Порядок нарахування та обліку амортизації основних засобів і нематеріальних активів

Амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів і нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість усіх необоротних (матеріальних і нематеріальних) активів підлягає амортизації (крім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій). Земля - це актив, на який не нараховують амортизацію, оскільки термін її використання практично необмежений. За кожним об'єктом необоротних активів банк визначає вартість, яка амортизується.

Нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється банком під час визнання цього об'єкта активом (зарахування на баланс). Амортизації не нараховують, якщо балансова вартість необоротних активів дорівнює їхній ліквідаційній вартості та за об'єктами основних засобів, що є предметами антикваріату.

Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів визначається банком самостійно. Під час визначення строку корисного використання нематеріальних активів потрібно враховувати те, що він не може бути більшим ніж 20 років.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів і нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів і нематеріальних активів.

Витрати з амортизації обліковують на рахунку 7423 А "Амортизація". Нарахована сума амортизації основних засобів і нематеріальних активів відображується таким проведенням:

Дт 7423 Амортизація

Кт Рахунки для обліку зношення/амортизації необоротних активів.

У разі використання необоротного активу за повної його амортизації початкова (переоцінена) вартість і суму нарахованого зношення (до часу списання активу з балансу) обліковують на відповідних рахунках з обліку активів і зношення.

Амортизацію основних засобів банки нараховують, застосовуючи такі методи:

1) прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або початкової вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у процентах) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта в результаті ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його початкову вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або початкової його вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації, яка обчислюється залежно від строку корисного використання об'єкта, і результат подвоюється;

4) кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання; 5) виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який банк очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів. Якщо обраний банком метод нарахування амортизації основних засобів не відповідає очікуваним економічним вигодам від його застосування, то банк переглядає його та вносить відповідні зміни в облікову політику. Норми амортизації відповідно до нового методу амортизації визначають, виходячи із залишкової вартості відповідного об'єкта.

Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів можна нараховувати в першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, що амортизується, а в розмірі решти 50% вартості, що амортизується, - у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості.

Метод амортизації основних засобів і нематеріальних активів обирається банком самостійно, залежно від умов отримання майбутніх економічних вигід. Якщо для нематеріальних активів ці умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації нематеріальних активів під час застосування відповідних методів нарахування здійснюється згідно з розрахунком амортизації основних засобів.