Завдання. Розробити програму за індивідуальним варіантом

Розробити програму за індивідуальним варіантом. При розробці програми слід створити форми, програмний код, перевірити дію програми. Далі необхідно зберегти програму на магнітному диску, надрукувати форми та код програми. Звіт про роботу повинен вміщувати:

- блок-схему алгоритмічного процесу розв’язання задачі;

- роздруковані форми програми;

- роздрукований код програми.

Варіант №1

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - ввести закупівельну ціну товару; - обрати товарну групу; - визначити продається товар зі знижкою в 3% чи ні; - розрахувати ціну продажу товару. Для товарів групи одягу ціна збільшується на 10%, взуття – на 20 %, інші товари – 15%.

Варіант №2

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - визначити оклад співробітника підприємства за допомогою смуги прокручування; - ввести данні про кількість робочих днів у місяці; - ввести данні про кількість робочих днів, що відпрацьовані даним співробітником у поточному місяці; - розрахувати суму до виплати співробітникові. При розрахунку слід: визначити суму нарахованої заробітної плати пропорційно окладу, кількості відпрацьованих днів, зворотно пропорційно кількості робочих днів у місяці;

відрахувати суму прибуткового податку, який обчислюється за ставкою 13% від суми нарахованої заробітної плати; зменшити суму, яка видається співробітникові, на суму відрахувань у пенсійний фонд: якщо заробітна плата складає менше ніж 150 грн., то сума відрахувань складає 1% від нарахованої заробітної плати, більше 150 грн. – 2%; зменшити суму до виплати на суму відрахувань у фонд зайнятості – 0,05% від суми нарахованої заробітної плати.

Варіант №3

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - ввести суму первинного вкладу, кількість періодів (років) зберігання грошей на рахунку в банку; - обрати за допомогою списку, що розчиняється, один з трьох видів вкладу: звичайний – 5% річних, ветеранський – 10 % річних, терміновий – 8% річних; - після натискання на кнопці Розрахунок визначити суму грошей на рахунку в банку після визначеного терміну зберігання.

Варіант №4

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - визначити за допомогою смуги прокручування фонд заробітної плати підприємства (число у діапазоні від 1 до 30000); - обрати один з видів нарахувань на фонд заробітної плати – пенсійний фонд (32% від фонду заробітної плати), фонд соціального страхування (4% від фонду заробітної плати) або фонд страхування на випадок безробіття (1,5% від фонду заробітної плати); -розрахувати значення обраного показника.

Варіант №5

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - за допомогою смуги прокручування визначити первісну вартість основного засобу; - обрати відсоток амортизаційних відрахувань – 1%, 2% або 3%; - ввести дані про кількість періодів розрахунку; - після натискання на кнопці Розрахунок обчислити остаточну вартість основного засобу.

На початку розрахунку остаточна вартість основного засобу дорівнює первісній вартості. Після завершення кожного періоду остаточна вартість зменшується на певний відсоток амортизаційних відрахувань. Наприклад, якщо первісна вартість основного засобу дорівнює 2000 грн., а відсоток амортизаційних відрахувань - 2%, то після першого періоду експлуатації остаточна вартість основного засобу дорівнюватиме 1960 грн., другого – 1920,80 грн., третього – 1882,38 грн. і т.д.

Варіант №6

Розробити програму, під час виконання якої користувач може:

- за допомогою смуги прокручування визначити суму позики;

- ввести термін погашення позики;

- обрати зі списку, що розчиняється, значення банківського відсотку: 20%, 15% або 12%;

- визначити за допомогою прапорця спосіб погашення позики – рівними частинами протягом усього періоду або один раз наприкінці періоду;

- розрахувати загальну суму, яку буде сплачено по позичці з урахуванням суми по банківських відсотках.

Якщо позика погашається рівними частинами протягом періоду, то щороку сплачуються відсотки за суму боргу та певна частина боргу. Наприклад, якщо сума позики складає 2000 грн., період погашення боргу – 2 роки, банківський відсоток – 20%, то наприкінці першого року сплачується грн., наприкінці другого року грн. Разом за позикою буде сплачено 2600 грн.

При погашені позики один раз наприкінці періоду щороку сума боргу збільшується на банківський відсоток.

Варіант №7

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - ввести дані про ціну товару; - визначити за допомогою смуги прокручування кількість товару; - обрати зі списку, що розчиняються, до якої товарної групи належить товар – комп’ютери, оргтехніка або побутова техніка; - розрахувати суму реалізації товару і суму реалізації зі знижкою.
Сума реалізації товару визначається як добуток ціни на кількість. Сума реалізації може бути зменшена на суму знижки. Знижка у розмірі 3% надається при продажу більш ніж 2-ох комп’ютерів, 2% при продажу більш ніж 3-ох одиниць оргтехніки, 1% при продажу більш ніж 6-ти одиниць побутової техніки.

Варіант №8

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - визначити за допомогою смуги прокручування кількість слів у рекламному повідомленні; - обрати за допомогою перемикачів видання, у якому потрібно розмістити рекламу, при чому від обраного видання залежить вартість публікації одного слова; - обрати за допомогою списку, що розчиняється, місце розташування реклами (при розміщенні рекламного повідомлення на першій або останній сторінці вартість публікації збільшується на 50%, на другій або передостанній сторінці – на 20%, всередині видання зменшується на 10%); -розрахувати вартість публікації рекламного оголошення.

Варіант №9

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - визначити за допомогою смуги прокручування кількість сторінок у одному примірнику видання (книзі, брошурі); - визначити за допомогою смуги прокручування кількість примірників поліграфічної продукції у накладі; - обрати вид обкладинки - тверда обкладинка, гнучка поліпшена обкладинка або звичайна гнучка обкладинка; -розрахувати вартість виготовлення поліграфічної продукції – всього накладу.

Вартість виготовлення поліграфічної продукції залежить від загальної кількості сторінок у виданні. Друкування кожної сторінки коштуватиме 4 коп., на кожну наступну 1000 сторінок надається знижка в 1%. Так наприклад, вартість виготовлення 100 брошур по 30 сторінок у кожній обчислюється так: загальна кількість сторінок у виданні: ; перші 1000 примірників друкуються без знижки, вартість друку складатиме: грн.; на друкування наступних 1000 сторінок надається знижка 1%, тому вартість складатиме: грн.; на друкування наступних 1000 сторінок до знижки 1% дається ще одна знижка в 1%, тому вартість складатиме: грн.; загальна вартість друкування брошур складатиме: 118,8 грн. До вартості друкування слід додати також вартість виготовлення обкладинок, при чому якщо обкладинка повинна бути тверда, то її вартість складатиме 1 грн. на кожний примірник, гнучка поліпшена обкладинка коштуватиме 0,7 грн. на кожний примірник, звичайна гнучка обкладинка – 0,4 грн. на один примірник.

Варіант №10

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - визначити за допомогою смуги прокручування кількість спожитої протягом місяця електроенергії (число у діапазоні від 0 до 500); -ввести дані про загальну площу квартири;

- обрати зі списку, що розчиняється, кількість мешканців у квартирі (можливі значення від 1 до 8); - визначити за допомогою прапорця наявність у квартирі телефону; - розрахувати суму оплати комунальних послуг. При розрахунку суми квартплати слід використовувати такі дані: - один кіловат спожитої електроенергії коштує 15 коп.; - оплата за опалення складає 1,2 грн. на один метр квадратової площі житла; - оплата за воду обчислюється пропорційно кількості мешканців у квартирі та складає 4,5 грн. на одну особу; - при наявності телефону до суми квартплати додається 4,5 грн.

Варіант №11

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - ввести данні про витрати, які пов’язано з друкуванням підручників, - вартість паперу, гонорар автора, оплата праці виробничих працівників, оренда обладнання; - визначити за допомогою смуги прокручування кількість підручників, що друкуються (число у діапазоні від 1 до 1000); - обрати відсоток планового прибутку – 20%, 15% або 12%; - розрахувати собівартість одного підручника і його ціну. Собівартість одного підручника визначається як загальні витрати, пов’язані з друкуванням однієї одиниці продукції. Ціна підручника складається з його собівартості та прибутку від виробництва однієї одиниці продукції.

Варіант №12

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - визначити за допомогою смуги прокручування собівартість виробу (число у діапазоні від 1 до 10000); - обрати за допомогою списку, що розчиняється, відсоток націнки виробника – 5%, 10% або 15%; - обрати за допомогою списку, що розчиняється, відсоток націнки оптової торгівлі – 5%, 10% або 15%; - обрати за допомогою списку, що розчиняється, відсоток націнки роздрібної торгівлі – 5%, 10% або 15%;

- розрахувати роздрібну ціну виробу. На кожному етапі руху виробу від виробника до кінцевого споживача у роздрібній торгівлі ціна виробу збільшується на певний відсоток націнки

Варіант №13

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - ввести данні для аналізу про обсяг реалізації товарів у певному періоді по таких товарних групах – одяг, взуття та галантерейні товари; - обрати один з п’яти показників – загальний обсяг
реалізації, середнє значення, питома вага реалізації товарів однієї з груп у загальному обсязі реалізації; - розрахувати значення обраного показника.

Варіант №14

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - визначити за допомогою смуги прокручування суму оплати по позичці (число у діапазоні від 100 до 30000), яка виплачується наприкінці періоду; - ввести данні про термін оплати позики; - обрати зі списку, що розчиняється, одне з можливих значень банківського відсотку - 5%, 7%, 10%, 12% або 15%; - розрахувати суму позики.
Сума позики – це грошові кошти, які отримує позичальник, при чому він повинен оплатити по позичці певну суму наприкінці визначеного періоду з урахуванням банківських відсотків, що нараховуються за кожний період. Наприклад, якщо згідно угоди через один період слід повернути 100 грн. при 10%, то позичальник отримує на руки 91 грн.

Варіант №15

Створити програму, під час виконання якої користувач може: - визначити за допомогою смуги прокручування загальну суму реалізації товару Ср(число у діапазоні від 100 до 30000); - визначити за допомогою смуги прокручування собівартість товару Ст (число у діапазоні від 100 до 30000) – вартість товарів по закупівельних цінах; - визначити за допомогою смуги прокручування суму витрат обігу Во (число у діапазоні від 100 до 30000); - обрати один з двох розрахунковий показник – результат основної діяльності або відсоток прибутку.

Результат основної діяльності обчислюється за формулою . Відсоток прибутку визначається за формулою .

Тест

	Відповідь	Вміє	Не вміє
1) Які ствердження є правильними?
a) Процедура Private Sub hsbT_SmallChange() виконується, коли бігунок змінив положення на смузі прокручування hsbT
b) Процедура Private Sub hsbDat_Scroll() виконується, коли бігунок переміщується по смузі прокручування hsbDat
c) Процедура Private Sub hsbPrim_Change() виконується, коли бігунок змінив положення на смузі прокручування hsbPrim
2) Метод – це...
a) стандартна процедура для виконання певних дій з об’єктами одного типу
b) процедура, яку створено автором програми
c) властивість об’єкту

3) Які ствердження є правильними?
a) смуга прокручування використовується для вибору певного значення в заданому діапазоні
b) смуга прокручування використовується в програмах для переміщення
c) смуга прокручування дає змогу обрати деяке значення з переліку можливих
4) Списки, що розчиняються, створюються як об’єкти класу...
a) OptionButton
b) CheckBox
c) Frame
d) ComboBox
e) OLE
5) Що з переліченого відноситься до методів?
a) Caption
b) Hide
c) Value
d) Change
e) Select Case
6) Перемикачі створюються як об’єкти класу...
a) OptionButton
b) CheckBox
c) Frame
d) ComboBox
e) OLE
7) Для створення нової форми у проекті слід подати команду...
a) Project – Add Form
b) View - Toolbox
c) Edit - Cut
d) File – Save Project

4 Управління програмою за допомогою меню.

Робота з масивами елементів управління, змінних

4.1 Управління програмою за допомогою меню

Мова програмування Visual Basic дає змогу помістити у програми, які розроблено її засобами, меню. Щоб додати до форми меню, слід її активізувати, виконати команду меню Tools – Menu Editor, у результаті відчиниться вікно редактору форм (рис.4.1).

У вікні редактору меню слід визначити складові елементи меню, їх властивості. Обов’язково треба ввести значення властивостей Caption – назва пункту меню, Name – ім’я елемента меню, з яким буде далі пов’язана відповідна процедура. Імена елементів меню починаються символами mnu, далі можуть йти будь-які букви латинського алфавіту, цифри. Імена повинні бути унікальними, не повторюватись. Щоб додати новий черговий елемент меню, слід скористатись кнопкою Next. Якщо новий елемент слід вставити у меню, яке вже існує, то слід виділити той пункт, перед яким додається новий, скористатись кнопкою Insert. Знищення активного елементу виконується з використанням кнопки Delete.

Рисунок 4.1 - Вікно редактору меню

Для зміни рівня підпорядкування елементів меню використовуються кнопки , . Якщо клацнути на кнопці , то елемент стає під режимом у режимі, який визначено у попередньому рядку, здійснюється перехід на один рівень униз. Кнопка виконує зворотну функцію – перехід до більш високого рівня підпорядкування.

Після визначення структури меню, можна починати створювати програмний код. Для цього у вікні форми треба обрати відповідний пункт меню, відчиниться вікно коду з заголовком процедури, яка має таке ім’я: ім’я елемента меню, знак підкреслення, ім’я події Click. Процедуру буде виконано, якщо під час роботи програми клацнути на відповідному пункті меню. Дії, які можуть виконуватись за допомогою команд меню, не відрізняються від операцій, що виконували розглянуті раніше командні кнопки.

Елементи меню на початку роботи програми можуть бути неактивними. Щоб визначити це, після створення програмного коду, можна для деяких елементів меню встановити значення властивості Enabled як False - виключити прапорець.

4.2 Робота з масивами елементів управління, змінних

У програмах інколи використовується декілька однотипних елементів, наприклад, декілька текстових полів для введення даних – найменувань товарів, їх кількості та ін. У цьому випадку можна полегшити і візуальну розробку програми, і обробку даних у коді, якщо застосовувати масиви елементів управління.

Масивом є сукупність однотипних компонент, які мають подібні властивості, використовуються однаково. Масив повинен мати ім’я, як будь-який іншій об’єкт. Наприклад, масив текстових полів може мати назву txtName. Елементи масиву відрізняються між собою, як правило, лише значенням властивості Index. Ім’я кожного елементу масиву складається з імені, в якому в круглих дужках визначається значення властивості Index. Наприклад, елементом масиву текстових полів може бути поле txtName(3).

При роботі програми можна використовувати імена елементів масивів, визначаючи кожний окремий елемент, або використовуючи як індекс деяку змінну. Наприклад, у фрагменті коду програми знищується вміст таких елементів масиву txtName(1), txtName(2), txtName(3), txtName(4).

For i = 1 to 4

txtName(i).Text = “ ”

Next

Для створення масиву елементів управляння можна спочатку створити перший елемент, визначити усі його властивості (ім’я елементу повинно бути введено як ім’я масиву), скопіювати елемент у формі за допомогою буферу обміну. За замовчуванням середовище програмування Visual Basic створює при вставці з буферу обміну черговий елемент масиву, нумерація яких починається з 0.

При необхідності можна, також, використовувати масиви змінних для збереження і подальшої обробки однотипних даних. Для цього масиви змінних слід оголосити так само, як і змінні, у дужках визначити кількість елементів масиву. Наприклад,

Dim X(6) As String

Dim S(10)

Нумерація елементів масиву змінних починається з 0, тому наприклад, у масиві Х є такі елементи Х(0), Х(1), Х(2), Х(3), Х(4), Х(5).

У програми звернення до елементів масиву змінних, як і до елементів масивів об'єктів, може здійснюватись безпосередньо, або за допомогою змінної–індексу. Наприклад, у фрагменті коду програми обчислюється сума всіх елементів масиву Х

Sum = 0

For i = 0 to 5

Sum = Sum + X(i)

Next

Приклад програми

Використання меню, масивів розглядається на прикладі програми обробки даних про реалізацію товарів. Під час роботи програми користувач повинен мати змогу ввести дані про реалізацію не менш 6 товарів: найменування, ціна, кількість. Управління роботою програми повинно здійснюватись за допомогою меню, в якому містяться режими Вікно, Розрахунок, Параметри. Команди меню Вікно призначені для очистки таблиці з попередніми даними і підсумкових значень, завершення роботи програми. За допомогою команд Меню Розрахунок користувач повинен мати змогу розрахувати суму по кожному товару (ціна*кількість), визначити загальну вартість усіх реалізованих товарів, підрахувати середню ціну товарів. У програму можна також помістити можливості зміни кольору символів усіх даних у вікні (можливі значення – чорний, синій, червоний), вибору кольору фону – білого чи жовтого, шрифту - звичайного або напівжирного. Вікно програми буде виглядати як на рис. 4.3.

Рисунок 4.3 - Вікно програми – приклада роботи з меню, масивами

На першому етапі розробки програми слід створити форму, помістити на неї такі елементи управління:

Об'єкт	Властивість	Значення
Форма (Form)	Name	frmMenu
Caption	Робота з меню, масивами
BackColor	білий
Етикетка (Label)	Name	lblZag
Caption	Відомість реалізації товарів
BackColor	білий
Font	14 пунктів, напівжирний курсив
AutoSize	True
Етикетка (Label)	Name	lblZ
Caption	Найменування
BackColor	білий
Font	12 пунктів, напівжирний
Alignment	2 - Center
BorderStyle	1 – Fixed Single·

Далі слід клацнути на етикетці lblZ, скопіювати її в буфер обміну, виконати операцію вставки даних з буферу, на запитання системи відповісти Так. Етикетка lblZ після цієї операції стає об’єктом lblZ(0), тому що властивість Index елемента управління прийме значення 0. Новий об’єктом, який отримано з буферу обміну, буде мати ім’я lblZ(1), його властивість Index буде мати значення 1. Цю етикетку слід перетягти у відповідне місце, встановити значення властивості Caption – Ціна, налаштувати розмір об’єкта. Аналогічним чином слід створити об’єкти lblZ(2) - Кількість, lblZ(3) – Сума. Таким чином, створено масив етикеток lblZ, у якому міститься 4 елемента.

Після створення шапки документу аналогічним чином слід створити масиви текстових полів для введення даних у таблицю.

1. Створити поле txtN для введення найменування товару з такими властивостями:

Текстове поле (Text Box)	Name	txtN
Text	“ëû”
Font	12 пунктів, напівжирний
BorderStyle	1 – Fixed Single

2. Скопіювати поле txtN у буфер обміну, вставити текстове поле з буферу 5 разів, пересвідчитись у правильності імен об’єктів: txtN(0), txtN(1), txtN(2), txtN(3), txtN(4), txtN(5). Створено масив текстових полів txtN, що нараховує 6 елементів.

3. Створити поле txtС для введення ціни товару з такими властивостями:

Текстове поле (Text Box)	Name	txtС
Text	“ëû”
Font	12 пунктів, напівжирний
BorderStyle	1 – Fixed Single

4. Скопіювати поле txtС у буфер обміну, вставити текстове поле з буферу 5 разів, пересвідчитись у правильності імен об’єктів: txtС(0), txtС(1), txtС(2), txtС(3), txtС(4), txtС(5). Створено масив текстових полів txtС, у якому є 6 елементів.

5. Створити поле txtК для введення ціни товару з такими властивостями:

Текстове поле (Text Box)	Name	txtК
Text	“ëû”
Font	12 пунктів, напівжирний
BorderStyle	1 – Fixed Single

6. Скопіювати поле txtК у буфер обміну, вставити текстове поле з буферу 5 разів, пересвідчитись у правильності імен об’єктів: txtК(0), txtК(1), txtК(2), txtК(3), txtК(4), txtК(5). Створено масив текстових полів txtК, що нараховує 6 елементів.

7. Створити поле txtS для виведення вартості товару з такими властивостями:

Текстове поле (Text Box)	Name	txtS
Text	“ëû”
Font	12 пунктів, напівжирний
BorderStyle	1 – Fixed Single
Enabled	False·

8. Скопіювати поле txtS у буфер обміну, вставити текстове поле з буферу 5 разів, пересвідчитись у правильності імен об’єктів: txtS(0), txtS(1), txtS(2), txtS(3), txtS(4), txtS(5). Створено масив текстових полів txtS.

Додати до форми такі етикетки для виведення підсумкових значень:

Об'єкт	Властивість	Значення
Етикетка (Label)	Name	lblPid
Caption	“ëû”
BackColor	білий
Font	12 пунктів, напівжирний курсив
Етикетка (Label)	Name	lblSC
Caption	“ëû”
BackColor	білий
Font	12 пунктів, напівжирний курсив

Після визначення візуального вигляду форми можна приступити до створення меню. Для цього слід пересвідчитись, що вікно форми є активним, виконати команду Tools – Menu Editor, у вікні редактору меню визначити складові елементи меню, їх властивості, рівень підпорядкування як у таблиці. При створенні наступного елемента меню слід використовувати кнопку Next, для зміни рівня підпорядкування – кнопки , .

Caption	Name	Структура меню
Вікно	mnuWind	Вікно
Очистити	mnuClear	.... Очистити
Таблицю	mnuTabl	........ Таблицю
Підсумки	mnuPid	........ Підсумки
Вихід	mnuExit	.... Вихід
Розрахунок	mnuRoz	Розрахунок
Сума	mnuRSum	.... Сума
Підсумок	mnuRPid	.... Підсумок
Середня ціна	mnuRSC	.... Середня ціна

Далі можна починати розробку коду програми. Щоб створити процедуру, пов’язану з режимом меню, слід у вікні форми обрати відповідний режим у меню, клацнути на ньому лівою кнопкою миші. В наслідок цих дій відчиняється вікно коду з заголовком процедури, ім’я якої складається з імені пункту меню, знака підкреслення і назви події Click – процедуру буде виконано, якщо під час роботи програми клацнути на пункті меню.

Створимо процедуру для завершення роботи програм: