Коефіцієнти кількості вогневих завдань

№№	Вогневі засоби	Характер бойових дій
пп	оборона	наступ
	Автомат, ручний кулемет, кулемет на сошці, снайперська гвинтівка	4,0	1,0
	Ручний протитанковий гранатомет	1,3	0,7
	Гармата БМП-1(БМД-1)	2,5	1,3
	Автоматична гармата БМП-2 (БМД-2)	3,0	1,5
	Спарений кулемет БМП, БТР, БРДМ; кулемет на станку	4,0	2,0
	Крупнокаліберний кулемет БТР, БРДМ	1,5	1,5
	Танкова гармата	4,5	3,0
	Спарений кулемет танка	6,0	4,0
	Станковий протитанковий гранатомет	6,0	3,0
	Ручна граната оборонна		–
	Ручна граната наступальна

Примітка. Кількість вогневих завдань для протитанкових керованих засобів, автоматичних і підствольних гранатометів визначається відповідно до норм боєприпасів на навчання.

Варіант розрахунку необхідної кількості мішеней наведено у додатку 21 до Курсу стрільб.

9.19. Додатково виставляються цілі (мішені) для підрозділів приданої і підтримуючої артилерії (мінометів) та підрозділів протиповітряної оборони (відповідно до їх курсів підготовки (стрільб).

При цьому артилерійськими (мінометними) підрозділами повинно бути відпрацьовано не менше семи вогневих завдань, з яких не менше 70% – незапланових, не менше 50% – з розподілом цілей між артилерійськими підрозділами, не менше 20% – під час розгортання артилерійських підрозділів у непідготовлених районах з маршу.

У ході проведення батальйонних тактичних навчань з бойовою стрільбою підрозділи ППО виконують:

гарматним озброєнням – 6–8 тактико-вогневих задач, з них не менше двох по наземних цілях або не менше десяти задач залікових навчальних стрільб;

ракетним озброєнням – не менше двох бойових стрільб або не менше десяти задач залікових навчальних стрільб.

У ході проведення ротних тактичних навчань з бойовою стрільбою підрозділи ППО виконують:

гарматним озброєнням – 3–5 тактико-вогневих задач, з них не менше однієї по наземних цілях або 5–7 задач залікових навчальних стрільб;

ракетним озброєнням – не менше однієї бойової стрільби або 5–7 задач залікових навчальних стрільб.

Усі тактико-вогневі задачі, бойові та залікові навчальні стрільби виконуються відповідно до вимог Курсу стрільб зенітної артилерії та зенітних ракетних комплексів ближньої дії військ ППО СВ з урахуванням можливостей полігона та виділеної кількості ракет (боєприпасів).

Для вирішення завдань, які виникають раптово у ході бою, а також замість цілей (мішеней), які не з’явилися, виставляються резервні групи мішеней. Додаткова витрата боєприпасів на ураження резервних груп мішеней не передбачається.

9.20. Усі мішені, які виставляються, повинні з’являтися. У наступі рухомих мішеней повинно бути не менше 15%, в обороні – не менше 20%.

У гірській та лісисто-болотистій місцевості кількість рухомих мішеней може бути зменшено до 10% та 15% відповідно, а також до 20% мішеней може бути нерухомими (вкопаними).

Під час обладнання мішеневої обстановки для позначення морського десанту противника застосовуються надводні цілі (буї), мішені, що плавають, а також мішені, що рухаються та з’являються на березі, при цьому кількість мішеней, що з’являються на березі, не повинна перевищувати 30% від загальної кількості цілей, що позначають морський десант.

Якщо бойова стрільба (етап бойової стрільби) проводиться вночі, то освітлення цілей здійснюється відповідно до Інструкції зі світлового забезпечення бойових дій Сухопутних військ, а імітація вогню цілей здійснюється відповідно до вимог п. 1.13 Курсу стрільб.

9.21. Під час підрахунку кількості боєприпасів для ураження цілей з кожного виду зброї визначають: положення для стрільби (способи стрільби), з яких відповідно до створеної тактичної обстановки найбільш доцільно виконувати вогневі завдання; середні дальності стрільби для стрілецької зброї та озброєння бойових машин, дальності прямого пострілу для танкового озброєння (додаток 15 до Курсу стрільб).

Потім, керуючись додатком 22 до Курсу стрільб, визначають кількість боєприпасів, необхідну для ураження цілей. При цьому враховують, що при зосередженні вогню гармат трьох і більше танків, бойових машин піхоти і гранатометів по одній цілі кількість боєприпасів для її ураження збільшується у 1,5 раза, а патронів із трасуючими кулями повинно бути не більше 25 % від загальної їх кількості.

9.22. Під час підготовки тактичного навчання з бойовою стрільбою до початку навчання керівник зі своїми помічниками на ділянці місцевості, яку обрано для етапу бойової стрільби, уточнює:

межі ділянки проведення бойової стрільби;

місця розташування цілей, у тому числі для артилерії та зенітних засобів, порядок і способи їх показу та імітації;

основний напрямок стрільби та бокові межі, за які забороняється ведення вогню;

рубежі відкриття і припинення вогню;

місця та сектори запуску повітряних цілей;

позначення переднього краю своїх військ для авіації;

єдиний сигнал негайного припинення вогню всіма вогневими засобами.

З вогневими (військовими) посередниками на підготовленому мішеневому полі проводиться заняття, на якому вивчають характер і місця розташування цілей, порядок і час їх показу та імітації, загальні рубежі відкриття і припинення вогню, рубежі початку і закінчення показу цілей та вимоги безпеки під час проведення стрільби.

Така сама робота в необхідному обсязі проводиться керівником бойових стрільб. До неї, як правило, залучаються начальник тактичного навчального поля (директриси, військового стрільбища) та оператор навчального об’єкта.

Старший командир (начальник), керівник бойової стрільби або його заступник повинні надати допомогу підлеглим в організації бойової стрільби.

9.23. Під час підготовки військ до навчання з бойовою стрільбою особлива увага звертається на вивчення особовим складом вимог безпеки під час стрільби з усіх видів зброї та прийняття заліків, ретельну перевірку стану озброєння і бойової техніки.

Перед початком навчання (бойової стрільби) повинні бути проведені:

з командирами підрозділів – контрольні заняття з управління вогнем удень і вночі;

з механізованими і танковими підрозділами – контрольні заняття з тактичної, вогневої підготовки та водіння бойових машин;

з артилерійськими батареями, зенітно-ракетними (зенітно-артилерійськими) батареями (взводами) та відділенням стрільців-зенітників – контрольні комплексні заняття;

з артилерійськими та зенітно-ракетними частинами – контрольні заняття з управління вогнем.

За їх результатами робляться висновки щодо готовності до тактичного навчання з бойовою стрільбою.

З підрозділами, які будуть брати участь у бойовій стрільбі, категорично забороняється проводити перед навчанням тактико-стройові заняття на місцевості, де буде готуватися мішенева обстановка.

9.24. При проведенні тактичного навчання з бойовою стрільбою (бойової стрільби) під час дій підрозділів у пішому порядку керівник перебуває разом з командиром того підрозділу, який навчається.

Під час дій підрозділів на бойових машинах керівник бойової стрільби відділення і механізованого (аеромобільного, десантно-штурмового, парашутно-десантного) взводу перебуває в одній бойовій машині з командиром підрозділу, а під час проведення бойової стрільби з танковим взводом, механізованою і танковою ротами (батальйонами), як правило, на виділеній йому бойовій машині, що рухається поруч з бойовою машиною командира того підрозділу, який навчається.

9.25. Помічник керівника з мішеневої обстановки в ході навчання перебуває, як правило, в одній машині з керівником (може і в окремій машині безпосередньо в бойовому порядку підрозділу) і керує показом цілей відповідно до плану проведення навчання і вказівок керівника, негайно доповідає йому про цілі, які не з’явилися, і підтримує з ним стійкий зв’язок, керує діями операторів і команд, які забезпечують стрільбу.

9.26. Вогневі посередники (у разі їх призначення) повинні бути:

при механізованих взводах (ротах) – разом з командирами цих підрозділів;

при танкових взводах (ротах) – рухатися на бронетранспортерах за їх бойовими порядками;

при діях механізованих підрозділів за танками або перед танками – рухатися в бойових порядках механізованих підрозділів за танками відповідно;

при артилерійських (мінометних), гранатометних підрозділах і підрозділах протиповітряної оборони – на спостережних пунктах (вогневих, стартових позиціях).

Вогневі посередники зобов’язані:

вивчити місцевість, смугу та напрямок ведення вогню, порядок і місця видачі боєприпасів та їх завантаження, загальні рубежі, сигнали відкриття та припинення вогню;

знати розташування цілей (мішеней) перед підрозділом і на флангах, порядок їх показу, імітації та освітлення, сигнали та рубежі відкриття і припинення вогню, небезпечні напрямки, межі безпеки стрільби; порядок розіграшу бойових дій на етапі з бойовою стрільбою;

перевірити розподіл цілей (мішеней) між бойовими машинами та особовим складом;

забезпечити виконання заходів безпеки особовим складом під час бойової стрільби, не дозволяти ведення вогню по цілях ближче дальностей, які вказані у
п. 9.33 Курсу стрільб;

стежити за показом цілей, якщо цілі (мішені) на рубежі не з’явилися, негайно доповісти старшому військовому посереднику;

при нанесенні ударів авіацією (позначеним повітряним противником) контролювати організацію та ведення радіолокаційної і візуальної розвідки, порядок та швидкість оповіщення військ, злагодженість дій особового складу, особливо зенітних частин (підрозділів), щодо своєчасного відкриття вогню та його ефективність;

після завершення бойової стрільби прийняти доповіді командирів підрозділів про наявність особового складу, розрядженість та огляд зброї, перевірити вилучення та здавання на пункти боєпостачання невитрачених боєприпасів;

доповісти старшому військовому посереднику свої зауваження щодо дій підрозділів, про всі допущені тими, хто стріляє, порушення, кількість невитрачених боєприпасів.

Вогневі посередники при батареях, що стріляють із закритих вогневих позицій, крім того, перевіряють правильність визначення розрахованих установок для стрільби та наведення гармат на цілі, комплектацію зарядів, встановлення обмежувачів небезпечних напрямків і дальностей стрільби; знання положення своїх військ, цілей, по яких ведеться вогонь, та рубежі безпечної відстані від вибухів снарядів (мін) на місцевості, хронометрують та ведуть запис кожної стрільби.

Вогневі посередники при підрозділах протиповітряної оборони зобов’язані ретельно стежити за зарядженням пускових установок (бойових машин, зенітних установок), перевіряти перед стрільбою наявність страхувальників з переривниками стрільби на кожну зенітну самохідну установку; не допускати виконання залікових навчальних стрільб бойовими ракетами (снарядами) по авіації, яка позначає дії повітряного противника.

Для оцінки своєчасності відкриття вогню засобами протиповітряної оборони та його ефективності використовуються результати об’єктивного контролю.

9.27. Під час дій тих, хто навчається, на місцевості керівник навчання (бойової стрільби) здійснює імітацію бойових дій противника шляхом показу до 25% цілей підготовленої мішеневої обстановки для загальновійськових підрозділів і до 50% цілей для артилерії та авіації зі звуковою, світловою імітацією і рухом, але в такому обсязі, що не розкриває складу і намірів противника та дозволяє командирам, які навчаються, приймати обґрунтовані рішення.

9.28. Порядок, місце і час видачі боєприпасів визначає керівник навчання (бойової стрільби) і здійснює, як правило, у тактичній обстановці через розгорнуті пункти боєпостачання:

при наступі з ходу та в передбаченні зустрічного бою – у вихідному районі;

при наступі з положення безпосереднього зіткнення із противником і в
обороні – у зайнятому районі після отримання бойового завдання.

Видані на навчання боєприпаси розподіляються:

у батальйоні – між підрозділами з урахуванням прийнятого командиром рішення;

у роті (взводі) – рівномірно між відділеннями, екіпажами (обслугами) і солдатами однієї спеціальності.

Отримані боєприпаси для танків і БМП розміщають у боєукладці, боєприпаси для автоматів, кулеметів (у тому числі й танкових) і гранатометів споряджаються в стрічки, магазини, коробки і разом з ручними гранатами, покладеними в сумки, видаються особовому складу.

Заряджання всіх видів зброї здійснюється за командою командирів підрозділів після проходження загального рубежу відкриття вогню.

9.29. Порядок і тривалість показу цілей, напрямок і швидкість їх руху визначається керівником навчання (бойової стрільби) залежно від тактичного замислу, характеру цілей, можливих рішень і дій підрозділів (тих, хто навчається) та часу доби.

Загальний термін показу цілей визначається часом, необхідним для проходження тими, хто стріляє, відстані від рубежу відкриття до рубежу припинення вогню або позначення цілями відстані від рубежу початку до рубежу закінчення показу цілей. При цьому цілі показуються багаторазово. Тривалість одного показу цілі не повинна перевищувати:

для стрільби з танкових гармат – 2 хв;

з озброєння БМП (БТР, БМД), установок ПТРК, гармат прямого наведення –
1 хв 30 с;

зі стрілецької зброї, кулеметів бойових машин – 1 хв.

Проміжок між показами цілей може бути 10–30 с.

Позначення руху противника можливе послідовним показом цілей на декількох (двох-трьох) рубежах.

Цілі, що в ході виконання бойових стрільб через якісь обставини не з’явилися, рішенням керівника (того, хто перевіряє) із загальної кількості мішеней виключаються (замість них показуються резервні групи мішеней).

Якщо не показалося більше 20% мішеней, бойова стрільба (тактичне навчання з бойовою стрільбою) не зараховується, а повторюється в інші терміни та іншій тактичній обстановці. Це положення не поширюється на контрольні (перевірочні) тактичні навчання з бойовою стрільбою (бойові стрільби).

9.30. Залежно від метеорологічних умов (боковий або косий вітер зі швидкістю більше 10 м/с, поривчастий вітер, снігопад, дощ, туман), інших складних умов стрільби (стрільба з ходу через бійниці і поверх борту БМП, БТР) та під час стрільби вночі рішенням керівника навчання (бойової стрільби) або того, хто перевіряє, кількість боєприпасів може бути збільшено, але не більше ніж у 1,5 раза, за винятком боєприпасів для стрільби з закритих вогневих позицій.

9.31. Стрільба ведеться:

практичними пострілами в інертному спорядженні – по мішенях, що позначають броньовані цілі;

осколково-фугасними в інертному спорядженні – тільки по тих цілях, що уражаються ними (протитанкові і безвідкатні гармати, пускові установки тощо), якщо дозволяють характеристики полігона.

9.32. Загальні рубежі відкриття та припинення вогню по цілях намічаються по добре помітних предметах і позначаються:

рубіж відкриття вогню – червоними прапорами (ліхтарями з червоним світлом);

рубіж припинення вогню – білими прапорами (ліхтарями з синім світлом).

Для орієнтування помічника керівника навчання з мішеневої обстановки та вогневих посередників виставляються відповідні покажчики (вночі ліхтарі), досягнувши які той, хто стріляє, веде вогонь, а також розпочинається і завершується показ цілей для різних видів зброї. Їх позначення має бути невідоме підрозділам, що стріляють.

Дальності відкриття вогню визначаються керівником навчання з урахуванням бойових можливостей зброї, характеру цілей, часу, необхідного для виявлення та ураження цілей, способу стрільби та кількості відпущених боєприпасів.

Вогонь повинен припинятися, якщо дальність між тими, хто стріляє (бойовими машинами), і цілями скорочується під час стрільби:

зі стрілецької зброї, підствольних та ручних протитанкових гранатометів вдень – до 150 м, вночі – до 100 м;

з гармати БМП-1 (БМД-1), станкового гранатомета та переносного комплексу протитанкових керованих ракет по великих цілях (по танках, БМП, бронетранспортерах) вдень – 600 м (з БМП-2 (БМД-2) – до 1000 м), вночі – до 400 м; по цілях середніх розмірів (по танках та інших вогневих засобах в окопі) вдень – до 400 м, вночі – до 300 м; з БМП-2 (БМД-2) вдень – до 600 м, вночі – до 400 м;

з автоматичного гранатомета на станку (АГС-17) та того, що встановлений на бойовій машині, вдень – до 800 м, вночі – до 500 м;

танків штатним артилерійським пострілом по великих цілях вдень – до
1000 м, по цілях середніх розмірів вдень – до 600 м, під час стрільби вночі по будь-яких цілях – до 400 м;

з вкладених стволів для танкових гармат по великих цілях вдень – до 800 м, вночі – 400 м, по цілях середніх розмірів вдень – до 500 м, вночі – до 400 м;

з великокаліберних кулеметів вдень – до 500 м, вночі – до 200 м;

з 7,62-мм кулеметів, які встановлені на бойових машинах,
вдень – до 300 м, вночі – до 200 м.

Дальність припинення вогню артилерії та інших вогневих засобів визначається відповідними курсами їх підготовки.

9.33. На етапі бойової стрільби в обороні ураження цілей вогнем з усіх видів зброї починається з дальніх рубежів.

Неуражені цілі можуть бути показані одночасно з цілями на інших рубежах. Під час атаки переднього краю оборони противника вогонь зі стрілецької зброї та озброєння танків і БМП-2 ведеться на ходу (з ходу), а під час ведення бойових дій у глибині оборони – залежно від тактичної обстановки та умов місцевості за рішенням командира і вибором того, хто стріляє.

У наступі, коли значна частина цілей не уражена, керівник навчання (бойової стрільби, вправи бойової стрільби) може затримати просування підрозділу і вимагати від тих, хто навчається, правильних дій щодо знищення противника (ураження цілей), а в обороні неуражені цілі можуть бути показані одночасно з цілями на інших рубежах.

9.34. З виходом військ на рубіж припинення вогню керівник навчання відповідним сигналом оголошує частковий відбій.

За цим сигналом підрозділи припиняють ведення вогню і зупиняються, зброя розряджається, невикористані боєприпаси в особового складу вилучаються та здаються на пункти боєпостачання.

Підпорядковані командири та посередники доповідають безпосереднім начальникам про вилучення в особового складу боєприпасів, а посередники, крім того, – про позитивні боки та недоліки в діях підлеглих на етапі (етапах) з бойовою стрільбою.

Керівник навчання заслуховує рішення підлеглих про подальші дії. У разі необхідності уточнює їм бойове завдання, дає вказівки штабу керівництва, своїм заступникам і помічникам про подальший порядок розіграшу бойових дій.

9.35. Після закінчення етапу бойової стрільби помічник керівника з мішеневої обстановки перевіряє і доповідає результати ураження цілей (мішеней) керівнику навчання.

На бойових стрільбах відділення і взводу огляд цілей (мішеней) після виконання стрільб здійснює сам керівник.

9.36. Особливості організації та проведення бойових стрільб і тактичних навчань з бойовою стрільбою в горах

Бойові стрільби і тактичні навчання з бойовою стрільбою в горах проводяться на гірському тактичному навчальному полі, яке повинно мати такі елементи: передгір’я, низькі гори, середньовисокі та високі гори з розчленованими височинами більше 2000 м, з перевалами висот до 800 м, кутами місця цілей не менше 15°, один-два перевали, серпантини, каньйони, лощину, ущелину, терасу, обриви, хребти.

9.37. На етапі бойової стрільби (виконання бойових стрільб) передбачається ведення вогню з різних видів зброї по цілях, що знаходяться на схилах з великими кутами місця цілей (знизу вгору, зверху вниз), уздовж схилів хребтів, через бійниці (поверх бортів) БМП (БТР), пуск ПТКР із БМП, переносних ПТРК та метання ручних бойових гранат, а також стрільба підрозділами на великі дальності і по повітряних цілях.

9.38. Мішенева обстановка з наступальної тематики створюється багатоярусною (не менше ніж на двох-трьох ярусах) з більшими, ніж на рівнині, проміжками між опорними пунктами як по фронту, так і в глибину.

Під час стрільби знизу вгору мішені, що позначають вогневі засоби противника з важким озброєнням (танки, БМП, БТР, ПТРК, протитанкові гармати), розташовують ближче до першого ярусу в місцях, зручних для ведення по них прицільного вогню, а під час стрільби зверху вниз – у глибині опорного пункту або поза ним, у тому числі й на протилежних схилах висот.

Під час стрільби знизу вгору встановлюють цілі (мішені), що з’являються, при цьому не менше 20 % з них дозволяється виставляти нерухомими. Під час стрільби зверху вниз встановлюють усі цілі (мішені), що з’являються, при цьому не менше 10% з них – ті, що рухаються.

У передгір’ях, долинах, на плоскогір’ї та в широких лощинах цілі (мішені) встановлюються у порядку, зазначеному для рівнинних умов.

На ротні (батальйонні) тактичні навчання кількість цілей (мішеней) визначається, як для звичайних умов.

Під час визначення кількості боєприпасів для ураження цілей слід керуватися вимогами п. 9.20 Курсу стрільб, при цьому загальна кількість боєприпасів, у тому числі й набоїв із трасуючою кулею, збільшується у 1,5 раза.

9.39. Вогонь повинен припинятися, якщо дальність між тими, хто стріляє (бойовими машинами), і цілями скорочується під час стрільби:

зі стрілецької зброї і ручних протитанкових гранатометів вдень – до 150 м, вночі – до 100 м;

із гармати БМП (БМД), станкового протитанкового гранатомета, переносного ПТРК по великих цілях (танках, БМП, БТР) вдень – до 500 м, вночі – до 300 м (із БМП-2 вдень – до 600 м, вночі – до 400 м); по цілях середніх розмірів (по танках, БМП, БТР в окопах) – до 400 м, вночі – до 300 м (із БМП-2 (БМД-2) вдень – до 500 м, вночі – до 400 м);

з автоматичного гранатомета на станку (АГС-17), який встановлено на бойовій машині, вдень – до 700 м, вночі – до 400 м;

з танкових гармат штатними артилерійськими пострілами вдень по великих цілях – до 600 м, по цілях середніх розмірів – до 500 м, під час стрільби вночі по
будь-яких цілях – до 400 м;

із вкладного ствола для танкових гармат вдень – до 500 м, вночі – до 400 м;

із великокаліберних кулеметів вдень – до 400 м, вночі – до 200 м;

із 7,62-мм кулеметів, установлених на бойових машинах, вдень і вночі – до 200 м.

Під час стрільби в передгір’ї, долинах, широких лощинах із усіх видів зброї по всіх цілях, а також по цілях, що відходять, контратакують (по атакуючих групах і тих, що відходять), вогонь повинен припинятися відповідно до п. 9.33 Курсу стрільб.

9.40. Під час руху зі стрільбою (стрільби) знизу вверх мішені, які позначають вогневі засоби противника з важким озброєнням (танки, БМП, БТР, ПТРК, протитанкові гармати), необхідно розташувати ближче до першого ярусу в місцях, зручних для ведення по них прицільного вогню, а під час руху зі стрільбою (стрільби) зверху вниз – на дальніх від переднього краю оборони рубежах, у глибині опорних пунктів або поза ними, а також на протилежних схилах висот.

Під час стрільби знизу вгору встановлюють цілі (мішені), що з’являються, при цьому не менше 20 % з них дозволяється виставляти нерухомими.

9.41. Оцінка за тактичні навчання з бойовою стрільбою (без бойової стрільби), бойову стрільбу

Загальна оцінка за тактичне навчання з бойовою стрільбою визначається за двома оцінками: оцінкою штабу батальйону і за тактичні дії підрозділів у ході навчання, оцінкою за результати вогневого ураження і виводиться:

“відмінно” – якщо всі три оцінки “відмінно”;

“добре” – якщо всі три оцінки не нижче “добре”;

“задовільно” – якщо всі три оцінки не нижче “задовільно”;

“незадовільно” – якщо хоча б одна оцінка “незадовільно”.

Загальна оцінка батальйону за тактичне навчання без бойової стрільби визначається за двома показниками: оцінкою штабу батальйону та оцінкою за тактичні дії підрозділів батальйону. Вона виводиться:

“відмінно” – якщо штаб батальйону, не менше половини рот (батарей) і не менше половини окремих взводів оцінено “відмінно”, а інші підрозділи – не нижче “добре”;

“добре” – якщо штаб батальйону, не менше половини рот (батарей) і не менше половини окремих взводів оцінено “добре”, а інші підрозділи – не нижче “задовільно”;

“задовільно” – якщо не більше ніж одна рота (батарея) або окремий взвод оцінено “незадовільно”, при оцінці однієї з рот (батарей) не нижче “добре”;

“незадовільно” – якщо штаб батальйону або більше однієї роти (батареї) або більше одного окремого взводу отримали оцінку “незадовільно”.

9.42. Оцінка штабу батальйону та за тактичні дії підрозділу визначається:

“відмінно” – якщо:

підрозділ у складній обстановці бойове завдання виконав успішно у встановлений термін (вихід у зазначений район або на рубіж, атака переднього краю оборони противника точно за часом “Ч”, готовність оборони – усіх сил і засобів);

у ході бою вміло здійснювався маневр вогнем і підрозділами, наносився удар у фланг і тил противника;

надійно здійснювалося вогневе ураження противника всіма способами, підтримувалася безперервна взаємодія із сусідами і підрозділами інших родів військ;

уміло здійснювалася розвідка та інші види забезпечення, протиповітряна оборона і боротьба з високоточною зброєю противника;

особовий склад показав високу польову виучку і майстерність, тактичні нормативи виконав на “відмінно”;

командир і штаб уміло організували бойові дії, забезпечили тверде і безупинне управління, виявивши при цьому розумну ініціативу, спритність і сміливість;

“добре” – якщо:

підрозділ у складній обстановці бойове завдання виконав у встановлений термін, але через різні причини на початку бою брало участь не менше 90 % бойової техніки, виведеної на навчання;

у ході бою здійснювалися маневр вогнем і підрозділами і надійне вогневе ураження противника;

підтримувалася безперервна взаємодія із сусідами і підрозділами інших родів військ;

уміло здійснювалися розвідка та інші види забезпечення, протиповітряна оборона і боротьба з високоточною зброєю противника;

особовий склад показав добру польову виучку, тактичні нормативи виконав не нижче оцінки “добре”;

командир і штаб уміло організували бойові дії і забезпечили управління;

“задовільно” – якщо:

підрозділ бойове завдання виконав у встановлений термін, але з деякими недоліками і через різні причини на початку бою брало участь не менше 80% бойової техніки, виведеної на навчання;

у ході бою маневр вогнем і підрозділами здійснювався невміло;

недостатньо надійно здійснювалося вогневе ураження противника;

взаємодія з іншими підрозділами іноді порушувалася;

заходи щодо розвідки та інших видів забезпечення виконувалися не в повному обсязі;

особовий склад показав тільки задовільну польову виучку, тактичні нормативи виконав не нижче оцінки “задовільно”;

командир і штаб в основному правильно організували бойові дії і з управлінням справилися;

“незадовільно” – якщо:

підрозділ поставлене на навчанні чи виконанні бойових стрільб завдання не виконав у встановлений термін або через різні обставини на початку бою брало участь менше 80% бойової техніки, виведеної на навчання, або особовий склад показав низьку польову виучку і неорганізованість у ході навчання (бойової стрільби), тактичні нормативи виконав на оцінку “незадовільно”, командир і штаб із завданням з організації бойових дій і управлінням не справилися.

9.43. Оцінка результатів вогневого ураження підрозділу складається з трьох (одного-двох) показників*:

за виконання вогневих завдань штатною артилерією з закритих вогневих позицій;

за результати стрільби з танкових гармат, гармат БМП (БМД), станкових протитанкових гранатометів і пусків ПТКР бойовими машинами піхоти установками ПТРК, переносних зенітних ракетних комплексів і зенітних установок;

за результати стрільби зі стрілецької зброї (у тому числі з танкових кулеметів, кулеметів БМП, БТР, ручних протитанкових, автоматичних і підствольних гранатометів).

При цьому вона визначається:

“відмінно” – якщо не менше двох оцінок “відмінно”, а одна “добре”; при двох (одному) показниках обидві оцінки повинні бути “відмінно”;

“добре” – якщо не менше двох оцінок “добре”, а одна “задовільно”; при двох (одному) показниках обидві оцінки повинні бути “добре”;

“задовільно” – якщо всі оцінки не нижче “задовільно”;

“незадовільно” – якщо хоча б одна з оцінок “незадовільно”.

9.44. Виконання вогневих завдань штатною артилерією оцінюється відповідно до вимог Курсу підготовки артилерії Збройних Сил України.

9.45. Результати стрільби з танкових гармат, гармат БМП, станкових протитанкових гранатометів і пусків ПТКР бойовими машинами піхоти установками ПТРК і стрільби штатної артилерії прямим наведенням, переносних зенітних ракетних комплексів і зенітних установок оцінюються за кількістю уражених цілей з числа виставлених для них.

При цьому вони визначаються:

“відмінно” – якщо уражено не менше 70% цілей;

“добре” – якщо уражено не менше 60% цілей;

“задовільно” – якщо уражено не менше 50% цілей.

Під час стрільби в горах вимоги до кількості уражених цілей для визначення оцінки зменшуються на 5%.

9.46. Результати стрільби зі стрілецької зброї (у тому числі танкових кулеметів, кулеметів БМП, БТР, ручних протитанкових, автоматичних і підствольних гранатометів) оцінюються за кількістю уражених цілей з числа виставлених для них.

Під час стрільби в горах вимоги до кількості уражених цілей для визначення оцінки зменшуються на 5%.

_____________________________________________________________________

* За двома показниками оцінюються підрозділи, які не мають у своєму складі штатної артилерії, за одним – які не мають у своєму складі бойових машин та штатної артилерії.

При цьому вони визначаються:

“відмінно” – якщо уражено не менше 70% мішеней;

“добре” – якщо уражено не менше 60% мішеней;

“задовільно” – якщо уражено не менше 50% мішеней.

9.47. Усім штатним і приданим підрозділам (крім артилерійських, зенітно-ракетних, зенітно-артилерійських і армійської авіації), що залучаються на навчання, виводиться єдина оцінка за результатами вогневого ураження.

Результати стрільби артилерійських, зенітно-ракетних, зенітно-артилерійських підрозділів, які залучались як засоби посилення роти (батальйону) на тактичні навчання з бойовою стрільбою, і підтримуючої армійської авіації оцінюються відповідно до вимог відповідних курсів підготовки (стрільб) і не впливають на загальну оцінку навчання.