Зовнішній і внутрішній державний борг: сутність, склад, причини виникнення та заходи щодо скорочення

Структурно державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній державний бор г – сукупність зобов’язань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації). Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.

До складу внутрішнього державного боргу України входять такі зобов’язання:

Заборгованість КМУ перед НБУ за наданими кредитами та коштами, вкладеними в державні боргові цінні папери.

Заборгованість з погашення та обслуговування боргових цінних паперів перед комерційними банками.

Зобов’язання щодо погашення та компенсації виплат населенню на залишки вкладів в Ощадному банку України.

Грошові кошти, які призначені для погашення зобов’язань з виплати заробітної плати в державних установах, пенсій, стипендій та інших передбачених законодавством обов’язкових виплат громадянам.

Зобов’язання перед комерційними банками і іншими юридичними особами за гарантіями з наданих кредитів та позик.

Компенсація заборгованості суб’єктам підприємницької діяльності з поверненням ПДВ.

Зовнішній державний борг – сукупність боргових зобов’язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

Зовнішній державний борг класифікують за такими ознакам:

за видами кредитів (банківські і фірмові);

за формами представлення (валютні та товарні);

за цільовим використанням (інвестиційні та не інвестиційні);

за умовами надання (пільгові, зі сплатою високих відсотків, на компенсаційній основі);

за термінами повернення заборгованості (короткострокові, середньострокові, довгострокові);

за умовами повернення боргу (одноразові, рівними частинами, нерівними частинами).

Внутрішній борг має певні переваги над зовнішнім. Повернення внутрішнього боргу і виплата відсотків за ним не зменшують фінансового потенціалу держави, тоді як зовнішній борг має у своїй основі відплив капіталу з держави. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у власності держави. Платоспроможність за внутрішніми позиками забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспроможність держави за зовнішніми позиками залежить насамперед від валютних надходжень. Можливості у погашенні зовнішнього боргу визначаються сальдо торговельного балансу. Його позитивне сальдо характеризує ті ресурси, які забезпечують платоспроможність держави і дають змогу тим самим урегулювати платіжний баланс.