Тема 4. Сутність страхового ринку України та його структура

1. До основних об’єктивних законів страхового ринку відносяться:

а) попиту та пропозиції, вартості, конкуренції;

б) правове поле держави, вартості, монополії;

в) попиту та пропозиції, конкуренції, міжнародний правовий режим.

2. Закон, який діє через ціну та сприяє збалансуванню економічних інтересів учасників страхових відносин, є індикатором якості страхового ринку, називається:

а) закон платежу;

б) закон нагромадження;

в) закон вартості;

г) закон обігу;

д) закон попиту та пропозиції.

3. За територіальною ознакою страховий ринок поділяється на:

а) внутрішній та зовнішній;

б) місцевий та національний;

в) авторитарний та ліберальний;

г) екстенсивний та інтенсивний.

4. Страховий ринок, при якому кожний конкретний вид страхування проходить процедуру ліцензування і повинен відповідати певній системі вимог щодо правил страхування, фінансово-господарській діяльності страхової компанії; та при якому конкуренція між страховиками чітко регламентується, називається:

а) екстенсивний;

б) інтенсивний;

в) ліберальний;

г) авторитарний;

д) змішаний;

е) насичений;

ж) ненасичений.

5. За станом попиту, страховий ринок буває:

а) особистий, майновий;

б) внутрішній, зовнішній, міжнародний;

в) екстенсивний, інтенсивний;

г) насичений, ненасичений;

д) місцевий, національний, світовий.

6. Другий сектор структурної будови страхового ринку України представлений:

а) уповноваженим органом державного нагляду за страховою діяльністю;

б) структурними елементами страхового ринку;

в) елементами інфраструктури.

7. Діяльність страхових брокерів може бути визначена:

а) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємницької діяльності, пов’язана з посередництвом у сфері страхування;

б) як професійна діяльність осіб, що діють від імені й за дорученням однієї й більше страхових компаній;

в) як професійна діяльність осіб, зареєстрованих як суб’єкти підприємницької діяльності, що обслуговує «життєвий цикл» страхового поліса.

8. До прямих страхових посередників належать:

а) андеррайтери, диспашери;

б) страхові агенти, брокери;

в) страхувальники, страховики;

г) аварійні комісари, аджастери.