Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек

Таксономія небезпек.
Таксономія — наука про класифікацію та систематизацію складних явищ, понять, що відіграють важливу роль в організації наукового знання у галузі безпеки життєдіяльності.

Ідентифікація небезпек.
Небезпеки носять потенційний, тобто прихований характер.
Під ідентифікацією розуміється процес виявлення і встановлення кількісних, часових, просторових і інших характеристик, необхідних і достатніх для розробки профілактичних та оперативних заходів, спрямованих на забезпечення життєдіяльності.
У процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.
Квантифікація небезпек.
Квантифікація - це введення кількісних характеристик для оцінки складних, якісно визначуваних понять. Найбільш поширеною оцінкою небезпеки є ризик. Ризик: - частота реалізації небезпек (це відношення числа тих чи інших несприятливих наслідків до їх можливого числа за певний період). При цьому необхідно вказати клас наслідків, тобто відповісти на питання: ризик чого?
Приклад. Щорічно в РФ внаслідок різних небезпек неприродною смертю гине близько 500 тис. чол. Населення країни близько 170 млн. чол., Звідси ризик (R) дорівнює:

Розрізняють індивідуальний і соціальний ризик.
Індивідуальний ризик характеризує небезпека певного виду для окремого індивідуума. Соціальний (точніше груповий) - це ризик для групи людей. Соціальний ризик це залежність між частотою подій і числом уражених при цьому людей.