Лекція 12. Сучасні напрямки розвитку АСДУ

Характерною ознакою подальшого удосконалення АСДУ на сучасному етапі є безпосереднє інтегрування комп’ютерних інформаційних технологій у процес пасажирських перевезень шляхом створення автоматизованих транспортних систем (АТС), які відрізняються від традиційних тим, що маршрутні ТЗ не мають водіїв і функціонують під комп’ютерним контролем на відокремленому шляху вище або нижче рівня вулиці. Впровадження АТС у

80-х роках 20-го сторіччя започаткувало фундаментальні зміни в рівні обслуговування пасажирів з одночасним підвищенням експлуатаційних показників міського пасажирського транспорту.

Перші АТС «Sky Train» у Ванкувері (Канада) та «VAL» у Ліллі (Франція) виявились найменш дорогими транспортними системами за показниками капітальних витрат, віднесених на 1 милю траси та на кількість пасажирів, що пересуваються по лінії за добу. Це дало поштовх інтенсивному будівництву АТС у багатьох країнах світу.

У 1992 р. в місті Тулузі (Франція) була відкрита перша лінія АТС «VAL», по якій 29 поїздів рухались з середньою швидкістю 33 км/год. і інтервалом руху 90 с. Провізна спроможність лінії 120 000 пас./добу. З пуском АТС тривалість поїздки через все місто дорівнювала 16 хв., тоді як раніше на такі поїздки треба було витратити більше години при користуванні автомобілем або автобусом. За один рік експлуатації АТС кількість поїздок на міському транспорті збільшилась на 30%, порівняно з попереднім періодом.

У Ліоні (Франція) з 1992 р. відкрито рух на лінії АТС довжиною 12 км, провізною спроможністю 25 000 пас./добу, обладнаною АСДУ «MAGGALY». Система управління має центральний комп’ютер, розміщений на центральному посту управління, та 9 лінійних комп’ютерів, розташованих на станціях і призначених для забезпечення зв’язку між ТЗ і центральним постом. Окрім цього, кожний ТЗ обладнано бортовим мікропроцесором, що здійснює автоматичне керування ТЗ у залежності від умов руху і має спряження з пристроями безпеки руху і засобами для автоматичного контролю стану головних систем ТЗ. У пам’яті центрального комп’ютера знаходиться така інформація: місце знаходження станцій і роз’їздів, максимальна припустима швидкість руху на кожній ділянці траси, параметри рейкової колії та інші дані. З урахуванням рельєфу місцевості розраховується графік руху поїздів, який передбачає максимально можливу швидкість руху, що дає змогу підвищити інтенсивність руху і пропускну здатність лінії на 30%.

У м. Катанья (Італія) в 1994 р. введена в дію перша черга АТС з системою управління «Alcatel Seltrac». Центральний процесор системи контролює стан руху, роботу пожежного обладнання, автоматів з продажу квитків, аудіовізуальну інформаційну систему.

У Східному районі Лондона (Англія) введена в дію АСДУ швидкісного трамваю «SELTRAC». Довжина лінії 21,7 км, провізна спроможність 15 000 пас./годину. Система управління забезпечує рух трамваїв з інтервалом 90 с та їх зупинку з точністю ± 500 мм. Структуру системи управління складають: бортові мікропроцесорні комплекти, шляхові пристрої для зв’язку між трамваями та комп’ютером центрального поста управління, чотири диспетчерські пульти управління.

У 1997 р. відкрито АТС «Meteor» у Парижі (Франція). Особлива увага при побудові системи управління тут приділялась вирішенню проблем безпеки пасажирів, для чого застосовувались засоби відеоконтролю та телекомунікації.

Важливого значення розробники АСДУ надають вирішенню проблеми своєчасного інформування потенційних пасажирів про стан руху на маршрутній системі. Так, у місті Осака (Японія) на міському транспорті впроваджена автоматизована система інформування пасажирів, до складу якої входять головний обчислювальний центр, підсистема взаємозв’язку шляхових та змонтованих на ТЗ прийомо-передавачів і світлові покажчики на зупинках. Світлові покажчики інформують пасажирів про місце знаходження ТЗ на маршруті, час його прибуття і відправлення, можливі затримки ТЗ.

В останні роки подальший розвиток АСДУ пасажирського транспорту пов’язаний перш за все з впровадженням засобів визначення місцезнаходження ТЗ на маршрутній системі. Так, фірма «VMCV» (Швейцарія) застосовує систему контролю положення ТЗ на маршруті за допомогою геостаціонарного супутника. На ТЗ розташовано передавач з антеною і бортовий комп’ютер, який кодує, аналізує і відправляє необхідну інформацію користувачам системи. Переміщення ТЗ фіксується з космосу з періодичністю 1 с.

Фірмою «Haas Consult» (ФРН) розроблена АСДУ, в якій передбачено встановлення на ТЗ засобів інтегральної бортової інформаційної системи (ІБІС), що забезпечує автоматичне розпізнавання тарифних зон, управління компостерами, оголошення зупинок, автоматичне визначення місцезнаходження ТЗ за допомогою супутникової системи спостереження.

Типова структура ІБІС (рис 12.1.), яка використовується на наземному міському пасажирському транспорті, складається з комплектів бортового обладнання ТЗ та маршрутного обладнання, що розміщується на підходах до перехресть вулиць з світлофорним регулюванням дорожнього руху, зупиночних пунктах та інших місць маршрутної мережі. Суттєвою перевагою системи даного типу є те, що вона дає можливість забезпечити пріоритетний пропуск маршрутних транспортних засобів через регульовані перехрестя.

Обмін інформацією між центральною ЕОМ та обладнанням ТЗ здійснюється через індуктивний канал зв’язку, що утворюють рамкова антена, закладена під дорожнє покриття у місці розташування маршрутного обладнання ІБІС, та антеною ТЗ, яка закріплюється під її кузовом. Окрім цього можливе використання радіоканалу у частотному діапазоні 300 - 500 МГц.

На паризькому наземному транспорті з 1995 р. впроваджується система «Altair» для управління рухом маршрутного транспорту за допомогою глобальної системи визначення місця знаходження об’єктів GPS. Перед системою «Altair» поставлено три основних завдання: підвищення безпеки сполучень; покращення контролю за станом руху; розширення інформаційного обслуговування пасажирів.

Рис. 12.1. – Структура ІБІС.

Традиційні супутникові системи визначення місця знаходження ТЗ мають точність 50 – 100 м, що пов’язано з виникненням радіотіні в тунелях і через висотні будівлі на вузьких вулицях. Тому в системі «Altair» на ТЗ змонтовані одометр і гіроскоп. Одометр визначає подоланий шлях, а гіроскоп – напрямок руху у моменти, коли ТЗ знаходиться у зоні радіотіні. Внаслідок цього, точність визначення місця знаходження ТЗ складає, приблизно, ± 10 м. Обробка даних здійснюється на центральному посту відносно цифрової мапи міста. На зупиночних пунктах встановлено термінали з екранами на рідких кристалах, за допомогою яких пасажир може отримати інформацію про час прибуття двох найближчих ТЗ.

Для управління транспортними системами з розподіленою структурою, де відстань від об’єкту управління до ЦДП сягає десятків кілометрів та більше, суттєве значення має вибір каналу зв’язку між структурними елементами АСДУ. В табл. 12.1. надано порівняльний аналіз витрат на різні види зв’язку.

Таблиця 12.1. – Характеристики видів зв’язку.

Вид зв’язку	Початкові витрати, ам.дол.	Час до початку експлуатації	Експлуата-ційні витрати на1 комплект, ам.дол./ рік
Обладнання (1 комплект)	Підключення
Радіо- зв’язок	600 -700	від 1000 (за частоту)	2-10 місяців	до 40
Телефоний зв’язок	50 - 150	від 100 (за номер)	до 1 місяця	від 300
GSM зв’язок	270-380	0 – 15 (за номер)	до 1 доби	0 - 150

З табл.12.1. видно, що зв’язок по GSM - мережах має переваги над всіма іншими видами зв’язку.

Аналіз останніх досягнень у галузі автоматизації міських перевезень показує, що АСДУ, яка задовольняє сучасним вимогам, повинна забезпечувати:

- автоматичне визначення місця знаходження ТЗ на маршрутній системі;

- автоматизоване управління рухом ТЗ;

- автоматичне відображення інформації про стан транспортного процесу на терміналах диспетчерів та на спеціальних пристроях, розташованих на зупиночних пунктах;

- автоматичний облік оплати проїзду за допомогою абонементів, кредитних карток, розмінних монет;

- автоматизоване планування перевезень, накопичення та обробку статистичної інформації про перевезення, формування необхідної документації;

- можливість координації своєї дії з АСУ-ДР.

Комплексне вирішення перелічених завдань суттєво підвищує рівень транспортного обслуговування населення великих міст при скороченні ресурсовитратності перевезень.

Контрольні запитання:

1. В чому полягає відмінність АТС від традиційних видів транспортних систем міського пасажирського транспорту?

2. З яких технічних пристроїв складається комплект апаратури ІБІС?

3. Яким вимогам повинна відповідати сучасна АСДУ?

1. средства организации дорожного движения. – М.: Транспорт, 1990.