Міжнародні протоки та канали

Під протоками потрібно розуміти природні морські проходи, які з'єднують між собою частини відкритого моря або моря й океану.

Багато з них є єдиним можливим морським шляхом для міжнародного судноплавства. Тому вони стали відомі як міжнародні протоки. Серед них варто назвати протоки Ла-Манш і Па-де-Кале, Гібралтарську, Сінгапурську, Малаккську, Бабель-Мандебську та ін.

Оптимальне поєднання інтересів держав, що користуються міжнародними протоками, і прибережних до них держав знайшло відображення у ч. III Конвенції 1982 р. "Протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства". Якщо протока використовується для міжнародного судноплавства між одним районом відкритого моря (або виключної економічної зони) й іншим районом відкритого моря (або виключної економічної зони) та перекривається територіальним морем прибережної або прибережних держав, то в них усі судна мають право транзитного проходу. Транзитний прохід - це здійснення "свободи судноплавства і польоту з єдиною метою безпосереднього і швидкого транзиту" через міжнародну протоку. Судна та літальні апарати при здійсненні транзитного проходу повинні утримуватися від будь-якої діяльності з порушенням принципів міжнародного права, передбачених у Статуті ООН, а також від будь-якої іншої діяльності, крім властивої звичному порядку безперервного та швидкого транзиту (ст. 37-39 Конвенції).

У той же час Конвенція 1982 р. не зачіпає правового режиму проток, прохід в яких регулюється загалом або частково давно існуючими і чинними міжнародними конвенціями, котрі спеціально відносяться до цих проток. Такою конвенцією є, зокрема, Конвенція про режим Чорноморських проток, укладена в 1936 р. у м. Монтрьо (Швейцарія).

Стаття 1 Конвенції Монтрьо "визнає і підтверджує принцип права свободи проходу та плавання у Протоках удень і вночі незалежно від прапора і вантажу без будь-яких формальностей" за умови сплати ними передбачених у Конвенції досить поміркованих зборів і проходження санітарного огляду (ст. 2). Лоцманська і буксирська проводка є необов'язковою. При цьому капітани суден повідомляють турецькій владі свої назви, прапор, тоннаж, місце призначення і відправлення (ст. 2), а санітарний огляд зводиться до пред'явлення санітарної декларації, якщо на борту немає випадків небезпечних інфекційних захворювань (ст. 3).

Конвенція докладно регулює прохід військових кораблів через Протоки, надаючи переваги кораблям причорноморських держав.

Так, усі кораблі зобов'язані попередньо повідомити турецьку владу про прохід, однак при цьому чорноморські держави роблять це за 8 днів, нечорноморські - за 15 днів до проходу. Причорноморські держави можуть проводити свої підводні човни, а також великі кораблі без обмеження тоннажу через Протоки, у той час як загальний максимальний тоннаж кораблів інших держав обмежений -15 тис. тонн.

У випадку участі Туреччини у війні вона має право на свій розсуд дозволяти або забороняти прохід будь-яких військових кораблів через Чорноморські протоки.

Протоки є природними морськими проходами, відповідно, морські канали - це штучно створені судноплавні шляхи.

Одним із важливих факторів, що визначають режим каналів, є їх географічне розташування і забезпечення сполучення між обширними районами відкритого моря. Наприклад, Панамський канал зв'язує Тихий і Атлантичний океани, Суецький - Середземне і Червоне море з виходом до Індійського океану, Нільський канал з'єднує Балтійське море з Північним.

Стосовно питань юрисдикції, то тут мова йде про поєднання суверенітету прибережної держави та необхідності проходу суден, реалізації свободи судноплавства.

Правовий режим Суецького каналу регулюється Константинопольською конвенцією щодо забезпечення вільного плавання по Суецькому каналу 1888 р., іншими нормами міжнародного права, а також законодавством Єгипту.

Найбільш важливими принципами судноплавства у каналі, передбаченими Константинопольською конвенцією, є:

- свобода користування каналом усіх держав;

- рівність усіх держав при користуванні каналом;

- принцип нейтралітету, заборона блокади каналу.

Стаття 9 Конвенції зобов'язує Єгипет вживати необхідних заходів для забезпечення вільного користування каналом.