Культура населення античних держав Північного Причорномор’я

Античні міста-держави виникли в Північному Причорномор’ї у VІІ ст. до н. е., коли почалось активне розселення греків на узбережжі Середземного моря. Греки приходили невеликими загонами, створювали поселення у гирлах річок, відтворювали на нових землях звичну для них систему господарювання. Спочатку це були торгові факторії, які згодом виростали в адміністративні і культурні центри. Господарчою і політичною системою був поліс – своєрідна форма соціально-економічної та політичної організації суспільства у вигляді міста-держави. Найбільшими містами-державами у Північному Причорномор’ї були: Ольвія (біля села Парутино) – «щаслива»; Херсонес (Севастополь) – «півострів»; Пантікапей (Керч) – «рибний шлях»; Тіра (Білгород-Дністровський); Керкінітіда (Євпаторія) та інші. В античних містах була дуже розвинена матеріальна і духовна культура. Важливе значення мало землеробство (сіяли пшеницю, горох, виноград); виноробство; рибальство; торгівля; ремесло: металообробка, гончарство, ткацтво, ювелірна справа, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки тощо. В усіх містах були школи, театри, акрополь, овальні, прямокутні житла, які мали сходи, домашні вівтарики, двосхилі або кулеподібні покриття. Міські ансамблі оздоблювались колонами, капітеліями, статуями.

Поширеними були культи давньогрецьких богів: Зевса, Афіни, Артеміди, Аполлона, Афродіти, Діоніса.. Велика увага в містах-державах приділялась вихованню та освіті. Пріоритетною була еллінська мова і писемність. У Херсонесі розмовляли на дорійській мові, а в більшості міст переважав іонійський діалект. Жителі міст і сіл вміли писати, читати, знали грамоту, користувались кістяним паличками для писання. Діти демосу отримували початкову освіту. Крім початкових шкіл у Ольвії діяли гімназії, де вивчали риторику, філософію, геометрію, географію.

Розвивалась література. Популярними були віршовані почесні епіграми, епітафії, ділова проза. Епіграми карбували на кам’яних стелях, або на постаментах для скульптур.

Великого значення надавали фізичному вихованню. Займались різними видами спорту.

Розвивалась наука: історія, філософія (Борисфеніт, Боспорський), медицина. Використовували різні медичні інструменти з бронзи, срібла, кістки (пінцети, гачки, зонди, голки, ложечки та ін.). Лікарі вміли лікувати рани, опіки, різні хвороби..

Була добре розвинена архітектура. Місто мало чітко сплановану забудову. У центрі знаходилась головна площа – агора, навколо неї розташовувались адміністративні споруди, гімназії, крамниці. До агори примикали культові споруди – храми, вівтарі. Місто оточувалось оборонними стінами з баштами. Застосовували прямокутне планування міст, будинки об’єднувались в квартали, вулиці перетинались під прямим кутом. Особливе місце займали розписи у вигляді фресок. Розвивалась скульптура. Її виготовляли із вапняку, мармуру, бронзи, дерева і рідкісних металів.

Музична освіта входила до шкільної програми. На святах проводились музичні змагання.

Ювеліри виготовляли шедеври: золоті діадеми, золоті намиста з підвісками, срібні браслети, які не мали аналогів серед народів Східної Європи.

На початку нової ери грецькі міста почали занепадати. Це було пов’язано з набігами кочовиків. У І ст. до н. е. вони потрапили у залежність до Римської імперії, а в 4-5 ст. були захоплені племенами готів та гунів. Тільки Херсонес та Пантікапей потрапили під владу Візантії.

Центри давньогрецької цивілізації на Чорноморському узбережжі здійснили значний вплив на соціально-економічний, політичний і культурний розвиток місцевого населення. Греки принесли на чорноморські землі найрозвинутішу на той час культуру. Під її впливом тут поширилась грамотність, розвивалась освіта. Діти вміли читати, писати, рахувати, вивчали філософію, риторику, музику, читали Гомера, знали напам’ять «Іліаду». Розвивалось мистецтво, наука, архітектура.