Права і обов’язків страхових експертів з охорони праці

Страхові експерти мають право:

- безперешкодно і в будь-який час відвідувати підприємства

(по пред'явленню посвідчення встановленого зразка згідно з

додатком 1*) з метою проведення перевірки або участі у роботі

відповідних комісій з питань охорони праці та страхування від

нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного

випадку),

- подавати роботодавцям пропозиції про усунення порушень

вимог нормативно-правових актів з питань профілактики нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань;

- вносити роботодавцям обов'язкові для виконання подання про

усунення порушень законодавства про охорону праці, а органам

виконавчої влади з нагляду за охороною праці - подання щодо

застосування адміністративних стягнень або притягнення до

відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а

також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць

і цехів, робота на яких загрожує здоров'ю або життю працівників;

{ Частина третя пункту 10 в редакції Постанови Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань N 58 (v0058583-07) від 31.10.2007 }

- отримувати від посадових осіб і керівників підприємств

страхувальників, установ та організацій пояснення щодо виявлених

недоліків і заходів з їх усунення у разі, коли їх рівень

призводить до підвищення витрат Фонду на відшкодування шкоди потерпілим і соціальні послуги;

- брати участь у роботі комісій з питань охорони праці

підприємств та у перевірці знань з охорони праці працівників

підприємств.

У разі систематичного порушення нормативних актів з

охорони праці або значного збільшення кількості нещасних випадків

страховий (головний страховий) експерт може вносити пропозиції

керівнику робочого органу виконавчої дирекції Фонду про віднесення

підприємства до більш високого класу професійного ризику

виробництва, або зниження цього класу з початку фінансового року,

якщо страхувальником значно поліпшені умови праці і досягнуто

зменшення кількості нещасних випадків.

Які питання охорони праці розглядаються в колективних договорах?

Змiст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенцiї.

У колективному договорi встановлюються взаємнi зобов'язання сторiн щодо регулювання виробничих, трудових, соцiально-економiчних вiдносин, зокрема:

змiни в органiзацiї виробництва i працi; забезпечення продуктивної зайнятостi; нормування i оплати працi, встановлення форм, системи, розмiрiв заробiтної плати та iнших видiв трудових виплат (доплат, надбавок, премiй та iн.); встановлення гарантiй, компенсацiй, пiльг; участi трудового колективу у формуваннi, розподiлi i використаннi прибутку пiдприємства, установи, органiзацiї (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалостi робочого часу i вiдпочинку; умов i охорони працi; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, органiзацiї оздоровлення i вiдпочинку працiвникiв; гарантiй дiяльностi профспiлкової чи iнших представницьких органiзацiй трудящих; умов регулювання фондiв оплати працi та встановлення мiжквалiфiкацiйних (мiжпосадових) спiввiдношень в оплатi працi.

Колективний договiр може передбачати додатковi порiвняно з чинним законодавством i угодами гарантiї, соцiально-побутовi пiльги.