Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має певні особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробнича сфера, торгівля, сфера послуг.

У виробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від реалізації продукції промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг є особливості визначення прибутку від надання послуг комерційними банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку; за показником витрат на одну гривню продукції; економічний (аналітичний) метод.

Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані:

1) перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується для виробництва і реалізації;

2) собівартість одиниці продукції;

3) ціна одиниці продукції (ціна виробника).

Приклад 1 (умовний). Підприємство планує реалізувати 400 виробів. Собівартість одного виробу 12 грн. Ціна виробу 15 грн.

I варіант розрахунку. Прибуток від реалізації одного виробу 3 грн [15 грн – 12 грн]. Прибуток від реалізації всіх виробів 1200 грн [400 * 3 грн].

II варіант розрахунку. Обсяг реалізації всіх виробів 6000 грн [400 * 15 грн]. Собівартість реалізованих виробів 4800 грн [400 * 12 грн]. Прибуток від реалізації виробів 1200 грн [6000 грн – 4800 грн].

Цей метод розрахунку застосовується за відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний, але надто трудомісткий, особливо коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на одну гривню продукції. Це укрупнений метод. Може застосовуватись підприємством у цілому для розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. Метод передбачає використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді.

Приклад 2 (умовний). Витрати на 1 грн продукції, що реалізується у звітному періоді, – 82 коп. (розраховується діленням собівартості продукції на обсяг реалізації за цінами виробника). Планується зниження таких витрат на 2 коп. Обсяг реалізації продукції в періоді, що планується, за цінами виробника – 1100 тис. грн.

I варіант розрахунку. Витрати, що плануються на 1 грн реалізованої продукції, – 80 коп. [82 коп. – 2 коп.]. Собівартість продукції, що її буде реалізовано в плановому періоді, – 880 тис. грн [1100 тис. грн * 0,80 грн]. Прибуток від реалізації продукції в плановому періоді – 220 тис. грн [1100 тис. грн – 880 тис. грн].

2-й варіант розрахунку. Витрати, що плануються на 1 грн реалізованої продукції, – 80 коп. [82 коп. – 2 коп.]. Прибуток на 1 грн продукції, що її буде реалізовано в плановому періоді, – 20 коп. [100 коп. – 80 коп.]. Прибуток від реалізації продукції в плановому періоді 220 тис. грн [1100 тис. грн * 0,20 грн].

За цим методом розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

Економічний (аналітичний) метод. Він відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, а й вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції; асортименту та якості продукції. Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продукцією в плановому періоді.

Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється у такій послідовності:

визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

виходячи з рівня базової рентабельності продукції, розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;

розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

Розрахунок базового прибутку здійснюється на підставі звітних або очікуваних даних за попередній період. Базовий прибуток – це прибуток від випуску (реалізації) продукції у періоді, що передував плановому. За його розрахунком здійснюється коригування звітного, очікуваного прибутку з урахуванням чинників, що на нього вплинули тоді, але не діятимуть у періоді, що планується: зміна оптових цін, припинення випуску окремих видів продукції, зміна рентабельності окремих видів продукції, зниження їх собівартості. Від точного розрахунку базового прибутку залежить точність усіх наступних розрахунків.

Приклад 3 (умовний). Базова рентабельність визначається діленням базового прибутку (30 000 грн) на очікувану собівартість продукції за період, що передує плановому (150 000 грн).

Базова рентабельність становитиме 20 % [30 000: 150 000 * 100 %].

Собівартість порівнянної продукції в періоді, що планується, – 160 000 грн. Зниження собівартості продукції в періоді, що планується, – 1 %.

Отож, собівартість порівнянної продукції в плановому періоді, виходячи із собівартості попереднього періоду, дорівнюватиме 158400 грн [160 000: (100 % – 1 %) * 100 %].

Прибуток від зниження собівартості порівнянної продукції в періоді, що планується, проти попереднього дорівнюватиме 1600 грн [160 000 грн – 158 400 грн].

Прибуток від випуску (реалізації) порівнянної продукції в періоді, що планується, виходячи з рівня базової рентабельності, становитиме 31680 грн [(158 400 грн * 20 %: 100 %].

Різниця 1680 грн [31 680 грн – 30 000 грн] – це збільшення прибутку від випуску (реалізації) порівнянної продукції в періоді, що планується, внаслідок впливу такого чинника, як збільшення обсягу випуску продукції.

Порівнянна – це продукція, що вироблялася в попередньому періоді; непорівнянна – це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути порахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких, прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Приклад 4 (умовний). Собівартість непорівнянної продукції, що планується до випуску і реалізації, – 25 000 грн. Середня рентабельність продукції на підприємстві в поточному періоді – 20 %. Прибуток становитиме 5 тис. грн [25 тис. грн * 20 %: 100 %].

Слід зазначити, що в тому разі, коли розрахунок прибутку розглянутими вище методами здійснений щодо загального випуску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізації продукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випуску продукції, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції. Може бути використана така формула розрахунку:

(4.3)

де Пр.п – прибуток від реалізації продукції;

Пз.п.п – прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;

Пв. п – прибуток від випуску продукції;

Пз.кл – прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду.

Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна пораховувати за методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. Проте, як правило, буває дуже складно визначити асортимент, перелік виробів у залишках, особливо на кінець періоду, що планується.

Тому прибуток у залишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельності продукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або в четвертому кварталі попереднього року).

Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду можна розрахувати множенням їхньої собівартості на середню рентабельність продукції на підприємстві в періоді, що планується (або в четвертому кварталі планового року).

Зведений розрахунок прибутку від реалізації продукції можна подати так (приклад умовний), тис. грн:

1. Залишки продукції на початок планового періоду:

– за оптовими цінами 220

– за собівартістю 190

Прибуток 30

2. Випуск продукції в плановому періоді:

– за оптовими цінами 7000

– за собівартістю 5600

Прибуток 1400

3. Залишки продукції на кінець планового періоду:

– за оптовими цінами 200

– за собівартістю 160

Прибуток 40

4. Реалізація продукції в плановому періоді (1 + 2 – 3):

– за оптовими цінами 7020

– за собівартістю 5630

Прибуток 1390

Із розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого розрахунку практично може бути використаний на підприємствах різних сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на одну гривню продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосовані у виробничій сфері та на підприємствах сфери послуг.

Відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визначення фінансових результатів від операційної діяльності підприємства в цілому можна здійснити за такою схемою (тис. грн).

1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 6300

2. Відрахування з доходу:

– податок на додану вартість 1050

– акцизний збір 320

– інші відрахування 250

3. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (1-2) 4680

4. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 3000

5. Валовий прибуток (збиток) (3-4) 1680

6. Інші операційні доходи 1240

7. Адміністративні витрати 950

8. Витрати на збут 220

9. Інші операційні витрати 660

10. Фінансові результати (прибуток) від операційної діяльності

(5 + 6 – 7 – 8 – 9) 1090