегасна речовина. Її застосовують для ліквідації пожеж, що виникають на житлових і промислових об'єктах. До переваг води як вогнегасної речовини слід віднести високу питому теплоємність (близько 4,2 кДж/кг) і теплоту пароутворення (близько 2,4 МДж/кг). А також її доступність, невисоку вартість, екологічну безпечність. Це дає змогу ефективно охолоджувати матеріали, що горять.

Воду зазвичай використовують у вигляді компактних струменів, що мають велику далекобійність і здатність "збивати" полум'я. Іноді (наприклад, у випадках гасіння пожеж у приміщеннях з великою кількістю горючих матеріалів) її подають способом розпилення струменів. У таких випадках випаровуються дрібні краплини води й утворюється багато пари. Гасіння вогню відбувається і за рахунок витіснення тепла під час випаровування води внаслідок заповнення середовища, де є пожежа, водяною парою. Розпиленою таким чином водою можна гасити не лише тверді матеріали, а й інші рідини, гази і навіть електрообладнання під напругою. Тонкорозпилена вода – один із замінників екологічно небезпечних озоноруйнівних хладонів, які тривалий час використовувалися для протипожежного захисту приміщень і промислових об'єктів. Хладони та продукти їх термічного розкладу небезпечні для людини.

Однак коефіцієнт використання води під час гасіння пожеж у більшості випадків не перевищує 3 – 5 відсотків, тобто більша частина води виливається марно, затоплює приміщення, псує обладнання. У деяких випадках подавання надмірної кількості води призводить до невиправданих витрат енергії. Все це зумовлено низкою властивостей води, які мають відносно невисоку вогнегасну ефективність.

Найчастіше водою доводиться гасити тверді органічні матеріали, що погано змочуються. Вода має високий поверхневий натяг і змочує їхню поверхню лише частково. Неповністю проникає вона в глибину матеріалу внаслідок механічної дії струменя. Такі матеріали, як тирса, папір або тканини водою іноді погасити дуже нелегко. А впоратись із горінням торфовищ, використовуючи звичайну воду, ще складніше. Практично в усіх випадках має місце тільки часткова ліквідація горіння, і згодом пожежа розпочинається знову.

На які групи поділяються будівельні матеріали за ступенем загоряння.

Ступiнь вогненестiйкостi будинкiв та споруд хаpактеpизується межою вогненестiйкостi їх огороджуючих та несучих констpукцій.

Згiдно БHіП 2.01.02-85 будинки та сопоpуди діляться на 5 ступенiв вогнестійкості: I, II, III, IIIа, IIIб, IV, Ivа, V.

Ступень вогнестійкості визначається в залежності від мінімальної межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій, тобто часу, по закiнченню якого констpукція втрачає свою несучу або огороджуючу функцію.

Вибір ступені вогнестійкості будинків і споруд, допустиму кількість поверхів і допустиму площу поверху між протипожежними стінами установлюють в залежності від категорії виробництва. Так, для категорії виробництва А,Б будинок повинен бути не нижче I та II ступені вогнестійкості, а кількість поверхів не більше шести, причому площа поверху між протипожежними стінами не обмежується. Для виробництв категорій В при I та II ступені вогнестійкості допускається будувати будинки до восьми поверхів.