 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Виконайте тести з дисципліни
|
|
Тема 1 Поняття, види та особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку
Зовнішньоекономічні операції обслуговують:
1. обмін матеріальними цінностями;
2. обмін матеріальними цінностями і послугами
3. учасників ринку;
4. окремі не взаємопов'язані дії суб'єктів господарювання.
Зовнішньоекономічна комерційна операція - це:
1. окрема дія контрагента;
2. комплекс дій контрагентів з підготовки або укладення і виконання угоди;
3. комплекс дій контрагентів з підготовки, укладення і виконання міжнародної торгової угоди;
4. комплекс дій контрагентів з підготовки, укладення і виконання
міжнародної торгової, науково-виробничої, інвестиційної xgh
чи іншої угоди економічного характеру.
Об'єктами комерційних операцій є:
1. матеріально-речова продукція;
2. матеріально-речова продукція і послуги;
3. матеріально-речова продукція, послуги, знання, технологія, досвід;
4. матеріально-речова продукція, послуги, технологія.
Операції купівлі-продажу основних послуг - це:
1. митні операції;
2. транспортні операції;
3. операції зі страхування товару;
4. аудиторські операції.
Основні операції - це:
1. консалтинг;
2. транспортно-експедиторські;
3. розрахунково-фінансові;
4. міжнародне перевезення вантажів.
Реекспортні операції передбачають:
1. укладення реекспортером двох зовнішньоторгових угод;
2. їх здійснення тільки при наявності вільних економічних зон;
3. укладення однієї зовнішньоекономічної угоди;
4. перевезення товару через країну транзитом.
Реімпортні операції передбачають:
1. дворазовий перетин товарами кордонів своєї країни;
2. повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарків;
3. одноразовий перетин товарами кордонів своєї країни;
4. повернення товарів після доробки.
Зустрічна торгівля об'єднує операції, у межах яких передбачаються:
1. зобов'язання імпортерів закупити товари або послуги, що експортуються;
2. зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або
послуги на повну вартість товарів, що експортуються;
3. зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або
послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються;
4. зобов'язання імпортерів закупити будь-які товари або послуги.
Операції зустрічної торгівлі можна поділити на такі види:
1. операції натурального обміну;
2. торги;
3. аукціон;
4. оренда.
Бартерні операції є операціями:
1. обміну товарів одного виду з використанням фінансового механізму взаємних розрахунків;
2. обміну товарів одного виду без використанням фінансового
механізму взаємних розрахунків;
3. безвалютного обміну товарів одного чи різних видів
на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару чи товарів без використання фінансового механізму взаємних розрахунків;
4. обміну товарів одного чи різних видів на еквівалентну
за вартістю кількість іншого товару чи товарів з використанням фінансового механізму взаємних розрахунків.
Головною особливістю бартерних операцій є те, що товарообмін здійснюється:
1. без урахування базисних умов поставки;
2. за світовими цінами на момент виконання контракту;
3. за контрактними цінами на момент підписання контракту;
4. на основі рівності вартостей товарів, що обмінюються за світовими цінами на момент підписання контракту з урахуванням базисних умов поставки.
Операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів,
запропонованих покупцем:
1. не є операціями зустрічної торгівлі;
2. є зустрічними закупками;
3. розрахунок при здійсненні операцій цього виду здійснюється в грошовій формі за цінами, які не можуть змінюватися;
4. є комерційна компенсація, зустрічні закупки, авансові закупки,
угоди типу "офсет", угоди типу "світч ".
Комерційна компенсація - це операції:
1. при яких партнери обмінюються товарною продукцією,
не враховуючи їх конкретну грошову вартість;
2. що обмежуються тільки взаємними поставками товарів;
3. коли експортер погоджується отримати оплату за поставлений товар частково або повністю у вигляді зустрічних поставок товару імпортера;
4. що передбачають "неконвертоване сальдо", яке перераховується боржником.
Зустрічні закупки - це операції:
1. при яких продавець бере зобов'язання зустрічно придбати
товари або продукцію у країни покупця;
2. коли зустрічна покупка може бути здійснена у самого партнера по даній угоді;
3. коли платежі по первісних та зустрічних закупках здійснюютьс залежно один від одного;
4. що оформляються у вигляді одного контракту.
Авансові закупки:
1. не є різновидом зустрічних закупок;
2. є різновидом зустрічних закупок;
3. дають можливість імпортеру спочатку одержати матеріали, а потім виготувати товар та здійснити експортні поставки;
4. контракти на основну поставку в авансових закупках та на попередню поставку не зв'язані між собою.
Угода типу "офсет":
1. передбачає юридичне оформлення;
2. не передбачає юридичного оформлення;
3. передбачає, що частка відносно експортної поставки
не перевищує 100%;
4. передбачає, що експортер згоден купувати товари у імпортера в зазначеній кількості.
Угода типу "світч":
1. це передача експортером своїх зобов'язань із
зустрічної закупівлі третій стороні;
2. це угода без передавання фінансових зобов'язань
спеціалізованій торговій фірмі;
3. передбачає створення власного збутового підрозділу
для реалізації товарів, які не відповідають основному профілю фірми;
4. застосовується у поєднанні з бартерною операцією.
Операції на давальницькій сировині:
1. передбачають поставку однією стороною сировини і зворотну
поставку готових виробів у країну первісного експорту;
2. передбачають поставку однією стороною сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для їх подальшої переробки та/або складання у країні торгового партнера і зворотну поставку готових виробів у країну первісного експорту;
3. здійснюються під митним контролем, який не передбачає звільнення сторін від уплати ввізних та вивізних мит;
4. здійснюються під митним контролем, який передбачає звільнення
сторін від уплати ввізних та вивізних мит у будь-якому випадку.
Прості компенсаційні угоди передбачають:
1. поставку експортером на умовах кредиту комплектного обладнання;
2. встановлення твердих цін;
3. що імпортер розплачується з експортером поставками продукції
в залежності від роботи встановленого устаткування,тобто поступово, як з відтермінуванням платежу;
4. експортер не повинен передавати супроводні ліцензії на
використання винаходів та здійснювати шефмонтаж обладнання.
Складні компенсаційні угоди:
1. носять рамочний, тристоронній характер;
2. носять двосторонній характер;
3. це короткострокові угоди;
4. в таких угодах експортер обладнання сам зацікавлений
повністю використовувати компенсуючу продукцію.
При виробничому кооперуванні:
1. торгівля виконується посередниками;
2. торгівля виконується незалежно від замовника;
3. здійснюється тільки промислове співробітництво;
4. торгівля виступає частиною промислового співробітництва.
Консорціум - це об'єднання:
1. юридично самостійних компаній з метою надання підрядних
та інших послуг;
2. юридично та господарсько залежних компаній, які утворюються з метою виробничо-збутового кооперування, а також надання підрядних та інших послуг;
3. юридично та господарсько самостійних компаній, які утворюються з метою виробничо-збутового кооперування,а також надання підрядних та інших послуг;
4. де кожний член консорціальної угоди самостійно бере на себе зобов'язання з виконання угоди та контрактів, які її доповнюють.
Франчайзинг товарів та послуг - це:
1. передача технологій та товарних знаків;
2. спосіб кооперування;
3. форма торгівлі;
4. передача прав на виробництво.
Міжнародні торги - це:
1. один з разновидів угод з використанням механізму оферти та акцепту;
2. виторговування ціни;
3. форма договору без використання механізму оферти та акцепту;
4. біржова торгівля.
У разі біржової торгівлі угоду укладає:
1. біржа від свого імені;
2. будь-які посередники;
3. брокери;
4. продавець та покупець.
Міжнародні аукціони - це:
1. традиційна форма міжнародної торгівлі, що є разновидом закритих торгів;
2. форма міжнародної торгівлі, що є разновидом відкритих торгів, на яких реалізуються аукціонні товари будь-якої номенклатури;
3. традиційна форма міжнародної торгівлі, що є разновидом відкритих торгів, на яких реалізуються аукціонні (попередньо оглянуті) товари певної номенклатури, предмети розкоші, антикваріат, витвори мистецтва;
4. нетрадиційна форма міжнародної торгівлі, що є разновидом відкритих торгів, на яких реалізуються аукціонні (попередньо оглянуті) товари певної номенклатури, предмети розкоші, антикваріат, витвори мистецтва.
Орендна операція передбачає надання:
1. права власності на майно на встановлений строк;
2. у тимчасове володіння та користування або у виключне користування на встановлений строк майна за певну винагороду на основі орендної угоди;
3. у тимчасове користування або у виключне користування
на встановлений строк майна за певну винагороду на основі орендної угоди;
4. у тимчасове володіння та користування на встановлений строк
майна за певну винагороду на основі орендної угоди.
Фінансовий лізинг передбачає, що після закінчення строку дії
договору орендар може:
1. повернути об'єкт оренди орендодавцю;
2. обов'язково викупити об'єкт лізингу;
3. укласти нову лізингову угоду, за якою лізингові платежі розраховуються за первинною вартістю;
4. не має права продовжити лізингову угоду.
Роялті - це:
1. поточні відрахування у вигляді обов'язкових незмінних ставок;
2. одноразові відрахування за ліцензійною угодою;
3. незмінні за розміром поточні відрахування на весь строк дії угоди або змінні, які враховують моральне старіння або збільшення обсягів виробництва;
4. фіксовані ставки у процентах.
Паушальний платіж - це:
1. платіж, що може змінюватись протягом усього строку контракту;
2. сума, яка залежить від часу використання ліцензії;
3. платіж заздалегідь обумовленої, твердо зафіксованої в угоді суми, яка не підлягає зміні протягом усього строку дії угоди;
4. поточні відрахування у вигляді обов'язкових незмінних ставок.
Тема 2. Організація зовнішньоторгових операцій
Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішних ринках передбачає аналіз:
1. перспективного ринку збуту продукції;
2. економічних факторів розвитку світових ринків;
3. демографічних, природних, економічних, науково-технічних, політико правових, культурних та соціальних факторів розвитку світових ринків;
4. комплексу даних окремих географічних регіонів.
Рівень конкурентоспроможності продукції визначається:
1.найнижчою ціною;
2. якістю продукції;
3.вимогами з боку покупців зарубіжних держав до споживчих властивостей продукту та набору послуг, що супроводжують продаж і споживання товару;
4.часткою ринку.
Дослідження фірмової структури ринку та складу закордонних партнерів містить виявлення:
1. реальних споживачів та конкурентів;
2. активних покупців і конкурентів;
3. споживачів, посередників та конкурентів;
4. споживачів, посередників, постачальників, конкурентів, потенційних фірм-нейтралів.
Конкурентоспроможність товару:
1. поняття абсолютне;
2. визначається досконалістю товару з точки зору якості;
3. це однаково високий попит на товар на усіх ринках;
4. здатність товару відповідати очікуванням споживачів, здатність товару бути проданим.
Для успішної зовнішньоекономічної діяльності:
1. зовсім не потрібний найвищий рівень конкурентоспроможності товару;
2. інколи не потрібний найвищий рівень конкурентоспроможності товару;
3. завжди не потрібний найвищий рівень конкурентоспроможності товару;
4. потрібний певний рівень конкурентоспроможності товару.
До факторів ринкового потенціалу привабливості зовнішнього ринку належать:
1. фірмова структура галузі та ринку;
2. еластичність попиту;
3. ступінь доступності ринку;
4. ринкова і економічна сила конкурентів.
До економічних та технологічних факторів привабливості зовнішнього ринку належать:
1. ступінь доступності ринку;
2. ринкова і економічна сила конкурентів;
3. купівельна спроможність споживачів;
4. ступінь задоволення ринку поточною пропозицією.
До конкурентних факторів привабливості зовнішнього ринку належать:
1.можливості для диференціації (урізноманітнення) конкурентних пропозицій;
2. ступінь інтенсивності капіталовкладень на ринку (інвестування);
3. циклічність/сезонність попиту;
4. фірмова структура галузі та ринку.
Місткість ринку розраховується:
1. у фізичному вираженні;
2. у фізичному та вартісному вираженні;
3. у вартісному вираженні за один рік;
4. у фізичному та вартісному вираженні за один рік.
Обсяг та місткість ринку:
1. це одне й те саме;
2. це не одне й те саме;
3. обсяг попиту не може перевищувати місткість ринку;
4. обсяг попиту завжди дорівнюється місткості ринку.
Цінова стратегія експортерів впровадження своїх товарів на зовнішньому ринку ”зняття вершків” це:
1. коли вітчизняна фірма копіює цінову політику великого постачальника на світовому ринку аналогічної продукції;
2. продаж товарів за низькими цінами, а потім підняття ціни;
3. поставка на ринок товарів за стабільно високими цінами;
4. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни.
Цінова стратегія експортерів впровадження своїх товарів на зовнішньому ринку ”прориву на ринок” це:
1. поставка на ринок товарів за стабільно низькими цінами;
2. продаж товарів за низькими цінами, а потім підняття ціни;
3. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни;
4. поставка на ринок якісних товарів за високими цінами.
Цінова стратегія експортерів впровадження своїх товарів на зовнішньому ринку ”цінового лідера” це:
1. поставка на ринок якісних товарів за високими цінами;
2. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни;
3. коли вітчизняна фірма копіює цінову політику великого постачальника на світовому ринку аналогічної продукції;
4. поставка нового товару за високими цінами, а потім поступово знижувати ціни.
Ступінь конкуренції:
1. завжди конкуренція вища на тому ринку, де є більше фірм-конкурентів;
2. не завжди конкуренція вища на тому ринку, де є більше фірм- конкурентів;
3. завжди висока;
4. низька, коли мало конкурентів.
Предметна конкуренція це:
1. якщо конкурують товари одного виду;
2. конкурують товари для перевезення пасажирів;
3. конкурують легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента;
4. конкурують автобуси, тролейбуси, трамваї.
Видова конкуренція це:
1. якщо конкурують аналогічні товари;
2. конкурують автобуси, тролейбуси, трамваї;
3. конкурують товари для перевезення пасажирів;
4. конкурують легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента.
Функціональна конкуренція це:
1. конкурують легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента;
2. конкурують літаки, пароплави, залізничний транспорт;
3. якщо конкурують аналогічні товари;
4. якщо конкурують товари одного виду.
Нецінова конкуренція передбачає:
1. продаж товарів за низькими цінами;
2. конкуренцію якості товару;
3. демпінг;
4. конкуренцію якості товару, супутніх послуг, управлінської, маркетингової та комерційної діяльності.
Українські підприємства при здійсненні досліджень зовнішнього ринку найчастіше використовують:
1. польові методи;
2. метод експерименту;
3. кабінетні методи;
4. комп’ютерної імітації реальних ринкових ситуацій.
Найбільш популярними методами досліджень зовнішнього ринку є:
1. кабінетні методи;
2. позакабінетні;
3. анкетування;
4. експерименту.
До факторів зовнішнього підприємницького макросередовища відносяться:
1. постачальники;
2. контактні аудиторії;
3. конкуренти;
4. правові норми.
До факторів зовнішнього підприємницького мікросередовища відносяться:
1. посередники;
2. економічні;
3. культурні;
4. науково-технічні.
Складовими конкурентоспроможності є:
1. якість товару, маркетингова складова, комерційна складова,
економічна складова, імідж та престиж, авторитет тієї країни, де продукується товар;
2. техніко-економічні показники виробу;
3. низька собівартість товару;
4. новизна товару.
Місткість ринку - це:
1. можливість покупців купити товар;
2. можливість ринку спожити товар;
3. можливість фірми-експортера продати свій товар на цьому ринку;
4. обсяги продажу товару.
Видова конкуренція - це якщо:
1. конкурують аналогічні товари;
2. конкурують товари одного виду;
3. конкурують товари, які покликані виконувати певну функцію;
4. конкурують товари нашої фірми і фірми конкурента.
Тверда оферта - це:
1. пропозиція купити товар;
2. письмова пропозиція на продаж певної партії товару, надіслана
оферентом одному покупцю, із зазначенням строку дії оферти;
3. письмова пропозиція, надіслана оферентом одному покупцю,
із зазначенням строку дії оферти;
4. письмова пропозиція, надіслана оферентом покупцям,
із зазначенням строку дії оферти.
Замовлення - це:
1. повідомлення експортера про прийняття умов купівлі;
2. уточнення умов поставки;
3. прохання покупця відвантажити йому на певних умовах товар;
4. комерційний документ.
Запит - це:
1. звернення до продавця продати товар на певних умовах;
2. прохання покупця відвантажити йому на певних умовах товар;
3. звернення продавця з проханням вислати йому оферту;
4. звернення до продавця з проханням вислати йому оферту.
Базисні умови поставки, обумовлені ІНКОТЕРМС, містять:
1. момент переходу права власності на товар;
2. момент переходу ризиків пошкодження, втрати чи загибелі вантажу;
3. розподіл між продавцем та покупцем транспортних витрат
з доставки товару, момент переходу права власності на товар;
4. розподіл між продавцем та покупцем транспортних витрат
з доставки товару, момент переходу ризиків пошкодження, втрати чи загибелі вантажу.
Попередні комерційні переговори можуть вестись:
1. тільки шляхом особистих зустрічей;
2. методом уторговування;
3. листуванням, шляхом особистих зустрічей, телефоном;
4. листуванням.
Тема 3. Зовнішньоторгова документація
Товаророзпорядчими документами називають документи, які:
1. передаються разом з вантажем від пункту відправлення
до пункту призначення;
2. підтверджують поставку товару, його транспортування,
страхування, зберігання на складі, проходження через митницю;
3. складаються у зв'язку з відвантаженням товару;
4. підтверджують поставку товару.
Зовнішньоторговими документами називають документи, які:
1. перераховуються у контракті;
2. підтверджують поставку товару, його транспортування,
страхування, зберігання на складі, проходження через митницю;
3. передаються разом з вантажем від пункту відправлення до пункту
призначення;
4. складаються у зв'язку з відвантаженням товару.
Товаросупроводжувальними документами називають документи, які:
1. підтверджують поставку товару, його транспортування,
страхування, зберігання на складі, проходження через митницю;
2. передаються разом з вантажем від пункту відправлення
до пункту призначення;
3. складаються у зв'язку з відвантаженням товару;
4. перераховуються у контракті.
Дозвіл на поставку - це документ:
1. за допомогою якого продавець або вантажовідправник
інформує вантажоотримувача про відправку товарів;
2. який видається покупцем та дозволяє відправку товарів після
отримання від продавця повідомлення про готовність товару до відвантаження;
3. який видається продавцем та дозволяє відправку товарів;
4. за допомогою якого продавець повідомляє покупця про те, що замовлені товари готові до відправлення.
Комерційні документи - це документи, що:
1. дають вартісну характеристику товару;
2. дають кількісну характеристику товару;
3. дають вартісну, кількісну та якісну характеристики товару;
4. оформляє покупець.
Проформа-рахунок - це документ:
1. який є розрахунковим;
2. який не є розрахунковим;
3. містить вимоги про оплату зазначеної у ньому суми;
4. що виконує головну функцію рахунку як платіжного документу.
Рахунок-фактура:
1. виписується продавцем;
2. виписується покупцем після остаточного приймання товару;
3. поєднує реквізити рахунку та специфікації;
4. містить відомості про ціну та вартість товару, але не є розрахунковим документом.
Гарантійний лист по товарному акредитиву - це документ:
1. в якому бенефіціар товарного акредитива бере на себе
відповідальність за невиконання умов акредитива та зобов'язується компенсувати одержані по акредитиву гроші разом з відсотками та нарахуваннями;
2. за допомогою якого банк повідомляє про те, що товарний акредитив переказується або був переказаний на користь іншого бенефіціара;
3. відповідно до якого банк зобов'язується виплатити обмежену суму
грошей названій стороні на умовах, зазначених у ньому;
4. за допомогою якого банк повідомляє про прийняття платежів по товарному акредитиву.
Акредитив - це:
1. короткострокове банківське кредитування торгових операцій,
яке здійснюється за допомогою переказного векселя, котрий виставляється продавцем на банк, зазначений покупцем;
2. прийняття платником зобов'язань оплатити вексель, рахунок;
3. доручення однієї кредитної установи іншій здійснити оплату
товарно-транспортних документів за відвантажений товар
або виплатити пред'явнику акредитива певну суму грошей;
4. поручительство по векселю, зроблене особою, у вигляді особливого гарантійного запису.
Генеральний поліс - це:
1. договір тривалого характеру між страхувальником та страховиком;
2. угода між страхувальником та страховиком, що регулює їх взаємні
зобов'язання відповідно до умов даного виду страхування;
3. умови страхового договору, які передбачають звільнення
страховика від відшкодування збитків, що не перевищують певного резерву;
4. документ, що видається страховиком із зазначенням суми виконаного
страхування з вимогою оплати цієї суми.
Тема 4. Техніко-економічне обгрунтування зовнішньоекономічних операцій та міжнародних проектів
Успіх проведення зовнішньоекономічних операцій та
реалізації міжнародних проектів залежить:
1. тільки від економічних розрахунків при прийнятті рішень;
2. від зацікавленості сторін;
3. від інтуіції, досвіду, знань спеціалістів;
4. від достовірності економічної оцінки, інтуіції, досвіду, знань спеціалістів.
Точка беззбитковості показує:
1. максимальний розмір прибутку;
2. мінімальний розмір партії продукції, при якому забезпечується
нульовий прибуток;
3. максимальний розмір партії продукції, при якому забезпечується
прибуток;
4. нульовий прибуток.
Внутрішній коефіцієнт ефективності - це:
1. показник інтегрального економічного ефекту;
2. зворотній показник періоду повернення капітальних вкладень;
3. порогове значення рентабельності, при якому NPV дорівнює нулю;
4. показник управлінського обліку.
Ефект зовнішньоекономічної операції визначається:
1. за єдиним напрямком у віддаленому майбутньому;
2. як зовнішньоторговий ефект;
3. враховуючи 6 основних форм прояву ефекту;
4. враховуючи 2 основні форми прояву ефекту.
Ефекти експорту та імпорту визначаються:
1. як взаємозалежні;
2. незалежно один від одного;
3. для торгових контрактів;
4. для компенсаційних угод.
Дисконтування - це:
1. розрахунок зведених витрат;
2. зведення різночасових витрат до останнього року розрахункового періоду;
3.зведення різночасових витрат до першого року розрахункового періоду;
4. зведення різночасових витрат та результатів до одного моменту часу.
Норма дисконту:
1. це порогове значення рентабельності;
2. не залежить від класу капітальних вкладень;
3. не обирається, а є постійною числовою характеристикою;
4. це норматив віддачі капітальних вкладень.
Коефіцієнт кредитного впливу визначається як:
1. відношення сумарного значення валютних надходжень до номінальної
зовнішньоторговельної ціни цього товару;
2. відношення зовнішньоторговельної ціни до суми кредиту;
3. відношення сумарного значення валютних надходжень, зведеного до
року поставки товару;
4. процент за кредит.
Ефективність експорту:
1. підвищується при зниженні курсу національної валюти;
2. знижується при зниженні курсу національної валюти;
3. не залежить від курсу національної валюти;
4. залежить від парітету валюти.
Верхня межа ціни імпортного обладнання визначається з умови:
1. максимального значення інтегрального ефекту придбання цього
обладнання;
2. нульового значення інтегрального ефекту придбання цього обладнання;
3. нульового значення інтегрального ефекту придбання та використання цього обладнання;
4. контракту.
Тема 5. Реєстрація зовнішньоекономічної діяльності
Яким чином здійснюється реєстрація суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності?
1. підготовка підприємством необхідних документів, подання їх в Мінекономіки та одержання свідотства про державну реєстрацію;
2. підготовка підприємством необхідних документів, подання їх в Державну адміністрацію за місце знаходження суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності
та отримання свідотства про державну реєстрацію;
3. підготовка підприємством необхідних документів, подання їх в Державну адміністрацію за місце знаходження суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності
та отримання свідотства про державну реєстрацію, реєстрація в податковій адміністрації, відкриття рахунків у банках, реєстрація у митних органах;
4. підготовка підприємством необхідних документів, подання їх в Державну адміністрацію за місце знаходження або місцем проживання суб’єкта зовнішньоекономічної діяльностіта отримання свідотства про державну реєстрацію та трьох дублікатів з позначками органів державної реєстрації, реєстрація в податковій адміністрації, відкриття рахунків у банках, реєстрація у митних органах;
Хто займається державною реєстрацією суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?
1. Кабінет Міністрів України;
2. Міністерство економіки України;
3. Державна адміністрація за місцем знаходження суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;
4. Державна адміністрація за місцем знаходження або місцем проживання суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
У чому полягає процедура акредитації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності?
1. у представленні до митниці певного пакета документів, занесення інформації до бази даних суб’єктів ЗЕД митниці, на підставі якої формується центральна база даних суб’єктів ЗЕД України та отриманні відповідної облікової картки з присвоєним номером та скріпленої особистою номерною печаткою інспектора митниці, що засвідчує факт акредитації;
2. у спеціальній процедурі, визначеній Міністерством економіки України;
3. у здачі іспиту представником підприємства;
4. у представленні до митниці свідотства про державну реєстрацію.
Який пакет документів представляється в органи державної влади при
реєстрації суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?
1. статут підприємства (обов’язково), реєстраційна картка, документ про оплату за державну реєстрацію, документ про оплату внеску до статутного фонду суб’єкта підприємницької діяльності у розмірі, передбаченим законом;
2. статут підприємства, якщо відповідно до законодавства він потрібен для створення організаційно-правової форми суб’єкта підприємницької діяльності, реєстраційна картка, документ про оплату за державну реєстрацію, документ про оплату внеску до статутного фонду суб’єкта підприємницької діяльності у розмірі, передбаченим законом;
3. статут підприємства, якщо відповідно до законодавства він потрібен для створення організаційно-правової форми суб’єкта підприємницької діяльності, заповнення реєстраційної картки, яка є одночасно заявою про державну реєстрацію, документ про оплату за державну реєстрацію, документ про оплату внеску до статутного фонду суб’єкта підприємницької діяльності у розмірі, передбаченим законом;
4. заява про реєстрацію і статут підприємства.
Який пакет документів представляється на митницю при акредитації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності?
1. копія статутних документів (ухвала власників майна про утворення суб’єкта підприємницької діяльності або статут підприємства, якщо законодавством не передбачено), довідка органів Дежкомстатистики про занесення суб’єкта підприємницької діяльності до Державного реєстру підприємств і організацій України з визначенням кодів території та форми власності, наказ по підприємству про призначення осіб, відповідальних за роботу з митницею, їхні паспортні дані та зразки підписів, копія свідотства про державну реєстрацію, довідка обслуговуючого банку про наявні реквізити гривневого та валютного рахунків, картка акредитації, заповнена відповідним чином, із зазначенням даних керівників підприємства, головного бухгалтера та зразки їхніх підписів;
2. копія статутних документів (ухвала власників майна про утворення суб’єкта підприємницької діяльності або статут підприємства, якщо законодавством не передбачено), довідка органів Дежкомстатистики про занесення суб’єкта підприємницької діяльності до Державного реєстру підприємств і організацій України з визначенням кодів території та форми власності;
3. картка акредитації, заповнена відповідним чином, із зазначенням даних керівників підприємства, головного бухгалтера та зразки їхніх підписів;
4.. копія статутних документів (ухвала власників майна про утворення суб’єкта підприємницької діяльності або статут підприємства, якщо законодавством не передбачено), довідка органів Дежкомстатистики про занесення суб’єкта підприємницької діяльності до Державного реєстру підприємств і організацій України з визначенням кодів території та форми власності, картка акредитації, заповнена відповідним чином, із зазначенням даних керівників підприємства, головного бухгалтера та зразки їхніх підписів.
Чи можливе митне оформлення вантажів за експортно-імпортними операціями без реєстрації підприємства як суб’єкта ЗЕД?
1. так можливо;
2.ні;
3. можливо за дозволом начальника митниці;
4. можливо з урахуванням певних особливостей державної реєстрації.
Як визначається місцезнаходження суб’єкта ЗЕД при його реєстрації?
1. за адресою прописки засновника;
2. завжди за місцем знаходження одного із засновників;
3. за місцем знаходження за іншою адресою, яка підтверджується договором, що передбачає передачу в оренду приміщення чи його частки;
4. місце знаходження засновників ніякого значення не має.
Що може бути підставою для звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб’єкта ЗЕД?
1. зміна місцезнаходження суб’єкта ЗЕД і неподання до органів державної реєстрації реєстраційної картки з внесеними до неї відповідної зміни та оригіналу свідотства про державну реєстрацію протягом трьох днів;
2. зміна місцезнаходження суб’єкта ЗЕД і неподання до органів державної реєстрації реєстраційної картки з внесеними до неї відповідної зміни та оригіналу свідотства про державну реєстрацію у семиденний термін;
3. місце знаходження засновників ніякого значення не має;
4. тимчасове припинення його діяльності.
Чи здійснюється в Україні реєстрація зовнішньоекономічних договорів?
1. не здійснюється;
2. здійснюється на окремі види зовнішньоекономічних договорів;
3. завжди здійснюється;
4. здійснюється за певних умов.
У якому разі суб’єкту ЗЕД може бути відмовлено у реєстрації контракту?
1. до іноземного контрагента суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України застосовано режим індивідуального ліцензування;
2. рішення про відмову може бути здійснено без повідомлення суб’єкту ЗЕД;
3. якщо так вважає митниця;
4. не може бути відмовлено.
Тема 6. Митне оформлення зовнішньоекономічної діяльності
Митний режим це:
1. перелік товарів, що обкладаються митом;
2. вимоги до товарів для переміщення через кордон;
3. сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей;
4. сукупність положень, які визначають статус товарів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей.
Режими, які при митному оформлення вантажів не застосовується у разі:
1. транзиту;
2. переробки поза митною територією;
3. тимчасового ввезення;
4. магазину безмитної торгівлі.
Зміна митного режиму на будь-який інший не припускається у разі:
1. розміщення товару у режим відмови на користь держави;
2. бажання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності це зробити;
3. конкретного призначення товарів і транспотрних засобів;
4. країни походження товарів.
Функції митних режимів:
1. встановлюють суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
2. регламентують права і обов’язки особи, що переміщує товар;
3.встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон не залежно від призначення товару;
4. не стосуються транспортних засобів.
При яких видах митних режимів не застосовується митне оформлення?
1. транзит
2. магазин безмитної торгівлі
3. тимчасове ввезення (вивезення);
4. вільний склад.
В яких документах декларант зазначає відомості про митний режим?
1. у вантажній митній декларації;
2. в контракті;
3. в окремій заяві на митниці;
4. усно митному інспектору.
Чи існують ситуації неможливості розміщення товару у визначений режим?
1. коли особа,що переміщує товар, не має ліцензії (дозволу) на переробку товару на (поза) митною територією або під митним контролем;
2. не існують;
3. сам декларант їх визначає;
4. залежно від статусу декларанта.
Які товари можуть розміщуватись у режим реекспорту?
1. будь-які;
2. тільки іноземні;
3. вітчизняні товари;
4. не перероблені.
Що таке митне оформлення?
1. дії, пов’язані з пропуском в Україну товарів;
2. оформлення митних документів;
3. сукупність дій, пов’язаних з пропуском в Україну чи за її межі товарів, переміщуваних через митний кордон України;
4. складання вантажної митної декларації.
Мета митного оформлення.
1. стягнення в Державний бюджет податків при переміщенні товарів через митний кордон України;
2. перевірки наявності усього комплекту документів на товар;
3. перевірки правильності заповнення вантажної митної декларації;
4. здійснення контролю за дотриманням порядку переміщення товарів.
В яких випадках може бути відмовлено у митному оформленні?
1. за розпорядженням начальника митниці;
2. перевищення повноважень власника товару;
3. за наявності достатніх підстав на кожному етапі відповідальною особою;
4. за наявності достатніх підстав на кожному етапі відповідальною особою у порядку встановленому чинним законодавством України.
Вантажна митна декларація не приймається для оформлення:
1. якщо вона містить одно чи два виправлення окрім граф 12,22,37,42,45,46,47;
2.якщо вона містить одно чи два виправлення у графах 12,22,37,42,45,46,47;
3. якщо вона заповнена з одним виправленням перекресленням окрім граф 12,22,37,42,45,46,47;
4. якщо працівником митниці заповнені графи, заповнення яких належить до компетенції органів Державної митної служби.
Що таке „митний контроль”?
1. митний контроль - це контроль сплати мита;
2. митний контроль – це забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу;
3. митний контроль – це сукупність заходів, здійснюваних митними органами України з метою забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів, укладених державою, контроль за виконанням яких покладено на митні органи;
4. митний контроль – це забезпечення дотримання законодавства країни про митну справу і міжнародних договорів.
До правил митного контролю належать:
1. одержання дозволу на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, правила укладання договорів, оформлення відповідних документів;
2. порядок проходження товару через митницю;
3. правила взаємовідносин працівників митниці і митних брокерів;
4. права і обов’язки митних брокерів.
Об’єкти митного контролю – це:
1. підприємства і організації;
2. товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, фізичні і юридичні особи, що мають відношення до цих товарів, можливість надання і дотримання митних режимів, документи і відомості про товари;
3. митні органи;
4. зони митного контролю.
Суб’єкти митного контролю – це:
1. підприємства і організації;
2. товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, фізичні і юридичні особи, що мають відношення до цих товарів, можливість надання і дотримання митних режимів, документи і відомості про товари;
3. митні органи;
4. зони митного контролю.
До організаційно-упралінських заходів митного контролю відносяться:
1. укладання контракту;
2. інформування Міністерства економіки про митний контроль;
3. встановлення маршрутів і термінів доставки товарів;
4. нарахування і збір митних платежів, перерахування їх до бюджету.
До фіскальних заходів митного контролю відносяться:
1. інформування суб’єктів валютного контролю про отримані результати митного контролю;
2. нарахування і збір митних платежів, перерахування їх до бюджету;
3. нарахування штрафів;
4. вилучення товарів і передача їх державі.
Функції митного контролю:
1. ведення митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики країни;
2. вилучення товарів і передача їх державі;
3. інформування суб’єктів валютного контролю про отримані результати митного контролю;
4. нарахування штрафів.
Принципи митного контролю дотримані:
1. при здійсненні митного контролю дипломатичної пошти посадові особи митних органів роблять тільки зовнішній огляд пошти;
2. при здійсненні митного контролю дипломатичної пошти посадові особи митних органів завжди роблять тільки зовнішній огляд пошти і перевіряють дотримання вимог щодо маркування та опис пошти в кур’єрському листі;
3. при здійсненні митного контролю дипломатичної пошти посадові особи митних органів роблять тільки зовнішній огляд пошти і перевіряють дотримання вимог щодо маркування та опис пошти в кур’єрському листі, тільки якщо ратифіковані відповідні міжнародні договори;
4. митний контроль дипломатичної пошти здійснено відповідно чинному національному законодавству.
Митний огляд - це:
1. адміністративна дія, що полягає у фактичній перевірці товарів і транспортних засобів з метою встановлення законності їх переміщення через кордон, відповідності товарів, що перевіряються, даним, узагальненим у вантажній митній декларації, а також даним, зазначеним у дозвільних документах державних органів; запобігання ввезенню або вивезенню заборонених товарів; виявлення прихованого провозу товарів; виявлення товарів, що переміщуються без документів; визначення характеристик товару залежно від інших цілей огляду;
2. перевірка документів на товар;
3. виявлення схованок;
4. виявлення контрабанди.
Форма митного контролю - це:
1. перевірка документів і відомостей, необхідних для митних цілей;
2. перевірка якості товару;
3. огляд іноземних військових кораблів;
4. огляд особистого багажу членів Уряду України при перетині ними кордону в зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків.
Момент перетину митного кордону для морських перевезень при експорті:
1. здійснення митного оформлення в першому порту розвантаження;
2. здійснення митного оформлення в порту навантаження;
3. здійснення митного оформлення в порту навантаження на території України;
4. здійснення митного оформлення в порту перевантаження.
Місце перетину митного кордону – це:
1. тільки державний кордон;
2. тільки в місцях, обумовлених митними органами;
3. в інших місцях і під час роботи митних органів;
4. в інших місцях і поза часом роботи митних органів, але тільки за погодженням з митними органами.
Декларування як складова митного контролю – це:
1. подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим змінюється;
2. подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби;
3. подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон;
4. заповнення вантажної митної декларації.
Декларантом може бути:
1. будь-яка українська або іноземна особа;
2. будь-яка українська або іноземна особа, зареєстрована як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності на території України;
3. митний службовець;
4. страховий агент.
Що таке „митна вартість”?
1. митна вартість – це та вартість товару, яка використовується як вихідна розрахункова база для обчислення митних платежів;
2. вартість продажу товару;
3. вартість виготовлення товару;
4. ціна угоди без додаткових витрат покупця.
Які функції виконує митна вартість?
1. статистичну, правоохоронну;
2. статистичну, правоохоронну, фіскальну;
3, правоохоронну, фіскальну, перевірки обгрутованості ціни при бартерних угодах;
4. контролю з боку держави.
Які існують методи визначення митної вартості?
1. за ціною угоди,. за ціною угоди з ідентичними товарами, за ціною угоди подібних товарів;
2. за ціною угоди,. за ціною угоди з ідентичними товарами, за ціною угоди подібних товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості, резервний метод;
3. за ціною угоди,. за ціною угоди з ідентичними товарами, за ціною угоди подібних товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості;
4. за ціною внутрішнього національного ринку як базової розрахункової ціни..
На чому базуються методи оцінки митної вартості імпортованого товару?
1. на ціні угоди, яка реально сплачується за товар, і враховує додаткові витрати покупця, комісійні та брокерські витрати, витрати на пакування, перевезення тощо;
2. на ціні угоди;
3. на ціні угоди, яка реально сплачується за товар, без додаткових витрат покупця, комісійних та брокерських витрат, витрат на пакування, перевезення тощо;
4. на ціні внутрішнього національного ринку як базової розрахункової ціни..
Основний метод визначення митної вартості товару – це:
1. визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами;
2. коли ціна угоди відсутня;
3. усі існуючі методи вільно обираються;
4. визначення митної вартості товару за ціною угоди.
Розкрийте суть поняття „ціна угоди”.
1. під ціною угоди розуміється ціна, фактично сплачена;
2. під ціною угоди розуміється ціна, фактично сплачена, або така, що підлягає сплаті при продажу товарів на експорт у країну імпорту;
3. під ціною угоди розуміється ціна, фактично сплачена, або така, що підлягає сплаті при продажу товарів на експорт у країну імпорту, скоригована з урахуванням встановлених додаткових нарахувань до ціни;
4. під ціною угоди розуміється ціна, фактично сплачена, або така, що підлягає сплаті при продажу товарів на експорт у країну імпорту, без урахувань встановлених додаткових нарахувань.
Чи включаються в ціну угоди компоненти, якщо вони не були раніше в неї включені?
1. не включаються;
2. включаються;
3. включаються за визначеними компонентами відповідно Закону України „Про єдиний митний тариф”;
4. за рішенням митниці.
Які із зазначених витрат, понесених покупцем, враховуються у митну вартість якщо раніше не були враховані?
1. комісійні із закупівлі товару;
2. брокерські винагороди;
3. які вважає покупець;
4. за рішенням митниці.
Які платежі за використання об’єктів інтелектуальної власності враховуються у митну вартість?
1. ліцензійні та інші платежі;
2. ліцензійні та інші платежі за використанняоб’єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо або побічно здійснити як умови продажу оцінюваних товарів;
3.ліцензійні та інші платежі за використанняоб’єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо здійснити;
4. не враховуються ніякі.
Як здійснюється поправка до ціни, якщо необхідно врахувати компоненти не ввійшли в ціну товару?
1. просто визначається ціна на таможні;
2. відображається в спеціальному розділі декларації митної вартості у вигляді віповідного додаткового нарахування якщо ці витрати підтверджені документально;
3. відображається в спеціальному розділі декларації митної вартості;
4. поправка не здійснюється.
Коли застосовується визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними товарами?
1. митна вартість оцінюваних товарів визначається шляхом використання як вихідної бази для її розрахунку ціни угоди з удентичними товарами, митна вартість яких була визначена аналогічно за методом визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами;
2. митна вартість оцінюваних товарів визначається шляхом використання як вихідної бази для її розрахунку ціни угоди з удентичними товарами, митна вартість яких була визначена за методом визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами і прийнята митними органами;
3. у разі визначення вартості товарів, які після ввезення в Україну піддалися частково проробці;
4. якщо ціна визначена за методом визначення митної вартості товару за ціною угоди з ввезеними товарами значно більше ринкової.
Визначення митної вартості за ціною угоди з подібними товарами використовується коли:
1. художнє оформлення товарів виконані після ввезення в Україну;
2. незалежно від країни походження;
3. незалежно від виробника;
4. при визначенні однорідності товару враховані ткі ознаки: якість, наявність товарного знака і репутації товарів на ринку, країна походження, виробник.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості базується:
1. на ціні, за якоюоцінювані товари були продані найбільшою агрегованою партією на території України у незмінному стані, не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів;
2. на ціні, за якоюоцінювані товари були продані найбільшою агрегованою партією на території України у незмінному стані, не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів, а учасник угоди не є взаємозалежною з продавцем особою;
3. на ціні, за якоюоцінювані товари були продані найбільшою агрегованою партією на території України у незмінному стані, не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів, а учасник угоди є взаємозалежною з продавцем особою;
4. на ціні зовнішнього ринку.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості базується:
1. на основі урахування витрат виробництва цих товарів, до яких додається сума прибутку і витрат, характерних для продажу оцінюваних товарів на національному ринку;
2. на основі урахування витрат виробництва цих товарів, до яких додається сума прибутку і витрат, характерних для продажу оцінюваних товарів на зовнішньому ринку;
3. митна вартість, визначена за цим методом, не є об’єктом ретельної перевірки;
4. на цінах світового ринку.
1 Методичні вказівки до виконання індивідуальних (розрахункових) завдань
1.1 Виконання індивідуального завдання за темою „Складання конкурентного листа”
Мета практичного заняття – формування умінь та навичок практичного складання конкурентного листа з метою забезпечення укладання найефективнішої угоди.
Обрати найвигідніші пропозиції, адаптувати та зводити до базових умов і обирати найвигідніші. Відповідь повинна містити:
- введення поправок на комерційні умови;
- введення поправок на технічні характеристики;
- повне зведення ціни за комерційними умовами та технічними характеристиками;
- вибір та зведення ціни;
- складання конкурентного листа.
Уміти аргументувати відповідь. Додаткові аргументи приймаються студентом самостійно.
Вирішення завдання.
Вихідна інформація:
Пропонується у 20__ році експорт з України за кордон 100 одиниць 1,5 тонних електронавантажувачів ЄН-200 на умовах «FOB порт Одеса» («DAF місто Чоп»), оплата - готівкою, валюта ціни – USD. Цінова політика експортера – «орієнтація на конкурентів». Як база для порівняння обрані такі конкурентні матеріали (джерела інформації) на аналогічні вироби: ЗТК, укладенний 10.05.2011 року (зі строком поставки в 2012 році) англійскою фірмою «Карлен єнд Ко» с фірмою покупцем «Крамер ГмбХ» (Німеччина) на продаж на умовах «FOB порт Дувр» 10 електронавантажувачів SМТ-200 за ціною 3100 GВР, платіж готівка, інкасо; пропозиція німецької компанії «Крупп АГ» отримана іншою українською фірмою «Техноімпорт» 05.06.2012 року на продаж 100 електронавантажувачів DR – 80 К на умовах «DAF кордон Німеччини» з поставкою у 2013 році; ціна пропозиції – 13 750 DEM; платіж: аванс – 10% (2013 рік), інкасо - 50% (2014 рік), розстрочка - 40 % на п”ять років при 5% вартості кредиту (2014 рік); прейскурант японської фірми «КСМ» від 01.11.2013 року, в якому наведені дані на продаж на умовах «EXW склад продавця у Токіо» електронавантажувачів SК-551 за ціною 2300 000 JPY,платіж - готівка, акредитив, поставка у 2014 році.
Завдання:
Необхідно: ввести поправки на комерційні умови до (єдиної валюти, строку угоди, БУП, кредитних умов, кількості, на уторгування); ввести поправки на техничні характеристики (комплектацію, технічні показники); виконати повне зведення ціни; сформувати ціну майбутньої угоди.
Скласти конкурентний лист за наведеним прикладом (табл.1)
Таблиця 1. Складання конкурентного листа
| № п/п | Етапи зведення цін та поправок, що вносяться | Спосіб зведення | Умови майбутьнього ЗТК | Конкурентні матеріали | |||||
| SМТ-200, Вел.Брит. «Контракт 2004» (поставка – 2012) | DR – 80 К, Німеччина Пропозиція 2002 (поставка – 2013) | SК-551, Японія Прейскурант 2003. (поставка – 2014) | |||||||
| ВД | П | ВД | П | ВД | П | ||||
Умовні позначення: ВД - вихідні дані, П - поправки.
1.2 Виконання індивідуального завданння. за темою „Взаємозалежність ефектів експорту та імпорту. Вплив умов платежу”
Задача 1.
Підприємство експортує товар, витрати на виробництво якого склали ____. За товар отримана валютна виручка в сумі ____. На всю валютну виручку підприємство закупило товар, ціна якого на внутрішньому ринку ____.
Розрахувати: ефективність експортно - імпортної операції; ефект експортно - імпортної операції за даними табл.2; зробити висновки.
Таблиця 2 Вихідні дані
| № варіанту | Найменування показників | ||
| Витрати на виробництво експортного товару, млн. грн | Сума валютної виручки, млн. дол. | Ціна товару на внутрішньому ринку, млн. грн. |
| 22,5 | 59,03 |
Продовження табл.2
| 25,5 | 34,17 | ||
| 15,2 | 47,02 | ||
| 11,0 | 53,42 | ||
| 51,6 | 69,66 | ||
| 27,3 | 80,85 | ||
| 32,8 | 89,86 | ||
| 2,3 | 12,83 | ||
| 17,4 | 23,66 | ||
| 9,3 | 35,60 | ||
| 25,6 | 41,73 | ||
| 12,0 | 51,12 | ||
| 52,8 | 65,47 | ||
| 25,2 | 74,52 | ||
| 46,4 | 83,36 | ||
| 22,5 | 98,70 | ||
| 4,2 | 11,60 | ||
| 2,4 | 30,00 | ||
| 24,6 | 33,95 | ||
| 10,4 | 42,06 | ||
| 17,0 | 51,45 | ||
| 32,4 | 61,82 | ||
| 18,9 | 76,27 | ||
| 28,0 | 82,76 | ||
| 65,7 | 99,86 | ||
| 2,8 | 13,56 | ||
| 8,6 | 22,41 | ||
| 22,8 | 36,90 | ||
| 11,6 | 49,02 | ||
| 22,5 | 59,03 |
Задача 2.
З 2____ року з України експортується товар, витрати на виробництво якого складають ____. Валютна вартість контракту ____. Покупець отримав кредит на цю суму строком на 5 років. Умови погашення кредиту однаковими частинами, починаючи з першого року після поставки товару. Плата за кредит 25% річних. Отриману валюту можна продати на валютному аукціоні по 8 грн за дол. Норма дисконту ____.
Розрахувати: валютні надходження за товар; коефіцієнт кредитного впливу; ефективність експорту при оплаті готівкою та в кредит; межу підвищення ціни; надбавку до ціни за даними табл.3
Зробити висновки щодо ефекту та ефективності експортної операції.
Таблиця 3 Вихідні дані
Дата публикования: 2014-12-28; Прочитано: 977 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
