Іноземці і іноземні громадяни. Виду правового режиму іноземців. Апатриди і біпатриди

Іноземець – це особа, яка знаходиться на території будь-якої країни, не являється її громадянином і має громадянство іншої країни. Фундаментальне значення для визначення правового становища іноземців у будь-якій країні повинні мати загальновизнані принципи і норми загального міжнародного права про права і свободи людини.

Загальновизнані принципи і норми міжнародного права містяться в Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародному пакті про громадянські та політичні права та Факультативний протокол до цього пакту, Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, Конвенції СНД про права та основних свобод людини.

Режими для іноземців: виділяються національний режим, режим найбільшого сприяння та спеціальний режим
- зміст національного режиму полягає в правовому зрівнянні іноземців з громадянами держави перебування в тій чи іншій сфері. Звичайно, про повне зрівняння в правах іноземців з місцевим населенням не йдеться, оскільки розбіжності в громадянській належності і, відповідно, різний обсяг та рівень правового зв'язку з державою не призводять до однакового наповнення прав і свобод цих категорій населення.

- режим найбільшого сприяння (громадянами будь-якої іншої держави, з яким укладено договір на аналогічних умовах)
- спеціальний режим, відповідно до якого їм даються в якійсь сфері певні права або покладаються відповідні обов'язки. При цьому характер і обсяг таких прав і обов'язків звичайно відрізняється від прав і обов'язків своїх громадян. Такий режим характеризується певною двоїстістю: при ньому іноземці можуть мати або більше прав, ніж свої громадяни, або бути обмеженими в правах у порівнянні з ними.

Подвійне громадянство (біпатризм) – це наявність у особи громадянства більше, ніж однієї держави. Це явище може бути внаслідок як бажання особи, так і об’єктивних обставин, пов’язаних з особливостями законодавства різних країн. Однак подвійне громадянство породжує певні проблеми як для індивіда так і для держав, громадянином яких він є (виконання службового обов’язку, реалізація дипломатичного захисту). Біпатриди при вступі у правовідносини зобов’язані використовувати законодавство однієї держави, громадянином якої вони є. Безгромадянство (апартизм) – відсутність у особи громадянства будь-якої країни. Це відбувається внаслідок припинення громадянства однієї країни та ненабуття при цьому громадянства іншої. Міжнародно-правове регулювання в цій сфері спрямоване на захист прав апартидів (Конвенція про статус апатридів та на скорочення випадків безгромадянства.) МП зобов’язало держав надавати апатридам статусу іноземців.