Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір реальний і вважається укладеним в момент передання майна. Але крім реального, також є консенсуальний договір дарування, за яким одна сторона (дарувальник) зобов'язується передати іншій стороні (обдарованому) дарунок в майбутньому. Крім речей, об'єктом договору дарування можуть бути майнові права. Дарувальник повинен бути власником майна, що відчужується. Договір дарування є узгодженим волевиявленням обох сторін, і являє собою не тільки акт розпорядження майном власником (дарувальником), але й акт прийняття подарунку обдаровуваним. Для здійснення договору дарування необхідно як воля дарувальника, так і згода обдаровуваного, який має право відмовитися від прийняття дарунку в силу певних причин. Договір дарування є односторонньо зобов'язувальним. З його укладанням у сторін, як правило, не виникають взаємні або односторонні обов'язки. Щодо прав, то їх набуває лише обдаровуваний у вигляді повноважень власника стосовно прийнятого майна. Характерною ознакою дарування є його безоплатність. ЦК України не визнає дарування на випадок смерті. Розпорядження про передачу майна після своєї смерті оформлюється заповітом. Предметом договору дарування може бути не тільки рухоме (у тому числі гроші та цінні папери) та нерухоме майно, але й також майнові права — як такі, якими вже володіє дарувальник, так і ті, які можуть виникнути у нього у зв'язку зі здійсненням права інтелектуальної власності, а також інші права.

Предметом договору дарування може бути будь-яке майно, не вилучене з обігу і яке може бути у власності особи, якій воно дарується (предмети домашнього побуту, гроші, житловий будинок, квартира, автомобіль, тощо). Дарувальник несе відповідальність за збитки, що завдані обдаровуваному, якщо він знав або повинен був знати про те, що річ йому не належить або був не вправі розпоряджатися майном, але не попередив про це обдаровуваного.

Форма договору дарування визначається у залежності від виду майна, що є предметом договору дарування. якщо предметом договору дарування є предмети особистого користування та побутового призначення, то такий договір може бути укладено в усній формі, коли висновок про волю особи робиться на підставі прямо висловленого ним бажання. Так, реальний договір дарування, при якому рухома річ передається обдаровуваному в момент укладання договору, може укладатися усно.

Письмова форма договору дарування під страхом недійсності необхідна для договорів, які містять обіцянку дарування. Договір дарування нерухомої речі обов'язково укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріусом. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний. Перший добровільно позбавляє себе певного майна, другий — набуває ці права. Якщо предметом договору дарування є річ, то обдаровуваний набуває на неї право власності.

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Дарування — цивільно-правова угода, тому дарувальник і обдарований повинні бути дієздатними.

Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного.

Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Як тільки обдарований прийняв дарунок від дарувальника, він стає власником одержаного від дарувальника майна. Дарувальник має право скасувати дарування до вручення обдарованому речі, яка передається в дар. Договором дарування може бути встановлений обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Не тільки дарувальник особисто може укладати договір дарування. Від його імені такий договір може укласти його представник при додержанні певних умов, передбачених цивільним законодавством. Представник дарувальника повинен діяти на підставі письмового уповноваження (доручення), що видається однією особою іншій особі, представляти його інтереси перед третіми особами. Порядок видачі та оформлення доручення підпорядковується загальним нормам цивільного законодавства. Якщо у дорученні на укладання договору дарування не встановлено імені обдарованого, воно визнається нікчемним. Дарунок вважається прийнятим обдарованим, якщо він негайно не заявить про відмову від його прийняття у тому випадку, коли дарунок був відправлений дарувальником без попередньої згоди обдарованого. У ЦК досить повно визначено поняття «прийняття подарунка» — це прийняття обдарованим документів, які посвідчуються право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору дарування, або символів речі (ключів, макетів тощо).

Дарувальник може передати річ у майбутньому: через певний строк (через кілька років, після виявлення обставин, суттєвих для дарувальника тощо) або у конкретний термін (наприклад, визначена дарувальником конкретна дата), зазначений у договорі. У разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості.

Якщо до настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленої договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, дарувальник або обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.

Новим для цивільного законодавства є положення про те, що дарувальник може відмовитися від передання дарунку у майбутньому обдарованому, якщо після укладення договору його майновий стан значно погіршився. договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірваний за вимогою дарувальника у випадку, якщо обдарований проявив грубу невдячність (умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей). До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.