Тема 8. Правове регулювання стандартизації та сертифікації

Сертифікаційна діяльність у багатьох випадках є обов'язковою частиною процедури отримання дозволу на здійснення торгівельної (підприємницької) діяльності і тим самим охоплюється поняттям її легалізації. Вона спрямована на забезпечення прав споживачів і підтримку авторитету національного товаровиробника на ринках товарів, послуг і робіт. У зв'язку з цим сертифікації підлягає виробництво, технологія, послуги, роботи і товар.Загалом, сертифікація – це процедура, в процесі якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес, послуга і ін. відповідають заданим вимогам.

Основоположним нормативним актом, що визначає правові і економічні основи систем стандартизації і сертифікації, а також що встановлює організаційні форми їх функціонування на території України, є Декрет КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10 травня 1993 р. № 46-93 (далі Декрет). Відповідно до ч.1 ст.13 Декрету, сертифікація в Україні підрозділяється на обов'язкову і добровільну.

Обов'язкова сертифікація здійснюється на підставі законів і законодавчих положень і забезпечує доказ відповідності товару (послуги) вимогам технічних регламентів, обов'язковим вимогам стандартів. Оскільки обов'язкові вимоги цих нормативних документів відносяться до безпеки, охорони здоров'я людей і навколишнього середовища, то основними критеріями обов'язкової сертифікації є безпека і екологічність. Ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1024-XII в редакції від 01.12.2005 р., забороняє реалізацію і використовування товарів (в т.ч. імпортних), виконання робіт і надання послуг, які підлягають обов'язковій сертифікації.

Обов'язковій сертифікації підлягають такі види продукції, як продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафта і нафтопродукти, електропобутове обладнання і ін.

Добровільна сертифікація може проводитися на відповідність продукції вимогам, не віднесеними актами законодавства і нормативними документами до обов'язкових вимог, за ініціативою виробника, продавця, споживача, органів державної виконавчої влади, громадських організацій і окремих громадян на договірних умовах між заявником і органом сертифікації.

Отже, сертифікаційна діяльність – це спеціальна діяльність визначених державою сертифікаційних органів, яка спрямована на підтвердження відповідності продукції, послуг і процесів вимогам рівня безпеки і якості. Вона включає експертизу і підтвердження третьою стороною (сертифікаційним органом) характеристик і якості продукції, послуг і процесів і виявляється в сертифікації продукції, робіт і послуг; процесів; атестації виробництва на підприємствах, які випускають продукцію, надають послуги, виконують роботи і здійснюють технологічні процеси.

Мета сертифікаційної діяльності полягає в: забезпеченні належних умов для захисту життя і здоров'я людей; забезпеченні належного рівня екобезпеки і захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу відповідної підприємницької діяльності; підвищенні потенційної безпеки продукції, послуг і робіт; підтвердженні гарантованого рівня якості і конкурентоспроможності товарів на внутрішньому і зовнішніх ринках; усуненні можливості проникнення на внутрішній і зовнішній ринки продукції, яка не відповідає встановленим вимогам; задоволенні потреб споживачів, захисті їх прав і інтересів; підтвердженні можливості здійснювати підприємницьку діяльність відповідними суб'єктами, що мають належним чином видані і оформлені сертифікати.

Сертифікаційна діяльність проводиться на принципах: об'єктивності і незалежності проведення випробування товарів (продукції), їх оцінки на відповідність вимогам нормативно-технічної документації; фінансової незалежності підприємств і організацій, яким надане право здійснення сертифікаційної діяльності від виробників і споживачів товарів; залучення до проведення сертифікації всіх зацікавлених сторін; відповідності сертифікації потенційно небезпечної продукції (товарів) і процесів безпеки життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, визначеними законом: державним стандартам, санітарним і будівельним нормам і правилам.

Сертифікація вважається основним достовірним способом доказу відповідності продукції (процесу, послуги) встановленим стандартам і вимогам. Процедури, правила, випробування і інші дії самого процесу сертифікації можуть розрізнятися залежно від низки факторів. Серед них – законодавство, що стосується стандартизації, якості і безпосередньо сертифікації, а також особливості об'єкту сертифікації, що в свою чергу визначає вибір методу або схеми проведення випробувань, і т.д. Доказ відповідності проводиться по тій або іншій системі сертифікації. Взагалі її складають: центральний орган, який управляє системою, проводить нагляд за її діяльністю і може передавати право на проведення сертифікації іншим органам; правила і порядок проведення сертифікації; нормативні документи, на відповідність яким здійснюється сертифікація; процедури (схеми) сертифікації; порядок контролю. Системи сертифікації можуть діяти на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Якщо система сертифікації займається доказом відповідності певного виду продукції (процесу, послуг) – це система сертифікації однорідної продукції, яка в своїй практиці застосовує стандарти, правила і процедуру, що відносяться саме до даної продукції. Декілька таких систем сертифікації входять в загальну систему.

При вивченні теми «Правове регулювання стандартизації і сертифікації» слід звернути увагу також на органи і систему сертифікації і стандартизації, порядок придбання сертифікатів та відповідальність за порушення законодавства про сертифікацію

Основні питання:

1. Загальні положення про сертифікацію і стандартизацію.

2. Органи і система сертифікації і стандартизаці

3. Порядок придбання сертифікатів

4. Відповідальність за порушення законодавства про сертифікацію.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття і зміст сертифікаційної діяльності.

2. Правові підстави стандартизації в торгівельній діяльності.

3. Суб'єкти та об'єкти стандартизації.

4. Види сертифікатів.

5. Об'єкти і види сертифікації.

6. Критерії проведення обов'язкової сертифікації.

7. Органи сертифікації.

8. Сертифікація продукції, що імпортується.

9. Способи вказівки відповідності стандартам.

10. Порядок отримання сертифікату.

11. Підстави відповідальності в сертифікаційній діяльності.

Завдання:

1) Зробить пакет документів на придбання сертифікату, підтверджуючого якість надання будь-яких послуг.

2) Пропишіть порядок проведення обов’язкової сертифікації товарів з наданням відповідним позитивним та негативним висновком випробувальної лабораторії.

3) Наведіть порядок оскарження рішення про відмову органа сертифікації заявнику у видачі сертифікату відповідності або припинення його дії.

4) Систематизуйте підстави відповідальності в сертифікаційний діяльності за ступенем тяжкості.

Теми рефератів:

1. Підстави для проведення обов’язкової сертифікації.

2. Система законодавства про стандартизацію і сертифікацію.

3. Порядок придбання сертифікатів

4. Види сертифікатів.

Рекомендовані нормативні акти:

1, 2, 10, 18, 35.

Рекомендована література:

93, 97, 98, 100.